Ухвала суду № 57229411, 14.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 р.Справа № 820/11157/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. по справі №820/11157/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

06.11.2015 року, Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський" (далі по тексту - ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі по тексту - СДПІ з ОВПП у м. Харкові МГУ ДФС, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000064201 від 26 травня 2015 року, винесене СДПІ з ОВПП у м. Харків МГУ Міндоходів, яким встановлено заниження податку на додану вартість на суму 147510 грн. 00 коп., нарахована штрафна санкція в сумі 73 755 грн. 00 коп., а загалом на суму 221 265 грн. 00 коп. та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000074201 від 26 травня 2015 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 433067 грн. 00 коп., нарахована штрафна санкція в сумі 216533 грн. 50 коп., а загалом на суму 649600 грн. 50 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.05.2015 року № 0000064201 про збільшення ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 221265, 00 грн., в тому числі 147510, 00 грн. - за основним платежем та 73755, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.05.2015 року № 0000074201 про збільшення ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 649600,50 грн., в тому числі 433067,00 грн. - за основним платежем та 216533, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року по справі №820/11157/15 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.4, п.п. 138.10.3 п.138.10 ст. 138, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та п.3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 14.04.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач, як юридична особа, зареєстрований 31.01.2001 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та діє на підставі статуту, викладеного в новій редакції від 24.04.2012 року, код за ЄДРПОУ 31340536, місце реєстрації: вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, м. Харків, 61153.

З 01.01.2004 року позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

На момент проведення перевірки ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" перебувало на обліку у відповідача, є платником податків і зборів, передбачених ПК України, зокрема, з 23 лютого 2001 року є платником податку на додану вартість.

У зв'язку з перетворенням ЗАТ "Хлібзавод "Салтівський" в ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", позивачу було видане нове Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.06.2011 року № 100342445.

На підставі направлень № 194 від 09.04.2015 року, № 195 від 09.04.2015 року, № 196 від 09.04.2015 року та згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст.78 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ, наказу № 173 від 06.04.2015 року фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (назва після реорганізації - СДПІ з ОВПП у м. Харкові МГУ ДФС) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року, податку на прибуток підприємств за 2014 рік та інших питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.11.2014 року по 09.04.2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.05.2015 року №123/28-09-42-01-03/31340536 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" (код ЄДРПОУ 31340536) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2014р. по 28.02.2015р., податку на прибуток підприємств за 2014 рік та інших питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.11.2014р. по 09.04.2015р.".

Згідно з висновками вищевказаного акту податковим органом встановлені наступні порушення: п.п.138.4, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, що призвело до заниження ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 433067 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" податку на додану вартість у сумі 147510 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2014р. - 147510,00 грн.

На підставі висновків акту від 12.05.2015р. №123/28-09-42-01-03/31340536 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000064201 від 26 травня 2015 року, яким встановлено заниження податку на додану вартість на суму 147510 грн. 00 коп., нарахована штрафна санкція в сумі 73755 грн. 00 коп., на загальну суму 221265 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення №0000074201 від 26 травня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 433067 грн. 00 коп., нарахована штрафна санкція в сумі 216533 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 649600 грн. 50 коп.

За результатами розгляду скарги позивача в адміністративному порядку рішенням ДФС України №22584/6/99-99-10-01-04-25 від 27.10.2015 року спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями відповідача від 26.05.2015 року за №№0000064201 та №0000074201, позивач звернувся до суду із позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість, а наявні в матеріалах справи первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємий відповідачем період мав господарські відносини із ТОВ "ХАСК-Флекс", ТОВ "Індустрія плюс", ТОВ "Станта" та ТОВ "Золотий Урожай Харків".

Так, 26.03.2012 року між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс" (постачальник), був укладений договір поставки за №26/03-12.

Згідно з п. 1.1 зазначеного договору замовник доручає, а постачальник приймає на себе обов'язок виготовити і поставити пакувальну плівку в рулонах, пакети з печаткою і без (далі - продукція), а замовник приймає і сплачує за продукцію на умовах договору, завдання постачальнику на виготовлення продукції передбаченої цим договором, згідно заявок замовника, які є додатками та невід'ємною частиною договору. У заявках вказується повне найменування продукції, кількість, одиниця виміру, строки виготовлення, її параметри, строки та порядок оплати продукції. Кількість уточнюється у вантажних документах (п.2.1 договору). Ціна за 1кг (за 1 тис. шт.) вказується у видатковій накладній. До ціни включені витрати по друку та упаковці продукції (п.4.1 договору). Оплата здійснюється у гривнях України на підставі рахунка-фактури (п.4.4 договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів банківським переводом на розрахунковий рахунок постачальника, в строк 30 календарних днів з дати поставки партії продукції постачальником (п.4.5 договору). Місце фактичної передачі продукції - на складі замовника (п.5.1 договору). Датою поставки вважається дата виписки видаткових накладних на відвантажену продукцію. Перехід рисків на продукцію здійснюється в момент передачі продукції замовнику (п.5.2 договору). Товар повинен супроводжуватись наступними документами: накладна -1 екз.; товаро-транспортна етікетка - 1 екз.; посвідчення якості - 1 екз.; податкова накладна - 1 екз.; рахунок-фактура - 1 екз.; гігієнічний висновок на матеріали або готову продукцію - 1 екз., а також інші необхідні транспортні документи (п.5.3 договору). Строк дії договору встановлюється з моменту підписання сторонами до повного виконання зобов'язань (п.9.4 договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями: податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, товарно - транспортних накладних .

Якість товару засвідчується копіями сертифікатів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Транспортування продукції від постачальника до замовника, відповідно до умов договору здійснювалось за рахунок та силами постачальника, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, які надавались перевіряючим під час здійснення перевірки.

Щодо посилань податкового органу, про те що у відповідних товарно - транспортних накладних місце навантаження товару зазначено: Харківська область, с.м.т. Песочин, вул. Технологічна, 5, колегія суддів зазначає, що ТОВ "ХАСК-Флекс" використовує приміщення за відповідною адресою на підставі договору оренди між ТОВ "ХАСК-Флекс" та ТОВ "Хаск Холдинг" від 31.12.2013 року за №1-АН к.

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень та банківських рахунків та журналами проводок за період січень - лютий, травень - жовтень 2014 року ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" 631,3.1.1.

З жовтня місяця 2014 року оплата за отриманий товар здійснювалась позивачем на підставі договору поруки між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" та ПАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" № 445.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в суді першої інстанції представник позивача обґрунтував потребу в укладанні зазначеного правочину необхідністю забезпечення позивача, як хлібопекарне підприємство, пакувальними матеріалами для пакування готової продукції, а саме хліба та хлібобулочних виробів. В період, який перевірявся, основним видом діяльності товариства було виробництво хліба та хлібобулочних виробів, що свідчить про те, що пакувальні матеріали придбавалися ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" у ТОВ "ХАСК-Флекс" для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В межах вищезгаданого правочину протягом січня - лютого та травня - жовтня 2014 року (період, що перевірявся податковим органом) були проведені господарські операції з постачання пакувальних матеріалів на загальну суму 1670762,10 грн.

Також, 06.06.2014 року між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (покупець) та ТОВ "Індустрія плюс" (постачальник) було укладено договір №78/6.

Так, згідно з п. 1.1 вищезазначеного договору постачальник зобов'язується протягом строку дії договору, в порядку і на умовах, встановлених договором, продати та передати у власність покупця запчастини та комплектуючі для обладнання (надалі по тексту - "Товар"), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору. Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається в Специфікаціях або рахунках фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору). Якість товару, що передається у власність покупцеві за цим договором, повинні відповідати технічним умовам та державним стандартам України, які встановлено для відповідного виду товару (п. 1.3. договору). Поставка товару здійснюється партіями, на умовах ЕХW склад Постачальника - м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 3, відповідно до правил "Інкотермс" в редакції 2010 року (п. 2.1. договору). Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з момент підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару (п. 2.2. договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором. Якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії даного договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії договору або між сторонами не буде укладено новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п. 7.1 договору).

В межах вищезгаданого правочину у липні 2014 року (період, що перевірявся податковим органом) було проведено господарську операцію з постачання конвеєрної стрічки на суму 6801, 04 грн.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями: податкових та видаткових накладних, рахунків - фактур, прибуткових ордерів, реєстру довіреностей за липень 2014 р., акта на списання матеріальних цінностей № 7175 від 31.08.2014 р., наказу про введення в експлуатацію основних засобів і визначення строків їх експлуатації, акта приймання-передачі основних засобів.

Отриманий товар був оприбуткований по балансовому рахунку 207 "Запасні частини" та згідно з прибутковим ордером, переданий до складу матеріалів.

Факт оплати підтверджується копією платіжного доручення на загальну суму 6801, 04 грн., в тому числі податку на додану вартість.

Крім того, між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (покупець) та ТОВ "Станта" (продавець) було укладено договір № 0406 від 04.06.2014 року.

Так, згідно з п. 1.1 вищезазначеного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (борошно житнє обдирне та обойне) на умовах договору. Ціна за 1 тону товару - відповідно накладних та узгоджених сторонами специфікацій, які невід'ємною частиною Договору (пп. 1.2.3. п. 1.2. договору). Розрахунки за товар здійснюється на умовах передплати, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку продавця (п. 2.1 договору). Поставка товару здійснюється продавцем на умовах - склад продавця розташований за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 114, ДП "ДП-ЗК України" ХКХП №2, автотранспортом покупця та за його рахунок (п. 3.3 договору). Договір діє з моменту його підписання і до 31.12.2015 року (п. 7.1 договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, товарно - транспортних накладних.

Якість товару засвідчується копіями посвідчень про якість борошна і манних круп.

В межах вищезгаданого правочину протягом липня 2014 року (період, що перевірявся податковим органом) були проведені господарські операції з постачання борошна на загальну суму 412 942,00 грн.

Транспортування борошна від продавця здійснювалось ПП ОСОБА_2 на підставі договору № 06, укладеного 01.01.2012 року.

Також факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями актів виконаних робіт, платіжних доручень та банківської виписки щодо оплат ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" за отримані послуги на банківський рахунок ПП ОСОБА_2 за перевіряємий період.

Щодо тієї обставини, що в товарно-транспортних накладних зазначено місце навантаження товару: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 1905 року, 21, колегія суддів зазначає про те, що ТОВ "Станта" було укладено договір на переробку зерна жита з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (філія ПАТ "ДПЗКУ" "Кременчецький КХП"), яка знаходиться за відповідною адресою, де здійснюється переробка зерна на борошно для подальшого його збуту (продажу) контрагентам.

Отриманий товар був оприбуткований по балансовому рахунку 201 "Сировина та матеріали" та згідно з прибутковими ордерами, переданий до складу сировини та згідно з відвіс-накладними був повністю використаний у виробництві.

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень на загальну суму 412942,00 грн., в тому числі податок на додану вартість, та журналом проводок за 2014 рік ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" 6.3.1,3.1.1.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до акту від 12.05.2015р. №123/28-09-42-01-03/31340536 в ході перевірки щодо недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог ПК України, відповідач по справі посилається на акт від 30.10.2014 р. № 4024/2201/35984604 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Індустрія плюс" (код ЄДРПОУ 35984604) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Стаф Торг" (ЄДРПОУ 38780860) та ТОВ "Каст Груп" (ЄДРПОУ 30939) за липень 2014 року" та акт від 03.09.2014р. № 1194/20-38-22-03-13 35698831 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СТАНТА" код 35698831 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями: ПП "СБ ПЛЮС" (код 24579884), ТОВ "ХОПШТАЙНЕР Україна" (код 32313482), ТОВ "ЛАН-АГРО" (код 30864047), ПрАТ "ХЛІБЗАВОД "САЛТІВСЬКИЙ" (код 31340536), ТОВ "УКРХЛІБДАР ПЛЮС" (код 34412110), ТОВ "ВК "БІОПРЕПАРАТ" (код 34815758), ТОВ "АЛЬФА-ВЕСТ ЛТД" (код 37090409) за липень 2014 року та контрагентом-постачальником: ПП "ОПТОВИК 24" (код 19102714) за липень 2014 року".

Вищевказані акти з огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України за № 1232 від 27.12.2010 року "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише фіксують факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не можуть містити висновків щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Також, податкова інформація щодо контрагентів позивача інших податкових органів не може бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не податкова інформація інших податкових органів.

Крім того, відповідачем по справі не було встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Колегія суддів зазначає, що позивач та його контрагенти, щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість, на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника податку на додану вартість, свідоцтво платника податку на додану вартість не було анульовано на момент укладання та виконання угод, докази що спростовують ці обставини податковим органом не було надано. Однак, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Щодо перевірки правових відносин ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" з ТОВ "Золотий Урожай Харків" за перевіряємий період: листопад - грудень 2014 року, колегією суддів встановлено, що між позивачем (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Урожай Харків" (комісіонер) було укладено договір комісії за №28/01/2014-1 від 28.01.2014 року.

Згідно з п. 1.1. договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за плату укладати від свого імені, але за рахунок та в інтересах комітента договори дистрибуції, поставки, купівлі-продажу, в тому числі і зовнішньоекономічні. Предметом цього договору є продаж хліба, хлібобулочної та кондитерської продукції. Договір набуває чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2014 року (п. 9.1 договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями: звітів комісіонера, калькуляції собівартості готової продукції хлібопекарської промисловості, податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, видаткових накладних, актів приймання - передачі.

ТОВ "Золотий Урожай Харків" на момент укладення і виконання договору та виписування спірних податкових накладних, було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Висновки податкового органу щодо факту завищення позивачем витрат у листопаді 2014 року на суму сплаченої комісійної винагороди по яким не отримано (не визнано) доходу від їх реалізації в сумі 885060, 00 грн., по якому сформовано податковий кредит в листопаді 2014 року, чим порушено вимоги ПК України, колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 ПК України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з п. 1, 2ст. 3 ГК України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Наведені норми права дають підстави вважати, що у зв'язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюються вони на його власний ризик.

При здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат на придбання та виготовлення продукції позивачем було надано договір комісії та специфікації до нього, звіти комісіонера за перевіряємий період, видаткові та податкові накладні, розрахунки коригувань до податкових накладних, акти приймання-передачі, калькуляції та інших документів, які підтверджують здійснення господарської операції та її прибутковість і містяться у матеріалах справи.

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівартість продукції. Собівартість товарної продукції (продукції, що реалізується) характеризують витрати на виробництво та збут протягом усього циклу по даному замовленню.

Відповідно до пункту 1 статті 142 ГК України, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки податкового органу було зроблено висновки не відповідно до діяльності щодо виробництва в цілому хлібобулочної продукції, а тільки в частині однієї частини продукції, виготовленої з придбаної сировини.

Так, при розрахунку вартості та дослідженні витрат на виробництво та збут товару, виготовленого з всієї придбаної сировини вбачається, що за весь перевіряємий період підприємство отримувало дохід, а тому реалізація продукції за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення не свідчить про те, що ця діяльність є негосподарською для цілей оподаткування.

Правомірність наведеного висновку суду підтверджується постановою Верховного суду України від 09.06.2015 року у справі № 21-289а15 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій зазначено, зокрема, що при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що за аналогічний період ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Золотий Урожай Харків". За результатами перевірки, викладеними в акті від 16.07.2015 року за №31/20-34-22-01-05/38381872, зауважень по взаємовідносинам ТОВ "Золотий Урожай Харків" та ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" не встановлено.

Отже, вищевикладені обставини спростовують висновки податкового органу про порушення ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" приписів п.п.138.4, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України та п.198.1 та п.198.3 ст. 198 ПК України, та свідчать про те, що висновок податкового органу щодо відсутності реального вчинення господарських операцій між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" та ТОВ "Золотий Урожай Харків" є необґрунтованим та безпідставним, оскільки договір комісії №28/01/2014-1 від 28.01.2014 року був укладений з додержанням норм діючого законодавства та був повністю виконаний сторонами.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року по справі №820/11157/15 прийнята з дотриманням норм матеріального права та процесуального права і підстав для її скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. по справі №820/11157/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2016 р.