Постанова № 57225403, 09.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2016 р. Справа№ 910/22943/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання - Сташук Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасименко Р.І. - за довіреністю;

від відповідача: Ліповіз Д.І. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 (повне рішення складено 30.11.2015)

у справі № 910/22943/15 (суддя Ломака С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4,

про стягнення 4 310,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 4 310, 74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі 910/22943/15 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" 4 310,74 грн. страхового відшкодування та 1 827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" 2 701,64 грн. страхового відшкодування та 1 145,02 грн. судового збору.

Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції було порушено ч. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та зазначає, що розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача, повинен бути зменшений на розмір податку на додану вартість.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у справі №910/22943/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Станік С.Р., Власов Ю.Л., апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.02.2016.

03.02.2016 позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі №910/22943/15 розгляд справи №910/22943/15 відкладено на 23.02.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 продовжено строк розгляду спору у справі №910/22943/15 на п'ятнадцять днів, розгляд справи №910/22943/15 відкладено на 09.03.2016.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, для розгляду справи №910/22943/15 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Корсакової Г.В., суддів: Хрипуна О.О., Власова Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 прийнято справу №910/22943/15 за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Хрипун О.О., Власов Ю.Л.

В судове засідання 09.03.2016 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.01.2015 р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник, вигодонабувач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1642250-02-21-01 (далі - Договір) щодо автомобіля "Mazda CX-5", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску.

Згідно з п. 4.1. Договору страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

Територією дії страхового покриття за вказаним страховим випадком є Україна, європейська частина країн СНД, країни Балтії та Європа (території країн-членів міжнародного бюро "Зелена карта") (п. 5.6. Договору).

За умовами п. 3.4. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу (у повному обсязі) на поточний рахунок страховика, і діє до дати внесення наступного чергового платежу, вказаної в п. 3.4. Договору. Відновлення дії Договору наступає з моменту внесення чергового страхового платежу (у повному обсязі) і діє до настання терміну внесення наступного платежу. Після внесення останнього страхового платежу Договір діє до 24:00 13.01.2016 р. (включно). У разі несвоєчасного внесення страхового платежу Договір відновлює свою чинність після проведення огляду ТЗ і підписання акту огляду Страхувальником і представником страховика.

Відповідно до п. 5.1. Договору страхове відшкодування визначається без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що підставою для визначення розміру збитку є рахунок СТО, рекомендованої страховиком.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2015 р. о 18 год. 15 хв. в місті Харкові по вулиці Полтавський шлях в районі перехрестя з вулицею Залютінською відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "BMW", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який невірно вибрав безпечний боковий інтервал, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення із застрахованим позивачем автомобілем "Mazda CX-5", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2015 р. у справі № 639/2727/15-п (провадження № 3/639/527/15) водій автомобіля "BMW", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 був визнаний винним в порушенні ПДР України та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Полісу серії АІ № 5881178 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність водія автомобіля "BMW", реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" на строк з 28.02.2015 р. по 27.02.2016 р. з встановленим розміром франшизи - 500, 00 грн. та лімітом відповідальності страховика - 50 000, 00 грн. за шкоду заподіяну майну.

Згідно з Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 59119798, автомобіль "Mazda CX-5", реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження бокової лівої частини.

Відповідно до виставленого ТОВ "АККО Моторс" рахунку-фактури № КА5-0000000040 від 10.03.2015 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mazda CX-5", реєстраційний номер НОМЕР_1 мала скласти 13 067, 80 грн.

10.03.2015 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просив перерахувати на рахунок ТОВ "АККО Моторс".

13.03.2015 р. позивачем був складений Звіт № 5208-20 від 13.03.2015 р., відповідно до якого зазначається, що сума збитку, завданого страхувальнику, складає 13 067, 80 грн.

Також, 17.03.2015 р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 на замовлення позивача було складено Звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 15/3/130/632658, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту оцінюваного КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на момент дослідження складає 12 042, 16 грн.

24.03.2015 р. позивачем було затверджено Страховий акт № 803-02, відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 8 095, 50 грн. на рахунок ОСОБА_5, в рахунок неоплаченого страхового платежу, форма виплати - залік.

Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях суду, вказана сума була розрахована у відповідності з п. 16.17.1. Договору пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ (13067,80 х (407000,00 / 656947,20).

Згідно з Довідкою, підписаною бухгалтером позивача, страхове відшкодування в сумі 8 095, 50 грн. виплачено страхувальнику 24.03.2015 р. шляхом заліку у рахунок оплати боргу за Договором.

07.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 1578 від 06.04.2015 р. про виплату страхового відшкодування в сумі 8 095, 50 грн.

Відповідач вимоги позивача задовольнив частково та на підставі платіжного доручення № 13203 від 06.07.2015 р. сплатив страхове відшкодування в сумі 3 274, 76 грн.

Оскільки вимоги позивача в повному обсязі задоволені не були, він звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 4 310, 74 грн. страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову та виходить з наступного.

В силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За приписами статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За приписами пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

У відповідності до пункту 36.4. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані збитки власнику автомобіля "Mazda CX-5", реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач, а до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги до відповідача, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника автомобіля "BMW", реєстраційний номер НОМЕР_2 перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього автомобіля.

Відповідач посилаючись на приписи ч. 2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначає, що оскільки позивачем фактично виплата страхового відшкодування в розмірі 8 095, 50 грн. здійснювалась безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то відповідач має сплачувати страхове відшкодування без урахування ПДВ.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника з огляду на таке.

Відповідно до п. 36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Приписами ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування", яка кореспондується із ст.990 ЦК України, встановлено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з частинами четвертою і вісімнадцятою статті 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Порядок розрахунку та здійснення страхових виплат погоджено сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту № 1642250-02-21-01 від 14.01.2015.

На виконання вказаного договору, позивачем складено страховий акт № 803-02 від 24.03.2015, оцінено вартість ремонтних робіт та розраховано розмір страхового відшкодування в сумі 8 095,50 грн., яке виплачено страхувальнику 24.03.2015 р. шляхом заліку у рахунок оплати боргу за Договором.

Відтак, відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги до відповідача, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника автомобіля "BMW", реєстраційний номер НОМЕР_2 перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього автомобіля.

З матеріалів справи вбачається, що Полісом серії АІ № 5881178 встановлена франшиза в розмірі 500 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України викладеної в постанові від 15.04.2015 № 3-50гс15 Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, до позивача перейшло право вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування в розмірі 7595,50 грн. - у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Відповідач в добровільному порядку сплатив позивачу лише 3 274,76 грн., у зв'язку з чим сума, що має бути сплачена відповідачем становить 4 320,74 грн.

В межах даної справи позивач заявив вимогу на суму 4 310,74 грн., оскільки вважав, що франшиза за Полісом серії АІ № 5881178 складає 510, 00 грн.

Оскільки від позивача не надходило клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі, визначеному позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 4 310,74 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 910/22943/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 910/22943/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/22943/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

Ю.Л. Власов