Постанова № 57231957, 08.04.2016, Городоцький районний суд Львівської області

441/260/16-а

2-а/441/16/2016

Постанова

Іменем України

08.04.2016 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого Ференц О.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

та представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови № 0308/20911/16 у справі про порушення митних правил, від 19.02.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2016р. представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою, покликаючись на те, що 20.10.2014р. близько 13.00 год. ОСОБА_4 ввіз на територію України в митному режимі "транзит" через пункт пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" ОСОБА_5 митниці ДФС транспортний засіб особистого користування марки "BMW 320", номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. RPR06256, який зареєстрований на території РП. ОСОБА_5 митниці ДФС від 05.01.2016р. № 13-70-26/3/29-114 ОСОБА_4 викликано до ОСОБА_5 митниці ДФС для дачі пояснень щодо не вивезення вищевказаного автомобіля. 01.02.2016р. ОСОБА_4 прибув в управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_5 митниці ДФС, де в цей же день старшим державним інспектором ВМО № 3 МП "Смільниця" ОСОБА_5 митниці ДФС ОСОБА_6 складено протокол про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, за перевищення граничного строку транзитних перевезень згідно ст.95 МК України, а 19.02.2016р. заступником начальника ОСОБА_5 митниці ДФС ОСОБА_7 винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0308/20911/16, якою ОСОБА_4 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн..

Вказував, що притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав. Статтею 467 МК визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені ст.ст.469, 477-481, 485 цього кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України, не зазначене в цьому переліку, а отже не може вважатися триваючим, оскільки пов'язане з перевищенням встановленого ст.95 МК України строків доставки товарів, транспортних засобів більше ніж на 10 днів і вважається вчиненим та закінченим по суті на одинадцятий день після настання строку доставки, передбаченого ст.95 МК України. Таким чином вказане правопорушення не може вважатися триваючим, так як вважається закінченим із настанням конкретної календарної дати, в даному випадку правопорушення було вчинене і закінчене 31.10.2014р., а отже і строк накладення адміністративного стягнення за дане порушення митних правил могло бути накладене не пізніше 6 місяців з дня його вчинення, тобто не пізніше 01.05.2015р.. Контроль за вивезенням автомобілів, ввезених у митних режимах "транзит" та "тимчасове ввезення" здійснюється у встановленому законом порядку, в тому числі за допомогою програмно-інформаційних комплексів. Це дає можливість своєчасно виявити перевищення строків доставки товарів, встановлених ст.95 МК України, а тому несвоєчасне документування перевищення таких строків та вчиненого у зв'язку з цим правопорушення, визначеного ст.470 МК України, не є підставою для висновку про триваючий характер цього правопорушення. Вважає, що митний орган міг і був зобов'язаний встановити дане порушення своєчасно.

З огляду на наведене, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0308/20911/16 від 19.02.2016р. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову. Додатково пояснив, що ОСОБА_8 юстиції України, на який посилається у своїх письмових запереченнях проти позову представник відповідача, не може тлумачити норми закону, інших нормативних актів, які б відносили правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України, до триваючих, немає. Поза тим, як роз'яснено у листі ДФС України від 11.09.2015р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17, триваючі правопорушення визнаються такими лише за умови, що вони можуть бути виявлені лише в ході документальної перевірки на підставі первинної документації, чого не було в даній ситуації, адже вчинене ОСОБА_4 правопорушення могло бути виявлено відповідачем вчасно в будь-який момент. Висновок про триваючий характер адміністративних правопорушень був зроблений також фахівцями у галузі кримінального права на його адвокатський запит, де чітко вказано, що правопорушення, передбачене ст.470 МК України, не є триваючим, а тому строки притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з моменту вчинення правопорушення, а не його припинення. Просить задоволити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Згідно наданих письмових заперечень проти позову в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що ОСОБА_4 20.10.2014р. близько 13.00 год. ввіз на митну територію України транспортний засіб марки "BMW 320", номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. RPR06256, в митному режимі транзит. Згідно автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 01.02.2016р. не вивозився та у інший митний режим не поміщений. 01.02.2016р. ОСОБА_4 за викликом Держмитслужби з'явився в Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_5 митниці ДФС, вказавши, що транспортний засіб не вивіз вчасно з території України через несправність двигуна, на ремонт якого в нього та його родини не має коштів. На даний момент автомобіль знаходиться в с.м.т. Славське. Будь яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили ОСОБА_4 не надав. Згідно ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого ст.95 цього кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на 10 діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На транспортний засіб, ввезений позивачем, поширюється термін "товар" згідно п.57 ч.1 ст.4 МК України. Згідно листа МЮУ від 17.07.2007р. № 22-14-493 триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином. Листом МЮУ № 22-34-1465 від 01.12.2003р. роз'яснено, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Враховуючи наведене, вважає, що ст.467 МК України не дає вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст.ст.469, 477-485 МК України. Окрім того листом Міндоходів України № 16666/7/99-99-24-03-09-17 роз'яснено, що обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, за підстав віднесення його до категорії триваючих (зокрема, недоставляння до митниці у встановлений ст.95 МК України строк) не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення. Викладене підтверджується і практикою інших судів, зокрема і ухвалою ВАС від 29.02.2016р. у справі № К/800/5091/16. Факту знищення, повного чи часткового пошкодження, втрати чи псування транспортного засобу ОСОБА_4 не доведено, відтак відповідачем правомірно притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 20.10.2014р. близько 13.00 год. через митний пост "Мостиська" ОСОБА_5 митниці ДФС ОСОБА_4 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки "BMW", модель "320", VIN WBACB11020FC56570, д.н.з. RPR06256, в митному режимі "транзит" (а.с.8, 29, 33).

Згідно автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 01.02.2016р. не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений (а.с.8, 29).

ОСОБА_5 митниці ДФС від 05.01.2016р. ОСОБА_4 викликано для надання пояснень щодо не вивезення автомобіля марки "BMW", д.н.з. RPR06256 (а.с.34). 01.02.2016р. ОСОБА_4 прибув для надання пояснень в Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_5 митниці ДФС, зазначивши у своїх поясненнях, що 20.10.2014р. в'їхав на митну територію України на транспортному засобі марки "BMW", модель "320", д.н.з. RPR06256, в митному режимі "транзит" і станом на 01.02.2016р. даний транспортний засіб не вивіз через несправність двигуна, на ремонт якого в нього та в його родини не має коштів. На даний момент автомобіль перебуває в с.м.т. Славське (а.с.32).

Постановою Державної митної служби України у справі про порушення митних правил № 0308/20911/16 від 19.02.2016р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.. Як вказано у постанові, будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили громадянин ОСОБА_4 не надав (а.с.8-9, 36-38).

Статтею 95 МК Українивстановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). За правилами ч.2ст.95 МК Українидо строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених устатті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до ч.3ст.470 МК Україниперевищення встановленогостаттею 95 цього Кодексустроку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому відповідно до ч.1ст.467 МК Україниякщо справи про порушення митних правил відповідно достатті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями469,477-481,485цьогоКодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно ч.4 ст.3 МК України у разі, якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обовязків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Як роз'яснено у п.56 рішення ЄСзПЛ у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14.10.2011р., в якому йшлося саме про таку властивість закону як якість, що включає в себе доступність для зацікавлених осіб, чіткість та передбачуваність у своєму застосуванні, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника, відтак Судом було встановлення порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на наведене та відсутність одностайного віднесення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, до триваючих, суд приходить до переконання, що правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленогост.95 МК Українистроку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися як триваюче.

При цьому суд бере до уваги висновок фахівців у галузі кримінального права на адвокатський запит ОСОБА_2 від 01.04.2016р., де зазначено, що особа, яка обрала митний режим транзиту, має обов'язок доставити відповідні предмети в орган доходів і зборів призначення у строки, визначені у ст.95 МК України, тож такий правовий обов'язок темпорально обмежений - починається з моменту ввезення у митну зону у режимі транзиту та завершується спливом строків, визначених у ст.95 МК України. Після спливу такого строку позитивний обов'язок особи доставити відповідні предмети в орган доходів і зборів припиняється і деформується у "негативний" обов'язок - понести відповідальність за недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення (ст.470 МК України). Отже, обов'язок особи доставити відповідні товари до органу доходів і зборів має чітко визначені часові межі, а тому тривалість часу після припинення такого обов'язку - це ознака, яка впливає лише на кваліфікацію правопорушення за ч.1, 2 чи 3 ст.470 МК України відповідно, однак, яка не дає жодних підстав говорити, що таке правопорушення носить триваючий характер, оскільки обов'язок особи доставити товар до органу доходів і зборів уже припинений. Відтак правопорушення, передбачене ст.470 МК України, не є триваючим, а тому строки притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з моменту вчинення правопорушення, а не його припинення.

Статтею 487 МКУкраїнипередбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відтак, виходячи із приписів п.7 ч.1ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що у даному випадку провадження у справі про порушення митних правил не могло бути розпочато, а отже оскаржувана постанова відповідача № 0308/20911/16 від 19.02.2016 року є протиправною і підлягає скасуванню.

При цьому не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судових витрат, що пов'язані із прибуттям до суду його представника, та судового збору, оскільки ухвалою суду від 15.03.2016р. зайво сплачена позивачем сума судового збору була йому повернута в повному обсязі, а на підтвердження витрат, пов'язаних із прибуттям до суду представника позивача, не було додано жодних доказів, що підтверджували б такі витрати.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.3, 95, 467, 470 Митного кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 94, 161-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Постанову Державної митної служби України в справі про порушення митних правил № 0308/20911/16 від 19.02.2016р. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України визнати протиправною та скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Городоцький районний суд Львівської області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Ференц О.І.