Постанова № 57228690, 12.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 р. Справа № 820/10935/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016р. по справі № 820/10935/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресорт Ойл"

до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області , ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Ресорт Оіл" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, прийняті щодо нього, як такі:

- від 10.07.2015 року № 0000302205 та № 0000312205, винесені на підставі висновків акту перевірки № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року;

- № 0000952203 від 31.07.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту перевірки №4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року;

- № 0001242204 від 05.10.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року та рішення ГУ ДФС у Одеській області від 07.09.2015 року № /10/15-32-10-02-07;

- від 09.09.2015 року № 0002322201 та № 0002332201 від 09.09.2015 року, які винесені на підставі висновків акту перевірки № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області відновити суми його податкового кредиту та зобов'язань в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року, № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року, № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Ресорт Оіл", як такі:

- від 10.07.2015 року № 0000302205 та № 0000312205, винесені на підставі висновків акту перевірки № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року;

- № 0000952203 від 31.07.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту перевірки №4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року;

- № 0001242204 від 05.10.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року та рішення ГУ ДФС у Одеській області від 07.09.2015 року № /10/15-32-10-02-07;

- від 09.09.2015 р. № 0002322201 та № 0002332201 від 09.09.2015 року, які винесені на підставі висновків акту перевірки № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Ресорт Оіл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року, № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року, № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ресорт Оіл" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 грн.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не згодна з постановою Харківського окружного адміністративного суду , вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального права, , просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Представник позивача заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи , постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Ресорт Оіл" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "ДОНМАС" за період грудень 2014 р., за результатом якої складено акт № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість і суму 1297243,89 грн., у тому числі по періодам звітності: - грудень 2014 року 1297243,89 грн.; підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, а саме безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу витрат суми витрат по постачальнику ТОВ "Донмас", код за ЄДРПО 37086680, на загальну суму 6486219,45 грн., в т.ч. - 2014 рік - 83790303,55 грн. чи занижено податок на прибуток на суму 1167519,50 грн.

На підставі висновків перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2015р. № 0000312205 , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 1167520,0грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -291880,0грн. та № 0000302205, яким завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 1297244,0 грн.

Також, фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Ресорт Оіл" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з ТОВ "Капітал Х" за період березень - квітень 2015 р., за результатом якої складено акт № 4640/15-53-22-05/39466747 від 06.07.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1 п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 16632656,0 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного званого (податкового) періоду за березень 2015 у сумі 2790755,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.07.2015 р. № 0000942203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16632656,0грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 8316328,0грн. та № 0000952203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2790755,0 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ГУ ДФС у Одеської області від 07.09.2015 року було частково скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000942203 від 31.07.2015 року в частині штрафних санкцій в poзмірі 4158164 грн. та відповідачем-2 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001242204 від 05.10.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 16632656,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція у розмірі 4158164,0грн.грн.

Також, фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Ресорт Оіл" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з ТОВ "НАФТВКОМПАНІ" за лютий 2015 р., за результатом якої складено акт № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.31. п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.п. 186.1. ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1 ст. 198. п.п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок па додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 7445786 грн., у тому числі в розрізі податкових періодів: лютий 2015 року - 7445786 грн.; п.п. 14.1.31. п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1 32 п. 14.1 ст. 14. п. 185.1 ст. 185. п.п. 186.1. ст. 186. п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1 ст. 198. п.п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено (завищено) від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 3217167 грн. у чому числі в розрізі податкових періодів: лютий 2015 року - 3217167 грн.

На підставі таких висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 р. № 0002322201, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ суму на 3217167,0 грн. та № 0002332201, яким товариству збільшено податкові зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 6447398,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3223699,0 грн.

Крім цього, на підставі висновків вказаних актів перевірок другим відповідачем внесено зміни до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Ресорт Оіл" .

Підставою для вищенаведених висновків, викладених в актах перевірки про нереальність господарських операцій із постачальниками позивача стала наявність податкової інформації щодо контрагентів Позивача ТОВ "Донмас", ТОВ "Нафтакомпані", ТОВ "Капітал Х" , а саме : податкова інформацію, зібрана ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 06.02.2015 року за № 3/05-66/15-01/37086680 за грудень 2014 року щодо контрагента позивача - ТОВ "Донмас", (стор. 12-13 акту № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року); податкова інформація щодо ТОВ "Нафтакомпані" з підсистеми "Перегляд результатів співставлення" ІС "Податковий блок" станом на дату складання акту (стор. 21 акту № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року); акт Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.06.2015 року № 2047/20-38-22-01-04/37365100 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Капітал Х" (податковий номер 37365100) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Фортуна Х" (податковий номер 37365142) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року та відображення в податковій звітності", а також акт від 30.06.2015 року № 2127/20-38-22-01-04/37365100 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Капітал Х" (податковий номер 37365100) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Фортуна Х" (податковий номер 37365142) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року та відображення в податковій звітності" (стор. 15-17 акту перевірки № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року).

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, договірні відносини оформлені належним чином, підтвердженні документами первинного обліку, тому суд дійшов висновку про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, в зв'язку з чим, спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Також, суд першої інстанції зобов'язав Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Ресорт Оіл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року, № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року, № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Матеріалами справи підтверджено, що в перевіряємому періоді товариство позивача мало взаємовідносини з ТОВ "Донмас" , ТОВ "Нафтакомпані" і ТOB "Капітал Х".

Так, між ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" та ТОВ "Донмас" у грудні 2014 року укладений договір поставки нафтопродуктів № ДГ-340 від 22.12.2014 року. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (ТОВ "Донмас") зобов'язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ") нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ") прийняти та оплатити нафтопродукти. Згідно п. 1.2. Договору номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п. 4.2. означених договору товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договору. За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі Товару або інших документів, що підтверджують отримання товару. Відповідно до п. 11.2 взаємовідносини Сторін, не передбачені Договорами, регулюються діючим законодавством України. Відповідно до п. 11.3 зазначених договору: Договір складено при повному розумінні Сторонами предмету Договору.

На виконання умов вказаного договору сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 141231000000132 від 22.12.2014 року на загальну суму 7783463,34 грн. у т.ч. ПДВ 1297243,89 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № ДГ-340 від 22.12.2014 року ТОВ "Донмас" складено та надіслано на адресу ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" лист від 22.12.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

В підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № ДГ-340 від 22.12.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 141231000000132 від 31.12.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 382,813 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 7783463,34 грн.

В день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" виписана податкова накладна від 31.12.2014 року № 125 на суму ПДВ 1297243,89 грн.

Розрахунок по договору поставки № ДГ-340 від 22.12.2014 року у грудні 2014 року не здійснювався, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63.

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 4483 від 22.12.2014 року. , в підтвердження чого сторонами укладалися протоколи узгодження ціни, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акт приймання-передачі наданих послуг № 12268 від 31.12.2014 року.

Загальна вартість послуг щодо зберігання у грудні 2014 року склала 24900 грн., з них були оплачені позивачем частково, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за грудень 2014 року.

Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізними підприємствами:

- ТОВ "Енерго Сервіс" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06/18-12 від 18.12.2014 року. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.12.2014 року. Загальна вартість послуг транспортування у грудні 2014 року склала 6960 грн.;

- ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 130 від 22.12.2014 року. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № АР-002320 від 31.12.2014 року, реєстр до акту. Загальна вартість послуг транспортування у грудні 2014 року склала 34680 грн..

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період.

Також, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, які додаються до даних письмових пояснень.

За вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Ресорт Ойл" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

В підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Також, факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за грудень 2014 року.

Також, матеріали справи свідчать , що між ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" та ТОВ "Нафтакомпані" у січні-лютому 2015 року були укладені договори поставки нафтопродуктів: № НК-0008 від 31.01.2015 року; № НК-0052 від 01.02.2015 року; № НК-0156 від 19.02.2015 року; № НК-0203 від 23.02.2015 року; № НК-0225 від 24.02.2015 року.

