Рішення № 57230509, 15.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

СЛОВ?ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/9895/15-ц 2/243/35/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2016 року м. Слов?янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Неженцевої О.В.

при секретарі Дзюба М.О.

за участю представників

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Слов?янську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання ОСОБА_5 надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт) недійсними,

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2015 року на розгляд до суду надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Акцент-Банк»( далі- ПАТ « Акцент- Банк») про захист прав споживачів шляхом визнання ОСОБА_5 надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт) недійсними.

Позивач ОСОБА_3 не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, подав 09 жовтня 2015 року письмову заяву про проведення розгляду справи у його відсутність, але за участю його представника ОСОБА_1Г.( а.с.23)

Представник позивача- Губанова Г.Г., яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 02 березня 2015 року, у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, в підтвердження яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що 21 серпня 2008 року між її чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_6 акціонерним товариством « Акцент- Банк» ( нині ПАТ « Акцент- Банк») було підписано заяву- позичальника № ACPYRC21170008 з проханням надати строковий кредит у сумі 17215 грн.54 коп. на строк 36 місяців з метою придбання меблі, в тому числі 660 грн.54 коп. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмір 1% на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у сумі 1505 грн, та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у сумі 309 грн. 88 коп. в обмін на зобовязання позичальника з повернення кредиту, сплату відсотків, винагороди, комісії, зазначені в Заяві та ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт) строки.

21 серпня 2008 року заява позичальника № ACPYRC21170008 була підписана позивачем, в той час як ОСОБА_5 надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт) підписані ним не були. Крім того, за станом на 21 серпня 2008 року банківська установа була закритим акціонерним товариством і змінила свою назву на ПАТ « Акцент- Банк» лише 24 вересня 2009 року, в той час як ОСОБА_5 надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт) підписані головою ПАТ « Акцент- Банк». Під час підписання заяви позичальника відповідачем ОСОБА_6 акціонерним товариством « Акцент- Банк» було порушено законодавство: не було надано інформації про сукупну суму кредиту, графік погашення кредиту не надавався, не було надано другого екземпляру оригіналу кредитного договору (заяви позичальника № ACPYRC21170008), не надані ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам (« Розстрочка»)

( Стандарт), договору страхування та договору застави.

Представник позивача вважає, що ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам

( «Розстрочка») ( Стандарт) не відносяться до заяви позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року, бо не підписані позичальником та головою ЗАТ « Акцент- Банк», що є однією з необхідних істотних умов під час оформлення кредиту фізичним особам.

Між тим, не дивлячись на вказану істотну обставину в травні 2013 року ПАТ « Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості і в якості доказу порушення позичальником кредитного договору ( заява позичальника від 28 серпня 2008 року), ПАТ « Акцент- Банк» надало копію ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») (Стандарт), згідно яких банківська установа нарахувала суму заборгованості, а саме відсотки, пеню, штрафи. Згідно рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ « Акцент-Банк» були частково задоволені і суд при його прийнятті посилався на додані до позову копії ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») ( Стандарт). Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2013 року це рішення було змінено в частині стягнення пені і апеляційним судом не було узято до уваги як належний доказ ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт) та було зазначено про те, що ці ОСОБА_5 підписані тільки однією стороною Головою ПАТ « Акцент- Банк», хоча на час укладання договору вони повинні були підписані головою ЗАТ « Акцент- Банк»; ці ОСОБА_5 не містять відомостей про час їх затвердження, що унеможливлює вважати їх чинними на день укладання договору- 21 серпня 2008 року; та зроблено висновок про те, що до анкети- заяви ОСОБА_3 долучені ОСОБА_5 іншої фінансової установи, а з урахуванням того, що на них відсутній підпис позичальника, то відсутні переконливі докази того, що саме ці ОСОБА_5 відносяться до анкети - заяви № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року.

Посилаючись на положення частини 3 статті 61 ЦПК України представник позивача вважає, що зазначені апеляційним судом обставини не підлягають доказуванню, а оскільки визнання таких ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт) апеляційним судом при прийнятті 03 вересня 2013 року судового рішення не проводилося внаслідок відсутності таких позовних вимог, з урахуванням продовження безпідставного нарахування банківською установою- відповідачем по справі заборгованості- відсотків, штрафів по заяві позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року та цим ОСОБА_5, які ПАТ « Акцент- Банк» вважає чинними до цієї заяви позичальника, тому і виникла необхідність звернення ОСОБА_3 до суду з зазначеним позовом.

Представник позивача вважає, що долучені до заяви позичальника ОСОБА_3 № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт) і підписані головою ОСОБА_4 акціонерного товариства «Акцент- Банк», є недійсними, бо: 1) відсутня підпис позичальника ОСОБА_3 на цих ОСОБА_5 і він з ними не був ознайомлений під час підписання анкети заяви № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року; 2) ОСОБА_5 не містять відомостей про їх затвердження, що унеможливлює вважати їх чинними на день укладання договору; 3) це ОСОБА_5 іншої банківської установи, тому на підставі положень пункту 10 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» просила суд визнати ці умови недійсними з 21 серпня 2008 року, тобто з моменту підписання заяви позичальника.

Представник відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства « Акцент- Банк» ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 24-О від 16.01.2014 р. ( а.с. 126) і повноваження якої на час проведення судового розгляду справи підтверджені листом від 14 квітня 2016 року голови правління ПАТ « Акцент-Банк» ОСОБА_7 ( а.с. 194 зв.), надала суду письмові заперечення на позовні вимоги від 14 грудня 2015 року. Письмові заперечення нею безпосередньо були підтримані у судовому засіданні та зазначено про те, що предметом судового розгляду неодноразово були аналогічні позови ОСОБА_3 і у судовому порядку вже встановлено, що « ОСОБА_3 під час підписання заяви позичальника 21.08.2008 р. було ознайомлено з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») (Стандарт), що вбачається з заяви позичальника ОСОБА_3 відповідно до якої ОСОБА_3 ознайомлений та згодний з зазначеними умовами що підтверджується його підписом» ( рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2013 р. по справі №243/7336/13ц); « доводи апеляційної скарги щодо відсутності підпису ОСОБА_3 в ОСОБА_5 і тому є підстави вважати, що умови укладені поза межами кредитного договору і недопустимими доказами, з цим апеляційний суд не може погодитися, тому що в заяві позичальника є особистий підпис про те, що він ознайомлений та згодний з Умовами надання споживчого кредиту, та що заява разом із Умовами складають договір про надання банківських послуг.( ухвала Апеляційного суду Донецької області від 13.01.2014 р. по справі №243/7336/13ц).Крім того, згідно рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2014 року ( справа № 243/1739/14ц) було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3М про визнання умов споживчого кредиту таким, що порушують права споживача та визнання документу таким, що є неналежним і це рішення суду ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року було залишено без зміни і апеляційним судом було зазначено, що « подача ОСОБА_3 позовної заяви до ОСОБА_4 акціонерного товариства « Акцент- Банк» про визнання документу таким, що є неналежним та порушує права споживача лише у березні 2014 року є засобом ухилення від виконання судового рішення, яке набрало законної сили».

Посилаючись на положення пункту 3 ст. 61 ЦПК України, з урахуванням того, що всі обставини спору вже розглядалися судом раніше по інших справах за участю тих самих сторін та враховуючи, що цей позов подано ОСОБА_3 до суду після спливу трьох років після укладання 21 серпня 2008 року договору і не заявлено клопотання про поновлення пропущених строків з поясненнями поважності їх пропуску, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та застосувати до позову позовну давність на підставі пункту 3 ст. 267 ЦПК України, про що було подано окрему письмову заяву від 14 грудня 2015 року.( а.с.58,59,60) Крім того, просила врахувати, що у заяві від 14 грудня 2015 року нею помилково було зроблено посилання на укладання ОСОБА_3 договору поруки та допущено описку при написанні дати кредитного договору- зазначено « 121.08.2008 року» замість « 21.08.2008 року».

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані сторонами по справі докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як установлено судом і вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, надав 21 серпня 2008 року відповідачеві ПАТ « Акцент- Банк» заяву позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року, відповідно до якої позивач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 17215 грн.54 коп. на строк 36 місяців з 21.08.2008 р. по 20.08.2011 р. включно з метою придбання товару, а також у розмірі 660 грн. 54 коп. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмір 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у сумі 1505 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у сумі 309 грн. 88 коп. в обмін на зобовязання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт) строки.

Як вбачається з заяви позичальника, заява разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») (Стандарт), тарифами складає кредитно- заставний договір.

Таким чином, при укладанні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України, яка регулює відносини щодо договору приєднання.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 ЦК України (в редакції за станом на 21 серпня 2008 року) відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту вимог розумності та справедливості.

Факт підписання ОСОБА_3 заяви позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року( далі- за текстом заява позичальника) визнається, про що зазначено особисто ним у тексті позовної заяви від 01 жовтня 2015 року та підтверджено поясненнями його представника ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Матеріалами справи встановлено, що сторонами по справі були узгоджені всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, зміст умов кредитного договору є чітким та зрозумілим для сторін, договір підписаний сторонами.

Твердження позивача та його представника про те, що ОСОБА_5 надання споживчого кредиту ( «Розстрочка») ( Стандарт) не були підписані ОСОБА_3, що є підставою для визнання цих ОСОБА_5 недійсними на підставі статті 18 Закону України « Про захист прав споживачів», не приймаються судом до уваги, бо підписуючи заяву позичальника від 21 серпня 2008 року позивач ОСОБА_3 висловив свою згоду про укладання кредитного договору саме в такій формі, про що свідчить його особистий підпис у заяві. Заява разом з Умовами, тарифами складає договір про надання банківських послуг, а тому між сторонами виникли договірні відносини, що походять з кредитного договору.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року, з урахуванням рішення Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2013 року, позовні вимоги ПАТ « Акцент- Банк» до ОСОБА_3 були задоволені частково і з відповідача підлягає стягненню: заборгованість за кредитним договором № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року станом на 22.03.2013 р. в сумі 10960 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 2422 грн.25 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом- 8594 грн. 78 коп., судові витрати по справі у сумі 219 грн. 78 коп. ( а.с. 12-16 ) Зазначені обставини підтверджені за наслідками дослідження судом у судовому засіданні матеріалів цієї цивільної справи № 243/3858/13-ц.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з цим позовом, ПАТ « Акцент-Банк» на підтвердження укладеного 21 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_3 кредитно- заставного договору було надано копію ОСОБА_5 надання споживчого кредиту ( « Розстрочка») ( Стандарт), які безпосередньо відносяться до заяви позичальника за № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року, тому доводи позивача та його представника у цій частині не приймаються судом до уваги, бо спростовуються фактичними обставинами по справі.( а.с. 197-209 фотокопії із матеріалів цивільної справи № 243/3858/13-ц)

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач та його представник посилалися на порушення відповідачем положень пункту 10 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», бо відсутня підпис позичальника ОСОБА_3 на ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт) і він з ними не був ознайомлений під час підписання анкети заяви № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року та ці ОСОБА_5 не містять відомостей про їх затвердження, що унеможливлює вважати їх чинними на день укладання договору.

Положеннями частин 1 та 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ( у редакції на час укладання кредитного договору- 21.08.2008 р.) передбачено, що продавець ( виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. ОСОБА_5 договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача.

Згідно пункту 10 частини 3 статті 18 цього Закону несправедливими є, зокрема умови договору про установлення обовязкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладанням договору.

Як убачається із тексту заяви позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року ОСОБА_3, підписуючи цю заяву підтвердив, що він (далі - за текстом заяви) « ознайомився та згодний з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») (Стандарт) які були надані йому у письмовій формі. Своїм підписом підтверджую факт надання мені повної інформації про умови кредитування в А-Банку( а також його місцезнаходження), а саме мету, для якої кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобовязаннями Позичальника; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору(перелік усіх витрат повязаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); термін, на який кредит же бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які Позичальник має право, і відомості про те, від кого Позичальник може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування». ( а.с. 202- фотокопія із цивільної справи № 243/3858/13-ц, а.с. 11- екземпляр, який подано позивачем суду як додаток до позовної заяви)

Враховуючи вищенаведене, під час судового розгляду не знайшли свого обєктивного підтвердження доводи сторони позивача про те, що банківською установою не було ОСОБА_3 надано інформації про сукупну суму кредиту, графіку погашення кредиту та не надано ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт), бо зазначені доводи спростовуються фактичними обставинами справи. Судом встановлено, що при укладанні договору до відома ОСОБА_3 було доведено всю інформацію про порядок розрахунків, умови і підстави нарахувань і суми грошових виплат, необхідних для виконання сторонами своїх зобовязань за договором. Крім того, копія ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») ( Стандарт) у письмовій формі були надані ОСОБА_3, про що свідчить його особистий підпис у заяві позичальника. Сторонами договору не було обумовлено як подання позичальником другого екземпляру оригіналу заяви позичальника

№ ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року, так і надання ОСОБА_3 саме такого екземпляру.

ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт), які у сукупності із заявою позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року та Тарифами, складають кредитно-заставний договір убачається, що стороною договору є Банк- ПАТ «А-Банк», свідоцтво про реєстрацію №055448 від 30.10.1992 року.( а.с. 146)

Саме такі відомості про номер свідоцтва та дату проведення первинної державної реєстрації відображені у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи- Публічного акціонерного товариства « Акцент- Банк» та довідці з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України

( ЄДРПОУ) ( а.с.144-145 )

Враховуючи вищенаведене, судом не приймаються до уваги доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт), долучені до заяви позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року є умовами іншої банківської установи.

Посилання позивача та його представника на те, що ОСОБА_5 не можуть бути чинними на день укладання кредитного договору 21 серпня 2008 року, бо не затверджені, є неспроможними, з урахуванням того, що затвердження їх не передбачено як текстом самих ОСОБА_5, так і нормами ЦК України.

Суд вважає необхідним зазначити про те, що у судовому порядку, незважаючи на набрання законної сили рішення Словянського міськрайсуду Донецької області від 11 червня 2013 року по справі за позовом ПАТ « Акцент- Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.08.2008 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2013 року, протягом 2013-2015 років позивачем ОСОБА_3 неодноразово у судовому порядку ставилися питання про визнання цього кредитного договору недійсним, про що свідчать, у тому числі, наступні судові рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2013 р. ( а.с.61 зв.-64), від 19.09.2014 р. ( а.с.67 зв.-69) та Апеляційного суду Донецької області від 13.01.2014 р. ( а.с.157-158), Апеляційного суду Запорізької області від 10.12.2014 р. ( а.с.70-71).

Крім того, у жовтні 2014 року ОСОБА_3 звертався до суду із позовом про визнання неналежними ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка») ( Стандарт), тобто такими, що не відносяться до його анкети-заяви позичальника № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року. Згідно рішення Апеляційного суду Запорізької області від 25 червня 2015 року у задоволенні цих вимог було відмовлено.( а.с. 184-185,186-187 )

Посилання позивача на висновки, викладені у рішенні Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2013 року по справі № 243/3858/13-ц, на думку суду, не є обставиною у розумінні положень частини 3 статті 61 ЦПК України, які не доказуються при розгляді інших справ, бо зазначені висновки суду стосувалися оцінки судом доказів по справі при перевірці обгрунтованості нарахування пені за умовами кредитного договору № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року. ( а.с. 12-16)

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність перед судом обгрунтованості та законності вимог ОСОБА_3, тому не має законних підстав вважати, що ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») ( Стандарт), зазначеного кредитного договору від 21 серпня 2008 року є недійсними, та такими, що обмежують права споживача ОСОБА_3 на підставі пункту 10 частини 3 статті 18 Закону України « Про захист прав споживачів».

Враховуючи те, що судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що право позивача ОСОБА_3, про захист якого він просить, не порушено, то у задоволенні його позовних вимог необхідно відмовити саме з цієї підстави, а не через пропуск строку позовної давності, як про це було зазначено у клопотанні представника відповідача.

Оскільки при зверненні до суду за захистом порушеного права позивачем судові витрати не понесені, враховуючи положення частини 4 статті 88 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215 Цивільно - процесуального кодексу України, статтями 626, 627, 629, 634, 638 Цивільного кодексу України, статтею 18 Закону України « Про захист прав споживачів», суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживачів, шляхом визнання недійсними ОСОБА_5 надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт) за кредитним договором № ACPYRC21170008 від 21 серпня 2008 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Слов?янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева