Ухвала суду № 57230955, 18.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3907/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2016 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання - Гайданці Г.В., з участю слідчої Хлудєєвої В.І., розглянувши клопотання слідчої відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області старший лейтенанта поліції Хлудєєвої В.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Ісак В.М., про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні позапланової перевірки,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло вищенаведене клопотання, подання якого обґрунтовано ст. ст. 40, 93 КПК України, а також Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

У клопотанні слідча просить надати дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №32014070000000029, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2014 року, позапланової виїзної перевірки з питань дотримання філією «Закарпатське територіальне управління» ПрАТ «Страхове Товариство «Гарантія» (код ЄДРПОУ - 37448773, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 31), вимог законодавства у сфері фінансових послуг, щодо застосування страховиками законодавства про страхову діяльність при укладанні договорів добровільного страхування майна із закладами культури, підпорядкованими Управлінню культури Закарпатської обласної державної адміністрації за період з 01.06.2011 по 31.10.2014 років, в ході якої з'ясувати наступні питання:

Враховуючи те, що при визначенні розміру страхового платежу, що підлягає сплаті Страхувальником, Страховик - ПрАТ «Страхове Товариство «Гарантія» вправі використовувати підвищувальні і понижуючі коефіцієнти до базових страхових тарифів, обумовлені в залежності від факторів, що впливають на ступінь ризику, встановити та вказати обґрунтовану підставу укладання договорів добровільного страхування майна Страхувальниками - закладами культури підпорядкованих Управлінню культури Закарпатської обласної державної адміністрації з Страховиком - ПрАТ «Страхове Товариство «Гарантія» за завищеними розмірами страхових тарифів, а саме: які саме фактори - оснащеність застрахованого приміщення, його вогнестійкість, технічні особливості об'єкту, поверховості будинків, використання засобів пожежогасіння, відстані до найближчого посту пожежної служби, аварійних і ремонтних служб, наявність засобів охорони, власного обсягу покриття, географічного положення й інші фактори, що мають значення, вплинули на застосування Страховиком підвищуючих коефіцієнтів до страхових тарифів в укладених з Страхувальниками договорах добровільного страхування майна.

Чи надавали Страхувальники - заклади культури підпорядкованих Управлінню культури Закарпатської обласної державної адміністрації, при укладанні договорів добровільного страхування майна Страховику - ПрАТ «Страхове Товариство «Гарантія» інформацію про всі відомі Страхувальнику обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику? Якщо так, то яку, в якому вигляді?

Чи ознайомив Страховик - ПрАТ «Страхове Товариство «Гарантія» Страхувальника - заклади культури підпорядкованих Управлінню культури Закарпатської обласної державної адміністрації (та Вигодонабувача) з умовами та Правилами страхування згідно вимог пп.В п.8.1. вказаних Правил?

Враховуючи те, що згідно з Правилами страхування не можуть бути застраховані, якщо інше не передбачене в Договорі страхування, музейні експонати, встановити та вказати обґрунтовану підставу укладання Страхувальником - Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту з Страховиком - ПрАТ «Страхове Товариство «Гарантія» договорів добровільного страхування майна з прийняттям на страхування 27 об'єктів Страхувальника за ризиком «Протиправні дії третіх осіб» (ПДТО) та у зв'язку з цим дати оцінку правомірності та обґрунтованості укладання договорів добровільного страхування майна з прийняттям на страхування 27 об'єктів Страхувальника за ризиком «Протиправні дії третіх осіб» (ПДТО).

Крім того, у клопотанні просить слідчого суддю проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері фінансових послуг доручити працівникам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, при цьому, за положеннями ст. 5 цього кодексу процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно з частиною третьою ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Пункт 6 частини другої ст. 36 КПК України визначав повноваження прокурора призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом; а пунктом 4 ст. 40 КПК України було передбачено повноваження слідчого призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом, проте станом на день розгляду даного клопотання вказані пункти виключено.

Посилання на можливість проведення позапланової перевірки за рішенням суду містить Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», разом з тим, його нормами, не визначено компетенції з розгляду такого питання саме слідчим суддею.

Як вбачається зі змісту частини другої ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог КПК України, слідчим суддею в межах його компетенції, на етапі досудового розслідування розглядаються клопотання слідчого (прокурора) по застосуванню заходів забезпечення кримінального провадження, присічний перелік видів яких визначений ст. 131 КПК України, клопотання про проведення слідчих дій, визначених у главі 20 КПК України.

Стаття 131 КПК України передбачає види заходів забезпечення кримінального провадження, якими є: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і документів; тимчасове вилучення майна; арешт майна; затримання особи та запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, чинним КПК України встановлений вичерпний перелік заходів забезпечення кримінального провадження, дозвіл на проведення яких надається на підставі ухвали слідчого судді.

Виходячи з викладеного, надання слідчим суддею дозволу на проведення позапланової перевірки чинним КПК України не передбачено, а сторона обвинувачення вправі самостійно витребовувати та отримати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій висновків ревізій та актів перевірок.

Враховуючи наведене вважаю, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 1, 5, 9, 93, 131, 132, 309, 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчої відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області старший лейтенанта поліції Хлудєєвої В.І., погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Ісак В.М., про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні позапланової перевірки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.М. Світлик