Постанова № 5723693, 03.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 р. № 10/49

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О. - головуючого,

Стратієнко Л.В.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційних скаргОСОБА_1, ТОВ "Торговий дім "Софі" та ОСОБА_2 на постанову

та

на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року

господарського суду Львівської області від 21.05.2009 року у справі господарського суду Львівської області за позовомТзОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

проОСОБА_1,

ОСОБА_2,

Державний реєстратор виконавчого комітету Львівської міської ради,

ТОВ "Торговий дім "Софі"

визнання недійсної реєстрації змін до статуту та визнання права власності,

в судове засідання прибули представники сторін:

від позивача:Семиренко П.Я.,

від відповідача 1:не з"явився,

від відповідача 2:ОСОБА_2,

від 3-тіх осіб:Ганущин М.В., ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Львівської області від 21.05.2009 року задоволено уточнені позовні вимоги ТзОВ «Науково - виробничого підприємства «ІМВО»до ОСОБА_1 до ОСОБА_2. Визнано недійсними зміни до статуту ТзОВ «Науково -виробниче підприємство «ІМВО»затверджені рішенням загальних зборів учасників товариства від 25.01.96., за №04912 від 06.03.96 зареєстрованих Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів (на сьогоднішній день Державний реєстратор виконавчого комітету Львівської міської ради); визнано право власності за ТзОВ «Науково - виробниче підприємство «ІМВО»на частку в статутному капіталі ТзОВ «Науково - виробниче підприємство «ІМВО»м. Львів, вул. Ш. Руставелі, 30/8, код ЄДРПОУ 19177304) в розмірі 55 % статутного капіталу; зобов'язано державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради у Галицькому районі внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб інформацію про зміну учасників ТзОВ «Науково-виробничого підприємства «ІМВО»та розподіл часток даного товариства наступним чином: ТзОВ «Науково - виробниче підприємство «ІМВО»(свідоцтво серія АОО № 376116 від 18.02.93, зареєстрованого за адресою м. Львів, вул. Шота Руставелі,30, кв. 8) -55% частки статутного фонду, що становить 27, 5 (двадцять сім з половиною) коп.; ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) - 25% частки статутного фонду, що становить 12,5 (дванадцять з половиною) коп.; ОСОБА_2 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) - 20 % частки статутного фонду, що становить 10 (десять) коп.. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року рішення місцевого господарського суду від 21.05.2009 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "Торговий дім "Софі" подали касаційні скарги, в яких просять постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року та рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржники посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25.01.1996 року затверджено зміни до статуту ТзОВ «Науково виробниче підприємство "ІМВ0" та зареєстровано Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів (на сьогодні Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради) 06.03.96 за номером запису 04 912.

Ці зміни стосуються п.3.3. "Для забезпечення діяльності Підприємства за рахунок внесків учасників та майна Підприємства формується статутний фонд у розмірі один мільярд карбованців", а також п.3.4. даних змін - змінено склад учасників.

Також судами встановлено, що статутний фонд не сплачений учасниками, а сформований за рахунок активів (майна) товариства, шляхом віднесення проіндексованої вартості основних засобів з рах.10. "Основні засоби" на рах.85. "Статутний фонд".

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про господарські товариства»№ 1576-XII із змінами від 14.03.95 р. вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

В зазначених змінах чітко передбачено, що статутний фонд формується за рахунок майна самого товариства.

Попередніми судами також встановлено, що згідно протоколу від 25.01.1995року, який наявний в матеріалах реєстраційної справи, учасники на загальних зборах приймали рішення, щодо зміни учасників та розподілу часток ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що сукупно становили 55 % статутного фонду ТзОВ «Науково - виробничого підприємства «ІМВО»між учасниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наступним чином:

ОСОБА_1 - 55% статутного фонду ТзОВ «Науково виробниче підприємство «ІМВО»; ОСОБА_2 - 45% статутного фонду ТзОВ «Науково виробниче підприємство «ІМВО».

Даний протокол є без номеру, а не протоколом № 1.

Дата прийняття рішення загальними зборами учасників, яким затверджено оскаржувані зміни до установчих документі ТзОВ "Науково - виробничого підприємства "ІМВО" 25.01.95, але цією датою зміни в частині збільшення статутного фонду з 50 000 крб. до 1 000 000 000 крб. та зміни учасників не могли затверджуватися з тих підстав, що заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_5 поступили в грудні 1995р.

Суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

-на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

-порушення допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

-відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком попередніх судових інстанцій, що збільшення статутного фонду за рахунок майна товариства не відповідає вимогам ст. 13 та ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.91 № 1576 (в редакції, що діяла в березні 1996р.), де вказано, що статутний фонд товариства формується за рахунок вкладів учасників та засновників, а не за рахунок власного майна підприємства як і щодо розподілу часток в статутному капіталі між ОСОБА_1 та ОСОБА_11, оскільки на 21.01.1995 інші учасники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не вийшли із складу засновників.

Збільшений статутний фонд товариства в березні 1996р. - фактично не був сплачений учасниками товариства.

В той же час, судова колегія вважає, що судами не враховано, що недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання, проведення загальних зборів чи бездіяльність органів управління не можуть визнаватися порушеннями прав тих позивачів, які не є учасниками цього товариства. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Таким чином, відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути лише господарське товариство, в даному випадку позивач - ТзОВ "Науково-виробниче підприємство " ІМВО", а не його учасники.

Судами також не зазначено, у чому полягає порушення прав позивача при прийнятті рішення загальних зборів учасників товариства від 25.01.1995 і яка норма Закону дає підстави таким способом захищати свої інтереси.

Згідно із ст.24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Враховуючи вище наведене, висновок попередніх судових інстанцій щодо порушення прав самого ТзОВ "Науково-виробниче підприємство " ІМВО", оскільки наявний порядок формування статутного капіталу спричиняє до нецільового та незаконного спрямування основних засобів Товариства та безпідставного збільшення їх балансової вартості, і що він може бути в даному випадку позивачем, є помилковим і не ґрунтується на законі.

Крім того, судами не вирішено питання щодо позовних вимог до Управління державної реєстрації виконавчого комітету Львівської міської ради, оскільки розглянувши клопотання позивача від 17.04.2009 (а.с.131-132 т.1) про заміну неналежного відповідача, суд ухвалою від 21.04.2009 (а.с.156-157 т.1) лише залучив в якості 3-ї особи Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради. В той же час, постановивши рішення, зобов'язав дану особу на правах відповідача внести зміни до державного реєстру.

Відповідно до ст.11110 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування судового рішення.

Згідно з ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами статті 36 ГПК України, повно, всебічно та обєктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року та рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2009 року справі № 10/49 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий, суддя Н.О.Кочерова

Судді Л.В.Стратієнко

М.М.Черкащенко