ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2015 року Справа № 813/4400/15
Зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карпяк О.О. ,
при секретарі судового засідання Бігун Н.Т.,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 28.05.2015 року №0004231720,-
в с т а н о в и в :
Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 28.05.2015 року №0004231720.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт, відтак вважає неправомірним застосування штрафних санкцій по утриманому і не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 50% та 75%. Доказів, що до позивача протягом 1095 днів були застосовані штрафні санкції саме за повторне вчинення діянь за обставин, визначених чинним законодавством відповідачем не податні. Тому вважає, що наявні підстави для вказування податкового повідомлення рішення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити у повному обсязі.
Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року відокремленим підрозділом несвоєчасно перераховувався податок на доходи фізичних осіб в сумі 282249,83 грн. В звязку з чим до ВП Управління «Західвуглепостач» за порушення ст. 168 Податкового кодексу України та на підставі ст. 127 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25%, 50% та 75%, оскільки порушення мало місце два і більше разів протягом 1095 днів. Тому, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
ДП Львіввугілля, ЄДРПОУ 32323256, адреса: м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, 26, має в своєму складі, крім іншого, відокремлений підрозділ Управління «Західвуглепостач» (без права юридичної особи).
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач» ДП Львіввугілля з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року, за наслідками якої складено акт від 05.05.2015 року №524/22-00/26360693 (далі акт перевірки).
В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, п.п.168.1.2, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 282249,83 грн.
За наслідками проведеної перевірки Сокальська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 28.05.2015 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми Р №0004231720, яким визначила ВП Управління «Західвуглепостач грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 83839,16 грн., в тому числі основне зобовязання 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 83839,16 грн.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, ДП Львіввугілля оскаржило його в судовому порядку.
Суд при вирішенні даної адміністративної справи виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, в тому числі, і податкові агенти.
В силу ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до абз. а, б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст. 168 Податкового кодексу України, а оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом - п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу.
Так, згідно п. 168.1 цього Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Як встановлено судом з матеріалів справи і не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, ВП Управління «Західвуглепостач» в періоді, що перевірявся, подавало до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку на доходи фізичних осіб, а також суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ. Проведеною перевіркою з питань правильності заповнення відомостей про суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ порушень не виявлено .
Крім того, суми нарахованого та/або виплаченого податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку підприємства.
Таким чином, нараховане, але не сплачене зобовязання з податку на доходи фізичних осіб є узгодженим в силу приписів п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України з моменту його виникнення.
Позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 282249,83 грн.
Податковий кодекс України містить норму, яка встановлює відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати, тобто ця норма є спеціальною та підлягає застосуванню у відносинах податкових агент - держава в разі встановлення фактів не нарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.
Звідси, судом не беруться до уваги твердження представника позивача про те, що до ВП Управління «Західвуглепостач за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб слід було б застосувати норми ст. 129, а не ст. 127 Податкового кодексу України.
Так, згідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Наведені вище норми права не дають підстави вважати, що положення п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, відповідно до яких сплата (перерахування) із сум доходу на користь платника податку здійснюється податковим агентом одночасно з виплатою оподатковуваного доходу, звільняє податкового агента від обовязку сплати такого податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, передбаченого пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168.
Таким чином, застосування до ВП Управління «Західвуглепостач штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету на підставі ст. 127 Податкового кодексу України є правомірним.
Щодо розміру штрафу, то суд вказує на те, що оскільки факт несвоєчасної сплати (несплати) податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням місячного податкового періоду) мав місце два і більше рази за період з травня 2012 року по вересень 2014 року, то податковий орган обґрунтовано застосував до позивача штраф в розмірі 25%, 50% та 75% відповідно за перше, друге, третє і подальші порушення.
Щодо посилань позивача на лист Міністерства юстиції України від 21.10.2011 року №636-0-2-11-8.2/1, то такі до уваги не беруться, оскільки такий не підписаний та належним чином не завірений та стосується застосування положень ст.123 а не 127 ПК України.
Звідси, повідомлення-рішення №0004231720 від 28.05.2015 року, яким визначено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 83839,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.
Відповідно до п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу України, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
Тобто, податкове повідомлення-рішення, в разі його складання, направляється особі, відповідальній за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, тобто юридичній особі, у складі якої знаходяться такі відокремлені підрозділи, не зважаючи на те, що порушення допущено відокремленим підрозділом, який не є юридичною особою.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками контролюючого органу про порушення ВП Управління «Західвуглепостач п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, п.п.168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 282249,83 грн., оскільки такі підтверджені матеріалами справи.
За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України, з позивача в дохід Державного бюджету України слід стягнути суму недоплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 1644,30 грн.
Керуючись статтями 17 - 19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1.У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений і підписний 23.11.2015 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна
Судове рішення № 57226136, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/4400/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: