Постанова № 57228006, 18.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 квітня 2016 р. №820/1212/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Фасад-Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати наказ в.о. начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 248 від 03 березня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, у контролюючого органу відсутні підстави, передбачені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для проведення перевірки, а тому наказ про проведення перевірки не відповідає вимогам, встановленим приписами норм чинного законодавства, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а перевірка згідно цього наказу, у звязку з відсутністю підстав для її проведення, не може відбутися.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий з дотриманням норм чинного законодавства за наявності достатніх підстав та не може бути скасований, оскільки вичерпав свою дію.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу ПП "Фасад-Сервіс" надіслано запит "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" №770/10/20-30-22-02-18 від 26.01.2016 року (далі по тексту - запит, а.с.9).

Підставою для надіслання запиту стала податкова інформація щодо порушення, на думку податкового органу, позивачем норм пп. а п.198.1 ст.198 ПК України внаслідок неправомірного визначення за звітний період декларування ПДВ (вересень-грудень 2014 року, лютий, травень, червень 2015 року).

У відповідь на вказаний запит ПП "Фасад-Сервіс" листом №02 від 05.02.2016 року надано пояснення, в яких зазначено, що запитувані податковим органом документи вилучені співробітниками органів фіскальної служби (а.с.10).

Зокрема, до пояснень долучено копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.11.2015 року, копію опису до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 25.11.2015 року; копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2015 року (а.с.11-19).

Начальником Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області видано наказ "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП "Фасад-Сервіс" №248 від 03.03.2016 року (далі по тексту - Наказ, наказ про проведення перевірки (а.с.7).

Підставою для проведення перевірки в спірному Наказі контролюючий орган зазначає п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, тобто ненадання у повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень за фактами, що свідчать про порушення податкового законодавства на запит податкової інспекції.

Надаючи правову оцінку правомірності видання оскаржуваного наказу про проведення перевірки, суд керується наступними приписами норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з приписами п. 73.3 ст. 73 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обовязкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як, зокрема, якщо контролюючим органом отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.п.78.1.4 зазначеної статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави якщо контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права суд приходить до висновку про те, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки може бути прийнято контролюючим органом лише в разі одночасної наявності таких умов як належне складання та направлення платнику письмового запиту, фактичного отримання платником такого запиту, спливу строку 10 робочих днів від дня отримання платником запиту про надання документів та ненадання платником запитувачу інформації письмових пояснень та документального підтвердження по суті отриманого запиту.

Перевіривши оскаржуваний наказ на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, судом встановлено, що посилання відповідача у наказі на п.п. 78.1.1 та п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, тобто, ненадання позивачем документів на запит не в повному обсязі, є таким, що суперечить вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам спірних правовідносин з огляду на наступне.

Відповідачем надано до суду заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено, що Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області листом від 16.02.2016 №1437/8/20-30-22-02-15 звернулась до відділу кримінальних розслідувань ГУ ДФС у Харківській області щодо отримання доступу для ознайомлення з первинними документами фінансово-господарської діяльності ПП "Фасад-Сервіс". Майором податкової міліції ОСОБА_3 надано доступ до вилучених документів та податковим органом досліджено первинні документи ПП "ФАСАД-СЕРВІС" із ПОГ "БУДЕНЕРГОАКТИВ", ПОГ "БУДСЕРВІС". Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 18.03.2016 року складено акт № 869/20-30-14-01/32438415 про результати невиїзної документальної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків з ПОГ "БУДЕНЕРГОАКТИВ" та ПОГ "БУДСЕРВІС".

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд зазначає, що оцінка правомірності прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки повинна відбуватися з урахуванням достатньої змістовності наказу для висновків про наявність обставин для проведення перевірки, визначеної в ньому.

З аналізу змісту спірного наказу, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для призначення та проведення перевірки, визначені в оскаржуваному наказі, є такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, оскільки, як встановлено судом вище, позивачем виконані вимоги, які були поставлені в запиті контролюючого органу про надання документів.

Суд зазначає, що законодавцем нормативно обмежено перелік підстав для проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення.

Недотримання встановлених статтями 75 - 81 Кодексу приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах, що свідчить про можливість оскарження наказів в адміністративному суді відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України).

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Субєкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі субєкт владних повноважень зобовязаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень субєкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Слід звернути увагу на те, що до п.п.78.1.1 та 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України законодавцем внесено зміни, що направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Суд зазначає, що дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки позивача за умови відсутності у платника податків документів первинного бухгалтерського обліку у звязку із їх вилученням (про що у встановленому порядку повідомлено контролюючий орган), не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обовязку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або повязані з предметом перевірки.

Суд зазначає, що аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Зазначена позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові 21-425а14 від 27.01.2015 року.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Належним способом захисту права позивача у спірних правовідносинах є скасування акту індивідуальної дії, а тому позовні вимоги щодо скасування наказу в.о. начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 248 від 03 березня 2016 року підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України та ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу задовольнити у повному обсязі.

Скасувати наказ в.о. начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 248 від 03 березня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32438415) судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяч триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19.04.2016 року.

Суддя Полях Н.А.