Ухвала суду № 57229196, 13.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі Первомайська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про скасування податкової вимоги про сплату боргу від 9 грудня 2014 року № Ф-0070981703, податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року № 0080781703 та рішення про застосування штрафних санкцій від 22 грудня 2014 року № 0080961703.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 12 по 25 листопада 2014 року посадовою особою відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 9 грудня 2014 року за № 4208/17-03/2589106852, в якому, серед іншого, зазначено про порушення позивачем пунктів 177.1 та 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_2 занижено суму чистого оподаткованого доходу за 2012 рік на 303435 грн. 31 коп., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб на суму 49407 грн. 72 коп., а також ст. ст. 1, 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11506 грн. 52 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 9 грудня 2014 року № Ф-0070981703 на суму 11506 грн. 52 коп., прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року № 0080781703, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 49407 грн. 72 коп. та на 24703 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також рішення від 22 грудня 2014 року № 0080961703, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 575 грн. 33 коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам податкового законодавства, а тому складена відповідачем на його підставі вимога та прийняті податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 задоволено. Скасовано податкову вимогу відповідача від 9 грудня 2014 року № Ф-0070981703, податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року № 0080781703 та рішення про застосування штрафних санкцій від 22 грудня 2014 року № 0080961703.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме вимоги пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пунктів 177.1 та 177.2, пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177, п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України, а також ст. ст. 1, 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 12 по 25 листопада 2014 року посадовою особою Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 9 грудня 2014 року за № 4208/17-03/2589106852, в якому, серед іншого, зазначено про порушення позивачем пунктів 177.1 та 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_2 занижено суму чистого оподаткованого доходу за 2012 рік на 303435 грн. 31 коп., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб на суму 49407 грн. 72 коп., а також ст. ст. 1, 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11506 грн. 52 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 9 грудня 2014 року № Ф-0070981703 на суму 11506 грн. 52 коп., прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року № 0080781703, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 49407 грн. 72 коп. та на 24703 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також рішення від 22 грудня 2014 року № 0080961703, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 575 грн. 33 коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що контролюючим органом неправомірно включено до складу оподаткованого доходу позивача за 2012 рік отримані останнім грошові кошти за господарськими операціями з ТОВ «Відродження», ТОВ «КЛК» та ТОВ «Олсідз Груп Україна», які були задекларовані підприємством та оподатковані в попередньому звітному періоді.

Так, відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2 названої статті Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.3 ст. 177 ПК України (у вказаній вище редакції) визначено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту.

В ході проведення перевірки контролюючим органом, на підставі даних, що містяться у виписках про рух коштів по банківському рахунку ФОП ОСОБА_2, встановлено невідповідність отриманих підприємцем у 2012 році сум доходу порівняно із задекларованою сумою в рядку 02 розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи, поданої позивачем 4 лютого 2013 року за реєстраційним № 9086464680, та додатку № 5 до декларації від 4 лютого 2013 року за реєстраційним № 9086464727.

В обґрунтування висновку про заниження позивачем суми чистого оподаткованого доходу за 2012 рік відповідач зазначає, що вказана розбіжність виникла в результаті того, що до складу загального оподаткованого доходу за 2012 рік не включені кошти у сумі 303435 грн. 31 коп., які надійшли на банківський рахунок позивача за транспортні послуги, надані контрагентам ТОВ «Олсідз Груп Україна» на загальну суму 80769 грн. 97 коп., ТОВ «Відродження» на загальну суму 105773 грн. 34 коп. та ТОВ «КЛК» на загальну 116892 грн. (арк. 15-16 Акта перевірки).

На підставі названого висновку відповідачем здійснено перерахунок позивачу сум податку на доходи фізичних осіб, а саме визначено суму основного зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в 49407 грн. 72 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24703 грн. 86 коп..

Проте, як встановлено матеріалами справи, грошові кошти, отримані позивачем від названих підприємств-контрагентів за надані послуги з автоперевезення, були включені ФОП ОСОБА_2 до складу загального оподаткованого доходу за 2011 рік.

Так, до складу задекларованого у 2011 році загального оподаткованого доходу позивачем включені доходи від господарських операцій:

- послуги по перевезенню, надані контрагенту ТОВ «Відродження» за актом здачі-прийняття послуг від 20 жовтня 2011 року № 3 на суму 151894 грн. 20 коп. (т. 2 а. с. 19);

- послуги по перевезенню, надані контрагенту ТОВ «КЛК» за актом здачі-прийняття послуг від 16 листопада 2011 року № 1 на суму 7512 грн. 40 коп. (т. 2 а. с. 21);

- послуги по перевезенню, надані контрагенту ТОВ «КЛК» за актом здачі-прийняття послуг від 30 листопада 2011 року № 2 на суму 46500 грн. (т. 2 а. с. 22);

- послуги по перевезенню, надані контрагенту ТОВ «КЛК» за актом здачі-прийняття послуг від 30 грудня 2011 року № 7 на суму 86258 грн. (т. 2 а. с. 20);

- послуги по перевезенню, надані контрагенту ТОВ «Олсідз Груп Україна» за актом здачі-прийняття послуг від 30 грудня 2011 року № 6 на суму 78077 грн. 60 коп. (т. 2 а. с. 18);

- послуги по перевезенню, надані контрагенту ТОВ «Олсідз Груп Україна» за актом виконаних робіт від 30 грудня 2011 року № 8 на суму 18844 грн. 80 коп. (т. 2 а. с. 17).

Правильність ведення податкового обліку та фінансової звітності позивача за 2011-2012 роки, в тому числі зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зі сплати податку на доходи фізичних осіб, підтверджена актом перевірки Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 12 липня 2012 року № 789/17/2589106852 (т. 1 а. с. 101-125).

Крім того, факт включення позивачем до складу задекларованого у 2011 році загального оподаткованого доходу сум, отриманих за названими вище господарськими операціями з ТОВ «Відродження», ТОВ «КЛК» та ТОВ «Олсідз Груп Україна», підтверджується висновком судової економічної експертизи від 18 листопада 2015 року № 917-918-919 (т. 2 а. с. 177-181).

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 ст. 177 цього Кодексу (у вказаній вище редакції) визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

На підставі п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що отримані позивачем доходи від ТОВ «Олсідз Груп Україна», ТОВ «Відродження» та ТОВ «КЛК» за названими вище господарськими операціями були задекларовані ФОП ОСОБА_2 в декларації за 2011 рік та відповідним чином оподатковані, що свідчить про безпідставність визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням відповідача від 22 грудня 2014 року № 0080781703 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 49407 грн. 72 коп. за основним платежем та 24703 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Матеріалами справи також встановлено, що за результатами проведеної перевірки позивача контролюючим органом донараховано ФОП ОСОБА_2 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11506 грн. 52 коп. та застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в сумі 575 грн. 33 коп..

Як вбачається з розділу 2.4 акта перевірки від 9 грудня 2014 року № 4208/17-03/2589106852, висновок контролюючого органу про донарахування ФОП ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 11506 грн. 52 коп. ґрунтується виключно на висновку відповідача щодо заниження позивачем суми загального оподатковуваного доходу за 2012 рік на 303435 грн. 31 коп. по господарським операціям з названими вище контрагентами (т. 1 а. с. 32 - 35).

Враховуючи, що, як зазначено вище, висновок відповідача про заниження позивачем суми загального оподатковуваного доходу за 2012 рік не є обґрунтованим, донарахування контролюючим органом ФОП ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування у зв'язку з цим до позивача штрафних санкцій також є безпідставним.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про скасування вимоги про сплату боргу від 9 грудня 2014 року № Ф-0070981703, податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року № 0080781703 та рішення про застосування штрафних санкцій від 22 грудня 2014 року № 0080961703, є правильним.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко