Ухвала суду № 57237404, 19.04.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1190/14-ц

Провадження № 2-п/369/39/16

УХВАЛА

Іменем України

19.04.2016 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Кондратенко М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду від 31 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів неотримання грошових коштів і не укладення договору позики,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 31 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів неотримання грошових коштів і не укладення договору позики, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики 37 490,63 доларів США, що включає суму позики в розмірі 30000 доларів США, суму процентів за користування позикою в розмірі 5837,13 доларів США, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1653,50 доларів США, та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3964 грн..

Заявник ОСОБА_1, він же відповідач у вказаній цивільній справі, звернувся із заявою про перегляд даного заочного рішення, посилаючись на те, що він судових повісток про призначення справи на 22 грудня 2015 року і 31 грудня 20015 року не отримував, а про відмову свого представника ОСОБА_3 від участі у справі взагалі дізнався лише з ухвали суду від 31 грудня 2015 року. ОСОБА_1 вважав, що оскільки він був позбавлений надати додаткові пояснення та докази на підтвердження своєї правової позиції, а також розуміючи, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається (доведеність факту підписання (укладання) відповідачем договору позики (розписки) констатує, що за таких обставин, стягнувши на користь позивача грошові кошти, суму процентів за їх користування, 3% річних та судові витрати, суд вирішив питання на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, тобто рішення суду постановлено на підставі неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 і його представник заяву підтримали і просили її задовольнити.

У судове засідання представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішенням Києво-Святошинського районного суду від 31 грудня 2015 року відсутні.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно вимог ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справа неодноразово призначалася до слухання і представник відповідача ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_1 по справі повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Доводи, на які посилається відповідач ОСОБА_1 в заяві, не можуть бути підставою для скасування заочного рішення від 31 грудня 2015 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 224, 228, 231, 232 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду від 31 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів неотримання грошових коштів і не укладення договору позики, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.М. Ковальчук