Постанова № 57235688, 12.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/774/157/16 Головуючий у першій інстанції: Шабанов А.М.

Категорія: ч. 1 ст. 163-1КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого директором ПАТ «Славгородський арматурний завод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що при перевірці ПАТ «Славгородський арматурний завод», ЄДРПОУ: 14308859, яке розташовано за адресою: Дніпропетровська область Синельниківський район, смт. Славгород, вул. Заводська, буд. 1, було встановлено, що директором ПАТ «Славгородський арматурний завод» ОСОБА_3 допущено правопорушення встановленого законом ведення податкового обліку, а саме: завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Інструмент і тверді сплави» на суму 66 880 грн., за червень 2013 року, чим порушив п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_3, 18 березня 2016 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 вказує, що судом було порушено його права передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки у відповідності до ст. 277-2 КУпАП повістку про виклик до суду йому не було надіслано. Про те, що відбулося судове засідання в суді першої інстанції він дізнався лише 10.03.2016 року коли від кур'єра отримав конверт в, якому знаходилася постанова суду першої інстанції. Крім того зазначає, що постанову суд першої інстанції направив з порушенням ст. 285 КУпАП, тобто не у три денний строк.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 вважає, що постанова суду не відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи. Просив врахувати, що після перевірки їхнього товариства було складено акт перевірки від 27.10.2015 року № 143/22-01/14308859, на підставі якого було винесено податкове повідомлення рішення від 18.11.2015 року № 0003372201, яке було оскаржено в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003372201 від 18.11.2015 року. В зв'язку з чим вважає, що судом першої інстанції було безпідставно винесено постанову та накладено штраф.

ОСОБА_3 про час, дату та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, клопотань від останнього на адресу суду апеляційної інстанції не надходило, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 294 КУпАПпровві розгляд справи без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 268 КУпАП, суд наділений правом розглянути справу у відсутність особи лише при наявності достатніх даних, про її неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

З наявних матеріалів справи вбачається, що безпосередньо ОСОБА_3 суд належним чином не повідомив про розгляд справи, який відбувся 22 лютого 2015 року. Даних про направлення або отримання особою виклику до суду у матеріалах справи не має.

З врахуванням приведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що строк на оскарження постанови був пропущений з поважної причини і підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що районним судом, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не з'ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду передчасні з наступних підстав.

Відповідно ст. ст. 55, 56 ПКУ, платник податків має право оскаржити до органу вищого рівня або суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у десяти денний строк після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до відповідного органу зі скаргою щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання рішення законної сили.

Таким чином, податковим законодавством України поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення №215 серії АВ №103825 від 21 жовтня 2015 року був складений на підставі акту перевірки 143/22-01/14308859 від 27.10.2015року, який також був приводом для оформлення податковим органом податкового повідомлення-рішення№ 0003372201 від 18.11.2015 року.

Використовуючи надане законом право, ПАТ «Славгородський арматурний завод» звернулося з адміністративним позовомпро скасування податкового повідомлення-рішення №0003372201 від 18.10.2015 року у адміністративному порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року було задоволено повністю адміністративний позов ПАТ «Славгородський арматурний завод» та було визнано протиправними та скасовано повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.10.2015 року №0003372201.

Таким чином, постановою адміністративного суду було встановлено необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення ПАТ «Славгородський арматурний завод» вимог податкового законодавства, щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Інструмент і тверді сплави» на суму 66 880 грн., за червень 2015 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що на час розгляду справи в суді першої інстанції податкове повідомлення-рішення № 0003372201 від 18.11.2015 року, яке було прийнято на підставі акту перевірки № 143/22-01/14308859 від 27.10.2015 року було скасовано та суд першої інстанції безпідставно притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді районного суду є передчасною та такою, що не відповідає фактичним обставинам, а тому підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Слід також відмітити, що в постанові суду встановлений факт скоєння правопорушення в червні 2013 року, а протокол про адміністративне правопорушення та зібрані матеріали справи свідчать що ОСОБА_3 інкримінувалося скоєння правопорушення в червні 2015 року. Висновки суду в цій частині протирічать фактичним обставинам справи, при цьому нічим не мотивовані.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст.294, ст. 296 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження постанови Дніпропетровського районного суду міста Дніпропетровської області від 22 лютого 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського районного суду міста Дніпропетровської області від 22 лютого 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.П. Піскун