Постанова № 57229360, 11.04.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року справа № 823/305/13-а

м. Черкаси

13 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.11.2012 №0005552301 та №0005562301.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентом ТОВ «Стройсервіс монтаж» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких, станом на час проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача були наявні всі первинні документи. Посилання податкового органу на ознаки фіктивності ТОВ «Стройсервіс монтаж» з метою надання податкової вигоди контрагентам, не підтверджені вироком суду про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. На думку позивача, він не повинен нести відповідальність за порушення податкового обліку чи неналежної сплати податків товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж». Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій, спрямованих на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій та надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіркою не підтверджено правомірність формування ТОВ «Стройсервіс монтаж» податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ «ОСОБА_3М.», яке виступало в якості підрядника по виконанню будівельно-монтажних робіт для операцій з надання послуг по ланцюгу постачання ТОВ «ОСОБА_3М.» - ТОВ «Стройсервіс монтаж2 - ТОВ «БМК Тріада».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та свідків, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» зареєстровано як юридична особа 12.07.2006, ідентифікаційний код 34503363, взято на облік в органах державної податкової служби 12.07.2006 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 05.01.2012 №200016680.

На підставі наказів ДПІ у м. Черкасах від 01.11.2012 №1211 та від 07.11.2012 №1252, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» з питань взаємовідносин з ТОВ «Стройсервіс Монтаж» (код за ЄДРПОУ 33728848) за квітень 2012 року. Результати перевірки оформлені актом від 14.11.2012 № 311/22-14/34503363.

За висновками вказаного акту, ТОВ «БМК Тріада» порушило вимоги пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 322903 грн. Крім того, відповідач робить висновки про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 307527 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесено: податкове повідомлення-рішення №0005552301 від 26.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в розмірі 461291 грн., в тому числі за основним платежем - 307527 грн., за штрафними санкціями - 153764 грн.; податкове повідомлення-рішення №0005562301 від 26.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, в розмірі 484355 грн., в тому числі за основним платежем - 322903 грн., за штрафними санкціями - 161452 грн.

ТОВ «БМК Тріада» не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями подало скаргу до ДПС у Черкаській області.

Рішенням ДПС у Черкаській області від 30.01.2013 №1903/10-210 податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0005552301 та №0005562301 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 №1936/11/13-11 зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально

складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необґрунтованим є посилання відповідача на акт Броварської ОДПІ від 10.08.2012 №506/22-5/33728848 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стройсервіс Монтаж» в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ОСОБА_4М.» за квітень 2012 року» - як доказу заниження позивачем податку на додаток на додану вартість та заниження податку на прибуток, оскільки порядок та спосіб виконання контрагентом позивача ТОВ «Стройсервіс Монтаж» своїх договірних зобовязань з ТОВ «ОСОБА_4М.», а також належне чи неналежне виконання контрагентом обовязків, покладених на нього законом як на субєкта господарювання як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 по справі №810/3205/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Монтаж» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено частково та зобов'язано Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, оформленого актом перевірки від 28.03.2013 року №196/22-3/33728848.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між позивачем та ТОВ «Стройсервіс монтаж» укладено:

- договір №9 від 2 березня 2012 року, згідно умов якого ТОВ «Стройсервіс монтаж» зобовязалось виконати роботи із влаштування стяжки житлової частини по обєкту: житловий будинок №2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Перова, 10-12 у Дніпровському районі міста Києва, а позивач прийняти та оплатити виконану роботу;

- договір №14 від 05 квітня 2012 року, згідно умов якого ТОВ «Стройсервіс монтаж» зобовязалось виконати роботи із влаштування бетонної підлоги зі зміцнювачем по паркінгу біля житлового будинку №2 з підземними гаражами та обєктами соціально-побутової сфери в кварталі, обмеженому вулицями Чорновола, Дмитрівською та Полтавською у Шевченківському районі міста Києва, а позивач прийняти та оплатити виконану роботу.

На підтвердження виконання договору №9 від 02 березня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» видано позивачеві податкові накладні, а саме: №1 від 03.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №2 від 04.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №3 від 05.04.2012 на суму 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333 грн. 33 коп., №5 від 11.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №8 від 18.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №9 від 20.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №12 від 26.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., податкова накладна №3 від 28.04.2012 на суму 58071 грн. 10 коп., в т.ч. ПДВ 9648 грн. 52 коп.

Також, здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується: довідкою про вартість будівельних робіт за квітень 2012 року форми ПД КБ-3 від 28.04.2012, актом приймання виконаних робіт за квітень 2012 року форми КБ-2В від 28.04.2012 на суму 1024289 грн. 50 коп. та платіжними дорученнями про перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» №10108 від 03.04.2012, №10115 від 04.04.2012, №10155 від 05.04.2012, №10257 від 11.04.2012, №10339 від 18.04.2012, №10387 від 20.04.2012, №10443 від 26.04.2012.

Разом з цим, на підтвердження виконання договору №14 від 05 квітня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» видано позивачеві податкові накладні: №4 від 06.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №6 від 12.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №7 від 18.04.2012 на суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., №14 від 28.04.2012 на суму 687088 грн., в т.ч. ПДВ 114514 грн. 67 коп. та здійснення господарських операцій за цим договором підтверджується: довідкою про вартість будівельних робіт за квітень 2012 року форми ПД КБ-3 від 28.04.2012, актом приймання виконаних робіт за квітень 2012 року форми КБ-2В від 28.04.2012 на суму 987088 грн. та платіжними дорученнями про перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» №10155 від 05.04.2012, №10286 від 12.04.2012, №10338 від 18.04.2012.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, в декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, позивач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 307527 грн., яка відображена у виданих товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» податкових накладних та у декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2012 року відображено витрати в розмірі 1537635 грн., внаслідок здійснення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж».

Таким чином, у ТОВ «БМК Тріада» наявні та були надані для перевірки всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України, повязує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

На виконання вимог п. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, судом допитані в судовому засіданні свідки, а саме директор з капітального будівництва ТОВ «БМК Тріада» - ОСОБА_5 та директор ТОВ «Стройсервіс Монтаж» - ОСОБА_6, які пояснили, що між вказаними товариствами були налагоджені господарські звязки через вказаних осіб, за наслідками яких укладені договори від 02.03.2012 №9 та від 05.04.2012 №14, які підписані вказаними особами від імені даних товариств та скріплені відповідними печатками. Вказані договірні зобовязання виконані сторонами договорів у повному обсязі, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, претензій щодо неналежного виконання вказаних договорів сторони один до одного не мають.

Слід наголосити, що перевіркою не встановлено факт безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару (робіт, послуг) у вищезгаданого контрагента. Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стройсервіс Монтаж», а тому податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 26.11.2012 №0005552301 та №0005562301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог. За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.11.2012 №0005552301 та №0005562301.

Стягнути з державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» сплачений судовий збір в розмірі 2294 (дві тисячі двісті девяносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 18 квітня 2016 року.