Рішення № 57231952, 13.04.2016, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1533/15-ц

Провадження № 2/321/52/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2016

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого судді - Ворожбянова А.М.

при секретарі - Бородіної І.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

за участю представника позивача - ОСОБА_2

за участю представника відповідача - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні залу суду смт. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Йому на підставі Державного Акту про право власності на земельну ділянку від 15 вересня 2008 року належить земельна ділянка площею 5,22 га кадастровий номер 2323382200:03:005:0006, яка розташована на території Високівської сільської ради Михалівського району Запорізької області. З відповідачем вони узгодили всі умови договору оренди, текст якого готував відповідач і запропонував його підписати 20 квітня 2012 року. Крім договору оренди земельної ділянки він, також 20 квітня 2012 року підписав Акт прийму-передачі земельної ділянки та Акт визначення меж земельної ділянки в натурі. Прошнуровані та пронумеровані аркуші договору оренди землі не були, але він підписав кожен аркуш договору. Договір було підписано в трьох примірниках. При цьому всі три примірники залишились у відповідача так як це він мотивував необхідністю здійснення державної реєстрації договору у Відділі Держкомзему у Михалівському районі. З того ж часу - 20 квітня 2012 року відповідач почав використовувати належну йому земельну ділянку. Його примірник договору повернуто відповідачем не було.

У подальшому між ним та відповідачем з осені 2013 року почали виникати суперечки з приводу невиконання відповідачем обовязків, передбачених договором з приводу порядку розміру та строків внесення орендної плати та її індексації. Він постійно вимагав від відповідача повернути його примірник договору оренди землі, але відповідач уникав зустрічей з ним та розмов з цього приводу. Осінню 2015 року відповідач повернув йому примірник договору оренди земельної ділянки від 20 квітня 2012 року та надав копію витягу із Державного реєстру прав на нерухоме майно. При цьому ним було зясовано, що договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2012 року має зовсім іншій вигляд ніж, тоді коли він його підписував, так як його підпису на кожній сторінці договору оренди не має, а є його підпис лише на останній сторінці договору. Крім того, разом з договором оренди прошиті кадастровий план земельної ділянки, акт приймання передачі земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі. При цьому на зворотній стороні останньої прошитої сторінки є печатка невідомого йому інженера землевпорядника ОСОБА_5 та виконаний друкарським засобом текст «прошито та пронумеровано 9 аркушів». Також ним було зясовано, що договір оренди в 2012 році у відділі Держкомзему у Михайлівському районі до 31.12.2012 року зареєстровано не було, а державну реєстрацію здійснено державним реєстратором Михаілвського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6 20.08.2014 року, який незаконно зареєстрував похідне право(право оренди) без реєстрації первинного права (права власності).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог та пояснив суду, що п.14 Договору оренди землі від 20 квітня 2015 року передбачено, що: «У разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором справляється пеня у розмірі визначеного законодавством несплаченої суми за кожен день прострочення.» Само по собі формулювання п.14 Договору не містить смислового навантаження, так як розмір пені договором не встановлений, і законодавством для земель приватної власності не визначений. Крім того, з урахування того, що в п.11 Договору оренди землі від 20 квітня 2012 року зазначено, що «Орендна плата вноситься у такі строки: у відповідності до діючого законодавства», а законодавство для земель приватної власності строки внесення орендної плати визначає виключно договором, наведене дозволяє зробйти висновок, що Договір оренди землі не містить таких суттєвих умов, як строків внесення орендної плати та відповідальності за несплату орендної плати. Він звертався до ОСОБА_4 кожен рік, щоб він надав йому копію Договору , але той відмовляв йому в цьому Наданий ОСОБА_4 Договір не відповідає тому, Договору, який він підписував. Вважає, що тексти в ньому різні. В чому саме полягає різність, не може сказати. Питань до ОСОБА_4 з оплати орендної плати не має. Угода не відповідає умовам Договору це окрема вимога. Просив суд визнати недійсним Договір оренди землі від 20 квітня 2015 року - земельної ділянки площею 5,22 га кадастровий номер 2323382200:03:005:0006 розташованої на території Високівської сільської ради Михалівського району Запорізької області між ним та відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 наполягав на задоволенні позовних вимог позивача та пояснив суду, що в п.10 Договору оренди землі від 20 квітня 2012 зазначено, що «обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.» Але порядок проведення індексації договором не визначено.

До того ж п. 9 Договорі оренди землі від 20 квітня 2012 року, який визначає види орендної плати не визначено порядку внесення орендної плати в грошовій формі. Таким чином, договір оренди землі від 20 квітня 2012 року не відповідає вимогам п.З ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», згідно якої «Істотними умовами договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату», та підлягає визнанню недійсним на підставі ст.203,215,230 ЦК України. Важко предявляти претензію, тому що не визначено дату розрахунку. Просив суд визнати недійсним Договір оренди землі від 20 квітня 2015 року - земельної ділянки площею 5,22 га кадастровий номер 2323382200:03:005:0006 розташованої на території Високівської сільської ради Михалівського району Запорізької області між позивачем та відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнав та пояснив суду, що 20.04.2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Він був підписаний сторонами, як передбачено у Договорі, на кожній сторінці, були складені акти по прийому передачі та все інше. На теперішній час всі умови було виконано. Посилання ОСОБА_1 на ті факти, які він вказує як на підставу обґрунтування своїх вимог є хибними і не підтвердженими належними доказами. ОСОБА_1 підтвердив, що він отримував і отримує орендну плату. На протязі 3-х років не було жодного звернення зі сторони ОСОБА_1 стосовно яких-ся порушень по укладенні Договору оренди земельної ділянки. ОСОБА_1 вказує, що ніби-то в усній формі спілкувався з ОСОБА_4, але доказів вказаному не надає. На сьогоднішній день умови Договору як виконувалися, так і виконуються. Договір було зареєстровано в 2014 році, але Практика Вищого спеціалізованого суду така, що якщо у 2012 році відбувся акт передачі то і укладеним він вважається з 2012 року. Якби ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4, то він згоден вести з ним розмову. Вважає, що вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Не було надано доказів для визнання Договору недійсним, за вказаних обставин просив суд в задоволенні позову позивачу відмовити.

Суд, вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про оренду землі», внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Так, судом встановлено, що в 20.04.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено Договір оренди земельної ділянки, державну реєстрацію здійснено державним реєстратором Михаілвського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6 20.08.2014 року. До теперішнього часу, ОСОБА_1 на протязі 3-х років отримував орендну плату від ОСОБА_4 за користування його земельною ділянкою. Судом, в судовому засіданні з пояснень позивача ОСОБА_1 встановлено, що претензій до ОСОБА_4 з приводу сплати останнім орендної плати він не має. Позивач, письмових доказів, стосовно звернення до останнього з будь - якими претензіями з приводу укладання Договору оренди земельної ділянки, суду не надав. Суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 взагалі не підтверджено належними доказами. Так, посилання позивача на той факт, що договір оренди в 2012 році у відділі Держкомзему у Михайлівському районі до 31.12.2012 року зареєстровано не було, а державну реєстрацію здійснено державним реєстратором Михаілвського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6 20.08.2014 року, який незаконно зареєстрував похідне право(право оренди) без реєстрації первинного права (права власності) суд вважає безпідставними з наступних підстав. Так, Практика Вищого спеціалізованого суду є такою, що якщо у 2012 році відбувся акт передачі по Договору оренди то і укладеним Договір вважається з моменту фактичного укладення. В даному випадку з 20.04.2012 року. Тоб-то, суд вважає, що всі умови між сторонами з приводу укладення Договору оренди земельної ділянки на протязі всього часу сторонами було узгоджені та виконанні. В судовому засіданні, з пояснень позивача та представника відповідача було встановлено, що Договір оренди земельної ділянки було підписано саме ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1М, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Суду не було надано доказів для визнання Договору недійсним, за вказаних обставин позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 57, 208, 213-215 ЦПК України, ст.. 203, 215, 230, ЦК України, ст. 21, 23, 24 Закону України «Про оренду землі», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року № 10-1391/0/4-12 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права», суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ворожбянов А.М.