Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 346390710
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
18 квітня 2016 р. № 820/1458/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Панченко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 Хієн до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 Хієн, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити певні дії щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні гр. СРВ ОСОБА_1 Хієн, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що звернувся у встановленому законодавством України порядку до відповідача із заявою з проханням обміняти бланк посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку. Однак, в порушення вимог діючого законодавства, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області не здійснило дій щодо обміну посвідки, надіславши позивачу лист від 22.03.2016 р., який, на думку позивача, не містить підстав для відмови у видачі посвідки. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, позов не визнав. Представником Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області ОСОБА_2 суду надані письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що співробітниками ГУ ДМС в Харківській області встановлено, що за обліками Управління значиться гр. ОСОБА_3 ОСОБА_1 Хієн, ІНФОРМАЦІЯ_1 Матеріалами особової справи про надання дозволу на імміграцію та видачі посвідки на постійне проживання вказаного громадянина ОСОБА_3 встановлено, що рішенням УГІРФО ГУМВС України в Херсонській області скасовано дозвіл на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Тхі Хоань - дружині позивача, у зв'язку з чим немає підстав для обміну посвідки позивача. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, прибула у судове засідання та не заперечувала проти розгляду справи в порядку письмового провадження, про що зазначила у письмових заперечення на позов.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_1 Хієн, ІНФОРМАЦІЯ_1, документований безстроково посвідкою на постійне проживання в Україні, серії ХР номер 12135 від 16.12.2004 року. В даній посвідці також міститься відмітка про місце реєстрації позивача.
18.03.2016 року позивач відповідно до п. 9 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання і посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2012 р. № 251, звернувся із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням ОСОБА_1 Хієн 45-річного віку. До заяви були додані необхідні документи та квитанції.
22.03.2016 р. відповідач - ГУ ДМС в Харківській області, листом за вих. № 04/1-4573, повідомив позивача про те, що вирішити питання про обмін посвідки на постійне проживання в Україні на даний час є неможливим, у зв'язку з тим, що рішенням УГІРФО ГУМВС України в Херсонській області скасовано дозвіл на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Тхі Хоань, котра є дружиною позивача.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України "Про імміграцію".
Так, відповідно до ст. 1 вищенаведеного Закону, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; імміграційна віза позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця чи особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.
Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Стаття 12 Закону України "Про імміграцію" передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку № 251 заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразки заяв та порядок їх розгляду визначаються МВС.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 251 для оформлення посвідки на постійне проживання разом із заявою подаються:
1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія;
2) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
3) копія рішення про надання дозволу на імміграцію;
4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
5) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері);
6) копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Згідно із пунктом 9 Порядку №251, строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.
Пунктом 11 Порядку №251 визначено, що за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у спірних правовідносинах взагалі не приймав рішень відповідно до пункту 11 Порядку № 251, натомість листом від 22.03.2016 р. повідомив позивача про неможливість на теперішній час вирішити питання щодо обміну посвідки.
Частиною 2 ст. 11 КАС України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах мала місце бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка полягала у неприйнятті ним рішення в межах компетенції, належним способом захисту прав позивача є спонукання відповідача до прийняття рішення по суті звернення.
Повноваження ж відповідача щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні є дискреційними, а відповідно до вимог ст. ст. 6, 8, 19, 124 Конституції України суд не може підміняти собою орган управління в реалізації владних функцій.
Відтак, позовну вимогу про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо обміну позивачу посвідки на постійне місце проживання в Україні належить залишити без задоволення.
Згідно зі ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З огляду на встановлені судовим розглядом обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути заяву гр. СРВ ОСОБА_1 Хієн, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку, про обмін посвідки на постійне проживання та прийняти рішення відповідно до пункту 11 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №251 від 28 березня 2012 р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 128, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов громадянина ОСОБА_1 Хієн до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути заяву гр. СРВ ОСОБА_1 Хієн, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку, про обмін посвідки на постійне проживання та прийняти рішення відповідно до пункту 11 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №251 від 28 березня 2012 р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Панченко О.В.
Судове рішення № 57228033, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 18.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/1458/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: