Ухвала суду № 57232522, 13.04.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3221/16-к

пр.№ 1-кс/464/702/16

У Х В А Л А

про арешт майна

13.04.2016 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., при секретарі Янишин М.Б., за участю старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області Петренка І.В., прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області Гринів В.М., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області Петренка І.В. про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області Петренко І.В. у зв'язку із досудовим розслідуванням матеріалів кримінального провадження, внесеного 15.01.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016140000000010, за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.199, ч.3 ст.199, ч.2 ст.204 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області Гринів В.М., в якому просить накласти арешт на майно, а саме: готівкові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) гривень купюрами різних номіналів та 23000 (двадцять три тисячі) доларів США купюрами різних номіналів, з метою забезпечення подальшого його конфіскації, як виду покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.199 КК України.

В обґрунтування покликається на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016140000000010 від 15.01.2016р., за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.199, ч.3 ст.199, ч.2 ст.204 КК України. Підставою для реєстрації даного кримінального провадження слугували матеріали відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ОУ ГУ ДФС у Львівській області, відповідно до яких невстановлені особи спільно з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 впродовж 2015-2016 р.р. на території Львівської області здійснювали незаконне виготовлення алкогольних напоїв - підакцизних товарів, з використанням спеціального обладнання, що забезпечує масове виробництво, шляхом відкриття підпільного цеху за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Борщовичі. Відповідно, працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, 15 січня 2016 року проведено огляд місця події за вказаною адресою, в ході якого виявлено нежитлове приміщення, в якому здійснювалось виготовлення алкогольних напоїв та працівники, котрі виготовляли вказані алкогольні напої. Зокрема виявлено обладнання для виготовлення, зберігання та розливу алкогольних напоїв, складові для їх виготовлення, готову продукцію - незаконно виготовлені алкогольні напої та підроблені марки акцизного податку. З метою встановлення джерел походження складових для виготовлення алкогольних напоїв, які були вилучені в ході огляду 15 січня 2016 року, а також осіб причетних до їх виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації, 16 січня 2016 року скеровано доручення в оперативне управління ГУ ДФС у Львівській області №313/13-01-09-20-14. На виконання вказаного доручення, відділом протидії незаконному обігу підакцизних товарів ОУ ГУ ДФС у Львівській області супровідним листом №319/13-01-21-07 від 17.03.2016р. надано інформацію, що при масовому виготовленні фальсифікованих алкогольних напоїв, які були вилучені 15 січня 2016 року за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Борщовичі, використовувались фальсифіковані марки акцизного податку, етикетки та контр етикетки на алкогольні напої, які поставлялись громадянином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 являється директором та одним із засновників ТзОВ «Домен-Друк» (ЄДРПОУ 33562775), яке використовує у господарській діяльності офісні та виробничі приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Водночас надано інформацію, що фальсифіковані марки акцизного податку ОСОБА_8 отримує від громадянина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, де зберігає фальсифіковані марки акцизного податку, етикетки та контр етикетки на алкогольні напої. Для транспортування марок акцизного податку, етикеток та контр етикеток на алкогольні напої ОСОБА_9 використовує транспортний засіб VOLVO ХС90, з державними номерними знаками НОМЕР_1. Відтак, з метою припинення протиправної діяльності, 08 квітня 2016 року на виконання ухвал слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 23 березня 2016 року проведено ряд обшуків. Так, в ході проведення обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1, виявлено чорнові записи та близько 400 000 марок акцизного податку з ознаками підробки. Під час проведення обшуку транспортного засобу марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, котрий в'їхав на огороджену територію та проїхавши пост охорони припаркувався біля офісного приміщення ТзОВ «Домен-Друк» за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено два мобільні телефони, чорнові записи та близько 100 000 марок акцизного податку з ознаками підробки. Водночас, проведено обшук приміщень за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого виявлено та вилучено комп'ютер, мобільний телефон, чорнові записи, етикетки та контр етикетки, одну марку акцизного податку, а також готівкові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) гривень купюрами різних номіналів та 23000 (двадцять три тисячі) доларів США купюрами різних номіналів, котрі зберігались у кабінеті директора ТзОВ «Домен-Друк» - ОСОБА_8. Враховуючи вищевикладене, а також те, що виявлені та вилучені в ході обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_2, не обліковані готівкові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) гривень купюрами різних номіналів та 23000 (двадцять три тисячі) доларів США купюрами різних номіналів можуть містити інформацію, щодо незаконного придбання та збуту марок акцизного податку, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вказані грошові кошти. Крім цього, зазначає, що покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.199 КК України передбачає конфіскацію майна. Відповідно до п.3 ч.2 ст170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Відтак, накладення арешту на вилучене майно необхідне з метою забезпечення подальшої його конфіскації, як виду покарання. У зв'язку з наведеним, на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України, просить клопотання задовольнити.

У суді слідчий Петренко І.В. та прокурор Гринів В.М. клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні та необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про які вони просять суд.

Власник майна ОСОБА_8 та його захисник щодо арешту грошових коштів заперечили. Вважають, що обшук проведенно незаконно та грошові кошти вилучені без достатніх правових підстав. В судовому засіданні 12 квітня 2016 року ОСОБА_8 ствердив суду, що він працює, стабільно отримує заробітну плату та вилучені грошові кошти були його особистими заощадженнями, які він зберігав офісному приміщенні з метою забезпечення їх схоронності, представив суду довідки про заробітну плату.

Слідчий суддя критично ставиться до показань допитаного в судовому засіданні 13 квітня 2016 року в якості свідка ОСОБА_10, який ствердив, що передав ОСОБА_8 на зберігання 25000 доларів США та 50000грн., та вилученні в ході проведення обшуку грошові кошти належать йому. Так, зазначені покази свідка суперечать раніше наданим показанням самого ж ОСОБА_8 Окрім цього, свідок не пригадує, чи ці грошові кошти були запечатані банківською стрічкою чи іншим чином, плутається в номіналах купюр, які нібито передані ним на зберігання.

Заслухавши думку учасників процесу, показання свідка, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно положень п.3 ч.2, ч.5 ст.170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, санкція ч.3 ст.199 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Частини 9, 10 ст.170 КПК України передбачають, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи мотиви клопотання та його обґрунтування слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, враховуючи, що воно підлягає можливій конфіскації передбаченій санкцією ч.3 ст.199 КК України, приймаючи до уваги, що не застосування арешту, який полягає у позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, може призвести до розтрати коштів, щодо яких ставиться питання про накладення на них арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, приходжу до переконання, що клопотання про арешт майна підставне та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме готівкові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) гривень купюрами різних номіналів та 23000 (двадцять три тисячі) доларів США купюрами різних номіналів, виявлені та вилучені згідно протоколу обшуку від 08 квітня 2016 року.

Ухвала підлягає для негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Мичка Б.Р.