Ухвала суду № 57225700, 12.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

з участю секретаря Сергути Г.О.

прокурора Паршутіна А.Б.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України Паршутіна А.Б. та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» № 26003010030945 відкритий в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Горького, 127, у частині видатку коштів, за виключенням перерахувань сум податків і заробітної плати (в тому числі ЄСВ, військовий збір, тощо) працівникам підприємства, та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Прийняте рішення слідчий суддя обґрунтував наявністю підстав для застосування даного заходу кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати посилаючись на її незаконність і необґрунтованість. Так апелянт вказує на ті обставини, що ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» не має ніякого відношення до кримінального провадження в рамках якого накладено арешт, а її посадові особи не проходять по справі в якості підозрюваних чи обвинувачених. Таким чином, на думку апелянта відсутні правові підстави для накладення арешту на майно. Крім того, апелянт звертає увагу, що застосовуючи відносно ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» такий вид забезпечення кримінального провадження, суд фактично заблокував її роботу, що заборонено нормами чинного законодавства.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку оскільки розгляд клопотання відбувся без повідомлення особи, яка оскаржує рішення, а тому просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику власника майна, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що арешт на майно накладено без будь яких правових підстав на те, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурордотрималися.

Так, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000825 за ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом вчинення заступником голови ДСНС України ОСОБА_3 за попередньою змовою з директором Департаменту ресурсного забезпечення ДСНС України ОСОБА_4 та іншими невстановленими посадовими особами ДСНС України, які мають відношення до проведення конкурсних торгів в ДСНС України, спільно з керівниками підприємств-учасників конкурсних торгів, зокрема ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн» та ТОВ «ПК «Пожмашина» та іншими підприємствами задіяними для переведення в готівку державних коштів, зокрема ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС-АГРО», дій по готуванню до вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного з привласненням та заволодінням державними коштами в особливо великих розмірах під час проведення конкурсних торгів на закупівлю ДСНС України автомобілів спеціального призначення за державні кошти на суму 200 млн. грн.. для потреб ДСНС України на 2015 рік.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на майно, прокурор відповідно до вимог ст. 171 КПК України, зазначив підстави і мету такого заходу забезпечення кримінального провадження а саме вказав, що у зв'язку з тим, що вказане майно є доказами у кримінальному провадженні, існує реальна загроза незаконного відчуження майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З урахуванням вище зазначених обставин, доводів клопотання прокурора та наданих на їх обґрунтування матеріалів, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в клопотанні майно.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, ч. 5 ст. 191 КК України передбачає конфіскацію майна.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Посилання апелянта з приводу того, що накладаючи арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» № 26003010030945 відкритий в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», фактично блокує діяльність товариства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя наклав арешт на грошові кошти у частині видатку коштів, за виключенням перерахувань сум податків і заробітної плати (в тому числі ЄСВ, військовий збір, тощо) працівникам підприємства, та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України Паршутіна А.Б. та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» № 26003010030945 відкритий в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Горького, 127, у частині видатку коштів, за виключенням перерахувань сум податків і заробітної плати (в тому числі ЄСВ, військовий збір, тощо) працівникам підприємства, та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Промислова Компанія «Пожмашина» ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/1236/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Білоцерківець О.А.

Доповідач Присяжнюк О.Б.