Дані договори приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ "Нафтакомпані") зобов'язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ") нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ") прийняти та оплатити нафтопродукти. Згідно п. 1.2. Договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п. 4.2. означених договорів товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).Пунктом 5.1. Договорів встановлено, що Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі Товару або інших документів, що підтверджують отримання товару. Відповідно до п. 11.2 взаємовідносини Сторін, не передбачені Договорами, регулюються діючим законодавством України. Відповідно до п. 11.3 зазначених договорів: Договори складено при повному розумінні Сторонами предмету Договору.

На виконання умов п. 1.2 вказаних договорів сторонами укладено додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме відповідно саме № 150228000000008 від 01.02.2015 року на загальну суму 851994,00 грн. у т.ч. ПДВ 141999,00 грн.; № 150228000000052 від 01.02.2015 року на загальну суму 40845069,26 грн. у т.ч. ПДВ 6807511,54 грн.; № 150228000000156 від 19.02.2015 року на загальну суму 806283,53 грн. у т.ч. ПДВ 134380,59 грн.; № 150228000000203 від 23.02.2015 року на загальну суму 14786823,19 грн. у т.ч. ПДВ 2464470,53 грн.; № 150228000000225 від 24.02.2015 року на загальну суму 697220,90 грн. у т.ч. ПДВ 116203,48 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № НК-0052 від 01.02.2015 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) та з метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договорів ТОВ "Нафтакомпані" складено та надіслано на адресу ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" листи від 01.02.2015 року, від 19.02.2015р. , від 23.02.2015р., від 24.02.2015р. в яких зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

В підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № НК-0008 від 31.01.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150228000000008 від 28.02.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить ТТТ тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 851994,00 грн.; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № НК-0052 від 01.02.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150228000000052 від 28.02.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 1817,728 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 40845069,26 грн.; підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № НК-0156 від 19.02.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150228000000156 від 28.02.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 34,482 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 806283,53 грн. ; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № НК-0203 від 23.02.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150228000000203 від 28.02.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 657,217 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 14786823,19 грн.; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № НК-0225 від 24.02.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150228000000225 від 28.02.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 29,266 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 697220,90 грн.

В день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" виписані податкові накладні від 28.02.2015 року № 1500027; від 28.02.2015 року № 1500071; від 28.02.2015 року № 1500176; від 28.02.2015 року № 1500223; від 28.02.2015 року № 1500245.

Розрахунок по вказаним договорам поставки у лютому 2015 року не здійснювався, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63.

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 4483 від 22.12.2014 року. На підтвердження виконання договору зберігання Сторонами укладалися протоколи узгодження ціни, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2015 року.

Вартість послуг щодо зберігання у лютому 2015 року була оплачена Позивачем частково, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за лютий 2015 року.

Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізними підприємствами:

- ТОВ "Енерго Сервіс" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06/18-12 від 18.12.2014 року. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.02.2015 року. Загальна вартість послуг транспортування у лютому 2015 року склала 138381 грн.;

- ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 130 від 22.12.2014 року. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № АР-0000166 від 28.02.2015 року, реєстр до акту. Загальна вартість послуг транспортування у лютому 2015 року склала 309565,20 грн..

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період.

Крім того, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, які додаються до даних письмових пояснень.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Ресорт Ойл" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

В підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Також, факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за лютий 2015 року.

Матеріали справи свідчать , що між ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" та ТОВ "Капітал Х" у лютому-квітні 2015 року були укладені договори поставки нафтопродуктів: № КХ-0001 від 28.02.2015 року; № КХ-0040 від 01.03.2015 року; № КХ-0050 від 03.03.2015 року; № КХ-0139 від 19.03.2015 року; № КХ-0171 від 20.03.2015 року; № КХ04-0002 від 31.03.2015 року; № КХ04-0024 від 01.04.2015 року; № КХ04-0046 від 21.04.2015 року; № КХ04-0064 від 22.04.2015 року.

Дані договори були приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ "Капітал Х") зобов'язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ") нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ") прийняти та оплатити нафтопродукти. Згідно п. 1.2. Договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п. 4.2. означених договорів товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).Пунктом 5.1. Договорів встановлено, що Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі Товару або інших документів, що підтверджують отримання товару.Відповідно до п. 11.2 взаємовідносини Сторін, не передбачені Договорами, регулюються діючим законодавством України. Відповідно до п. 11.3 зазначених договорів: Договори складено при повному розумінні Сторонами предмету Договору.

На виконання умов наведених вище договорів сторонами укладено додаткові угоди, в яких відповідно уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 150331000000001 від 01.03.2015 року на загальну суму 425541,52 грн. у т.ч. ПДВ 70923,59 грн.; № 150331000000040 від 01.03.2015 року на загальну суму 34682480,68 грн. у т.ч. ПДВ 5780413,45 грн.; № 150331000000050 від 03.03.2015 року на загальну суму 3166378,50 грн. у т.ч. ПДВ 527729,75 грн.; № 150331000000139 від 19.03.2015 року на загальну суму 1178377,20 грн. у т.ч. ПДВ 196396,20 грн.; № 150331000000171 від 20.03.2015 року на загальну суму 21065291,24 грн. у т.ч. ПДВ 3510881,87 грн.; № 150430000000002 від 01.04.2015 року на загальну суму 2541885,22 грн. у т.ч. ПДВ 423647,54 грн.; № 150430000000024 від 01.04.2015 року на загальну суму 38227767,67 грн. у т.ч. ПДВ 6371294,61 грн.; № 150430000000046 від 21.04.2015 року на загальну суму 798074,93 грн. у т.ч. ПДВ 133012,49 грн.; № 150430000000064 від 22.04.2015 року на загальну суму 14454667,02 грн. у т.ч. ПДВ 2409111,17 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № КХ-0001 від 28.03.2015 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) та з метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № КХ-0001 від 28.02.2015 року ТОВ "Капітал Х" складено та надіслано на адресу ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" листи від 01.03.2015 року, від 03.03.2015р., від 19.03.2015р., від 20.03.2015р., від 01.04.2015 року, від 21.04.2015 року, від 22.04.2015 року, в яких зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

В підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ-0001 від 28.03.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150331000000001 від 31.03.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 14,579 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 425541,52 грн.; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ-0040 від 01.03.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150331000000040 від 31.03.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 1404,617 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 34682480,68 грн. ; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ-0050 від 03.03.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150331000000050 від 31.03.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 111,101 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 3166378,50 грн.; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ-0139 від 19.03.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150331000000139 від 31.03.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 46,761 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 1178377,20 грн.; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ-0171 від 20.03.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150331000000171 від 31.03.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 847,771 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 21065291,24 грн.; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ04-0002 від 31.03.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150430000000002 від 30.04.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 107,740 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2541885,22 грн. ; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ04-0024 від 01.04.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150430000000024 від 30.04.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 1541,689 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 38227767,67 грн. ; в підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ04-0046 від 21.04.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150430000000046 від 30.04.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 34,096 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 798074,93 грн.; на підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № КХ04-0064 від 22.04.2015 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 150430000000064 від 30.04.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 590,575 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 14454667,02 грн.

В день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" виписані податкові накладні від 31.03.2015 року № 31005.; від 31.03.2015 року № 31044; 31.03.2015 року № 31054, від 31.03.2015 року № 31143; від 31.03.2015 року № 31175; від 30.04.2015 року № 3006; від 30.04.2015 року № 30018; від 30.04.2015 року № 30027; від 30.04.2015 року № 30106.

Розрахунки по вказаним договорам поставки у березні 2015р. , у квітні 2015 року не здійснювався, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63.

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 4483 від 22.12.2014 року. На підтвердження виконання договору зберігання Сторонами укладалися протоколи узгодження ціни, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акти приймання-передачі наданих послуг № 03165 від 31.03.2015 року, № 04204 від 30.04.2015 року.

Вартість послуг щодо зберігання у березні-квітні 2015 року оплачена позивачем частково, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за лютий 2015 року.

Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізними підприємствами:

- ТОВ "Енерго Сервіс" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06/18-12 від 18.12.2014 року. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2015 року, 30.04.2015 року.

- ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 130 від 22.12.2014 року. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № АР-0000233 від 31.03.2015 року, № АР-0000310 від 30.04.2015 року, реєстри до актів.

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період.

Також, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, які додаються до даних письмових пояснень.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Ресорт Ойл" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496). А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

В підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Факт оприбуткування нафтопродуктів також підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за березень-квітень 2015 року.

