Ухвала суду № 57229174, 11.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2016 рокусправа № 804/13595/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

при секретарі судового засідання:Федосєєвій Ю.В.,

за участю представника позивача Чілібі В.В. та представників відповідача Макушенцевої А.В. та Зубовникової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі № 804/13595/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2015 року № 0000124703, № 0000114703, № 0000134703.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, а також про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки позивач правомірно включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відповідні суми витрат за господарськими операціями з ТОВ "Тезза", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Стек-комп'ютер", ТОВ "Технобуд Інжиніринг", ТОВ "Центровес Плюс", ТОВ "Українсько-польське підприємство з ІІ "УПС" та ТОВ ВКФ "Колед", а також правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних означеними контрагентами та контрагентом ФОП ОСОБА_4 в ході здійснення реальних господарських операцій. Крім того, зазначив про правомірність формування ним доходів та витрат по операціях з ТОВ «ТД «Дніпропласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Лімітед» щодо переробки давальницької сировини та використання товарного знаку «RETAL».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ "Ретал Дніпро" (код ЄДРПОУ 34657144) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів, реєстраційна справа № 12241020000030584 від 16.10.2006р. (з урахуванням змін, зареєстрованих виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (щодо зміни найменування), 19.08.2008р. за № 12241050007030584), перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС як платник податків.

На підставі п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.6 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, наказу відповідача від 24.10.2014р. № 591 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Ретал Дніпро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 108/28-01-47-03-34657144 від 03.03.2015 р., яким зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого ТОВ "Ретал Дніпро" занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 року на суму 107751,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за цей період на суму 1745926,00 грн.; порушення приписів п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.5 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1133112,00 гpн.; а також порушення приписів п.3 ст. 326 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено рентну плату за спеціальне використання води на 49,63 грн. (т. № 1 а.с. 27-175).

На підставі акту перевірки № 108/28-01-47-03-34657144 від 03.03.2015р. відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.03.2015р. № 0000124703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 161626,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 107751,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53875,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «П» від 23.03.2015 р. № 0000114703, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 1745926,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.03.2015 р. № 0000134703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1699668,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1133112,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 566556,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 р. № 0000144703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води на 62,04 грн., в тому числі за основним платежем на суму 49,63грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12,41грн. (т. 1 а.с. 19, 21, 23, 25)

Податкове повідомлення-рішення № 0000144703 від 23.03.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води на 62,04 грн. позивачем не оскаржувалось.

З податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 23.03.2015р. № 0000124703, № 0000114703 та № 0000134703 ТОВ "Ретал Дніпро" не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку відповідно до процедури, що встановлена ст. 56 Податкового кодексу України, однак за результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наданими первинними документами у повній мірі підтверджується виконання господарських операцій позивача з його контрагентами, за цими документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, вартість товару/послуг та їх оплату, висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів зауважує, що для встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту звітного періоду дослідженню на реальність підлягають господарські відносини із кожним його контрагентом, і зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем протягом перевіряємого періоду укладено ряд договорів з наступними контрагентами:

- з ФОП ОСОБА_4 договір № 978 від 01.04.2011 р. на поставку позивачу дерев'яних піддонів. Означена господарська операція підтверджується наступними документами: договором та додатковими угодами до нього щодо продовження строку дії цього договору, а також щодо узгодження між сторонами договору одержання товару без довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей на підставі зразків підписів та штампів, що наведені у додаткових угодах; специфікацією № 4 від 01.10.2012 р., рахунком та видатковою накладною № 00 0000296 від 04.10.2012 р. Піддони за зазначеною видатковою накладною одержав комірник ТОВ "Ретал Дніпро" ОСОБА_5, підпис якого на видатковій та товарно-транспортних накладних скріплений штампом позивача, зразок якого міститься у додатковій угоді від 09.07.2013р. до договору № 978 від 01.04.2011 р. Одержані піддони були оприбутковані на склад ТОВ "Ретал Дніпро", що підтверджується прибутковим ордером № 3648 від 04.10.2012 р. За фактом поставки (першою подією), ФОП ОСОБА_4 виписано податкову накладну № 299 від 04.10.2012 р. Оплата поставленого за видатковою накладною № 00 0000296 від 04.10.2012 р. товару здійснена позивачем платіжним дорученням № 3090 від 11.10.2012 р. (т. № 2 а.с.180-200);

- з ТОВ «Тезза» договір № 686 від 20.05.2010 р. на поставку позивачу дерев'яних піддонів. Означена господарська операція підтверджується наступними документами: договором та додатковими угодами до нього щодо продовження строку дії цього договору, а також щодо узгодження між сторонами договору одержання товару без довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей на підставі зразків підписів та штампів, що наведені у додаткових угодах; специфікаціями на поставку товарів у грудні 2013 року; видатковими накладними з підписами про отримання товару комірником ТОВ "Ретал Дніпро" ОСОБА_5, підпис якого скріплений штампом позивача, зразок якого міститься у додаткових угодах від 03.01.2013 р. та від 09.07.2013 р. до договору № 686 від 20.05.2010 р.; товарно-транспортними-накладними, прибутковими ордерами щодо оприбуткування товару на складі позивача; податковими накладними, виписаними ТОВ "Тезза" в момент виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, тобто за першою подією: поставкою - для поставок за видатковими накладними за період з 04.12.2013р. по 26.12.2013р. включно, а саме: податковими накладними № 1 від 04.12.2013р., № 2 від 05.12.2013р.; № 3 від 05.12.2013р.; № 4 від 06.12.2013р.; № 27від 10.12.2013р.; № 8 від 11.12.2013р.; № 9 від 11.12.2013р.; № 10 від 12.12.2013р.; № 11 від 12.12.2013р.; № 12 від 13.12.2013р.; № 13 від 16.12.2013р.; № 14 від 16.12.2013р.; № 15 від 17.12.2013р.; № 16 від 17.12.2013р.; № 17 від 18.12.2013р.; № 20 від 19.12.2013р.; № 21 від 20.12.2013р.; № 22 від 20.12.2013р.; № 23 від 23.12.2013р.; № 24 від 23.12.2013р.; № 25 від 23.12.2013р.; № 26 від 23.12.2013р.; № 27 від 24.12.2013р.; № 28 від 25.12.2013р.; № 29 від 26.12.2013р. та № 30 від 26.12.2013р., і за попередньою оплатою - за оплатою платіжним дорученням № 5744 від 26.12.2013р. - податковою накладною № 31 від 26.12.2013 р.; платіжними дорученнями щодо оплати за поставлений товар № 5622 від 12.12.2013 р., № 5686 від 18.12.2013 р., № 5744 від 26.12.2013 р. (т. № 2 а.с. 201-250, т. № 3 а.с. 1-78, 106-135);

- з ПП "Екоскан Сервіс" договір № 1543 від 07.11.2012 р. на поставку позивачу дерев'яних піддонів. Означена господарська операція підтверджується наступними документами: договором та додатковою угодою до нього від 08.11.2012р., згідно якої сторони узгодили одержання товару без довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей на підставі зразків підписів та штампів, що наведені у додаткових угодах; специфікацією № 1 від 08.11.2012 р. на поставку товару на умовах DDP місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 259; видатковими накладними № 1 від 21.01.2013 р. та № 2 від 28.01.2013 р., товарно-транспортними накладними № 1 від 21.01.2013 р., № 2 від 28.01.2013 р. Піддони за зазначеними видатковими накладними одержав комірник ТОВ "Ретал Дніпро" ОСОБА_5, підпис якого на видаткових та товарно-транспортних накладних скріплений штампом позивача, зразок якого міститься у додатковій угоді від 08.11.2012 р. до договору № 1543 від 07.11.2012 р. Одержані піддони були оприбутковані на склад позивача, що підтверджується прибутковими ордерами № 110 від 21.01.2013 р. та № 167 від 28.01.2013 р. За фактом поставки (першою подією), ПП "Екоскан Сервіс" виписано податкові накладні № 425 від 21.01.2013 р. та №585 від 28.01.2013р. Оплата поставленого товару була здійснена ТОВ "Ретал Дніпро" платіжними дорученнями № 2493 від 24.01.2013р. та № 2526 від 30.01.2013р. (т. № 3 а.с.79-105);

- з ТОВ "Технобуд Інжиніринг" договір № ДГ-2712 від 27.12.2012р. на поставку позивачу дерев'яних піддонів. Означена господарська операція підтверджується наступними документами: договором, специфікацією № 1 від 28.12.2012р., якою було передбачено поставку 28.12.2012р. піддонів на умовах DDP м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 259, згідно з Інкотермс 2010; видатковою накладною № РН-0000175 від 28.12.2012р., товарно-транспортною накладною АОН № 2812 від 28.12.2012р. Піддони за видатковою накладною № РН-0000175 від 28.12.2012р. одержав комірник ТОВ "Ретал Дніпро" ОСОБА_5, підпис якого на видатковій накладній скріплений штампом позивача. Одержаний від ТОВ "Технобуд Інжиніринг" за видатковою накладною № РН 0000175 від 28.12.2012р. товар оприбутковано на склад позивача, що підтверджується прибутковим ордером № 4639 від 28.12.2012р. За фактом поставки (першою подією), ТОВ "Технобуд Інжиніринг" виписано податкову накладну № 490 від 28.12.2012р. Оплата поставленого згідно видаткової накладної № РН-0000175 від 28.12.2012р. на підставі наданого ТОВ "Технобуд Інжиніринг" рахунку-фактури № СФ-0000105 від 28.12.2012р. здійснена позивачем платіжним дорученням № 2404 від 18.01.2013р. (т. № 3 а.с.136-151);

Реальність здійснення господарських відносин із вказаними вище контрагентами підтверджується використанням придбаних дерев'яних піддонів для пакування та навантаження виробленої позивачем готової продукції (преформ ПЕТФ та кришок), що відповідачем не заперечується.

- з ТОВ "Стек Комп'ютер" договори на поставку позивачу комп'ютерної техніки (принтерів, моніторів тощо), які укладались між позивачем та ТОВ "Стек Комп'ютер" шляхом оплати ТОВ "Ретал Дніпро" (акцепту пропозиції поставки) рахунків, що виставлялись ТОВ "Стек Комп'ютер" на попередню оплату (пропозиція поставки). Означена господарська операція підтверджується наступними документами: рахунками № С 00016917 від 27.05.2013р., № С 00024090 від 19.07.2013р., № С 00024090 від 19.07.2013р., № С 00031938 від 20.09.2013р., № С 00031937 від 20.09.2013р., № С 00035089 від 14.10.2013р. та № С 00037831 від 01.11.2013р. видатковими накладними № С 00012395 від 19.06.2013р., № С 00015381 від 31.07.2013р., № С 00015382 від 31.07.2013р., № С 00020666 від 02.10.2013р., № С 00020665 від 02.10.2013р. та № С 00023192 від 31.10.2013р., платіжними дорученнями № 3746 від 30.05.2013р., № 4333 та № 4334 від 25.07.2013р., № 4871 та № 4872 від 25.09.2013р., № 5183 від 24.10.2013р., №5486 від 27.11.2013р., податковими накладними № 1969 від 30.05.2013р., № 2349 від 25.07.2013р., № 2417 від 25.07.2013р., № 2477 від 25.09.2013р., № 2495 від 25.09.2013р., № 2510 від 24.10.2013р. та № 1601 від 27.11.2013р., виписаними ТОВ "Стек Комп'ютер" за фактом оплати (першою подією). Додатковим підтвердженням реального характеру господарських операцій позивача з цим контрагентом є також дані обліку ТОВ "Ретал Дніпро" щодо подальшого руху одержаних від ТОВ "Стек Комп'ютер" товарів, зокрема, введення їх в експлуатацію та/або їх списання, а саме: акти списання; акти проведення обстеження; акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів тощо. (т. № 3 а.с. 152-201).

В судовому засіданні представниками відповідача не заперечувалось, що придбана комп'ютерна техніка дійсно знаходиться на підприємстві позивача та використовується ним у власній діяльності.

- з ТОВ "Центровес Плюс" договір № 1686 від 01.03.2013р. на поставку позивачу товарів, що визначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Означена господарська операція підтверджується наступними документами: договором та специфікація № 1 від 11.04.2013р. до нього, якою було передбачено поставку ваг електронних загальною вартістю 12620,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2103,34грн.), платіжним дорученням № 3269 від 18.04.2013р. щодо здійснення позивачем попередньої оплати за вказаний товар. За фактом оплати (першою подією), ТОВ "Центровес Плюс" виписано податкову накладну № 569 від 18.04.2013р. Поставка оплаченого товару була здійснена з оформленням видаткової накладної № РН 0000466 від 22.04.2013р. Відповідно до акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, одержані ваги електронні введено в експлуатацію на дільниці плівки (т. № 3 а.с. 202-215); Крім того, в судове засідання позивачем надано установу з експлуатації вказаних вагів, яка містить дані про державні повірки від 14 квітня 2014 року та від 19 травня 2015 року, що підтверджує використання позивачем цих вагів у господарській діяльності для зважування товарів. (т. № 6 а.с. 143-145);

Реальність здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, оприбуткування, зберігання та використання позивачем придбаних товарів підтверджується також наданими позивачем картками рахунку 204 та оборотно-сальдовими відомостями помісячно в розрізі кожного контрагента за весь період, що перевірявся. (т. № 6 а.с. 146-175).

- з ТОВ "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (далі - ТОВ "УППзІІ "УПС") договір підряду № П 12 від 22.04.2013р., згідно якого ТОВ "Ретал Дніпро", як замовник, доручає, а ТОВ "УППзІІ "УПС", як підрядник, бере на себе зобов'язання виконати за плату, згідно діючих будівельних норм і правил, з використанням власних матеріалів, власними силами і засобами та здати замовнику на умовах зазначеного договору наступні роботи: "Ямковий ремонт на території підприємства за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 259". До вказаного договору підряду сторонам було укладено Договірну ціну на будівництво "Ремонт асфальтобетонного покриття на території підприємства за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 259, що здійснюється в 2013 році". Також сторонами було складено та підписано кошторисну документацію: Локальний кошторис № 2 1 1 на ямковий ремонт; Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2 1-1 на ямковий ремонт; Відомість ресурсів до локального кошторису № 2 1 1. Відповідно до пункту 3.1 Договору № П 12, ціна Договору визначається як сукупність фактично виконаних підрядником Робіт, відповідно до умов цього Договору та Договірної ціни (Додаток № 1) та складає 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13333,33грн. Сторонами в пункті 4.1 Договору № П 12 також визначено строки виконання робіт: квітень-травень 2013 року. Порядок розрахунків визначено в пункті 5.1 Договору №П 12, відповідно до умов якого сторонами договору визначено, що: замовник зобов'язується перерахувати попередню оплату в розмірі 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ, на рахунок підрядника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку; наступні платежі та/або остаточний розрахунок за виконані роботи, замовник здійснює на підставі Актів виконаних Робіт протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання таких актів. Якщо замовник протягом трьох днів, з моменту отримання Актів виконаних Робіт, не надасть зауважень та заперечень, щодо об'єму і якості виконаних робіт, то ці Акти вважаються підписаними. Відповідно до положень пункту 14.3 Договору №П 12, зазначений договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Реальність господарських операцій за цим договором підряду підтверджується договором, рахунком фактурою № СФ 00046 від 22.04.2013р. для здійснення попередньої оплати на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 00,00 грн., платіжним дорученням № 3396 щодо здійснення такої попередньої оплати (банківська виписка за 24.04.2013р.), податковою накладною від 24.04.2013р. № 23, виписаною ТОВ "УППзІІ "УПС" за першою подією (одержання попередньої оплати за роботи), актом № 4/52 від 15.05.2013р. прийняття виконаних будівельних робіт за травень 2013 року за формою № КБ 2в та Довідкою від 15.05.2013р. про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ 3, що складені відповідно до затвердженої наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. № 554 форми; Розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2 1 1 та Підсумковою відомістю ресурсів. Відповідно до наведених вище документів, загальна вартість фактично виконаних робіт склала 79766,59грн. (66472,16грн. та ПДВ - 13294,43грн.). Враховуючи, що на зазначені роботи за фактом попередньої оплати ТОВ "УППзІІ "УПС" була виписана податкова накладна № 23 від 24.04.2013р. на загальну вартість робіт в сумі 60000,00грн., в т.ч. ПДВ - 10000,00грн., ТОВ "УППзІІ "УПС" за фактом виконання робіт та підписання наведеного вище Акту №4/52 мало виписати податкову накладну від 15.05.2013р. на загальну суму 19766,59грн., в т.ч. ПДВ - 3294,43грн. за першою подією (поставка виконаних робіт). Проте, ТОВ "УППзІІ "УПС" не було виписано податкову накладну зазначеною датою. У зв'язку із цим відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість в розмірі 3294,43грн. була відображена у додатку № 8 до відповідної декларації з ПДВ. При цьому, зазначена сума ПДВ була включена позивачем до складу податкового кредиту з одночасним поданням до СДПІ відповідних документів, що підтверджують вчинення господарської операції (лист № 285/1 від 14.06.2013р.). При цьому, контролюючим органом не встановлено порушень визначеної п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України процедури включення зазначеної суми ПДВ до складу податкового кредиту за наведеними операціям. Кінцевий розрахунок за виконані роботи на суму було сплачено 19766,59грн., в т.ч. ПДВ - 3294,43грн. було здійснено позивачем відповідно до умов Договору № П 12, - 17.05.2013р. платіжним дорученням №3596 (банківська виписка за 17.05.2013р.) (т. № 3 а.с.216-249);

- з ТОВ ВКФ "ПКФ Колед" підрядний договір № 553 від 12.11.2009р. та підрядний контракт № 0307/2013 від 04.07.2013р., згідно яких ТОВ ВКФ "ПКФ Колед" виконувало роботи з ремонту приміщень ТОВ "Ретал Дніпро", що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 259. Так, між позивачем та ТОВ ВКФ "ПКФ Колед" 12.11.2009р. було укладено Підрядний договір № 553 (далі - Контракт №553), яким передбачено виконання будівельно-монтажних робіт за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 259. Відповідно до пункту 11.1 Контракту №553 зазначений договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним в повному обсязі. Між Позивачем та ТОВ ВКФ "ПКФ Колед" неодноразово здійснювалось укладення додаткових угод до Контракту № 553, якими сторони визначали окремі види робіт, що підлягають виконанню відповідно до положень такої додаткової угоди, та інші істотні умови, до яких дійшли згоди. Будівельно-монтажні роботи, реальний характер яких відповідач ставить під сумнів, були передбачені наступними додатковими угодами до Контракту № 553: Додаткова угода № 13 від 11.07.2012р.; Додаткова угода №14 від 02.08.2012р.; Додаткова угода № 18 від 11.09.2012р.; Додаткова угода № 19 від 11.09.2012р.; Додаткова угода № 20 від 11.09.2012р.; Додаткова угода № 17 від 15.10.2012р.; Додаткова угода № 21 від 07.12.2012р.; Додаткова угода № 27/03 від 27.03.2013р.; Додаткова угода № 23\05 від 24.05.2013р. Реальність господарських операцій за Контрактом №553 та вищевказаними додатковими угодами до нього підтверджується Договірними цінами на будівництво Поточний ремонт кабінету, що здійснюється в 2012 році, на Поточний ремонт приміщень, що здійснюється в 2012 році, на Поточний ремонт переходу з АБК до складу, що здійснюється в 2012 році, на Поточний ремонт душових приміщень, що здійснюється в 2012 році, на ремонт пожежного трубопроводу д. 315 мм, що здійснюється в 2012 році, на Поточний ремонт кімнати з приймання їжі, що здійснюється в 2012 році, на Поточний ремонт коридору та кабінету ІІ поверху, що здійснюється в 2012 році, на Поточний ремонт приміщень комірників, на Поточний ремонт офісних приміщень та на поточний ремонт ганку, що здійснюється в 2013 році, кошторисною документацією, як-то: локальними кошторисами № 2-1-1, № 2-1-2, № 3-1-1 та № 6-1-1, відомостями ресурсів до локальних кошторисів № 2-1-1, № 2-1-2, № 3-1-1 та № 6-1-1, а також документами, складеними при прийманні виконаних робіт: довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами прийняття виконаних будівельних робіт; підсумковими відомостями ресурсів. Розрахунки за наведеними вище додатковими угодами до підрядного договору № 553 від 12.11.2009р. були здійснені ТОВ "Ретал Дніпро" шляхом попередньої оплати в наступні строки та в наступних сумах: 18.10.2012р. платіжним дорученням № 3223 - 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн.; 24.10.2012р. платіжним дорученням № 3304 - 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн.; 14.11.2012р. платіжним дорученням № 3383 - 39 079,10 грн., в т.ч. ПДВ - 6 513,18 грн.; 29.11.2012р. платіжним дорученням № 3526 - 40 550,10 грн., в т.ч. ПДВ - 6 758,35 грн.; 20.12.2012р. платіжним дорученням № 3709 - 215 924,36 грн., в т.ч. ПДВ - 35 987,39 грн.; 18.04.2013р. платіжним дорученням № 3296 - 7 406,58 грн., в т.ч. ПДВ - 1 234,43 грн.; 24.04.2013р. платіжним дорученням № 3430 - 10 628,72 грн., в т.ч. ПДВ - 1 771,45 грн.; 14.06.2013р. платіжним дорученням № 3920 - 109 475,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18 245,83 грн.; 18.07.2013р. платіжним дорученням № 4222 - 65 685,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 947,50 грн.; 15.08.2013р. платіжним дорученням №4535 - 43 790,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7 298,33 грн., що посвідчується банківськими виписками за відповідні дати. Крім того, між позивачем та ТОВ ВКФ "ПКФ Колед" 04.07.2013р. було укладено Підрядний контракт № 0307/2013 (далі - Контракт №0307/2013), відповідно до положень пункту 2.1 якого ТОВ "Ретал Дніпро", як замовник, доручає, а ТОВ ВКФ "ПКФ Колед", як підрядник, зобов'язується на свій ризик, в строки, що встановлені Контрактом та в межах договірної ціни власними та залученими силами та засобами виконати визначені у Контракті роботи. Розділом 1 Контракту № 0307/2013 визначено терміни, що вживаються в Контракті, зокрема і "Об'єкт", який визначено як "Ремонт приміщень АБК", що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 259. Відповідно до пункту 3.1 Контракту № 0307/2013, договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику складає 2761847,60грн. з ПДВ. Пунктом 3.1 Контракту № 0307/2013 також визначено, що договірна ціна складається з вартості наступних робіт: Ремонт приміщень 2 го поверху; Вентиляція та кондиціонування 2 го поверху; Ремонт приміщень служби безпеки 1 поверх; Вентиляція та кондиціонування 1 го поверху; Ремонт приміщень цокольного поверху; Вентиляція і кондиціонування цокольного поверху. До Контракту № 0307/2013 сторонам було укладено додаток №1 Договірна ціна будівництва "Ремонт приміщень АБК", що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 259. Також сторонами було укладено додаток № 2 до Підрядного контракту № 0307/2013 від 04.07.2013р. - Графік виконання та фінансування робіт будівництва "Ремонт приміщень АБК", що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 259. Крім того, додатковою угодою № 1 від 29.11.2013р. до підрядного контракту № 0307/2013 від 04.07.2013р. сторонами узгоджено, що позивач, як замовник, доручає, а ТОВ ВКФ "ПКФ Колед", як підрядник, зобов'язується також виконати додаткові роботи на об'єкті "Ремонт приміщень АБК, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 259". Пунктом 2 зазначеної угоди визначено договірну ціну таких робіт в розмірі 241206,45грн. (в тому числі ПДВ - 40201,08грн.). Зазначеною додатковою угодою визначено, що ця договірна ціна складається з вартості наступних робіт: Додаткові роботи з ремонту приміщень 2 поверха; Монтаж системи кондиціонування серверної. Отже, з урахуванням зазначеної додаткової угоди, загальна договірна ціна робіт, що визначені Контрактом № 0307/2013, склала 3003054,05грн., в т.ч. ПДВ - 500509,01грн. Реальність господарських операцій за Контрактом №0307/2013 підтверджується Договірними цінами на Поточний ремонт приміщень 2 поверху АБК, що здійснюється в 2013 році; на Поточний ремонт приміщень служби безпеки по вул. Героїв Сталінграда, 259, що здійснюється в 2013 році; на Поточний ремонт приміщень цокольного поверху по вул. Героїв Сталінграда, 259, що здійснюється в 2013 році; на будівництво вул. Героїв Сталінграда, 259, що здійснюється в 2013 році (монтаж систем кондиціонування 2 й поверх АБК); кошторисною документацією, як-то: локальними кошторисами №2-1-1, відомостями ресурсів до локальних кошторисів № 2-1-1, а також документами, складеними при прийманні виконаних робіт: довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ 3, яка затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. № 554, та включає всі роботи за Контрактом № 0307/2013 від 04.07.2013р., актами прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ 2в, яка затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. № 554; підсумковими відомостями ресурсів. На виконання умов Контракту № 0307/2013, позивач фінансував виконання робіт, шляхом здійснення попередньої оплати, зокрема, здійснив наступні платежі: 18.07.2013р. платіжним дорученням № 4222 - 1 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 216 666,67 грн.; 15.08.2013р. платіжним дорученням № 4535 - 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн.; 19.09.2013р. платіжним дорученням № 4855 - 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн.; 14.10.2013р. платіжним дорученням № 5108 - 250 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41 666,67 грн.; 15.11.2013р. платіжним дорученням № 5348 - 105 923,80 грн., в т.ч. ПДВ - 17 653,97 грн.; 20.11.2013р. платіжним дорученням № 5430 - 105 923,80 грн., в т.ч. ПДВ - 17 653,97 грн., що підтверджується банківськими виписками за відповідні дати. Таким чином, ТОВ "Ретал Дніпро" в період з 18.07.2013р. по 20.11.2013р. включно здійснило попередню оплату за Контрактом № 0307/2013 на загальну суму 2761847,60грн., в т.ч. ПДВ - 460307,93грн., що відповідає договірній ціні, що була визначена сторонами при укладенні Контракту № 0307/2013. Кінцевий розрахунок за виконані за Контрактом № 0307/2013р. роботи здійснено позивачем 12.12.2013р. платіжним дорученням № 5645 на загальну суму 241206,45грн., в т.ч. ПДВ - 40201,08грн. (т. № 4 а.с. 12-250, т. № 5 а.с. 1-199).

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем належними та допустимими доказами доведено реальність його господарських відносин із вказаними вище контрагентами.

При цьому судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, а також про недоліки у їх заповненні, як на підставу не підтвердження постачання товару, та вірно враховано, що недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення цих товарно-транспортних накладних, а тим більше інших первинних документів, що виключають відповідальність платника податків. При цьому товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, а діюче законодавство не ставить формування бази оподаткування податком на додану вартість в залежність лише від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних або від наявності в них виправлень.

Посилання апелянта на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тезза» від 26.08.2014 року № 581/22-02/36934046 (т. № 6 а.с. 108-114) не є належними доказом нереальності відносин вказаного контрагента з позивачем, оскільки лише є документом, що фіксує факт неможливості з певних причин проведення зустрічної звірки. Законодавством України не надано право органам ДФС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. (п. 73.5 ст. 73 ПК України).

Аналізуючи вищенаведені документи, колегія суддів приходить до висновку, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак за своєю суттю є первинними документами, які підтверджують здійснення господарської діяльності, а саме: фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. Тому, в разі наявності в контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, оскільки операції позивача з його контрагентами підтверджуються первинними та розрахунковими документами, висновки акту перевірки про порушення позивачем правил оподаткування, формування податкового кредиту не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про нереальність операцій з контрагентами та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість, податку на прибуток та зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість згідно оскаржуваних рішень, що є безумовною підставою для їх скасування.

Щодо заниження позивачем операційних доходів підприємства внаслідок порушення вимог пп. 135.4.1 п.135.4 ст. 135 ПК України, з урахуванням положень пп. 14.1.13, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, в частині не врахування договірної вартості робіт по переробці давальницької сировини замовників ТОВ «ТД «Дніпропласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» у розмірі витрат з роялті за користування товарним знаком «RETAL» та адміністративних витрат, що здійснені без висування вимоги щодо їх компенсації на суму 1984312,00грн., а також про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 399 213 грн. по операціях з переробки давальницької сировини замовників, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Ретал Дніпро» в перевіряємому періоді здійснювалися господарські операції за договором з ТОВ «ТД Дніпро Пласт» № Д-01/11 від 10.12.2010р. та за договором з Іноземним підприємством «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» № RD.301110 від 30.11.2010р., згідно яких позивач, як виконавець, зобов'язувався виготовити в результаті переробки переданої йому замовниками - ТОВ «ТД Дніпро Пласт» та Іноземним підприємством «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» - давальницької сировини товар, асортимент та кількість якого визначена у вказаних договорах та замовленнях на виготовлення товару.

Факт реальності господарських операцій за вказаними договорами відповідачем не заперечується.

Умовами договорів № Д-01/11 від 10.12.2010р., № RD.301110 від 30.11.2010р. передбачено отримання виконавцем ТОВ «Ретал Дніпро» грошової компенсації за виконані роботи від замовників ТОВ «ТД Дніпро Пласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» та фактично така грошова компенсація отримана у повному обсязі, що повністю спростовує висновок відповідача про наявність факту постачання послуг переробки на безоплатній основі з посиланням на пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Так, відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ (у редакції, що була чинною у перевіряємому періоді) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до наведених вимог ПК України ТОВ «Ретал Дніпро» нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 8049334,43 грн., виходячи з договірної вартості виконаних робіт з переробки давальницької сировини замовників ТОВ «ТД Дніпро Пласт» (38617059,92грн. без ПДВ) та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» (1629612,24 грн. без ПДВ).

При цьому позивачем визначено дохід за цими господарськими операціями на рівні фактично одержаної компенсації від замовників ТОВ «ТД Дніпро Пласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» у сумі 41810971,52грн.

Проте, на думку відповідача, договірна вартість переробки (без ПДВ) мала бути більшою на 1996065,00грн. та складати 43807036,06грн., що відповідає сумі витрат, пов'язаних з виконанням робіт, а саме: 38108458,06грн. - собівартість реалізованих робіт і послуг (Дт 903); 1859476,00грн. - роялті за користування знаком «RETAL» (Дт 949 - Кт 84, Дт 84 - Кт 632) та 3839102,00грн. - адміністративні витрати (98% від загальної суми по Дт 92).

Так, п. 135.2 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, та включає «дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу».

Колегія суддів також зазначає, що розділом ІІІ ПК України (в редакції, що була чинною у перевіряємому періоді) не встановлено будь-яких особливостей визначення розміру доходів при здійсненні операцій з переробки давальницької сировини, а відтак, ТОВ «Ретал Дніпро» цілком правомірно визначило дохід від таких операцій у розмірі договірної (контрактної) вартості робіт, яка співпадає з сумою компенсації (40246672,16грн. за 4 й кв. 2012 року) та підтверджується первинними документами (актами виконаних робіт, банківськими документами).

Натомість, для розрахунку суми заниження доходу по операціях з переробки давальницької сировини замовників ТОВ «ТД Дніпро Пласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» контролюючим органом використано дані бухгалтерського обліку по рахунках 903 (38108458,06грн.) та 703 (41810971,52грн.) в цілому за 4 й квартал 2012 року без врахування того, що на зазначених рахунках ведеться облік собівартості і доходу від реалізації усіх робіт і послуг, а не тільки робіт в межах давальницьких договорів з ТОВ «ТД Дніпро Пласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед». У зв'язку із чим розрахунок суми заниження доходу (1996065,00грн.) та податкових зобов'язань з ПДВ (399213,40грн.) за 4 й квартал 2012 року є некоректним та не відповідає даним обліку позивача.

Твердження відповідача, що витрати ТОВ «Ретал Дніпро» на сплату роялті та адміністративні витрати напряму пов'язані з виконанням давальницької переробки, а відтак мали включатися до собівартості виконаних робіт та компенсуватися замовниками у складі договірної вартості, суперечить вимогам чинного податкового законодавства та П(С)БО.

Як зазначалося вище, відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема, витрати з нарахування роялті.

Згідно п. 138.8 ст.138 ПК України собівартість виконаних робіт складається з витрат, прямо пов'язаних з виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 16 «Витрати» витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, позиція ДФС України щодо податкового обліку сум роялті викладена в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань з оподаткування податком на прибуток при виплаті роялті, затвердженій Наказом ДПС України від 15.02.2012р. № 122, згідно якої витрати з нарахування роялті відносяться до витрат подвійного призначення, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у складі інших витрат. Водночас, якщо витрати з нарахування роялті можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, то такі витрати враховуються у складі собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Враховуючи умови ліцензійного договору № 603/UA від 22.02.2010р., укладеного позивачем з ТОВ «РЕТАЛ ІНДАСТРІЗ ЛІМІТЕД» та фактичні напрямки використання знаку «RETAL» (в якості елементу назви підприємства Ліцензіата; в діловій документації, в рекламі та в мережі інтернет, у тому числі в доменних мережах; при нанесенні на упаковку, в якій міститься продукція Ліцензіата або продукція, що виготовляється Ліцензіатом на підрядних умовах, в тому числі при виконанні робіт по виготовленню продукції з давальницької сировини), витрати з нарахування роялті неможливо напряму віднести на конкретний об'єкт витрат (чи то адміністративних, чи то загальновиробничих, чи то виробничих) в залежності від напрямків використання знаку «RETAL».

Таким чином, витрати на сплату роялті прямо не пов'язані з виконанням давальницької переробки, а тому ТОВ «Ретал Дніпро» цілком обґрунтовано обліковувало суми роялті на рахунку 949 «Інші операційні витрати» з відображенням у складі інших витрат по рядку 06.04.34 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток за 2012 рік (а не у складі собівартості виконаних робіт по рядку 05.1 декларації).

Наявність часткового і непрямого зв'язку витрат на нарахування роялті з виконанням робіт в межах давальницьких договорів, є підставою для врахування сум роялті при формуванні договірної вартості таких робіт (у складі націнки), що і було зроблено позивачем та підтверджується даними бухгалтерського і податкового обліку: дохід від реалізації робіт і послуг (Дт 703 - 41 810 971,52 грн.) перевищує собівартість реалізації робіт і послуг (Дт 903 - 38 108 458,06 грн.) на 3 702 513,46 грн. Даний факт є підтвердженням того, що вся сума нарахованого за 4 квартал 2012 року роялті (1 859 476 грн.) фактично компенсована замовниками у складі націнки.

Окремо слід зазначити, що незалежно від способу податкового обліку сум роялті (у складі собівартості або у складі інших витрат) всі нараховані у 4 му кварталі 2012 року суми роялті враховувались би у складі витрат, що зменшують об'єкт оподаткування, тому що ТОВ «Ретал Дніпро» не має незавершеного виробництва.

Щодо доводів відповідача про необхідність включення до договірної вартості переробки адміністративних витрат на суму 3839102,00грн. (98% від загальної суми по Дт 92), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з умовами договорів про переробку давальницької сировини відшкодуванню замовниками ТОВ «ТД Дніпро Пласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» підлягали будь-які витрати (виробничі витрати) виконавця - ТОВ «Ретал Дніпро», понесені у зв'язку з виконанням робіт.

Водночас, адміністративні витрати ТОВ «Ретал Дніпро» у 4 кварталі 2012 року (Дт рах. 92, рядок 06.1 декларації з податку на прибуток за 2012 рік) складаються з витрат на опалення, освітлення офісних приміщень, оплату праці та відрядження адміністративного персоналу, амортизації будівлі АБК та оргтехніки, придбання канцтоварів та інших витрат загальногосподарського характеру, а тому не підлягають компенсації замовниками у складі договірної вартості виконаних робіт. Слід зазначити, що перевіркою не встановлено порушень щодо складу (структури) адміністративних витрат ТОВ «Ретал Дніпро» за 4 квартал 2012 року, що підтверджує відсутність зв'язку таких витрат з виконанням переробки давальницької сировини замовників, а відтак, і відсутність підстав для висування вимоги щодо їх компенсації замовниками.

Наявність прибутку від реалізації робіт і послуг (в тому числі послуг з переробки давальницької сировини замовників ТОВ «ТД Дніпро Пласт» та ІП «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед») у сумі 3702513,46грн. свідчить про те, що такі господарські операції здійснювалися ТОВ «Ретал Дніпро» з наміром одержати економічний ефект, тобто з діловою метою у значенні, наведеному в п.п.14.1.231 ПК України, згідно якої розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем доходу від операційної діяльності за 4 квартал 2012 року на 1996065,00грн. та заниження ПДВ за жовтень-грудень 2012р. на 399213,00грн. є необґрунтованими та протиправними.

Щодо доводів відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на 18260,83грн. за операціями з ввезення товарів на митну територію суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Ретал Дніпро» в період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року здійснювало операції з імпорту товарів на безоплатній основі за договором №UA-67/08 від 01.09.2008р.

Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 18260,83грн., які були сплачені позивачем до бюджету при вказаному імпорті товарів на безоплатній основі та підтверджені вантажними митними деклараціями № 110120000/2012/418277 від 26.11.2012р., № 110120000/2012/41984 від 11.12.2012р. та № 110120000/2012/419534, віднесені ТОВ «Ретал Дніпро» до складу податкового кредиту жовтня 2012 року - грудня 2013 року.

Формуючи таким чином свій податковий кредит, позивач керувався податковою консультацією, наданою Окружною державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків листом від 27.06.2012р. №3383/10/06 038 «Про надання консультації» у відповідь на запит ТОВ «Ретал Дніпро» від 28.05.12р. за вих. № 219, в якому позивач просив надати роз'яснення, зокрема, з наступного питання: «Чи має право ТОВ «Ретал Дніпро» включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при імпорті безоплатно отриманої від нерезидента сировини для виробництва преформи і кришки?».

Вказаною вище податковою консультацією було надано роз'яснення, що ПДВ, сплачений при імпорті безоплатно отриманих товарів та обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 ст.201 ПК України).

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковим зобов'язанням згідно п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 190.1 статті 190 ПК України визначено, що базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.

Таким чином, вимога щодо оплатного одержання товарів, як передумова до включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, не стосується операцій з ввезення товарів на митну територію України, оскільки при такій операції ПДВ підлягає сплаті платником податку безпосередньо до бюджету України, що дозволяє включати суми сплаченого податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, позивач діяв у повній відповідності до норм законодавства та у відповідності до отриманої податкової консультації, яка не була змінена або скасована.

При цьому відповідно до положень п. 53.1 ст. 53 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Також слід зазначити, що відповідач не заперечує правильності обчислення сум ПДВ, що зазначені в вантажних митних декларація. Також не заперечує Відповідач і факту використання імпортованих товарів за зазначеними вантажними митними деклараціями в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Ретал Дніпро».

З огляду на наведене, висновки контролюючого органу щодо завищення позивчаем податкового кредиту на суму 18260,83грн. є необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 15 квітня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі № 804/13595/15 залишити без змін.

Стягнути до спеціального фонду Державного Бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5359 (п'ять тисяч п'ятсот девять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко