Ухвала суду № 57228432, 18.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1364/16

УХВАЛА

18 квітня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Білгород-Дністровського обєднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2016 року до суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровського обєднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 9763,56 грн.

Ухалою суду від 31.03.2016 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, а позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір.

Позивачу було надано строк для виправлення недоліків до 14.04.2016 року.

Копія ухвали від 31 березня 2016 року отримана позивачем 01.04.2016 року факсимільним звязком та 08.04.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

11.04.2016 року до суду надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що згідно тимчасового кошторису на 2016 рік у Управління, відсутні кошти для сплати судового збору. Також, позивач наголошує на тому, що Управління не є прибутковою організацію, через що, не може оплатити судові витрати, а нестягнення заборгованості з боржника призведе до недоотримання коштів, спрямованих на виплату пенсій та звільнення боржника від обовязкових платежів. Крім того, позивач посилається на те, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.), за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно приписів ч.2 ст. 8 Закону України Про судовий збір, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, позивачем, в порушення ч. 1 ст. 71 КАС України, ч. 2 ст. 106 КАС України, не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Суд також вважає, що факт подачі позову субєктом владних повноважень, якому не виділені бюджетні кошти на сплату судового збору, не є безумовною підставою для звільнення від його сплати.

Перелік осіб, яких Держава вважала за необхідне звільнити від сплати судового збору, наведено у ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір, і позивач до цього переліку не входить.

Посилання позивача на те, що кошторисом Пенсійного фонду на 2016 рік не передбачені кошти на сплату судового збору та на те, що Управління не є прибутковою організацією, суд вважає необгрунтованими.

На думку судді, звільнення заявника від сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин та не суперечити приписам чинного законодавства.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства(Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Адміністративні суди зобов'язані забезпечити доступ до суду з неухильним дотриманням вимог Закону Про судовий збір, однак вказаний закон не передбачає пільг та переваг до органів Пенсійного фонду України.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Таким чином, станом на 18.04.2016 року ухвала суду від 31 березня 2016 року не виконана, недоліки не усунено. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків позивачем не надавалося.

Згідно п.п.1 п.3 ст.108 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись п.п.1 п.3 ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Білгород-Дністровського обєднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Матеріали позову матеріали адміністративного позову Білгород-Дністровського обєднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування повернути позивачу.

Повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Андрухів В.В.