Подальша реалізація придбаних у ТОВ "Донмас", ТОВ "Нафтакомпані", ТОВ "Капітал Х" нафтопродуктів здійснювалася через мережу 26 орендованих позивачем АЗС у м. Одесі та Одеській області.

Значний штат працівників ТОВ "Ресорт Ойл" мав усіх необхідних спеціалістів. Всім їм виплачувалась заробітна плата, сплачувались інші необхідні встановлені трудовим та податковим законодавством платежі та збори, забезпечувались безпечні умови праці.

Копії договорів оренди АЗС з актами прийому-передачі, а також наказів про прийняття на роботу додані до цих письмових пояснень.

Позивач здійснював продаж нафтопродуктів кінцевим споживачам та юридичним особам- покупцям, про що свідчать задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за перевіряємий період, а також дані реєстрів бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдові відомості по рахункам 28.2 (товари в торгівлі).

Подальший продаж позивачем нафтопродуктів, придбаних у ТОВ "Донмас", ТОВ "Нафтакомпані", ТОВ "Капітал Х" кінцевим споживачам позивачем нафтопродуктів здійснювався через мережу 26 орендованих позивачем АЗС у м. Одесі та Одеській області, які використовувались ним для провадження господарської діяльності на підставі договору оренди майна № 18-12-14 від 01.12.2014 року, укладеного з ТОВ "Петрол-Гарант", а саме через: Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії 6; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Просьолочна 22; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Сонячна 7; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Заводська, 167-а; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Саратовський район, смт. Сарата, вул.. Промзона 5А; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул.. Красива 2; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кринички, вул. Котовського 36А; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул.. Пристанційна, 14А; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Березівський район, м. Балта, вул. Репіна, 1-а; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 285; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул.. Східна 3; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Арцизський район, м. Арциз, вул. Чапаєва, 69А; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Арцизський район, м. Арциз, вул.. Щорса 1Б; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Красна 5Б; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, кут вул. Леніна та вул. Лисенка б/н; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, сщ. Жовтнева Революція, автошлях Одеса-Кучурган; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, автошлях Одеса-Білгород-Дністровський-Монаші; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Леніна 433; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Шевченка 62; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 140-а; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Болградське шоссе, 22-а; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Нова Некрасівка, вул. Калініна, 105; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Петродолинська сільська рада, траса Одеса-Рені; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька 8; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, 9 км траси Одеса-рені; Автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Леніна 1-Д.

Фактичний продаж нафтопродуктів позивачем здійснювався іншим суб'єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам-підприємцям), які зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, які придбали паливо у ТОВ "Ресорт Ойл" та отримували його на АЗС в т.ч. сплачували вартість палива через касу АЗС використовували його у власній господарській (комерційній) діяльності, про що свідчать задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість позивача в податковій декларації з ПДВ за перевіряємий період, а також дані реєстрів бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдові відомості по рахункам 28.2 (товари в торгівлі).

Також ТОВ "Ресорт Ойл" отримувало вимоги від покупців виписати податкову накладну на придбаний на АЗС "Ресорт Ойл" товар (паливо) згідно наданих реєстрів розрахункових чеків з чеками. Оскільки юридичні особи наполягають на створенні податкового кредиту, слід враховувати, що ст. 198 ПКУ визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару. сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватись відповідними податковими накладними), використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто, господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Донмас", ТОВ "Нафтакомпані", ТОВ "Капітал Х" - є дійсними, а відомості, що містяться в них, свідчать про фактичний рух активів та зміни, що мали місце у власному капіталі та зобов'язаннях ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" у зв'язку з його господарською діяльністю, вказані первинні документи підтверджують наявність товару та мету їх використання.

Враховуючи навність вище перелічених документів, господарські операції між ТОВ "РЕСОРТ ОЙЛ" та ТОВ "Донмас", ТОВ "Нафтакомпані", ТОВ "Капітал Х" з приводу поставок нафтопродуктів повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "Донмас", ТОВ "Нафтакомпані", ТОВ "Капітал Х" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Тобто, факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "Донмас", ТОВ "Нафтакомпані", ТОВ "Капітал Х" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами , що не спростовано відповідачем.

Доводи апелянта на ненадання перевіряючим товарно-транспортних накладних, залізничних накладних та інших транспортних документів колегія суддів зазначає , що наведене не може бути підставою для зміни податкових зобов'язань останнього. Товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом, з наявністю якого ПК України пов'язує право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з преамбулою Правил вони визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Зазначені Правила не встановлюють правил податкового обліку та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку податкового кредиту, а товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, вона належить до виду документів, що засвідчують факт перевезення. Відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з порушенням встановленого порядку не позбавляє господарську операцію реального змісту та не може впливати на відображення такої операції в податковому обліку суб'єкта господарювання.

У позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг, отже ненадання або неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з виконання послуг .

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Доводи апелянта щодо не підтвердження позивачем права на податковий кредит з посиланням на висновки , викладені в актах , прийнятих за результатами перевірок контрагентів позивача, на податкову інформацію та електронні бази даних , невідповідність оформлення актів приймання-передач, не зазначення в договорі зберігання наявність основних засобів , не надання договорів , укладених з відповідними комунальними підприємствами про надання комунальних послуг тощо є помилковими, виходячи з наступного.

Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Дані перевірки контрагенту позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані акту перевірки інших податкових органів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту перевірки не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

В даному випадку документи, надані позивачем в підтвердження виконання угод з вказаними контрагентами не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак повинні сприймаються як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також, норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій матеріалами справи не підтверджується. Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов»язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем сформовано податковий кредит.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Тобто, факт реальності господарської операції за участю позивача з його контрагентами повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами.

Доводи апелянта з посиланням на факт ненадання позивачем сертифікатів відповідності, що призвело до неможливість встановити відповідність товару всім нормам стандартизації, з якими погодився суд першої інстанції , є помилковими , виходячи з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України "Про підтвердження відповідності" N2406 від 17.05.2001 року, останній визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності, тобто регулює правовідносини, які не пов'язані з обчисленням та сплатою податків.

Тобто, наявність чи відсутність у покупця за договором сертифікатів на придбану продукцію ніяким чином не впливає на його право формувати податковий кредит, оскільки виникнення такого права закон пов'язує з іншими підставами.

Сертифікат якості не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку і не є належним і допустимим доказом факту здійснення господарської операції, а вимога щодо надання таких документів знаходиться поза межами прав наданих контролюючому органу.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Позивачем в підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту надані необхідні первинні документи, а саме: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та відображають реальність проведених господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 10.07.2015 року № 0000302205 та № 0000312205, винесені на підставі висновків акту перевірки № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року, № 0000952203 від 31.07.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту перевірки №4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року, № 0001242204 від 05.10.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року та рішення ГУ ДФС у Одеській області від 07.09.2015 року № /10/15-32-10-02-07, від 09.09.2015 р. № 0002322201 та № 0002332201 від 09.09.2015 року, які винесені на підставі висновків акту перевірки № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною , підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

В цій частині постанова суду першої інстанції постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду першої інстанції в цій частині - без змін.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Ресорт Оіл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року, № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року, № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податковим Кодексом України ).

Відповідно до статті 71 Податковим Кодексом України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податковим Кодексом України ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податковим Кодексом України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у Акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків, і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податковим Кодексом України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи зазначене, виключення з баз даних інформації, внесеної на підставі акта, є необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 грудня 2014 року (справа № 21-511а14).

Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Розподіл удових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по даній справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016р. по справі № 820/10935/15 скасувати в частині зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Ресорт Оіл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 4459/15-53-22-05/39466747 від 26.06.2015 року, № 4640/15-53-22-03/39466747 від 06.07.2015 року, № 6056/15-53-22-01/39466747 від 17.08.2015 року.

В цій частині прийняти нову постанову , якою в позові відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016р. по справі № 820/10935/15 залишити без змін.

Стягнути на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір в розмірі 64723,69 грн. 68 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Старостін В.В. Повний текст постанови виготовлений 18.04.2016 р.