Рішення № 57239271, 11.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3199/15-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О. М.Провадження № 22-ц/780/590/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 11.04.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Приходька К.П., Таргоній Д.О.

при секретарі Нагорній Г.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на заочне рішення Обухівського районного суду від 18 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

Встановила :

Позивач звернувсядо судузданим позовом,в якому зазначив, що 11.09.2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту в розмірі 400 000 долларів США. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 11.09.2007 року між відповідачем та АКІБ «Укрсиббанк» було укладено договір Іпотеки, згідно якого відповідач передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,2310 га по вул. Лугова в смт. Козин Обухівського району Київської області.

12.11.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки. В звязку з тим , що відповідачем не виконуються умови кредитного договору та виникла заборгованність в сумі 3 796901,62 грн., позивач просив в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на заставне майно шляхом визнання за ним прав власності на предмет іпотеки.

В судове засідання представник позивача не з'явився направивши до суду лист про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти винесення заочного рішення; відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи був повідомлений. Відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України судом ухвалено по справі заочне рішення.

Рішенням Обухівського районного суду від 18 грудня 2015 року позов позивача задоволено частково.В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 3796901,62 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки на належну ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,2310 га, кадастровий № 3223155400:05:108:0022, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин вул. Лугова та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, шляхом її реалізації на прилюдних торгах.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив змінити рішення суду в частині визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений в позовних вимогах, а саме шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу п. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. З ст. 33 Закону України „Про іпотеку").

Частина 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку" встановлює, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно п.п.4.1,4.2, розділу 5 договору іпотеки № 4357 від 11 вересня 2007 року передбачено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотеко держателя як способу задоволення вимог останнього.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

По справі встановлено, що 11.09.2007 року між відповідачем та АКІБ «Укрсиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту в розмірі 400 000 дол. США .

В рахунок забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 11.09.2007 року між відповідачем та АКІБ «Укрсиббанк» було укладено договір Іпотеки, згідно якого відповідач передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,2310 га по вул. Лугова в смт. Козин Обухівського району Київської області.

03 грудня 2010 року Дніпровським районним судом міста Києва по справі 2-396/1-2010 постановлено рішення про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 478319,68 дол.США, що в гривневому еквіваленті на момент постановлення рішення становило 3796901,62 грн.

12.11.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

28 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на обставини справи та те, що на даний час рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконано.

В позові позивач просив визначити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2310 га, кадастровий № 3223155400:05:108:0022, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин вул. Лугова ринкова вартість ділянки станом на 11 лютого 2016 року становить 3188 285 грн., що в еквівалентному вираженні складає 122 904,78 дол.США.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність позовних вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, в порушення вимог ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, та на власний розсуд визначив спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, тоді як позивач такі вимоги не заявляв.

Будь-які мотиви та підстави для зміни способу звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду не наведено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому не може бути залишено без змін та підлягає скасуванню.

По справі слід ухвалити нове рішення, яким з урахуванням викладених вище обставин та матеріалів справи, у відповідності до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, слід задовольнити вимоги позивача, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,2310 га, кадастровий № 3223155400:05:108:0022, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин вул. Лугова , ринковою вартістю 3188 285 грн., шляхом визнання права власності на неї за ТОВ «Кей-Колект» .

В силу ч.1 ст.88 ЦПК України покласти понесені позивачем судові витрати на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст..ст.307,309 ЦПК України, колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду від 17 листопада 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити. В рахунок сплати заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту №11212407000 від 11 вересня 2007 року в сумі 3796901 ,62 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку площею 0,2310 га, кадастровий номер 3223155400:05:108:0022 за адресою Київська область, Обухівський район, селище Козин, вул..Лугова, згідно експертно-грошової оцінки вартістю 3188285 грн., шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» 511,56 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: