Ухвала суду № 57225772, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Київ К/800/44107/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - Кам'янець-Подільська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області) до районного відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції (далі - районний ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільська будівельна компанія» (далі - ТОВ «Подільська будівельна компанія», про зняття арешту з майна,

за касаційною скаргою Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Кам'янець-Подільська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області звернулась з позовом до районного ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ, в якому просила зняти арешт з рухомого майна - екскаватора, реєстраційний №03313 ВХ, марка- ЕО 2621, рік випуску 1991, заводський номер №736717, бетонозмішувача - С, марка КРАЗ 256 Б, реєстраційний №ВХ9295 АН, рік випуску 1992, що належить ТОВ «Подільська будівельна компанія», накладений постановою районного державного виконавця ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ від 25 жовтня 2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що ТОВ «Подільська будівельна компанія» має податковий борг.

16 квітня 2010 року позивачем складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №12, предмет застави - пісок будівельний в кількості 190 тонн на суму 24700 грн.

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 21 квітня 2010 року №9753592.

На виконанні у районному ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ перебуває наказ Господарського суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року №21/1842 про стягнення з ТОВ «Подільська будівельна компанія» на користь Акціонерного банку «Експрес-Банк» заборгованості в розмірі 530793 грн 13 коп.

9 грудня 2009 року державним виконавцем районного ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ винесено постанову про арешт майна та оголошено заборону на його відчуження. 9 грудня 2009 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про арешт рухомого майна №9328830.

25 березня 2010 року державним виконавцем районного ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ винесено постанову про розшук майна боржника.

Відповідачем повторно винесено постанову про арешт майна боржника 25 жовтня 2012 року та внесено запис №13162723 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про його арешт.

Кам'янець-Подільською ОДПІ 15 грудня 2013 року складено акт опису майна №8, відповідно до якого: пісок будівельний звільняється з податкової застави, а у податкову заставу передаються - екскаватор, реєстраційний №00313 ВХ, марка ЕО - 2621, рік випуску 1991, заводський номер №736717 та бетонозмішувач - С, марка КРАЗ 256 Б, реєстраційний №073565, рік випуску 1992. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис щодо заміни об'єкта предмета податкової застави 27 грудня 2013 року.

10 квітня 2015 року позивач звернувся до відповідача з листом про зняття арешту з рухомого майна ТОВ «Подільська будівельна компанія».

Районний ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ листом від 17 квітня 2015 року №04-39/3549 повідомлено Кам'янець-Подільську ОДПІ про те, що арешт з майна не може бути знято, оскільки на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження по примусовому виконанню наказів Господарського суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року №21/1842, від 22 жовтня 2010 року №8/517-10, від 4 жовтня 2010 року №14/1394-10 та заборгованість по ним не погашена.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХIV (далі - Закон №606-XIV) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 52 Закону №606-ХІV передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з частиною другою статті 57 вказаного Закону арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Статтею 44 Закону №606-ХІМ визначено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів.

Таким чином, вимоги щодо стягнення податків та інших платежів до бюджету можуть задовольнятися у п'яту чергу після вимог щодо стягнення заробітної плати та стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 88 Податкового кодексу України (далі - ПК України), встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до статті 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Згідно з статтею 92 ПК орган державної податкової служби платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби.

Статтею 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 89.8 та 89 ПК контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Статтею 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року №1255-ІV (далі - №1255-ІV) встановлено, що податкова застава є одним з різновидів публічних обтяжень. Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Відповідно до частини третьої статті 38 Закону №1255-ІV якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.

Частиною третьою статті 12 Закону №1255-ІV передбачено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 14 вказаного Закону, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Частиною п'ятою статті 18 Закону України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року №2654-ХІІ встановлено, що якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 18 червня 2015 року запис про заставу майна боржника у вказаному реєстрі внесений на підставі документів органів Державної податкової служби від 21 квітня 2010 року вилучений за завершенням п'ятирічного терміну зберігання.

Крім того, згідно даного витягу наявні обтяження - арешт рухомого майна, зареєстрований 25 жовтня 2012 року №13162723 на підставі постанови про накладення арешту районним ВДВС Кам'янець-Подільського МУЮ на все рухоме майно ТОВ «Подільська будівельна компанія».

Таким чином, є вірними висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб