Ухвала суду № 57229423, 14.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 720/135/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вівчар Г.А.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

14 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області про поновлення пропущеного строку оскарження постанови щодо відмови у призначенні пенсії від 04.04.2013 року як такого, що пропущений з поважних причин; зобов'язання УПФ України у Новоселицькому районі щодо вчинення дії по призначенню позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 28.11.2012 року по 26.03.2015 року.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19.02.2016 року залишено без розгляду заявлені позовні вимоги в частині призначення пенсії з 28.11.2012 року по 26.03.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вказав на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та зазначив про неповне з'ясування усіх обставин, які слугували причиною пропуску строку.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а адміністративну справу направити для продовження судового розгляду до суду першої інстанції, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області, в якому просив поновити пропущений строк оскарження першої постанови щодо відмови у призначенні позивачу пенсії від 04.04.2013 року, як такий що пропущений з поважних причин та зобов'язати відповідача щодо вчинення дії по призначенню позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 28.11.2012 року по 26.03.2015 року.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з порушенням позивачем строків звернення до суду є правомірним, а тому підлягає до задоволення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст.104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно з п.5 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено з матеріалів справи, 07.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі з позовними вимогами про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку та зобов'язання призначити пільгову пенсію відповідно до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 28.11.2012 року. В подальшому на виконання ухвали суду від 20.05.2015 року позивачем було уточнено вимоги та просив зобов'язати відповідача призначити пенсію з 26.03.2015 року.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 05.06.2015 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_2 подав до Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 05.06.2015 року.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Новоселицького районного суду від 05.06.2015 року скасовано, а адміністративний позов задоволено. Визнано дії УПФ України у Новоселицькому районі Чернівецької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними. Зобов'язано УПФ України у Новоселицькому районі Чернівецької області призначити пенсію ОСОБА_2 із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26 березня 2015 року.

Колегією суддів встановлено, що позивач - ОСОБА_2 у вищевказаній справі оскаржував неправомірні дії відповідача щодо відмови йому у призначені пільгової пенсії та просив призначити пенсію з 26.03.2015 року, тобто з дати останньої відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії, тоді як у даній справі позивач просить зобов'язати відповідача щодо вчинення дії по призначенню йому пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 28.11.2012 року по 26.03.2015 року.

Разом з тим, колегія суддів враховує також і судову практику Європейського Суду з прав людини.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, тобто навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Крім того, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

До того ж, як слідує з матеріалів справи, позивач у прохальній частині позовної заяви клопотав про поновлення строку звернення до суду, однак як встановлено судом, суд першої інстанції ніяким чином не відреагував на вказане клопотання, хоча відповідно до ч.2 ст.102 КАС України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку скасувати.

Справу направити до Новоселицького районного суду Чернівецької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/Біла Л.М. Судді /підпис/ /підпис/Гонтарук В. М. Граб Л.С. З оригіналом згідно:

секретар