Постанова № 57225101, 14.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2016 року Справа № 904/5804/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання:ОСОБА_1

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник;

представники відповідачів - 1, 2 у судове засідання не зявились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства Сяйво на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 року у справі № 904/5804/15

за позовом: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД, м. Дніпропетровськ

до відповідача 1: Селянського (фермерського) господарства Сяйво, Рівненська область, с. Підзамче

відповідача 2: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс, м. Дніпропетровськ

про стягнення з відповідача 1 проіндексованої суми боргу в розмірі 123034грн. 41 коп.; стягнення солідарно з відповідачів суми процентів за користування товарним кредитом в розмірі 300 034 грн. 59 коп. та пені в розмірі 37 335 грн. 16 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 року у даній справі (судді Новікова Р.Г., Мартинюк С.В., Мілева І.В.) позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД м. Дніпропетровськ до Селянського (Фермерського) господарства Сяйво Рівненська область, с. Підзамче та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс м. Дніпропетровськ про стягнення з відповідача-1 проіндексованої суми боргу в розмірі 123 034 грн. 41 коп.; стягнення солідарно з відповідачів суми процентів за користування товарним кредитом в розмірі 300034 грн. 59 коп. та пені в розмірі 37 335 грн. 16 коп. задоволено.

Стягнуто солідарно з Селянського (Фермерського) господарства Сяйво Рівненська область, с. Підзамче (ідентифікаційний код: 30718486; місцезнаходження: 35552, Рівненська обл., Радивилівський район, село Підзамче) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 34985628; місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 37213747; місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1) суму процентів за користування товарним кредитом в розмірі 300034 грн. 59 коп. та пені в розмірі 37335 грн. 16 коп.

Стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства Сяйво Рівненська область, с. Підзамче (ідентифікаційний код: 30718486; місцезнаходження: 35552, Рівненська обл., Радивилівський район, село Підзамче) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 37213747; місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1) проіндексовану суму боргу в розмірі 123 034 грн. 41 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 4604 грн. 04 коп., витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 3500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 34985628; місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 37213747; місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4604 грн. 04 коп., витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 3500 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач - 1 не надав суду доказів того, що пропорційному зменшенню ціни насіння кукурудзи "Сплендіс", поставленого згідно видаткової накладної №120305/20 від 12.03.2014р., відповідає відмова в задоволенні позовних вимог про стягнення проіндексованої суми боргу в розмірі 123034грн.41коп. Згідно п.п. 4.8.4 ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості, у разі перевірки якості закупленого насіння, проби відбираються не пізніше як за 10 днів з часу завезення до господарства. Відбирає проби штатний інспектор у присутності обох зацікавлених сторін. Договір купівлі-продажу не містить жодних застережень з приводу того, що менеджер зі збуту ОСОБА_4 є уповноваженим представником ТОВ Агросфера. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач уповноважував чи направляв дану особу для участі у відбиранні проб.

В пунктах 7.2, 7.3 договору купівлі-продажу сторонами встановлено, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 відсотків річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього договору. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 відсотків річних за користування товарним кредитом. На підставі вказаних пунктів позивач нарахував та заявив до стягнення проценти за користування товарним кредитом в розмірі 300034грн.59коп., а саме: - в розмірі 560грн.61коп., нараховані за період з 02.09.2014р. по 11.09.2014р.; - в розмірі 35392грн.22коп., нараховані за період з 12.09.2014р. по 08.12.2014р.; - в розмірі 2563грн.36коп., нараховані за період з 12.11.2014р. по 21.11.2014р.; - в розмірі 261518грн.40коп., нараховані за період з 22.11.2014р. по 30.06.2015р. Судом першої інстанції здійснено перевірку розміру заявленої до стягнення суми процентів за користування товарним кредитом. Оскільки порушень не було виявлено, позовні вимоги в цій частині судом визнані правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до пункту 7.1 договору купівлі-продажу позивач також просив стягнути пеню в розмірі 37335грн.16коп., а саме: в розмірі 3010грн.18коп., нараховану за період з 02.09.2014р. по 08.12.2014р.; в розмірі 34324грн.98коп., нараховану за період з 12.11.2014р. по 30.06.2015р. Дослідивши розрахунок заявленої до стягнення суми пені в розмірі 37335грн.16коп., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За договором поруки №12824-ПОР від 26.12.2013р. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс виступає поручителем перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера м. Дніпропетровськ та відповідає за порушення Селянським (Фермерським) господарством Сяйво с. Підзамче його зобовязань перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера м. Дніпропетровськ за договором купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р. в частині:

- сплати процентів за користування товарним кредитом у спосіб та відповідно до умов основного договору та у розмірі відповідно до пунктів 4.2, 7.2, 7.3 договору купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р.;

- сплати неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами договору купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р.

Отримання послуг адвоката у сфері права підтверджується актом приймання-передачі від 11.08.2015р., підписаним адвокатським об'єднанням "Адвокатське бюро "БАРРІСТЕР" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", ордерами №353/000013 від 30.06.2015р., №353/000022 від 11.08.2015р., свідоцтвами про право на зайняття адвокатською діяльністю №1695 від 12.06.2007р., №1130 від 13.02.2003р. Пунктом 1 додатку №1 від 30.06.2015р. до договору №55/15 від 22.06.2015р. сторони погодили, що вартість послуг адвоката (гонорар), передбачених у пункті 2.1 договору про надання послуг адвоката у сфері права №55/15 від 22.06.2015р., складає 7000 грн. Згідно платіжного доручення №3914 від 10.08.2015р. позивачем сплачено за надані послуги адвоката суму в розмірі 7000 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2015р. замінено позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера його правонаступником - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось СФГ Сяйво (відповідач-1) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 посилається на те, що порушено вимоги ст. 15 ГПК України - справу розглянуто з порушенням територіальної підсудності справ господарському суду.

Відповідачем - 2 по справі згідно позову ТОВ «Агросфера ЛТД » є ТОВ «Гран Поліс» м. Дніпропетровськ, який виступає поручителем згідно договору поруки №12824/1 - ПОР, укладеного 26.12.2013 року між ТОВ «Агросфера» (кредитор) та ТОВ «Гран Поліс» (поручитель). Предметом вищезазначеного договору поруки є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно та в повному обсязі відповідати за порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором по основному договору купівлі - продажу N912826 - С від 26 грудня 2013 року.

ТОВ «Гран Поліс» м. Дніпропетровськ є неналежним відповідачем по даній справі, а безпідставні вимоги до ТОВ « Гран Поліс» пред'явлено зі сторони ТОВ « Агросфера ЛТД » м. Дніпропетровськ з метою створення штучних підстав для зміни територіальної підсудності розгляду господарського спору між ТОВ «Агросфера ЛТД» та СФГ «Сяйво» за наслідками виконання сторонами умов договору купівлі продажу №12824-С від 26.12.2013 року, який, з огляду на вимоги ст.15 ГПК України, має розглядатися за місцезнаходженням СФГ «Сяйво», а не за місцезнаходженням надуманого на підставі договору відступлення права вимоги від 12 жовтня 2015 року № 12824 /1- ВПВ поручителя - ТОВ «Агро Поліс».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року порушено провадження у справі, де ТОВ «Гран Поліс» є відповідачем з огляду на договір поруки № 12824 - ПОР від 26 грудня 2013 року. Але, відповідно до договору відступлення права вимоги № 12824/2 - ВПВ від 12.10.2015 року, договір поруки № 12824 - ПОР від 26 грудня 2013 року є нечинним з 12.10.2015 р. - дати відступлення права вимоги. З яких міркувань ТОВ « Гран Поліс» залучено відповідачем по даній справі після 22.12.2015 р.- дати винесення ухвали суду про заміну позивача по справі №094/5804/15, суд не зазначає в оскаржуваному рішенні.

Судом першої інстанції порушено вимоги ст.24 ГПК України - не замінено (ухвала не виносилася) неналежного відповідача - ТОВ « Гран Поліс». Після заміни позивача по справі згідно ухвали суду від 22.12.2015р. та припинення дії договору поруки № 12824 - ПОР від 26 грудня 2013 року, який був укладений між первісним позивачем та ТОВ «Гран Поліс», у суду було достатньо підстав, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним чином.

В апеляційній скарзі відповідач-1 також вказує, що судом порушено вимоги ст.25 ГПК України - суд замінив позивача у справі у непередбачений законом спосіб. Суд без законних на це підстав допустив, щоб представником позивача (ТОВ «Агросфера») та представником його правонаступника (ТОВ «Агросфера ЛТД») по даній справі одночасно була одна і та ж особа - ОСОБА_2 До того ж, ТОВ « Агросфера» на дату заміни позивача та передачі права вимоги боргу перебувало в стадії ліквідації. Якщо взяти до уваги, що і позивач, і його правонаступник знаходяться за однією адресою, акт прийому - передачі документів згідно договору відступлення права вимоги № 12824 - С - ВПВ від 12.10.2015 р., річний балансовий звіт за 2014 р., 2015 р. ( де мала би бути відображена кредиторська заборгованість) для огляду в суд не надавалися, то стає очевидним - суд замінив позивача по справі без зясування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

На думку відповідача-1 порушено вимоги ст.20 ГПК України - справу розглянуто неповноважним складом суду. Відповідно до ухвали суду від 12.10.15р. № 904/5804/15 призначено колегіальний розгляд справи. Головуючий суддя - Новікова Р.Г., судді - Мартинюк С.В., Мілєва І.В. Суддя Мілєва І.В. у цей час брала участь у розгляді справи №904/10855/15 за позовом СФГ «Сяйво» до ТОВ « Агросфера» та ТОВ «Агросфера ЛТД» про визнання недійсним договору купівлі продажу № 12824 - С від 26 грудня 2013 року. Правові наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним визначені ст.208 ГКУ. А враховуючи те, що у справі №904/5804/15 розглядалося ще й клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на розгляд справи у суді №904/10855/15 , то очевидно, що суддя Мілєва І.В. не могла брати участь у розгляді справи N2 904/5804/15 та мала заявити самовідвід, проте не заявила.

Також судом першої інстанції порушено вимоги ст.41 ГПК України - суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання СФГ «Сяйво» про призначення судової економічної експертизи, взявши на себе усю повноту вирішення господарського спору, у тому числі з питань, які потребують спеціальних знань. Натомість суд у судовому рішенні ухилився від спростування доводів СФГ «Сяйво» та не виклав свої міркування з питань, які ставилися у судовому засіданні перед позивачем і на які позивач не зміг надати мотивованих та аргументованих пояснень, а саме: «Яким чином в СФГ « Сяйво» виник борг за товар, строк оплати за який ще не настав та який ще не був навіть відвантажений ? На якій підставі збитки ТОВ «Агросфера» від зміни міжкурсової різниці вартості товару за період між датою укладення договору та датою звернення з позовом стали проіндексованою сумою боргу СФГ «Сяйво»? Чому позивач зараховував проплату за товар на власний розсуд, в порушення умов п. договору купівлі - продажу і на тій же основі визначив суму позовних вимог? Які бухгалтерські документи свідчать про наявність у правонаступника ТОВ «Агросфера» дебіторської заборгованості чи збитків?».

В порушення вимог ст.79 ГПК України суд безпідставно не задовольнив клопотання СФГ «Сяйво» про зупинення провадження у справі з підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи - справа № 904/10855/15 ( суддя - Мілєва І.В.) розглядалася на той час у господарському суді Дніпропетровської області.

Суд безпідставно не врахував, що сума боргу, яка визначена позивачем у позовній заяві як проіндексована сума товару ( боргу) - 123034,41 грн., є міжкурсовою різницею вартості товару за період між датою укладення договору та датою звернення з позовом. Проценти за користування товарним кредитом згідно позову в сумі 300034,59 грн. та пеня в сумі 37335,16 грн. нараховувалися на міжкурсову різницю вартості товару як на суму боргу. При цьому позивач оплату вартості товару спрямовував на власний розсуд, в порушення вимог п.4.15 договору, створюючи тим самим штучну суму боргу по процентах та пені за користування товарним кредитом.

Господарський суд Дніпропетровської області неправомірно визначив, що сума збитків кредитора, які настали внаслідок зміни курсу валюти по відношенню до грн. за період між датою укладення договору та датою звернення до суду, вимоги про стягнення яких ним не заявлялися, є боргом СФГ «Сяйво», що підлягає стягненню як проіндексована вартість товару в сумі 123043,34 грн., пені та процентів, нарахованих на міжкурсову різницю.

Діючим законодавством передбачена можливість врахування під час формування вільних цін валютного еквівалента лише в частині імпортної складової структури ціни на продукцію, у структурі собівартості якої є частка імпорту (Постанова КМ України від 18.12.98р. №1998 «Про удосконалення порядку формування цін»). Оскільки ТОВ «Агросфера ЛТД» закуплений товар у наступному не використовувало як складову (сировину) для виготовлення відповідної продукції, а реалізовувало його безпосередньо, то в цьому випадку у нього відсутні правові підстави для користування передбаченими пільгами при формуванні вільних цін з урахуванням валютного еквівалента.

Разом із тим СФГ «Сяйво» вважає, що господарське зобовязання згідно договору купівлі - продажу №12824-С від 26 грудня 2013 року є припиненим, а сам договір є недійсним із наступних підстав.

Пункт 4.6 договору передбачає, що оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились (п.4.7, п.4.8 договору), що покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму вартості товару у гривні по договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1/А0) * СП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; АО - офіційний курс долара США на дату підписання договору; СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу.

СФГ « Сяйво» вважає, що п.4.7, п.4.8 даного договору не відповідають вимогам діючого Закону і не можуть застосовуватися при встановленні взаєморозрахунків при виконанні договору купівлі - продажу у зв'язку із наступним.

Відносини, що виникли між СФГ «Сяйво» та ТОВ « Агросфера» внаслідок укладення договору купівлі - продажу № 12824 - С від 26.12.2013 року є продажем товару в кредит. Відповідно до п.2 ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто для продажу товару в кредит суттєвим є визначення ціни товару. Вона визначається тільки на момент продажу, тобто укладення договору купівлі - продажу і за загальним правилом не може переглядатися сторонами протягом строку дії договору.

Законом не встановлено можливості зміни ціни на товару, проданого в кредит, чи проведення перерахунку ні в сторону збільшення, ні в сторону зменшення, а тим більше при зміні курсу долара США.

Проведення перерахунку можливе за згодою сторін, додатковою угодою, підписаною двома сторонами. В односторонньому порядку зміна ціни на товар (в сторону збільшення або в сторону зменшення) є незаконною з огляду на вимоги Закону.

Відносини, що виникають між покупцем та продавцем при продажу товару в кредит іменуються ще відносинами комерційного кредиту. Тому при їх регулюванні слід мати на увазі положення ст. 1057 ЦК України, із якої вбачається, що комерційне кредитування здійснюється тільки у межах відповідного зобов'язання з реалізації товару, виконання робіт або надання послуг за цінами, що діють на день укладення договору. До комерційного кредиту застосовуються положення відповідних статей ЦК України ( ст. ст. 1054 - 1056), що регулюють відносини за кредитним договором та договором позики. Будь - яке збільшення суми кредитування, що підлягає поверненню, є неприпустимим.

З огляду на п.4.7, п.4.6 договору вбачається, що дані пункти суперечать Закону, суті договору купівлі - продажу, продажу товару в кредит та суті зобов'язання за цим договором.

Із самого договору купівлі - продажу випливає, що позивач ( продавець ) наділений вагомими засобами захисту своїх майнових інтересів, які передбачені ст. 625 ЦК України та п. 7.1, п. 7.2 , п. 7.3 договору , що відповідають вимогам Закону щодо продажу товару в кредит (ст. 694 ЦК України), а індексація платежу у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США не передбачена Законом, у тому числі і ст. 694 ЦК України, на яку посилається позивач і яка визначає умови та порядок укладення договору купівлі - продажу товару в кредит.

Запропонована позивачем у договорі формула індексації платежу у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США - (АІ/АО) * СП = ПСП, де АІ - офіційний курс долара США на дату платежу; АО - офіційний курс долара США на дату підписання договору; СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу - не передбачена Законом чи будь - яким іншим нормативним документом, що регулюють порядок продажу товару в кредит.

Договір купівлі - продажу № 12824 - С від 26.12.2013 року не є зовнішньоекомічним договором (контрактом), ціни у цьому договорі визначені у гривнях, а тому не можуть бути прив'язані до курсу дол. США, як це зазначено у договорі, так як розрахунки на території України проводяться лише у національній валюті. Така ж норма закріплена і у п. 1 ст. 524 ЦК України - зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Таким чином , умови договору, визначені у п. 4.7, п.4.8 цього договору, обмежують в договорі купівлі - продажу № 12824-С від 26.12.2013р. права СФГ «Сяйво» як покупця порівняно з правами, встановленими ЦК України, ГК України та типовими умовами договору купівлі - продажу товару в кредит (комерційного кредиту) та не можуть нести в собі ніяких правових навантажень для СФГ «Сяйво».

Неякісне насіння кукурудзи сорту «Сплендіс» було завезене із ТОВ «Агросфера» 13.03.2013 року на виконання договору купівлі - продажу № 12824 - С від 26.12.2013 року на загальну суму 216 333,60 грн. СФГ «Сяйво» здійснено 7 (сім) платежів по договору купівлі - продажу № 12824 - С від 26.12.2013 року на загальну суму 223290,55 грн., що підтверджується наступними Банківськими виписками ПАТ «ПУМБ» за 15.09.2014 р., за 04.12.2014р„ за 09.12.2014 р., за 12.12.2014 р., за 17.12.2014 р., за 29.12.2014 р.

Внаслідок невиконання ТОВ «Агросфера» обов'язку щодо передання якісного товару, СФГ «Сяйво» отримало тільки прямих збитків згідно розрахунку на суму 1086314 ( один мільйон вісімдесят шість тисяч триста чотирнадцять) грн.. 00 коп.

Відповідач-1 вказує, що ТОВ «Агросфера» в порушення умов договору, ст.675 ЦК, ст.193 Господарського кодексу України передало 13.03.2014 року СФГ «Сяйво» товар, який не відповідає вимогам щодо його якості ( ДСТУ 2240 - 93), ніяким чином не відреагувало на претензійні вимоги покупця щодо заміни товару неналежної якості на відповідний вимогам закону (ДСТУ 2240 - 93) товар згідно договору купівлі - продажу №12824 - С від 26.12.2013 року, чим фактично відмовилося від виконання умов договору щодо передання товару. За таких умов договір купівлі - продажу №12824 - С від 26.12.2013 року не набув ознак договору купівлі - продажу товару в кредит і оплата за цим договором здійснюється за загальними правилами щодо договорів купівлі - продажу. До того ж, зобов'язання продавця та покупця за договором купівлі - продажу у цьому разі припиняються ( ч.2 ст.653 ЦК).

Таким чином, фактична відмова з боку ТОВ « Агросфера» від виконання умов договору купівлі - продажу і є істотним порушенням умов договору. Це, у свою чергу, є підставою для визнання недійсним договору у судовому порядку.

29.03.16р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній просить апеляційну скаргу СФГ «Сяйво» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.16р. у справі №904/5804/15 залишити без змін.

В судовому засіданні 14.04.16р. представник позивача надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Представники відповідачів - 1, 2 в судове засідання не зявились. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

14.04.16р. прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши представника позивача, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 року слід залишити без змін з наступних підстав.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера (далі продавець) та Селянським (Фермерським) господарством Сяйво (далі покупець) був підписаний договір купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р. (далі договір купівлі-продажу), згідно якого продавець зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити вартість насіннєвого матеріалу (далі товар), відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до пунктів 3.1, 4.1 договору купівлі-продажу сторони узгодили, що конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до договору. Специфікації є невідємною частиною договору. Ціна товару встановлена за домовленістю сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті (долар США або євро). Оплата товару (виконання зобовязання) передбачено у гривні згідно розділу 4 договору.

Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.

В специфікації №3 від 03.03.2014р. до договору купівлі-продажу сторони визначили, що продавцем поставлятиметься насіння кукурудзи "Сплендіс" (80000), ціна 1кг/1п.е. для кінцевого споживача 1607грн.76коп. (без ПДВ)/120євро; кількість поставки кг/п.е. 140; вартість товару 16800євро/225086грн.40коп.; строк поставки до 30.05.2014р.

В специфікації також було визначено, що товар продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу з наступним графіком його сплати: 20% від суми вартості всього товару за специфікацією покупець має сплатити до 30.08.2014р.; решту 80% від суми вартості всього товару за специфікацією покупець має сплатити до 11.11.2014р.

Згідно видаткової накладної №120305/20 від 12.03.2014р. повноважним представником Селянського (Фермерського) господарства Сяйво було отримано насіння кукурудзи "Сплендіс" (80000) в кількості 140п.е., загальною вартістю 216333грн.60коп.

Відповідно до положень пункту 4.13 договору купівлі-продажу продавець зобовязаний надати покупцю наступні документи: рахунок, податкову накладну, накладну на передачу товару (видаткову), свідоцтво якості товару.

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів та підписання накладних на передачу товару.

Відповідно до пункту 5.4. договору купівлі-продажу прийом товару за кількістю, якістю та документів згідно пункту 4.13 проводиться покупцем у момент одержання товару від продавця.

Покупець зобов'язаний перевірити цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем, а документи, передбачені пунктом 4.13, переданими.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач - 1 висував позивачу зауваження з приводу неотримання документів, зокрема, про якість товару та встановлював строк для їх надання.

Відповідно до пункту 4.2 договору купівлі-продажу товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах слати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий продавцем покупцю в межах строків, визначених умовами оплати товару у специфікації - строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків, встановлених умовами оплати товару - неправомірне користування покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної оплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись (неправомірне користування) за ставкою згідно п. 7.2 (протягом 10- ти календарних днів), а далі - за ставкою згідно п. 7.3 договору.

В пунктах 4.3-4.5 договору купівлі-продажу сторони визначили порядок та механізм нарахування процентів як за правомірне, так і за неправомірне користування товарним кредитом.

Відповідно до пункту 4.6 договору купівлі-продажу оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7 та згідно способів, викладених у пунктах 4.7, 4.8 договору.

Згідно пункту 4.7 договору купівлі-продажу якщо у періоди часу з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування покупцем (відповідачем - 1) товарним кредитом (як правомірне користування так і неправомірне) офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США або до іноземної валюти - євро зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (долар США або євро), що визначений у специфікації до договору на момент її підписання, покупець (відповідач - 1) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) проіндексовану суму вартості товару у гривні за договором як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах.

Пунктом 4.8 договору купівлі-продажу передбачено, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - долар США чи євро -А1, існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п. 4.7 договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США чи євро (курсу продажу), то продавець (позивач) має право на індексацію суми вартості товару у гривні, а покупець (відповідач - 1) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) вже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з урахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США чи євро, згідно наступної формули:

Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (М1:А0)хСП=ПСП, де:

М1 - міжбанківський курс гривні до долара США (курс продажу) на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0;

А0 - це:

- (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти євро, визначений у специфікації до договору;

- (при кожній черговій індексації) - це курс гривні до іноземної валюти - євро, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу) був на місці показника М1.

СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на:

- дату, коли грошові кошти від покупця (відповідача-1) (оплата за договором) зараховані на розрахунковий рахунок продавця (позивача);

- дату, вказану в умовах оплати у специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту;

- дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати, вказаної в умовах оплати у специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту.

ПСП - проіндексована сума вартості товару (боргу).

Міжбанківський курс гривні до іноземної валюти - долар США чи євро (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або ПАТ "ОСОБА_5 Аваль".

Банк обирається за вибором продавця (позивача). Кількість разів, при яких може бути задіяна індексація суми вартості товару у гривні (боргу), є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів зміни курсу гривні до іноземної валюти згідно пунктів 4.7, 4.8 договору у періоди, починаючи з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару покупцю) та протягом всього періоду користування покупцем (відповідачем) товарним кредитом (як правомірного користування так і неправомірного).

В пункті 4.9 договору купівлі-продажу сторони домовились, що грошовий еквівалент суми вартості товару (зобов'язання) у іноземній валюті визначається у специфікації по офіційному курсу гривні до іноземної валюти (долара США чи євро) на дату підписання специфікації.

Зміна ціни на товар при підписанні видаткової накладної (відвантаження товару) здійснюється у спосіб, передбачений пунктом 4.7 договору, а у подальшому ціна на товар коригується до міжбанківського валютного курсу гривні до іноземної валюти (долара США чи євро) - (курсу продажу) - М1, і здійснюється у спосіб , передбачений пунктом 4.8, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти (долара США чи євро) - А1 на дату відвантаження товару буде величиною меншою, ніж міжбанківський валютний курс - М1 на ту ж дату.

Відповідно до пункту 4.10 договору купівлі-продажу з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки) товару покупцю, умова пунктів 4.7, 4.8 договору щодо способу зміни ціни на товар стосується і поширює свою дію на вартість товару, що оплачується на умовах попередньої оплати.

Згідно платіжних доручень №192 від 15.09.2014р., №323 від 04.12.2014р., №339 від 09.12.2014р., №340 від 09.12.2014р., №341 від 12.12.2014р., №349 від 17.12.2014р., №361 від 29.12.2014р., з урахуванням листів Селянського (Фермерського) господарства Сяйво б/н від 15.09.2014р., №23 від 09.12.2014р., №21 від 09.12.2014р. про коригування призначення платежу, відповідачем - 1 було перераховано 223290грн.55коп.

Зауваження відповідача-1 щодо недотримання позивачем при зарахуванні отриманих коштів положень пункту 4.15 договору купівлі-продажу не можуть бути прийняті з огляду на призначення платежу, яке міститься в листах Селянського (Фермерського) господарства Сяйво.

На підставі положень пунктів 4.7 та 4.8 договору купівлі-продажу та довідок ПАТ ПУМБ №DNI-52/1067 від 17.09.2014р., №DNI-52/1345 від 19.11.2014р., №DNI-52/1476 від 16.12.2014р., №DNI-52/87 від 21.01.2015р., №DNI-52/1419 від 02.07.2015р., позивач здійснив перерахунок суми основного боргу з урахуванням зміни міжбанківського валютного курсу гривні до євро. Згідно розрахунків позивача загальна проіндексована сума вартості товару (боргу) становить 123034грн.41коп.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У оскаржуваному судовому рішенні суд вказав, що наведені вище норми чинного законодавства України надають право сторонам за договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу встановити в умовах такого договору ціну товару з визначенням грошового еквіваленту в іноземній валюті, суми, що підлягає сплаті у гривнях, та передбачити можливість здійснювати перерахунок ціни товару, проданого в кредит.

Пунктом 4.8 договору купівлі-продажу сторонами було узгоджено право позивача на індексацію суми вартості товару (боргу) у гривні, у разі зміни (збільшення або зменшення) міжбанківського валютного курсу гривні до іноземної валюти (євро). Позивач мав законні підстави перерахунку суми боргу з урахуванням відповідних змін, що спростовує доводи відповідача - 1 щодо неправомірної зміни позивачем остаточної вартості товару (перерахунку ціни товару) у звязку зі зміною офіційного обмінного курсу Національного банку України національної валюти гривні до євро.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем - 1 не було виконано в повному обсязі грошове зобовязання, доказів припинення відповідного зобовязання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб на момент вирішення спору відповідачем - 1 до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача - 1 на поставку неякісного насіння кукурудзи сорту "Сплендіс" згідно видаткової накладної №120305/20 від 12.03.2014р. за договором купівлі-продажу в якості підстави для відмови в задоволенні позовних вимог судом першої інстанції не прийняті з наступних підстав.

В претензії №36 від 20.03.2014р., адресованій ТОВ Агросфера, відповідач -1 виклав вимогу замінити товар неналежної якості на відповідний вимогам закону (ДСТУ) протягом 10 календарних днів від дати отримання претензії (т.1 а.с.84). Докази заміни поставленого товару відсутні.

Згідно з поясненнями відповідача - 1 насіння кукурудзи, поставлене згідно видаткової накладної №120305/20 від 12.03.2014р., було використано Селянським (Фермерським) господарством Сяйво за призначенням.

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені, зокрема, в статті 678 Цивільного кодексу України. Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Також, пунктом 5.5 договору купівлі-продажу встановлено, що покупець має право заявити продавцю претензії по якості на протязі 20 календарних днів з моменту отримання товару. Документом, який підтверджує невідповідність якості товару вимогам ДСТУ 2240-93, сторони визнають сертифікат якості ( акт некондиційності насіннєвого матеріалу), виданий Державною насіннєвою інспекцією України.

У п. 5.6 договору купівлі-продажу зазначено, що покупець зобовязаний провести аналіз поставленого товару на предмет його відповідності вимогам ДСТУ 2240-93, в строк не більше 10 календарних днів з моменту передачі товару покупцю. Момент передачі товару - дата вказана у видатковій накладній на товар. Проби для перевіряння якості закупленого товару (насіннєвого матеріалу) відбирає штатний інспектор у присутності обох зацікавлених сторін - продавця та покупця. Відсутність представника продавця при відборі проб допускається лише за його офіційною письмовою згодою.

Згідно з п. 5.7 договору купівлі-продажу у випадку невиконання покупцем умов пунктів 5.4., 5,5., 5.6 договору, він втрачає право на предявлення претензій до продавця по якості товару і товар вважається таким, що задовольняє вимоги покупця.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідач - 1 не надав суду доказів того, що пропорційному зменшенню ціни насіння кукурудзи «Сплендіс», поставленого згідно видаткової накладної №120305/20 від 12.03.2014р., відповідає відмова в задоволенні позовних вимог про стягнення проіндексованої суми боргу в розмірі 123034грн.41коп.

Згідно п.п. 4.8.4 ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості у разі перевіряння якості закупленого насіння, проби відбираються не пізніше як за 10 днів з часу завезення до господарства. Відбирає проби штатний інспектор у присутності обох зацікавлених сторін.

Договір купівлі-продажу не містить жодних застережень з приводу того, що менеджер зі збуту ОСОБА_4 є уповноваженим представником ТОВ Агросфера. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач уповноважував чи направляв дану особу для участі у відбиранні проб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 не здійснив своєчасних та у повному обсязі розрахунків, відповідно до умов договору купівлі-продажу, що у відповідності до статті 610 та ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України вважається порушенням взятих на себе зобов'язань та простроченням боржника.

В пунктах 7.2, 7.3 договору купівлі-продажу сторонами встановлено, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3 цього договору.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом.

На підставі вказаних пунктів позивач нарахував та заявив до стягнення проценти за користування товарним кредитом в розмірі 300034грн.59коп., а саме: - в розмірі 560грн.61коп., нараховані за період з 02.09.2014р. по 11.09.2014р.; - в розмірі 35392грн.22коп., нараховані за період з 12.09.2014р. по 08.12.2014р.; - в розмірі 2563грн.36коп., нараховані за період з 12.11.2014р. по 21.11.2014р.; - в розмірі 261518грн.40коп., нараховані за період з 22.11.2014р. по 30.06.2015р.

Пунктом 7.1 договору купівлі-продажу встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, згідно цього договору він оплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від своєчасної суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7.1 договору купівлі-продажу позивач також просить стягнути пеню в розмірі 37335грн.16коп., а саме: в розмірі 3010грн.18коп., нараховану за період з 02.09.2014р. по 08.12.2014р.; в розмірі 34324грн.98коп., нараховану за період з 12.11.2014р. по 30.06.2015р.

Дніпропетровським апеляційним господарським судом досліджено розрахунок заявленої до стягнення суми пені в розмірі 37335грн.16коп. та встановлено правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За договором поруки №12824-ПОР від 26.12.2013р. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс виступає поручителем перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера м. Дніпропетровськ та відповідає за порушення Селянським (Фермерським) господарством Сяйво с. Підзамче його зобовязань перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера м. Дніпропетровськ за договором купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р. в частині:

- сплати процентів за користування товарним кредитом у спосіб та відповідно до умов основного договору та у розмірі, відповідно до пунктів 4.2, 7.2, 7.3 договору купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р.;

- сплати неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами договору купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки підставою цього договору поруки є дійсна вимога кредитора до боржника, зазначена у основному договорі в тому ж встановленому обсязі, у ті ж встановлені строки та в тому ж встановленому порядку.

Згідно п. 1.3 договору поруки кредитор та поручитель узгодили, що після підписання цього договору поруки, у кредитора та боржника є право змінювати умови основного договору. Цей договір поруки діє на всі зміни, доповнення, додаткові угоди та специфікації до основного договору, які будуть підписані у майбутньому, тобто після підписання цього договору поруки. Поручитель надає свою згоду на зміну основного договору, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Пунктом 1.4 договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Відповідно до п. 4.2 договору поруки поручитель зобов'язаний виконати вимоги (позовні вимоги) кредитора згідно умов, що передбачені основним договором.

В пункті 5.1 договору поруки сторони передбачили, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, визначеному п.1.1 договору.

В пункті 8.1 договору поруки встановлено, що цей договір діє протягом чотирьох років.

Згідно з ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст.543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом першої інстанції враховано наявну в матеріалах справи заяву відповідача - 2 про визнання позовних вимог про стягнення суми процентів за користування товарним кредитом в розмірі 300034грн.59коп. та пені в розмірі 37335грн.16коп.

Між позивачем (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" (далі - новий кредитор) був підписаний договір відступлення права вимоги №12824-С-ВПВ від 12.10.2015р.

Відповідно до положень пункту 1.1 вищезазначеного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги і стає кредитором по договору купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р. (далі - договір купівлі-продажу), укладеному між первісним кредитором і продавцем по договору купівлі-продажу та Селянським (Фермерським) господарством Сяйво, боржником і покупцем по договору купівлі-продажу (далі - боржник).

В пункті 1.3 договору відступлення права вимоги №12824-С-ВПВ від 12.10.2015р. зазначено, що за цим договором на момент переходу усіх прав у нового кредитора існує зокрема, але не виключно, право вимоги від боржника, що виникло на підставі договору купівлі-продажу, втілене у позовній заяві про солідарне стягнення з боржника та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс процентів за користування товарним кредитом за період з 02.09.2014р. по 30.06.2015. включно у розмірі 300034,59грн., пені за період з 02.09.2014р. по 30.06.2015. включно у розмірі 38335,16грн. та про стягнення з боржника проіндексованої вартості товару (боргу) в розмірі 123034грн.41коп., та про стягнення, в порядку вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з боржника та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс судового збору у розмірі 9208,08грн., витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 7000грн., яка є предметом розгляду по господарській справі №904/5804/15.

Також, між позивачем (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД (далі - новий кредитор) був підписаний договір відступлення права вимоги №12824/2-ВПВ від 12.10.2015р.

Відповідно до положень пункту 1.1 вищезазначеного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги і стає кредитором по договору купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р. (далі - основний договір), який укладений між первісним кредитором (в основному договорі іменується "продавець") та Селянським (Фермерським) господарством Сяйво (далі іменується - боржник, а в основному договорі іменується "покупець").

В пункті 2.1 договору відступлення права вимоги №12824/2-ВПВ від 12.10.2015р. зазначено, що за цим договором первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги і стає кредитором по договору поруки №112824-ПОР від 26.12.2013р., укладеному між первісним кредитором та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс" - поручителем по основному договору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2015р. замінено позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера його правонаступником - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агросфера ЛТД м. Дніпропетровськ до Селянського (Фермерського) господарства Сяйво Рівненська область, с. Підзамче та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс м. Дніпропетровськ про стягнення з відповідача - 1 проіндексованої суми боргу в розмірі 123034грн.41коп.; стягнення солідарно з відповідачів суми процентів за користування товарним кредитом в розмірі 300034грн.59коп. та пені в розмірі 37335грн.16коп.

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським об'єднанням "Адвокатське бюро "БАРРІСТЕР" (надалі - виконавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" (надалі - замовник) був укладений договір про надання послуг адвоката у сфері права №55/15 від 22.06.2015р., згідно п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги адвоката щодо захисту порушених майнових прав і законних інтересів замовника та представництва останнього у господарському суді Дніпропетровської області з питання стягнення з Селянського (Фермерського) господарства Сяйво с. Підзамче та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Гран Поліс заборгованості за договором купівлі-продажу №12824-С від 26.12.2013р.

Пунктом 1 додатку №1 від 30.06.2015р. до договору №55/15 від 22.06.2015р. сторони погодили, що вартість послуг адвоката (гонорар), передбачених у пункті 2.1. договору про надання послуг адвоката у сфері права №55/15 від 22.06.2015р., складає 7000 грн.

Згідно платіжного доручення №3914 від 10.08.2015р. позивачем сплачено за надані послуги адвоката суму в розмірі 7000грн.

Отримання послуг адвоката у сфері права підтверджується актом приймання-передачі від 11.08.2015р., підписаним адвокатським об'єднанням "Адвокатське бюро "БАРРІСТЕР" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", ордерами №353/000013 від 30.06.2015р., №353/000022 від 11.08.2015р., свідоцтвами про право на зайняття адвокатською діяльністю №1695 від 12.06.2007р., №1130 від 13.02.2003р.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Суд першої інстанції відхилив заяву Селянського (Фермерського) господарства Сяйво Рівненська область, с. Підзамче про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд справи №904/10855/15 у господарському суді Дніпропетровської області не перешкоджає суду по справі №904/5804/15 з'ясовувати наявність чи відсутність фактів з виконання умов договору №12824 - С від 26.12.13р. У разі задоволення позову Селянського (Фермерського) господарства Сяйво Рівненська область, с. Підзамче у справі №904/10855/15, він має право подати до суду заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

В оскаржуваному судовому рішенні судова колегія не вбачала потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів, які містять інформацію про обставини справи. За приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Отже, суд першої інстанції вірно та в повному обсязі встановив фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а тому оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли воно прийняте у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (п.1 абз.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 23.03.2012 року).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства Сяйво на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 року у справі № 904/5804/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 року у справі № 904/5804/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 18.04.2016 року.

Головуючий Л.М. Білецька

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков