Постанова № 57230454, 18.04.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1739/16-а

Провадження № 2-а/242/47/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Моцного О.С., при секретарі Нарижній О.Г., за участю представника відповідача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 05.04.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дії та зобовязання здійснити призначення пенсії, в якому зазначив, що 18.03.2016 року він звернувся до УПФУ в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та надав всі необхідні документи. Рішенням від 25.03.2016 року УПФУ в м. Селидове Донецької області йому було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 20 років 6 місяців страхового стажу. Вказавши, що до страхового стажу не було зараховано періоди його роботи на ВП «шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2015 року по 17.03.2016 року через несплату страхових внесків підприємством до Пенсійного фонду України. Просить суд визнати неправомірним рішення відповідача від 25.03.2016 року № б/н про відмову в призначенні йому пенсії, зобовязати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 18.03.2016 року № 611, зарахувавши до страхового стажу періоди його роботи на ВП «шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2015 року по 17.03.2016 року, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання провести розгляд справи без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та надав суду заперечення в якому вказав, що ОСОБА_3 року звернувся до УПФУ в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням від 25.03.2016 року УПФУ в м. Селидове Донецької області йому було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 20 років 6 місяців страхового стажу. Це зокрема обумовлено тим, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача на ВП «шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2015 року по 17.03.2016 року через несплату страхових внесків підприємством до Пенсійного фонду України. На час звернення до УПФУ в м. Селидове Донецької області страховий стаж ОСОБА_3 склав 19 років 05 місяців 07 днів, в тому числі пільговий стаж - 16 років 08 місяців 24 дні: за списком № 1 - 11 років 08 місяців 09 днів, військова служба 2 роки 01 місяць 03 дні, навчання за спеціальністю - 02 роки 11 місяців 12 днів. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обовязком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У разі невідповідальності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідноч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

18.03.2016 року ОСОБА_3 надав до УПФУ в м. Селидове документи для призначення пенсії за віком, згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням № б/н від 25.03.2016 року УПФУ в м. Селидове Донецької області ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 20 років 6 місяців необхідного страхового стажу. На період звернення із заявою страховий стаж ОСОБА_3М, склав 19 років 05 місяців 07 днів, в тому числі пільговий стаж - 16 років 08 місяців 24 дні: за списком № 1 - 11 років 08 місяців 09 днів, військова служба 2 роки 01 місяць 03 дні, навчання за спеціальністю - 02 роки 11 місяців 12 днів. Зокрема відмова ґрунтується на тому, що при розгляді документів позивача до його страхового стажу не зараховано періоди роботи на ВП «шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2015 року по 17.03.2016 року через несплату страхових внесків підприємством до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Як вбачається з копії трудової книжки серія БТ-І № 7565191 та довідки № 91 від 31.03.2016 року, виданої ВП «шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_3 з 08.02.2010 року працює на вищевказаному підприємстві в якості прохідника підземного.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обовязкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин суд вважає посилання УПФУ у м. Селидове Донецької області на те, що підприємством ВП «шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, є безпідставними, оскільки згідно довідки № 123/04 від 01.04.2016 року із заробітної плати ОСОБА_3 щомісячно утримуються суми страхових внесків зокрема і за періоди його роботи на вищевказаному підприємстві з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2015 року по 17.03.2016 року.

Суд звертає увагу, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обовязків підприємством, на якому він працює, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, тому позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу період роботи позивача на ВП «шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2015 року по 17.03.2016 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що при включенні вищезазначених періодів до страхового стажу, у позивача вистачає необхідного страхового стажу, який дає йому право на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В звязку з чим, суд вважає, що рішення УПФУ в м. Селидове Донецької області від 25.03.2016 року підлягає скасуванню, а вищевказані періоди роботи позивача необхідно зарахувати до страхового стажу з зобовязанням відповідача призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Керуючись Конституцією України, ст.ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дій задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № б/н від 25.03.2015 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_3 .

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах відповідно до його заяви від 18.03.2016 року № 611, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_3 періоди його роботи на Відокремленому підрозділі «шахта «1/3 Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2015 року по 17.03.2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя