Постанова № 57228896, 14.04.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/89/16

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.

за участю секретаря Жданової Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом комісії з реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі за текстом Позивач, СДПІ ОВП у м. Луганську) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі за текстом Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив таке.

12.11.2015 Позивач від Відповідача отримав оскаржені рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивач зазначив, що у період з липня 2014 року по січень 2015 року СДПІ ОВП у м. Луганську знаходилася у режимі простою та фактично була позбавлена можливості виконувати обов'язки щодо своєчасного перерахування єдиного внеску, оскільки заробітна плата працівникам була нарахована та виплачена несвоєчасно. Так, заробітна плата за серпень, вересень 2014 року була виплачена лише 19.12.2015, за жовтень, листопад 2014 року - 15.01.2015, одночасно було перераховано ЄСВ.

Окрім того, Позивач не погоджується з оскарженими рішеннями Відповідача з огляду на таке. Відповідно до положень Розділу VІІІ ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669 (далі за текстом ОСОБА_2 № 1669) платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

СДПІ ОВП у м. Луганську перебувало на податковому обліку у м. Луганську, на теперішній час перебуває на обліку в м. Сєвєродонецьку. Зазначені міста визначені у Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015. Внаслідок чого Позивач звільнений від штрафних та фінансових санкцій, передбачених ОСОБА_1 № 2464. На підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) позивачем було отримано сертифікат Луганської регіональної торгово-промислової палати № 5806 про форс-мажорні обставини. На підставі викладеного, позивач вважає, що рішення від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 підлягають скасуванню.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 замінено позивача в справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на належного позивача комісію з реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

Представник Позивача просив задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ОСОБА_1 № 2464 платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Однак Позивач порушив строки сплати єдиного внеску, у звязку з чим до нього відповідно до положень ч. 11 ст. 9, ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_1 № 2464 та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі за текстом - Інструкція) були застосовані штрафні санкції: нарахований штраф та пеня.

Щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з урахуванням положень ОСОБА_1 України № 1669 пояснив, що вказані санкції до платників, які не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, подали до фіскального органу заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України не застосовуються.

Статтею 10 ОСОБА_1 № 1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Зазначив, що позивачем до ДПІ в м. Сєвєродонецьку не подавалася ані заява, ані сертифікат. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке складено заступником начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4, від 03.11.2015 за № НОМЕР_1, застосовано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів штраф у розмірі 81271,28 грн. за період з 23.09.2014 по 20.03.2015, штраф у розмірі 119784,72 грн. з 21.01.2015 по 11.09.2015 та пеню у розмірі 103853,67 грн., всього у сумі 304909,67 грн. (а.с.9).

Рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке складено заступником начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4, від 03.11.2015 за № НОМЕР_2, застосовано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів штраф у розмірі 3011,50 грн. за період з 23.09.2014 по 26.05.2015, штраф у розмірі 10128,46 грн. з 21.01.2015 по 11.09.2015 та пеню у розмірі 9512,47 грн., всього у сумі 22652,43 грн. (а.с.10).

Позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору. Так, 23.11.2015 Позивачем до Головного управління ДФС у Луганській області було подано первинну скаргу № 2318/7/28-05-10, а 17.12.2015 до ДФС України було подано повторну скаргу № 2767/7/28-05-10. За результатами розгляду скарг рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 07.12.2015 № 2138/7/12-32-10-04-22 та рішенням ДФС України від 16.01.2016 № 1410/7/99-99-10-01-07-25 скарги позивача залишені без розгляду (а.с.45-63).

Відповідно до виписки з ЄДРЮОФОП місцезнаходження юридичної особи Позивача: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72 (а.с.35).

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_3 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України.

Рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Преамбулою ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_1 № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 ОСОБА_1 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_2 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього ОСОБА_1.

Дія цього ОСОБА_1 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_1.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_1:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_1;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ОСОБА_2 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення: під номером 1 м. Луганськ (Луганська міська рада): м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада); смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада); м. Щастя (Щастинська міська рада); під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_5, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення: під номером 1 м. Луганськ (Луганська міська рада): м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада); смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада); м. Щастя (Щастинська міська рада); під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_5, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обовязково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Луганськ та місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Луганськ та місто Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Луганськ та місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У звязку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірних рішень Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_3 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_1.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами ОСОБА_1 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_1 2464, а надати повний та обєктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення Позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями ОСОБА_1 № 2464 та Інструкцією, тому прийняті Рішення від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 підлягають скасуванню.

Посилання Відповідача на ст. 10 ОСОБА_1 № 1669 в частині необхідності обовязкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань відповідно до положень ОСОБА_1 № 2464 є незмістовним з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обовязку Позивача щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 має посилання на ОСОБА_2 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, м. Луганськ та м. Сєвєродонецьк Луганської області включені у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_1 № 1669.

Стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобовязання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 ОСОБА_1 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_1 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_1 № 2464.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим ОСОБА_1 за невиконання (несвоєчасне виконання) обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених в Рішеннях від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що Відповідач не мав правових підстав для винесення Рішень від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відносно Позивача, що є підставами для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 відстрочено сплату судового збору за подання адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 4 ОСОБА_1 України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем оскаржуються рішення від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, якими до позивача застосовано штрафні санкції та пеню в загальному розмірі 327562,10 грн. (304909,67 грн.+22652,43 грн.).

Отже, сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити при зверненні до суду складає 4913,43 грн. (327562,10 грн.*1,5%).

Таким чином, оскільки ухвалою суду від 15.02.2016 позивачу було відстрочено сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі, тому в дохід Державного бюджету України підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 4913,43 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов комісії з реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень від 03.11.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 03.11.2015 за № НОМЕР_1 про застосування до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів штрафу у розмірі 81271,28 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят одна гривня 28 коп.) за період з 23.09.2014 по 20.03.2015, штрафу у розмірі 119784,72 грн. (сто девятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 72 коп.) за період з 21.01.2015 по 11.09.2015 та нарахування пені у розмірі 103853,67 грн., всього у сумі 304909,67 грн. (триста чотири тисячі девятсот девять гривень 67 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 03.11.2015 за № НОМЕР_2 про застосування до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів штрафу у розмірі 3011,50 грн. (три тисячі одинадцять гривень 50 коп.) за період з 23.09.2014 по 26.05.2015, штрафу у розмірі 10128,46 грн. (десять тисяч сто двадцять вісім гривень 46 коп.) за період з 21.01.2015 по 11.09.2015 та нарахування пені у розмірі 9512,47 грн., всього у сумі 22652,43 грн. (двадцять дві тисячі шістсот пятдесят дві гривні 43 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області судовий збір у розмірі 4913,43 грн. (чотири тисячі девятсот тринадцять гривень 43 коп.) в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37944909), банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 19 квітня 2016 року.

Суддя ОСОБА_6