Постанова № 57225348, 12.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2016 р. Справа № 921/1087/15-г/6

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційні скарги Дулібівської сільської ради, б/н від 03.02.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/694/16 від 09.02.2016р.) та ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3.), ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_4.), ОСОБА_5 (надалі ОСОБА_5.), ОСОБА_6 (надалі ОСОБА_6.), ОСОБА_7 (надалі ОСОБА_7.) б/н від 04.02.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/719/16 від 11.02.2016р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.12.2015р.

у справі № 921/1087/15-г/6

за позовом: фермерського господарства "Заричне" (надалі ФГ "Заричне"), с. Новосілка, Бучацький район, Тернопільська область,

до відповідача: Дулібівської сільської ради, с. Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, с. Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, с. Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, с. Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, с. Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, с. Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область

за участю третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7, с. Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область

про визнання права власності

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Стрілецький С.М. - голова фермерського господарства

від відповідача: Василечко М.М - сільський голова (рішення № 1 від 06.11.2015р.)

від третіх осіб: ОСОБА_10 - представник (довіреності б/н від 02.03.2016р.); ОСОБА_7

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.12.2015р. (суддя Шумський І.П.) позовні вимоги задоволено. Визнано за Фермерським господарством "Заричне" (48461, с. Новосілка, Бучацький район, Тернопільська область, код 33679597) право власності на будівлі і споруди по АДРЕСА_1, позначені у технічному паспорті

- під літерою "А":

I - склад площею 61,7 кв.м.

II - склад площею 58,8 кв.м.

III - склад площею 84,4 кв.м.

IV - склад площею 20,7 кв.м.

V - склад площею 156,1 кв.м.

VI - склад площею 186,3 кв.м.

VII - склад площею 185,5 кв.м.

IIX - склад площею 258,2 кв.м.

IX - склад площею 201,7 кв.м.

X - склад площею 22,5 кв.м.

XI - сторожова площею 5,8 кв.м.

Всього площею 1241,7 кв.м.

- під літерою "Б":

I - склад площею 22,6 кв.м.

II - склад площею 77,6 кв.м.

III - склад площею 61,4 кв.м.

IV - склад площею 63,0 кв.м.

Всього площею 224,6 кв.м.

- під літерою "В":

I - склад площею 275,1 кв.м.

II - кладова площею 13,9 кв.м.

Всього площею 289,0 кв.м.

- під літерою "Г":

I - склад площею 75,6 кв.м.

II - склад площею 78,0 кв.м.

III - склад площею 35,0 кв.м.

IV - склад площею 91,3 кв.м.

V - склад площею 17,9 кв.м.

VI - склад площею 295,9 кв.м.

Всього площею 593,7 кв.м.

- під літерою "Д" підвал:

I - норія площею 11,6 кв.м.

II - норія площею 24,1 кв.м.

III - блок очистки площею 48,9 кв.м.

IV - блок очистки площею 83,0 кв.м.

Всього площею 167,6 кв.м.

- під літерою "Ж" підвал:

I - завальна яма площею 9,1 кв.м.

II - завальна яма площею 10,3 кв.м.

III - сушка ОБВ площею 58,8 кв.м.

Всього площею 78,2 кв.м.

- під літерою "З":

I - кабінет площею 14,8 кв.м.

II - вагова площею 11,4 кв.м.

III - кабінет площею 13,1 кв.м.

Всього площею 39,3 кв.м.

Вказане рішення мотивоване тим, що на підставі договорів купівлі-продажу пайового фонду Селянської спілки «Дуліби», укладених між власниками майнових паїв та ФГ «Заричне», останнє набуло право власності на майнові паї членів колективного сільськогосподарського підприємства СС "Дуліби" у розмірі 116 319,00 грн. Однак, відсутність у ФГ «Заричне» правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на нерухоме майно, перешкоджає оформленню і реєстрації у встановленому порядку права власності на об'єкти нерухомості, відтак і можливості володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, суд дійшов висновку про визнання на підставі ст. 392 ЦК України за позивачем права власності на вказані вище споруди.

Не погоджуючись з даним рішенням, Дулібівська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані нею докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. Зокрема, скаржник зазначає, що майно пайового фонду Селянської спілки «Дуліби» є спільною частковою власністю усіх співвласників майнових паїв, яким видано майнові сертифікати. Однак судом не було з'ясовано реальної кількості співвласників майнових сертифікатів та який загальний пайовий фонд спілки. Відповідно, ФГ «Заричне», викупивши лише незначну частину майнових паїв не може набути у власність усе майно пайового фонду Селянської спілки «Дуліби». Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 09.02.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., розпорядженням в.о. голови суду від 11.02.2016р. внесено зміни в склад колегії суддів по розгляду справи № 921/1087/15-г/6, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 03.03.2016р.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції також подали апеляційну скаргу, в якій вказують, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а відтак, винесено незаконне рішення, просять його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. Зокрема, скаржники зазначають, що спірне майно є спільною частковою власністю усіх співвласників майнових паїв, відтак, суд першої інстанції не з'ясувавши загальної кількості співвласників майнових паїв Селянської спілки «Дуліби», дійшов помилкового висновку про правомірне набуття ФГ «Заричне» права власності на майно Селянської спілки «Дуліби». Рішенням зборів співвласників майнових паїв від 09.09.2014р. про вихід з колективу співвласників лише в кількості 112 чоловік та виділення їм частки спірного майна, всього по вартості майнових сертифікатів на загальну суму 116 319,00 грн., порушує права інших співвласників майнових паїв. Крім того, скаржники звертають увагу на те, що майно в натурі власникам майнових паїв не виділялося, відповідно позивач набув лише право власності на майновий пай члена Селянської спілки «Дуліби» у розмірі 116 319,00 грн., тобто став одним з співвласників пайового фонду підприємства.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 03.03.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2016р. об'єднано апеляційні скарги в одне провадження, розгляд апеляційних скарг відкладено на 17.03.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.04.2016р.

Згідно протоколу про автоматичний заміну складу колегії суддів від 05.04.2016р. склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Хабіб М.І. та Якімець Г.Г.

В судовому засіданні 05.04.2016р. оголошено перерву до 12.04.2016р., про що сторони повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 12.04.2016р. голова ФГ «Заричне» Стрілецький С.М. подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що адвокат Колодовський О.В. перебуває на лікарняному, а самостійно представляти інтереси не має можливості в зв'язку з відсутністю відповідних юридичних знань.

Відповідач та треті особи заперечили проти задоволення даного клопотання.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційні скарги були прийняті ще 03.02.2016р., на протязі цього часу розгляд справи неодноразово відкладався з метою повного та об'єктивного дослідження усіх обставин у справі, в забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом. В попередніх судових засіданнях було заслухано пояснення усіх учасників судового процесу, в тому числі і адвоката Колодовського О.В.

З огляду на викладене, а також на обмеженість процесуальних строків для розгляду спору, суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі уповноваженого представника позивача Колодовського О.В., запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2016р. проти доводів апеляційних скарг заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суду залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2016р. доводи апеляційних скарг підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів, додатково долучив до матеріалів справи письмові докази.

Представник третіх осіб в судовому засіданні 12.04.2016р. доводи апеляційної скарги підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів, додатково долучив до матеріалів справи письмові докази.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 21.06.1993р. було зареєстровано юридичну особу Селянську спілку "Дуліби". 22.10.2004р. державну реєстрацію юридичної особи Селянської спілки "Дуліби" було припинено за рішенням засновників (а.с. 80-82 том ІІ).

Дулібівською сільською радою на ім'я кожного члена СС «Дуліби» були видані свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), які підтверджують право спільної часткової власності кожного члена на майно пайового фонду (а.с. 170-219 том І, а.с. 1-66, 68-79, 233-238 том ІІ, а.с. 83-285 том ІІІ).

Відповідно до журналу обліку свідоцтв про право на майновий пай реорганізованого КСП «Дуліби» кількість співвласників пайового фонду налічувала 509 осіб (а.с. 132-155 том ІІ).

Згідно з протоколом № 1 зборів членів бувшої селянської спілки «Дуліби» від 28.01.2007р. було вирішено створити комісію по врегулюванню майнових спорів, якій доручено провести ревізію залишків майна СС «Дуліби» з метою його реалізації і розподілу серед членів СС «Дуліби» (а.с. 19 том ІІІ).

30.01.2012р. між співвласниками майнових паїв СС "Дуліби" в особі голови комісій по врегулюванню майнових відносин Кріля Я.Т. (орендодавець) та ФГ "Заричне" (орендар) було укладено договір оренди майна № 1, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування майно, згідно акту передачі (а.с. 95-96 том ІІ).

У п.7.2. договору зазначено, що орендар має першочергове право викупу даного майна.

Як стверджує позивач, на підставі договору оренди майна №1 від 30.01.2012р. ФГ "Заричне" набуло у тимчасове оплатне користування із першочерговим правом викупу, майно (перелічене у акті інвентаризації від 12.01.2012р., у т.ч. нерухоме майно вартістю 88 847,00 грн.: тік комора, вага склад, УЗК - універсальний зерноочисний комплекс, ОБВ - сушка, інше рухоме майно, всього на загальну суму 112 347,00 грн.) належне співвласникам майнових паїв селянської спілки "Дуліби".

09.08.2014р. збори співвласників майнових паїв колишньої селянської спілки "Дуліби" у кількості 112 чоловік прийняли рішення вийти з колективу співвласників та дати згоду на виділення частки майна, зокрема нерухомого майна: току комори вартістю 66 549,00 грн., ваги складу вартістю 6 608,00 грн., УЗК - універсального зерноочисного комплексу вартістю 6 880,00 грн., ОБВ - сушки вартістю 8 810,00 грн., (загальна вартість нерухомого майна 88 847,00 грн.), та іншого майна на суму 27 472,00 грн., всього по вартості майнових сертифікатів на загальну суму 116 319,00 грн. Протокол зборів підписано їх головою Сараном Р.З. та секретарем Дрібко Г.Г. (а.с. 13-19 том І).

В подальшому, між зазначеними власниками паїв та ФГ "Заричне" в особі Стрілецького С.М. були укладені договори купівлі-продажу пайового фонду майна СС "Дуліби" (а.с. 47-169 том І).

11.08.2014р. Стрілецькому С.М. видано свідоцтво (майновий сертифікат) серії НОМЕР_7 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства СС "Дуліби" визначений у розмірі 116 319,00 грн. (а.с. 11 том І).

Рішенням зборів членів ФГ "Заричне" від 15.08.2014р. майно Стрілецького С.М. на загальну суму 116 319,00 грн. (господарські будівлі та споруди) прийнято у власність складеного капіталу ФГ "Заричне" (а.с. 28-29 том І).

19.10.2015р. виконавчим комітетом Дулібівської сільської ради прийнято рішення № 25 про присвоєння об'єкту нерухомого майна - току ФГ "Заричне" адреси: АДРЕСА_1 (а.с. 12 том І).

15.10.2015р. на будівлі і споруди току, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт (а.с. 30-31 том І).

В технічному паспорті під літерою "А" позначено:

I - склад площею 61,7 кв.м.

II - склад площею 58,8 кв.м.

III - склад площею 84,4 кв.м.

IV - склад площею 20,7 кв.м.

V - склад площею 156,1 кв.м.

VI - склад площею 186,3 кв.м.

VII - склад площею 185,5 кв.м.

IIX - склад площею 258,2 кв.м.

IX - склад площею 201,7 кв.м.

X - склад площею 22,5 кв.м.

XI - сторожова площею 5,8 кв.м.

Всього площею 1241,7 кв.м.

В технічному паспорті під літерою "Б" позначено:

I - склад площею 22,6 кв.м.

II - склад площею 77,6 кв.м.

III - склад площею 61,4 кв.м.

IV - склад площею 63,0 кв.м.

Всього площею 224,6 кв.м.

В технічному паспорті під літерою "В" позначено:

I - склад площею 275,1 кв.м.

II - кладова площею 13,9 кв.м.

Всього площею 289,0 кв.м.

В технічному паспорті під літерою "Г" позначено:

I - склад площею 75,6 кв.м.

II - склад площею 78,0 кв.м.

III - склад площею 35,0 кв.м.

IV - склад площею 91,3 кв.м.

V - склад площею 17,9 кв.м.

VI - склад площею 295,9 кв.м.

Всього площею 593,7 кв.м.

Вузол зерноочисного комплексу (УЗК) позначений в технічному паспорті під літерою "Д" підвал:

I - норія площею 11,6 кв.м.

II - норія площею 24,1 кв.м.

III - блок очистки площею 48,9 кв.м.

IV - блок очистки площею 83,0 кв.м.

Всього площею 167,6 кв.м.

Сушка ОБВ позначена в технічному паспорті під літерою "Ж" підвал:

I - завальна яма площею 9,1 кв.м.

II - завальна яма площею 10,3 кв.м.

III - сушка ОБВ площею 58,8 кв.м.

Всього площею 78,2 кв.м.

Вагова позначена в технічному паспорті під літерою "З"

I - кабінет площею 14,8 кв.м.

II - вагова площею 11,4 кв.м.

III - кабінет площею 13,1 кв.м.

Всього площею 39,3 кв.м.

Позивач стверджує, що вищевказане нерухоме майно придбано ФГ «Заричне» шляхом викупу майнових сертифікатів власників майнових паїв колишньої селянської спілки «Дуліби», однак, правовстановлюючі документи на спірне майно не виготовлялись.

Відсутність правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на нерухоме майно, перешкоджає ФГ «Заричне» оформленню і реєстрації у встановленому порядку права власності на об'єкти нерухомості, відтак і можливості володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на вказане нерухоме майно.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» зазначено, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Порядок виділення майнового паю передбачено Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992р., Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29.01.2001р. № 62/2009, постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" від 28.02.2001р. № 177, Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. № 62.

Зі змісту ч.1 ст. 9 вказаного закону вбачається, що до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

У Методиці уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих зазначено, що співвласники це члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника; майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до вказаної методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" Дулібівською сільською радою на ім'я кожного члена СС «Дуліби» було видано свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, загалом на 509 осіб.

В матеріалах справи наявний протокол зборів членів бувшої селянської спілки «Дуліби» № 14 від 28.01.2007р., на яких були присутні лише 97 чоловік. На даних зборах було вирішено створити комісію по врегулюванню майнових спорів та дозавершенню розподілу залишків майна бувшої селянської спілки «Дуліби» в такому складі:

- ОСОБА_14 - голова комісії,

- ОСОБА_18 - секретар комісії,

- ОСОБА_19 - член комісії,

- ОСОБА_20 - член комісії,

- ОСОБА_21 - член комісії,

- ОСОБА_22 - член комісії,

- ОСОБА_23 - член комісії.

Пунктом 2 рішення зборів вирішено доручити комісії провести ревізію залишків майна бувшої селянської спілки «Дуліби» з метою його реалізації і розподілу серед членів спілки (а.с. 19 том ІІІ).

В п.3 Методиці зазначено, що уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства передбачає: складення переліку активів і зобов'язань підприємства на дату реорганізації; проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства; уточнення вартості активів; капіталізацію платежів підприємства, обов'язкових для виконання правонаступником; розрахунок уточненого пайового фонду майна членів підприємства; складення переліків активів за їх призначенням; урегулювання інвентаризаційних різниць.

Інвентаризації підлягають усі активи підприємства, включаючи об'єкти невиробничого призначення, об'єкти, які передані в оренду або перебувають у ремонті, на реконструкції, модернізації, консервації та зберіганні, у запасі або резерві, незалежно від технічного стану. За результатами інвентаризації майна складається окремий список. На підставі зазначеного списку інвентаризаційна комісія готує порівняльні відомості про майно пайового фонду членів підприємства. Рішення інвентаризаційної комісії оформляється протоколом (п.7 Методики).

Однак в матеріалах справи відсутні відомості про майно пайового фонду СС «Дуліби» оформленого у відповідності до вказаної Медодики.

Натомість, позивачем подано, як доказ проведення інвентаризації майна СС «Дуліби», акт передачі приміщення току з майном та с/г інвентарем від 29.01.2010р. та акт передачі приміщення току з майном та с/г інвентарем від 12.01.2012р. (а.с. 20-21 том ІІІ).

Проаналізувавши дані акти, колегія суддів вважає їх неналежними доказами уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів СС «Дуліби», оскільки вказані акти підписані не тим складом комісії, яка була визначена рішенням зборів членів бувшої селянської спілки «Дуліби» від 28.01.2007р. Відповідно, зазначені в актах особи, як члени комісії, не були наділені повноваженнями розпоряджатися від імені співвласників майном пайового фонду КСП.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних господарських підприємств був врегульований наказом Міністерства аграрної політики від 14.03.2001р. № 62 "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств", зареєстрованим в Міністерстві юстиції від 04.04.2001р. за № 306/5496

Дія Порядку поширюється на підприємства, у тому числі реорганізовані, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення цього процесу та не реалізовано права селян відповідно до законодавства.

Як зазначалося вище, державну реєстрацію юридичної особи Селянської спілки "Дуліби" було припинено за рішенням засновників 22.10.2004р. (а.с. 80-82 том ІІ), однак не було завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення цього процесу та не реалізовано права селян відповідно до законодавства.

У п.8 Порядку зазначено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів:

- об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;

- об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду;

- отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд;

- відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Як стверджує позивач, на підставі договору оренди майна №1 від 30.01.2012р. ФГ "Заричне" набуло у тимчасове платне користування із першочерговим правом викупу, майно (перелічене у акті передачі приміщення току з майном інвентаризації від 12.01.2012р., у т.ч. нерухоме майно вартістю 88 847,00 грн.: тік комора, вага склад, УЗК - універсальний зерноочисний комплекс, ОБВ - сушка, інше рухоме майно, всього на загальну суму 112 347,00 грн.) належне співвласникам майнових паїв селянської спілки "Дуліби" (а.с. 21-24 том ІІІ).

Однак, колегія суддів не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки, як зазначалося вище, акт передачі приміщення току з майном та с/г інвентарем від 12.01.2012р. не є належним доказом виділення із складу пайового фонду майна у натурі співвласникам.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що орендна плата становить 1% від загальної суми вартості майна згідно акту інвентаризації майна.

Позивачем не надано суду доказів сплати орендної плати за користування орендованого майна.

Крім того, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 794 та ст. 794 ЦК України (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Пунктом 4.2 договору оренди майна від 30.01.2012р. сторони погодили, що цей договір укладено на 8 років з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання до 2020р.

В порушення вказаних норм цивільного законодавства, зазначений договір оренди не був нотаріально посвідчений та не було здійснено його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи (станом на момент подання позову), на підставі договорів купівлі-продажу Стрілецький С. М. (голова ФГ «Заричне») викупив у 118 члена співвласників СС «Дуліби» майнові паї на загальну суму 116 319,00 грн. (а.с. 47-169 том І).

У п.13 зазначеній вище Методиці вказано, що у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

11.08.2014р. Дулібівською сільською радою Стрілецькому С.М. було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія НОМЕР_7 визначеному в розмірі 116 319,00 грн. (а.с. 11 том І).

Тобто, колегія суддів звертає увагу на те, що Стрілецький С.М. став власником лише майнового паю в розмірі 116 319,00 грн. Вказаний майновий сертифікат підтверджує лише право особи на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства.

Щодо твердження позивача про те, що рішенням зборів співвласників від 15.04.2013р. вирішено продати Стрілецькому С.М. приміщення току та ваги шляхом викупу майнових сертифікатів у власників майнових паїв, як доказ прийняття співвласниками зазначеного рішення покликається на протокол сходу громадян села Дуліби від 15.04.2013р., підписаний ОСОБА_17, ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_22, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (долучений до матеріалів апеляційного провадження том ІV), то колегія суддів вважає таке твердження необґрунтованим, оскільки доказів наявності у вказаних осіб повноважень розпоряджатися спільним майном пайового фонду СС «Дуліби» в матеріалах справи немає.

Щодо твердження позивача про те, що рішенням зборів співвласників від 09.08.2014р. спірне нерухоме майно було виділене в натурі частині співвласників в кількості 112 осіб, як доказ прийняття співвласниками зазначеного рішення позивач подав протокол зборів співвласників майнових паїв колишньої СС «Дуліби» від 09.08.2014р. (а.с. 13-19 том І), то колегія суддів вважає таке твердження також необґрунтованим, оскільки такий протокол підписаний лише двома особами: ОСОБА_17 та ОСОБА_29, доказів наявності у вказаних осіб повноважень розпоряджатися спільним майном пайового фонду СС «Дуліби» в матеріалах справи немає.

Крім того, як вбачається з поданих Дулібівською сільською радою доказів, зазначені в протоколі зборів від 09.08.2014р. як присутні на зборах ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 на зазначену дату проведення зборів були померлими, доказом чого є витяг з журналу реєстрації актів цивільного стану (долучений до матеріалів апеляційного провадження). Таким чином, зазначена в протоколі від 09.08.2014р. інформація не відповідає дійсності.

Як встановлено ст. 7, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. Пайовий фонд колективного підприємства складається з балансової вартості як основних виробничих та обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів. Майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно. Даний еквівалент визначається на дату паювання і коригується на день вибуття працівника зі складу членів колективного підприємства.

Згідно з п. 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників). При цьому відповідно до п. 16 згаданого Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснено одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників:

- за структурою пайового фонду;

- конкретним майном за взаємною згодою співвласників;

- на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

Отже, питання щодо виділення майнового паю в натурі, способу такого виділення, визначення конкретного майна, яке передається власнику майнового паю, відносяться до виключної компетенції зборів співвласників.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України та п. п. 9, 16 Порядку виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремими власниками за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється згідно із затвердженою загальними зборами власників майнових паїв структурою пайового фонду та не інакше як на підставі рішення зборів власників майнових паїв.

Тобто, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази виділення співвласникам майнових паїв в натурі майнового паю із пайового фонду СС «Дуліби», збори співвласників рішення з цього приводу не приймали.

Відповідно, не підлягають задоволенню судом позовні вимоги про визнання за ФГ «Заричне» права власності на вказане у позовній заяві індивідуально визначене майно, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто чинне законодавство передбачає можливість пред'явлення позову про визнання права власності лише власником майна.

При цьому умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на таке майно.

Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) не посвідчує і не може посвідчувати право власності ФГ «Заричне» на вказане ним у позовній заяві індивідуально визначене майно. Таке Свідоцтво свідчить лише про наявність у ФГ «заричне» права власності на майновий пай члена КСП.

Згідно з п. 2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою КМУ від 28.02.2001р. № 177, майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Отже, право власності на майновий пай не тотожне праву власності на конкретне майно, яке входить до пайового фонду КСП. А оскільки питання про виділ в натурі вказаного у позовній заяві індивідуально визначеного майна не вирішувалося зборами співвласників, то наявність у ФГ «Заричне» Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифікату) не посвідчує його право власності на конкретне майно, яке є предметом позову.

Суд першої інстанції не врахував специфіки правовідносин, що виникають унаслідок розподілу майна колективного сільськогосподарського підприємства та помилково керувався лише нормами ЦК України.

Відповідно, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення по суті позовних вимог ФГ «Заричне» про визнання за ним права власності на вказане у позовній заяві індивідуально визначене майно.

З огляду на викладене позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення наведених процесуально-правових норм, позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог, а тому приймаючи до уваги викладені обставини та ч.3 ст. 16 ЦК України, суд вважає, що в позові слід відмовити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційні скарги задоволити.

Статтею 49 ГПК України визначено, що судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційні скарги задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.12.2015р. у справі № 921/1087/15-г/6 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з ФГ «Заричне» (48461, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Новосілка, код 33679597) на користь Дулібівської сільської ради (47473, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Дуліби, код 04525515) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн.

4. Стягнути з ФГ «Заричне» (48461, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Новосілка, код 33679597) на користь ОСОБА_2 (48473, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Дуліби, код НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 253,00 грн.

5. Стягнути з ФГ «Заричне» (48461, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Новосілка, код 33679597) на користь ОСОБА_3 (48473, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Дуліби, код НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 253,00 грн.

6. Стягнути з ФГ «Заричне» (48461, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Новосілка, код 33679597) на користь ОСОБА_4 (48473, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Дуліби, код НОМЕР_3) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 253,00 грн.

7. Стягнути з ФГ «Заричне» (48461, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Новосілка, код 33679597) на користь ОСОБА_5 (48473, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Дуліби, код НОМЕР_4) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 253,00 грн.

8. Стягнути з ФГ «Заричне» (48461, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Новосілка, код 33679597) на користь ОСОБА_6 (48473, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Дуліби, код НОМЕР_5) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 253,00 грн.

9. Стягнути з ФГ «Заричне» (48461, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Новосілка, код 33679597) на користь ОСОБА_7 (48473, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с. Дуліби, код НОМЕР_6) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 253,00 грн.

10. Судовий збір за подання позовних вимог залишити за позивачем.

11. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

12. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.