Ухвала суду № 57229179, 12.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3835/14

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про скасування вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763, та за позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про зобов'язання виконати п.2.1, п.4.1, п.4.2, п.4.3 вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією, -

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Херсонській області подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити її позов у повному обсязі.

29 жовтня 2014 року Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою залишив без розгляду адміністративний позов Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про скасування вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763. Зазначена ухвалу у встановленому законом порядку не оскаржена до апеляційного суду.

29 жовтня 2014 року, постановою, ухваленою в порядку письмового провадження, Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про зобов'язання виконати п.2.1, п.4.1, п.4.2, п.4.3 вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763 «Про усунення порушень вимог законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності в Голопристанській районній державній адміністрації».

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що органи державної влади у своїх кошторисах зобов'язані окремо передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації. Суд першої інстанції не врахував, що згідно вимог ст.41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають проводитися згідно з Бюджетним кодексом України з іншого бюджету, такі дії кваліфікуються як нецільове використання бюджетних коштів.

Також, апелянт посилається на те, що у зв'язку із встановленням ревізією завищення розміру опалювальної площі на 40,48 кв.м., Голопристанською РДА Херсонської області в рахунках на оплату споживчих послуг з теплопостачання, виставлених КП «Міськтеплокомуненерго», завищено обсяги наданих послуг з теплопостачання на загальну суму 26352,35 грн. У зв'язку з цим, вимога ДФІ у Херсонській області про відображення за КП «Міськтеплокомуненерго» дебіторської заборгованості на вказану суму чи стягнення її у судовому порядку у випадку відмови у добровільному порядку повернути цю суму, є законною та підлягає виконанню Голопристанською РДА Херсонської області.

Голопристанська районна державна адміністрація Херсонської області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що відповідно до п.1.4.1 Плану роботи ДФІ в Херсонській області на ІІ квартал 2014 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності в Голопристанській РДА за період з 01.05.2009р. по 30.04.2014р., за наслідками якої складений акт ревізії №08-17-32 від 18.07.2014р. в якому, серед іншого, зафіксовані наступні порушення:

- ст.ст. 85, 87, 89 Бюджетного кодексу України, ст.41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.40 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст.5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», а саме: Голопристанською РДА за рахунок коштів районного бюджету (загальний фонд), передбачених за КТКВ 120201 «Періодичні видання» КЕКВ 2610 (1310) «Субсидії і поточні трансферти підприємствам (установам організаціям)» здійснювалась оплата за надані послуги по висвітленню діяльності Голопристанської райдержадміністрації на загальну суму 109 998,29 грн. (в тому числі: в 2009 році - 39998,29 грн., в 2010 році - 70000 грн.);

- ст.3, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 за період з 01.10.2011р. по 30.04.2014р., а саме: в рахунках на оплату спожитих послуг з теплопостачання, виставлених КП «Міськтеплокомуненерго» адміністрації, внаслідок завищення розміру опалювальної площі на 40,48 кв. м., завищено обсяги наданих послуг з теплопостачання на загальну суму 26352,35 грн. (у тому числі ПДВ 4392,06 грн.), які адміністрацією сплачено.

Суд першої інстанції встановив, що ДФІ в Херсонській області, на підставі вказаного акту ревізії, виставлено Голопристанській РДА вимогу про усунення порушень №21-08-14-14/4763 від 12.08.2014р., пунктами 2.1, 4.1, 4.2, 4.3 якої вимагається усунути фінансове порушення наступним шляхом:

п.2.1 - зменшення асигнування за КТКВ 120201 «Періодичні видання» КЕКВ 2610 (1310) «Субсидії і поточні трансферти підприємствам (установам організаціям)» на суму 109998,29 грн.;

п.4.1 - відображення в обліку дебіторську заборгованість за КП «Міськтеплокомуненерго» в сумі 26352,35 грн.;

п.4.2 - стягнення в судовому порядку з КП «Міськтеплокомуненерго» на користь Голопристанської РДА зайво сплачені кошти в сумі 26352,35 грн., у разі відмови КП «Міськтеплокомуненерго» у добровільному порядку повернути кошти або надати відповідний обсяг послуг;

п.4.3 - повернення до загального фонду державного бюджету після надходження коштів від КП «Міськтеплокомуненерго» зайво сплачені кошти в сумі 22507,57 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ДФІ в Херсонській області про зобов'язання Голопристанської РДА виконати вказані пункти вимоги №21-08-14-14/4763 від 12.08.2014р., суд першої інстанції, з посиланням на ст.2, п.7 ст.10, ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», дійшов висновку, що пропозиції щодо усунення наслідків порушення законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів викладені у вимозі, повинні відповідати передбаченим законом способам захисту порушених інтересів держави щодо збереження державних фінансових ресурсів та бути направлені на реальний захист цих інтересів.

Згідно висновків суду першої інстанції, обов'язковою до виконання є лише вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При наданні правової оцінки п.2 вимоги ДФІ в Херсонській області №21-08-14-14/4763 від 12.08.2014р. суд першої інстанції встановив, що зафіксоване актом ревізії порушення полягало в оплаті за рахунок загального фонду районного бюджету послуг на висвітлення діяльності районної державної адміністрації за 2009, 2010 р.р. в сумі 109 998,29 грн., в той час як кошти на оплату цих послуг повинні були плануватись і виділятись за рахунок державного бюджету, що кваліфіковано ДФІ в Херсонській області як бюджетне правопорушення - нецільове використання бюджетних коштів.

Суд першої інстанції такі висновки відповідача визнав необґрунтованими та зазначив, що ДФІ в Херсонській області не надано жодного доказу в підтвердження факту перерахунку Голопристанською РДА Херсонської області цих коштів саме як оплату за надані послуги.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Голопристанської районної ради від 28.02.2008р. №207 затверджено Районну програму щодо фінансової підтримки районної газети «Голопристанський вісник» та забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на 2008 рік. Пунктами 5, 6 цієї Програми покладено на фінансове управління Голопристанської РДА обов'язок забезпечити фінансування витрат у розмірі 108 000 грн. на фінансову підтримку районної газети «Голопристанський вісник», а також зобов'язано Редакцію районної газети «Голопристанський вісник» забезпечити виділення не менше 25% кв.см. газетної площі для публікації матеріалів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (12,5% кв.см. - районна державна адміністрація, 12,5% - районна рада).

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Голопристанської районної ради від 26.03.2009р. №342 продовжено на 2009 рік та наступні роки термін дії затвердженої рішенням цієї ж ради від 28.02.2008р. №207 Районної програми щодо фінансової підтримки районної газети «Голопристанський вісник» та забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на 2008 рік, а також затверджено Заходи з її виконання.

Суд першої інстанції визнав доведеними пояснення Голопристанської РДА, що кошти в сумі 109 998,29 грн. перераховувались Редакції районної газети «Голопристанський вісник» на виконання вказаних вище рішень Голопристанської районної ради від 28.02.2008р. №207 та від 26.03.2009р. №342 за рахунок вільних залишків бюджетних коштів, а не як плату за надані послуги з висвітлення діяльності Голопристанської РДА.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати п.4 вимоги ДФІ в Херсонській області від 12.08.2014р. №21-08-14-14/4763, то суд першої інстанції встановив, що порушення, за висновками ревізії, полягало у тому, що у виставлених комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» рахунках на оплату спожитих послуг з теплопостачання внаслідок завищення на 40.48 кв.м. розміру опалювальної площі приміщень, якими користується відповідач, відповідно завищено обсяги наданих послуг на вказану вище суму.

Суд першої інстанції встановив, що Голопристанська РДА, на підставі укладених із Голопристанською районною радою договорів строкового безоплатного користування майном від 01.10.2003р. та від 09.08.2011р., з метою розміщення відділів, структурних підрозділів та служб районної державної адміністрації, користується службовими приміщеннями адміністративної будівлі та гаражними боксами майнового комплексу районної ради, які розташовані за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 41. Згідно з умовами цих договорів, площа приміщень, займана районною радою становить 263,8 кв.м., площа приміщень, займаних райдержадміністрацією становить 262,3 кв.м., площа приміщень загального користування - 199,6 кв.м.; Голопристанська РДА при експлуатації приміщень зобов'язується здійснювати самостійно розрахунки за очистку стоків та вивіз сміття, водопостачання, водовідведення та теплопостачання адміністративної будівлі відповідно до займаної площі як співспоживач на підставі окремих поданих рахунків.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі вказаного договору відповідачем укладений із КП «Міськтеплокомуненерго» договір на постачання теплової енергії від 01.11.2011р., в якому визначений розмір опалювальної площі відповідно до умов договору строкового безоплатного користування майном від 09.08.2011р.

За висновками суду першої інстанції, у даному випадку відповідач не є орендарем комунального майна, оскільки користується ним на підставі укладеного із власником договору строкового безоплатного користування майном. Тобто, між сторонами фактично склались не відносини щодо оренди комунального майна, а відносини безоплатного користування майном, які регулюються ст.ст. 827, 829 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції визнав помилковим застосування позивачем до спірних правовідносин положень Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. №786.

Суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 627, 632 Цивільного кодексу України, зазначив, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для відображення в обліку підприємства дебіторської заборгованості мають бути належні підстави, в той час як оплата відповідачем послуг з теплопостачання відбувалась відповідно із умовами договору від 01.11.2011р., сторони якого у повному обсязі виконали свої зобов'язання за договором. Заборгованість КП «Міськтеплокомуненерго» перед відповідачем за господарськими зобов'язаннями відсутня.

Звернення в судовому порядку до контрагента за стягненням визначених ревізорами сум коштів за даних обставин фактично буде означати зміну істотних договору відповідачем в односторонньому порядку всупереч приписів ст.ст.627, 632 Цивільного кодексу України та ст.ст.180, 188-190 Господарського кодексу України.

Наведені обставини, за висновками суду першої інстанції, унеможливлюють виконання п.4 вимоги ДФІ в Херсонській області від 12.08.2014р. №21-08-14-14/4763.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, не підтвердив належними і допустимими доказами своїх доводів про вчинення відповідачем порушень та наявності у нього обов'язку їх усунути, в тому числі і у той спосіб, на якому наполягає ДФІ в Херсонській області.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є вимога ДФІ в Херсонській області про зобов'язання Голопристанської РДА Херсонської області виконати п.2.1, п.4.1, п.4.2, п.4.3 вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763 «Про усунення порушень вимог законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності в Голопристанській районній державній адміністрації», а саме:

- зменшити асигнування за КТКВ 120201 «Періодичні видання» КЕКВ 2610 (1310) «Субсидії і поточні трансферти підприємствам (установам організаціям)» на суму 109998,29 грн. (п.2.1 вимоги);

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за КП «Міськтеплокомуненерго» в сумі 26352,35 грн. (п.4.1 вимоги);

- у разі відмови КП «Міськтеплокомуненерго» у добровільному порядку повернути кошти або надати відповідний обсяг послуг, стягнути в судовому порядку з КП «Міськтеплокомуненерго» на користь Голопристанської РДА зайво сплачені кошти в сумі 26352,35 грн. (п.4.2 вимоги);

- повернути до загального фонду державного бюджету після надходження коштів від КП «Міськтеплокомуненерго» зайво сплачені кошти в сумі 22507,57 грн. (п.4.3 вимоги).

Підставою для пред'явлення зазначених вимог є висновки ДФІ в Херсонській області, зафіксовані в акті ревізії №08-17-32 від 18.07.2014р., про те, що в порушення ст.ст. 85, 87, 89 Бюджетного кодексу України, ст.41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.40 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст.5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», Голопристанською РДА за рахунок коштів районного бюджету (загальний фонд), передбачених за КТКВ 120201 «Періодичні видання» КЕКВ 2610 (1310) «Субсидії і поточні трансферти підприємствам (установам організаціям)» здійснювалась оплата за надані послуги по висвітленню діяльності Голопристанської райдержадміністрації на загальну суму 109 998,29 грн.; в порушення ст.3, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, в рахунках на оплату спожитих послуг з теплопостачання, виставлених КП «Міськтеплокомуненерго», внаслідок завищення розміру опалювальної площі на 40,48 кв. м., завищено обсяги наданих послуг з теплопостачання на загальну суму 26352,35 грн. (у тому числі ПДВ 4392,06 грн.).

Апеляційний суд погоджується з висновком Херсонського окружного адміністративного суду щодо відсутності підстав для задоволення позову ДФІ в Херсонській області про зобов'язання Голопристанської РДА Херсонської області виконати п.2.1, п.4.1, п.4.2, п.4.3 вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011, Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

ДФІ, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення ДФІ для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Положенням, також, установлено, що якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, ДФІ має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, апеляційний суд зазначає про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, яка розглядається, ДФІ в Херсонській області пред'явила вимогу про зобов'язання Голопристанської РДА Херсонської області виконати п.2.1, п.4.1, п.4.2, п.4.3 вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763. Зазначені пункти вимоги вказують на виявлені збитки, розмір та порядок їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, та те, що збитки не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, апеляційний суд доходить висновку, що ДФІ в Херсонській області обрано не належний спосіб усунення виявлених порушень при зверненні з позовом до підконтрольної установи про зобов'язання виконати пункти вимоги, які вказують на виявлені збитки.

Оскільки вказаний спосіб усунення порушень суперечить вимогам наведених правових актів, то у суду відсутні правові підстави для покладення на Голопристанську РДА Херсонської області обов'язку виконати п.2.1, п.4.1, п.4.2, п.4.3 вимоги від 12.08.214р. №21-08-14-14/4763. З цих підстав колегія суддів знаходить надлишковим надання судом першої інстанції правової оцінки зазначених пунктом вимоги.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає позовні вимоги ДФІ в Херсонській області необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець