Ухвала суду № 57239577, 12.04.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8031/15-ц

Провадження №2/405/1989/15

У Х В А Л А

12 квітня 2016 року Суддя Ленінського районного суду м.Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в інтересах позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить виселити останнього з належної ОСОБА_2 на праві приватної власності квартири № 22 в будинку № 6 площи Дружби Народів м.Кіровограда без надання іншого жилого приміщення, зазначивши на обгрунтування позовних вимог, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 29.09.2015 року за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування на квартиру №22 в будинку №6 площа Дружби Народів м.Кіровограда, яку (квартиру) без достатніх правових підстав займає відповідач, який не бажає в добровільному порядку виселитися з квартири, тим самим створює позивачу як власнику перешкоди у користуванні та володінні власністю.

Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду 11 квітня 2016 року, подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Крім того, в заяві позивач за зустрічним позовом просить відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі.

Крім того, як роз'яснив в п.29 постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, - відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому відзначається, що відповідачем ОСОБА_1 не наведено доводи та не надано жодного доказу, який би обєктивно підтверджував майновий стан та матеріальне становище позивача за зустрічним позовом, який (майновий стан) перешкоджає сплаті останнім судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірах, що, в свою чергу, свідчить про відсутність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення в справі, на підставі чого в задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору слід відмовити за її необґрунтованістю та недоведеністю.

Керуючись ч.1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору при поданні до суду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова