Ухвала суду № 57239590, 13.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/733/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

13.04.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого Карпенка О.Л.,

суддів:Гайсюка О.В., Фомічова С.Є., за участю секретаря: Діманової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

30 грудня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії.

В обгрунтування позову зазначає, що 08 серпня 2012 року Голованівською міжрайонною державною інспекцією було проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі. При перевірці, в частині правильності призначення пенсій, допомог і компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та обґрунтованості видачі документів, що слугували підставою для призначення пенсій, допомог і компенсацій, було виявлено факти надання пенсіонерами недостовірних документів, що слугували підставою для призначення пенсій, які відображені в акті ревізії від 08.08.2012 року № 04-10/112. В порушення ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 p. № 2262-ХІІ та ст. 64 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач надав недостовірні дані до Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи» для отримання довідки МСЕК, а саме подав недостовірний експертний висновок Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією, іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС № 9405 від 7 жовтня 2004 року, для встановлення інвалідності в наслідок чого МСЕК визнала ОСОБА_2 інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідачу було призначено пенсію по інвалідності, відповідно до статей 18, 20, 21 та абз. 3 статті 24 Закону № 2262. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року по справі № 1170/2а-4363/12, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, скасовано акт огляду комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи» щодо визнання захворювання ОСОБА_2 пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яке викладене в п. 29.5 акту огляду МСЕК від 10 січня 2005 року № 10/10. Таким чином, відповідач не мав права на отримання пенсії відповідно до ст. 54 Закону в період з 10 січня 2005 року по 31 серпня 2012 року а отже ним незаконно отримано пенсійні виплати в сумі 6659грн. 55 коп., які підлягають поверненню на підставі ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2016 року в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку і просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його зустрічні позовні вимоги: залучити до участі у справі в якості третьої особи Управління Державної казначейської служби України в Гайворонському районі; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на свою користь зайво стягнуті кошти за період з вересня 2012 по вересень 2014 року в сумі 7640 грн. 45 коп. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області до ОСОБА_2 відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права та неправильного вирішення питання. Зокрема відповідач послався на те, що він предявив зустрічний позов про стягнення з позивача безпідставно утриманих коштів та відшкодування моральної шкоди. Завданої неправомірними діями позивача. Однак суд спочатку безпідставно залишив зустрічну позовну заяву без руху, а згодом визнав її неподаної і повернув. Крім того не повідомив відповідача про час та місце розгляду справи.

Позивач скористався своїм правом подати письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити як необґрунтовану, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення залишити без змін.

Сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не зявилися, при цьому позивач в своїх запереченнях просить розглядати справу без участі представника управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області у звязку з відсутністю фінансування на відрядження.

Відповідач такої заяви не подав, але й про причини неявки в суд не повідомив.

Проте згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

У звязку з неявкою сторін у судове засідання та відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Гайворонському районі та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.

1 лютого 2013 року Кіровоградський окружний адміністративний суд виніс постанову по справі № 1170/2а-4363/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі до комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи», яким скасував акт огляду комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи» щодо визнання захворювання ОСОБА_2 пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції яке викладене в п. 29.5 акту огляду МСЕК від 10 січня 2005 року № 10/10.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.02.2013 року залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку, що правових підстав для його задоволення немає.

Згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 3 ст. 309 ЦПК).

За загальним правилом, яке міститься в ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржуючи рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2016 року, відповідач посилався виключно на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 9 березня 2016 року скасовано ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 5 лютого 2016 року, а питання про прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі про стягнення коштів і відшкодування моральної шкоди та обєднання в одне провадження з первісним позовом передано на новий розгляд до Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії колегія суддів вважає, що необґрунтоване повернення судом першої інстанції відповідачу поданого ним зустрічного позову не вплинуло на правильність вирішення предявленого до відповідача позову, отже ця обставина не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції не повідомив його про час та місце розгляду справи, яка була призначено до розгляду на 8 лютого 2016 року, спростовується матеріалами справи. Так, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 23), судова повістка про виклик ОСОБА_2 в судове засідання на 8 лютого 2016 року була направлена судом відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою: с.м.т. АДРЕСА_1, і вручена йому 3 лютого 2016 року, тобто більш ніж за три дні до судового засідання.

Хоча матеріали справи не містять відомості виконання судом вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судова повістка була направлена за місцем проживання відповідача і вручена йому. Правильність адреси, на яку було надіслано судову повістку про виклик відповідача у судове засідання, відповідач підтвердив, вказавши поданій ним апеляційній скарзі ту ж саму адресу, як адресу свого місця проживання.

Таким чином він був своєчасно і належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але в судове засідання до суду першої інстанції не зявився і про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не місить доводів, які б підтверджували факти порушення Гайворонським районним судом Кіровоградської області норм процесуального права, які, в свою чергу, привели до неправильного вирішення справи а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про задоволення предявленого ним зустрічного позову не підлягають задоволенню під час розгляду апеляційної скарги на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2016 року так, як такі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції і рішення суду стосовно них суд не ухвалював.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: