Постанова № 57225003, 12.04.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2016 р. Справа № 916/2196/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання - Мельник Ю.М.

за участю представників сторін:

від ФОП ОСОБА_1- ОСОБА_2,

від ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ"- Лісниченко Л.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2015 р.

зі справи №916/2196/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса

про стягнення 564 565,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2015 р. зі справи №916/2196/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.02.2016р.

Ухвалою суду від 17.02.2016р., згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.03.2016р.

У зв'язку із перебуванням судді-учасника колегії Пироговського В.Т. у відпустці, на підставі розпорядження В.о. керівника апарату суду, здійснено повторний автоматичний розподіл справи та визначено суддю-учасника колегії Богатиря К.В.

Ухвалою суду від 09.03.2016р. задоволено клопотання ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" про відкладення розгляду справи та призначено розгляд скарги на 12.04.2016р.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 12.04.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення 564 565,76 грн. з урахуванням збільшення позовних вимог у т.ч. 372733,76 грн- основний борг; 59982,13 грн- пені; 3475,11 грн.- 3% річних; 128374,56 грн.- інфляційних витрат (Т.1, а.с.115).

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2015 р. (судова колегія у складі головуючого судді Волкова Р.В., суддів Желєзної С.П., Цісельського О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» 371 751,27 грн- основного боргу; 59 762,28 грн.- пені та 3 471,03 грн.- 3 % річних та 9 773,67 грн. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення вмотивоване обґрунтованістю позовних вимог в частині основного боргу за оренду нежитлового приміщення експлуатаційних та маркетингових витрат з урахуванням курсової різниці долару США до гривні та відповідно нарахованої пені та 3% річних згідно із ст.625 ЦК України. Позов в частині стягнення інфляційних втрат залишено без задоволення, оскільки сторони, визначивши порядок розрахунків з урахуванням курсової різниці до долару США, заклавши захист від інфляції, як знецінення грошових коштів.

Не погоджуючись із рішенням суду ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2015р. зі справи №916/2196/15 скасувати та ухвалити нове рішення, яким ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, та судом не застосовано відповідні норми цивільного та господарського законодавства в частині загальних норм щодо належного виконання господарських зобов'язань стосовно користування об'єктом оренди та залишено поза увагою обставини, що мають суттєве значення для розгляду спору.

Зокрема, судове рішення не відповідає вимогам п.п.1, 2, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення», а саме: судом не враховані всі фактичні обставини справи, не з'ясовано та не досліджено і не надано оцінки належних і допустимих доказів у справі.

Крім того, в апеляційній скарзі наголошено, що місцевим господарським судом не надано оцінки поясненням та документальним обґрунтуванням заперечень на позов:

-про приховування позивачем обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи та встановлення всіх обставин виникнення господарського спору, в т.ч. про наявність укладеного між сторонами у 2013 році попереднього договору, що також підтверджено п.4.7 оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року;

-про хід виконання умов попереднього договору сторонами та вплив їх на орендні відносини, що виникли у зв'язку з укладанням у подальшому договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року, предметом якого є нежиле приміщення площею 176,9 квадратних метрів, що розташоване в будівлі за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 (надалі Договір оренди);

-про виконання відповідачем, як орендарем всіх грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року та договору №13/02-08 від 13.02.2013 року про відшкодування експлуатаційний витрат на підставі виданих орендодавцем рахунків про сплату;

-про приховування позивачем від суду факту домовленості про припинення орендних відносин між сторонами з 21.04.2015 року в порядку визначеному п.8.9 договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року;

-про безпідставність нарахування позивачем боргу за користування вказаним нежитловим торговим приміщенням та безпідставність претензій, викладених у листах позивача від 23 та 29 квітня 2015 року;

-про навмисне з боку позивача, як орендодавця, перешкоджання (з 21.04.2015 року по 13.05.2015 року) відповідачу, як орендарю, у демонтажі обладнання та вивозі власних товарно-матеріальних цінностей з орендованого приміщення.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, рішення прийнято судом у порушення вимог п.4 зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, яким передбачено що «господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно із ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст.4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.»

Тобто суд, приймаючи рішення не встановив всіх обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи та не дослідив хронологію подій у часі та необґрунтовано дійшов висновку про правомірність позовних вимог.

При цьому, заперечуючи проти позову, підприємець посилався на добросовісне виконання обов'язків щодо виконання умов укладених договорів, на повне здійснення розрахунків із орендодавцем на підставі та відповідно до рахунків останнього та виконання грошових зобов'язань по сплаті орендної плати, компенсації експлуатаційних та маркетингових послуг за період з грудня 2014 року по квітень 2015 року включно, про що свідчить низка обставин, які вважає суттєвими, а саме:

-про наявність укладеного між сторонами у 2013 році попереднього договору та здійсненні відповідачем гарантійні платежі в якості депозитного платежу за договором в розмірі 21180 доларів США та зарахування їх як орендні платежі за останні два місяці орендного користування приміщенням;

-про припинення договору оренди та похідних договорів з 21.04.2015 року та ухилення орендодавця від виконання обов'язків щодо припинення орендних відносин;

-про безпідставність додаткового «нарахування основного боргу та автоматичного «нарахування» господарських санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних витрат за весь спірний період з 01 грудня 2014 року по 21 квітня 2015 року, а також з 21 квітня по 13 травня 2015 року.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що згідно із п.4.2 вказаного вище Договору оренди нерухомого майна, розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням складає 90551,91 грн., що з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 13.02.2014 року 100 доларів США- 855,07 грн., становить 10590 доларів США і є сумою, розрахованого за формулою еквівалент 60 доларів США за 1 м.кв. з урахуванням ПДВ-20%. При цьому, на підставі п.4.4 Договору, орендна плата підлягає корегуванню з урахуванням курсу долару США, при зміні вартості долара США у бік збільшення над встановленим у договорі оренди.

Проте, нарахування додаткових платежів за грудень 2014 р.- травень 2015р. орендодавцем ніяким чином не обґрунтовані, а розрахунки в Акті звірки станом на 13.05.2015 року в графі «Нарахована» є намірами стягнути додаткові гроші, окрім тих, що вже сплачені Орендарем на підставі рахунків на сплату.

ФОП ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наполягає, що порядок розрахунку та здійснення платежів встановлений п.4.21-4.25 Договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року, орендна плата та плата за експлуатаційні послуги та комунальні платежі можуть змінюватись лише за взаємною згодою Сторін та/або у випадках встановлених цим Договором оренди. Встановлений порядок розрахунків ним не порушувався. Теж саме стосується положень п.3.4 Договору про відшкодування експлуатаційних витрат №13/02-08 від 13.02.2013 року.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що тлумачення ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" виконання положення п.4.4 Договору оренди нерухомого майна та п.3.4 Договору про відшкодування експлуатаційних витрат є хибним, оскільки вказаними договорами не передбачений обов'язок орендаря самостійно визначати розмір щомісячного платежу за наявності в нього рахунку Орендодавця. Крім того, Товариством не надано суду доказів того, що нарахування орендних та інших платежів, що відображені в акті звірки від 13.05.2015 року здійснювались саме під час дії договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року та договору відшкодування експлуатаційних витрат №13/02-08 від 13.02.2013 року та про такі нарахування було відомо орендарю.

Підприємець наполягає, що розрахунки вказані у Акті звірки взаємних розрахунків в колонках «нараховано» та «борг на кінець періоду» не відповідають дійсності.

На думку орендаря ним виконані зобов'язання зі сплати усіх платежів, передбачених Договором та зобов'язання щодо сплати сум за відповідні місяці припинені на підставі частини 1 статті 599 ЦК України у зв'язку з їх виконанням, проведених належним чином.

Окремо, в апеляційній скарзі зазначено, що виконання договору, на умовах, які передбачають доларовий еквівалент є порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року «Про удосконалення порядку формування цін» та такий розрахунок орендної плати є незаконним, тобто такі умови договору суперечать також приписам ст..174 ГПК України, щодо підстав виникнення господарських зобов'язань.

У судовому засіданні апеляційної інстанції Представник ФОП ОСОБА_1 вимоги вказані в апеляційній скарзі підтримав та наполягає на скасуванні оскарженого рішення суду. Представник ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, просить судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

6 Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні докази та доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права колегія суддів зазначає.

Згідно із вимогами ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

ТОВ «Югтранс - Термінал» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна від 13.02.2014р. № 13/02-8. Відповідно до умов цього договору Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення площею 176,9 квадратних метрів, що розташоване в будівлі за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 (надалі будівлі та/або ТРЦ) на умовах і в порядку, передбаченому цим договором (т.1 ас. 15-28)

Згідно із Актом від 30 березня 2014року орендодавець передав, а орендар прийняв зазначене нежиле приміщення (т.1 ас.30).

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції ТОВ «Югтранс - термінал» зазначило, що у порушення умов договору ФОП ОСОБА_1 не сплачував своєчасно орендну плату у зв'язку із чим виникла заборгованість у загальній сумі 324 330,73грн:

- по орендній платі за грудень місяць 2014 року у розмірі 67 644,60 грн.;

- по орендній платі за січень місяць 2015 року у розмірі 50 734,93грн.;

- - по орендній платі за лютий місяць 2015 року у розмірі 89 734,93грн.;

- - по орендній платі за березень місяць 2015 року у розмірі 89 734,93116 208,51грн.;

При цьому Орендодавець неодноразово звертався до Орендаря із вимогами про сплату суми заборгованості по орендній платі, що підтверджується листом від 12 січня 2015року, претензією від січня 2015 року, листами від 23 та 29 квітня 2015року з доказами про вручення їх ФОП ОСОБА_1

Крім того, відповідно до пунктів 4.9 та 4.10 Договору в орендну плату не входить та підлягає сплаті окремо, вартість експлуатаційних витрат у розмірі 9 055,19грн. щомісяця, а також плата за маркетингові послуги у розмірі 3 018,39 грн. щомісяця, які також підлягають корегуванню з урахуванням курсу долару США, при зміні вартості долара США у бік збільшення над встановленим у Договорі оренди (пункт 4.11. Договору оренди).

Зазначені домовленості Сторін більш детально відображені у Договорі № 13/02-8 про відшкодування експлуатаційних витрат від 14 лютого 2014 року, яким визначений конкретний перелік наданих послуг та порядок їх оплати (доповнює Договір оренди).

Відповідно до пунктів 4.6. 4.13 Договору оренди усі платежі сплачуються Відповідачем щомісяця авансом, не пізніше 5-го числа місяця за який здійснюється оплата. Якщо Позивач не надасть Відповідачу рахунок на оплату орендної плати до 5-го числа кожного місяця, то Відповідач сплачує оренду плату не пізніше терміну, передбаченого цим Договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним.

Проте, всупереч зазначеним умовам Договору оренди Відповідач не сплачував своєчасно компенсацію витрат на експлуатаційні послуги, а також плату за надання маркетингових послуг у зв'язку з чим виникла заборгованість по вказаним платежам у сумі 38193,13 грн.:

-експлуатаційних витрат за березень 2015 року у розмірі 4652,86 грн.;

-експлуатаційних витрат за квітень 2015 року у розмірі 12192.62 грн.;

-експлуатаційних витрат за травень 2015 року у розмірі 10181.66 грн.;

-витрат на маркетингові послуги за березень 2015 року у розмірі 3653.55 грн.;

-витрат на маркетингові послуги за квітень 2015 року у розмірі 4064.80 грн.;

-витрат на маркетингові послуги за травень 2015 року у розмірі 3393,64 грн.;

Крім того, посилаючись на приписи ст.ст. 610,625,629 ЦК України, ст. 193 ГПК України та п.5.4 Договору ТОВ «Югтранс - Термінал» просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 платежів у сумі 58 690 грн. 35 коп., три відсотки річних у сумі 3687 грн, 39 коп. та суму на яку збільшився борг у зв'язку із інфляційним процесом у сумі 127 977 грн. 66 коп.

ТОВ «Югтранс - Термінал» заявою (вх. №2-4345/15 від 08.07.2015р.) збільшило позовні вимоги та просило стягнути 372 733,96 грн. основного боргу з урахуванням курсу долара США встановленого НБУ на дату платежу встановленого договором у т.ч. плата за оренду, відшкодування експлуатаційних витрат та маркетингових послуг, а також 59 982,13 грн. - пені за прострочення грошового зобов'язання, 3 475,11 грн.- 3% річних, 128 374,56 - інфляційних втрат. (т. 1 ас 114-121)

Зазначені позовні вимоги задоволені судом частково.

Одеський апеляційний господарський не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що оскаржене судове рішення підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1, 4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами. телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів

Згідно з ч. 1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Приписами ч. 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.1,2 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ст.654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства України, колегія суддів зазначає, що договором оренди нерухомого майна №13/02-8 від 13.02.2014 року зокрема, п.п. 8.9. передбачено, що даний договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін даний договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та у інших випадках, що передбачено законодавчими актами України та цим договором оренди. Сторони мають право розірвати цей договір оренди шляхом односторонньої відмови від нього у будь-який момент після його укладення без необхідності обґрунтування причин такої відмови, та без застосування штрафних санкцій за умови направлення іншої стороні за адресою, зазначеною в ст. 11 цього договору, письмового повідомлення про відмову від цього договору оренди за 6 місяців до запланованої дати відмови. У такому випадку цей договір оренди є розірваним внаслідок односторонньої відмови через шість місяців з моменту отримання іншою стороною такого повідомлення. Якщо повідомлення про відмову не може бути вручене іншій стороні у зв'язку із її відсутністю за вказаною адресою, або у зв'язку із її відмовою від отримання повідомлення (в т.ч. шляхом його неотримання у поштовому відділенні), шість місяців вираховуються з дня відмови іншої сторони отримати таке повідомлення, чи з дати, зазначеної поштовим органом при встановленні відсутності іншої сторони за адресою, зазначеної в ст.11 цього Договору. У випадку, якщо орендар порушить визначений цим пунктом термін попередження про дату розірвання договору оренди, він зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 150% від щомісячної орендної плати, що визначена у цьому Договорі оренди на протязі 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 листом від 21.10.2014 року повідомив ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" про розірвання договору оренди №13/02-08 від 13.02.2013 року на підставі п.8.9 даного Договору та просив рахувати датою початку відліку шести місяців- 21.10.2014 року. Вказаний лист отримано ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" 21.10.2014 року, що підтверджується відміткою останнього на листі вх..№010/228 та не заперечується Товариством (т.1, а.с. 141).

Таким чином, даний договір оренди за умовами п.8.9 є таким, що припинив свою дію з 21.04.2015 року.

Листами вих.№2104-04 від 20.04.2015 року, вих.№2104-1 від 21.04.2015 року, вих.№2104-2 від 21.04.2015 року ФОП ОСОБА_1 звертався до ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" про надання дозволу на проведення демонтажних робіт та вивезення обладнання з 21.04.2015 року (т.1, а.с.169-173).

Крім того, факт аналогічних звернень підприємця до ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" підтверджується листами вих.№2204-1 від 22.04.2015 року, вих.№2404-1 від 24.04.2015 року, вих..№2704-1 від 27.04.2015 року, вих.№2804-1 від 28.04.2015 року, які останній відмовився отримувати без пояснення причин, що підтверджується накладною кур'єрської служби доставки, описом внутрішнього змісту поштового відправлення (т.1, а.с. 35-49).

При цьому, всупереч умов договору та вказаних вище листві орендодавець перешкоджав підприємцю у доступі до орендованого приміщення, демонтажу і вивезенню майна з приміщення, що підтверджується, у тому числі, актами з фотофіксацією факту опечатання охороною орендодавця входу до приміщення магазину від 16.04.2015 року, 17.04.2015 року, 21.04.2015 року (т.1, а.с. 166-168).

Акт приймання передачі приміщення орендодавцю за договором оренди №13/02-08 від 13.02.2013 року складено лише 13.05.2015 р.

Згідно із ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. При цьому, відповідно до ч.6 цієї статті наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, враховуючи наведені обставини та приписи чинного законодавства Одеський апеляційний господарський суд вважає, що орендарем належним чином повідомлено орендодавця про розірвання договору оренди та, саме орендодавець, перешкоджав у доступі до орендованого майна, у зв'язку із чим нарахування орендної плати, компенсації експлуатаційних витрат та компенсації маркетингових витрат після 21.04.2015 року, тобто з моменту закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна оренди №13/02-08 від 13.02.2013 року, є необґрунтованим, у зв'язку з чим позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Приписами ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Приписами ч.1,3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну платі. Відповідно до ч. 1,2 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ч.1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Уданому випадку порядок та строки сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна №13/02-8 від 13.02.2014 року встановлені розділом 4 договору, а саме:

-п. 4.1 - 4.11 плата за оренду приміщення нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, який підписується сторонами в день офіційного відкриття торгівельно-розважального центру (ТРЦ) незалежно від того чи розпочав орендар комерційну діяльність у приміщенні.

-п.4.2 договору розмір щомісячної орендної плати, що підлягає сплаті Орендарем за цим Договором оренди складає 90 551,91 (дев'яносто тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 91 коп., що у відповідності до офіційного курсу Національного Банку України, встановленому на « 13» лютого 2014 року - 855,07 грн. за 100 дол. США складає еквівалент 10 590 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто) доларів США, що є сумою, розрахованою за формулою - еквівалент 60 доларів США за 1 кв.м., з урахуванням ПДВ (20%).

- п. 4.4 щомісячний розмір орендної плати за цим Договором оренди підлягає корегуванню з урахуванням курсу долару США, при зміні вартості долара США у бік збільшення над встановленим цим Договором (855,07 грн. за 100 доларів США) на дату здійснення платежу, щомісячний розмір орендної плати підлягає встановленню, шляхом помноження ставки орендної плати в доларовому еквіваленті на курс гривні Національного банку України (встановлений на день здійснення платежу).

- п. 4.6, якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується орендарем, щомісяця, авансом, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату орендної плати до 5-го числа кожного місяця, то орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку Орендодавцем відповідно до умов цього договору оренди.

- п.4.7 сплачені за умовами п. 13 Попереднього договору оренди нерухомого майна №17/06-1 від 17.06.2013 року, гарантійні платежі зараховуються в якості орендної плати за перший та два останніх місяці орендного користування.

-п.4.8 в орендну плату не входить, а сплачується орендарем окремо згідно виставленим рахункам відшкодування вартості витрат на спільні частини (експлуатаційні витрати) та відшкодування вартості комунальних послуг.

Ставка плати за експлуатаційні та маркетингові , та (їх розмір згідно п.п. 4.9 та 4.10 Договору оренди становить суму у розмірі 9 055,19 грн., що в доларовому еквіваленті станом на дату укладання договору становить 1 059,00 доларів США, а ставка сплати за маркетингові послуги становить суму у розмірі 3 018,39 грн., що в доларовому еквіваленті станом на дату укладання договору становить 353,40 доларів США.

Крім того, п. 4.13 Договором встановлено, якщо інше не передбачене цим Договором, відшкодування вартості експлуатаційних та маркетингових послуг сплачується Орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Якщо Орендодавець не надасть Орендареві рахунок до 5-го числа кожного місяця, то Орендар оплачує експлуатаційні послуги не пізніше терміну, передбаченого цим Договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним...

12 Відповідно до п. 4.20 - 4.25 договору оренди всі платежі, що належать до сплати за цим договором оренди, вносяться в гривнях банківським переказом на поточний рахунок, вказаний орендодавцем, в сумі, що належить на дату перерахунку на підставі виставлених Орендодавцем рахунків. Датою платежу є дата отримання на банківському рахунку одержувача повної суми платежу, що належить за договором оренди. Кожна сторона договору оренди самостійно оплачує свої власні банківські витрати. Нарахування орендної платні згідно цього договору припиняється з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (повернення приміщення орендодавцю), що є невід'ємною частиною цього договору оренди. Оригінали рахунків передаються представнику Орендаря, який знаходитиметься в приміщенні, під розписку та є підставою для оплати. Орендодавець має право направити рахунок рекомендаційним листом зі зворотнім повідомленням за місцезнаходженням орендаря. Невиконання орендодавцем зобов'язання щодо виставлення рахунку не звільняє орендаря від зобов'язання сплатити орендну плату в порядку, строки та розмірі, що визначені умовами цього договору оренди. Проведення орендарем поточних ремонтів та інших ремонтів приміщення за власної ініціативи чи в зв'язку з виконанням обов'язків передбачених даним договором оренди або чинним в Україні законодавством, не звільняє орендаря від внесення в повному об'ємі орендної плати і платежів, вказаних в цьому договорі оренди. Розрахунки за даним Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Із матеріалів справи вбачається, що орендодавцем щомісячно надавались орендарю рахунки на оплату орендної плати, компенсації експлуатаційних витрат та компенсації маркетингових витрат, які були у повному обсязі та вчасно сплачені:

Рахунок на оплату за грудень 2014 р. № 4981 від 24.11.2014р. на суму 166 277, 12грн., до якого включено орендну плату у сумі 145012,40 грн., компенсацію експлуатаційних витрат у сумі 15948,54 грн., компенсацію маркетингових витрат у сумі 5316,18 грн. (т.1 ас.142).

Вказаний рахунок сплачено орендарем в розмірі 9875,00грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 03.12.2014 року платіжним дорученням № 131, 70000,00грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 05.12.2014 року платіжним дорученням № 132, на банківський рахунок Орендодавця в розмірі 86 402,00 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 08.12.2014р. (т.1 а.с.143-145).

Рахунок на оплату за січень 2015 року №5234 від 25 листопада 2014 року на суму 130 024,02 грн., до якого включено орендну плату у сумі 108 759, 30 грн., компенсацію експлуатаційних витрат у сумі 15 948, 54 грн., компенсацію маркетингових витрат у сумі 5316,18 грн.(т.1 ас.146).

Вказаний рахунок сплачено орендарем у сумі 70024,02 грн. через касу філії ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 26.01.2015року на банківський рахунок Орендодавця в розмірі 60000,00 грн., через філію ПАТ КБ «Інвестбанк»в м. Одесі від 22.01.2014 року (т.1 ас.147-149).

Рахунок на оплату за лютий 2015р. №36 від 26 січня 2015року на суму 100 008,93грн., до якого включено орендну плату у сумі 77685,21 грн., компенсацію експлуатаційних витрат у сумі 16742,79 грн., компенсацію маркетингових витрат у сумі 5580,93 грн.(т.1 а.с.151).

Вказаний рахунок сплачено орендарем у сумі 20322,00 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 05.02.2015 року платіжним дорученням № 10, на банківський рахунок Орендодавця у сумі 25305,00грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 10.02.2015року платіжним дорученням №13, на банківський рахунок Орендодавця у сумі 27000,00 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 12.02.2015 року платіжним дорученням № 16, на банківський рахунок Орендодавця у сумі 27381,93 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м. Одесі від 16.02.2015р. платіжним дорученням №19 (т.1 ас.152-155).

Рахунок на оплату з березень №476 від 23.02.2015 року на суму 25416,00 грн. до якого включено компенсацію експлуатаційних витрат у сумі 19062,00 грн., компенсацію маркетингових витрат у сумі 6354,00 грн.

Зазначений рахунок оплачено орендарем у сумі 20000,00 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м.Одесі від 11.03.2015 року платіжним дорученням № 30 на банківський рахунок Орендодавця в розмірі 5416,00 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м.Одесі від 13.03.2015 року платіжним дорученням №32 (т.1, а.с. 157-158).

Рахунок на оплату за квітень №1318 від 27.03.2015 року на суму 16944 грн., до якого включено компенсацію експлуатаційних витрат у сумі 12708,00 грн., компенсацію маркетингових витрат у сумі 4236,00 грн.

Рахунок сплачено орендарем у сумі 10000,00 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м.Одесі від 09.04.2015 року платіжним дорученням№50, на банківський рахунок Орендодавця у сумі 6944,00 грн. через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м.Одесі від 10.04.2015 року платіжним дорученням № 52, на банківський рахунок Орендодавця у сумі 2194,08 через філію ПАТ КБ «Інвестбанк» в м.Одесі від10.04.2015 рокуплатіжним дорученням №52 (т.1, а.с.160-162).

Факт перерахування грошових коштів підтверджується випискою по рахунку виданого філією ПАТ КБ «Інвестбанк» в м.Одесі за період з 01.01.2014 року по 27.05.2015 року (т.1, а.с.163-165).

Умовами договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року, зокрема п.п.4.4,4.5 передбачено, що щомісячний розмір орендної плати за цим договором оренди підлягає корегуванню з урахуванням курсу долару США, при зміні вартості долара США у бік збільшення чи зменшення над встановленим цим договором (855,07 грн. за 10 доларів США). У випадку зміни вартості долару США по курсу НБУ у бік збільшення над встановленим цим договором (855,07 грн. за 10 доларів США) на дату здійснення платежу, щомісячний розмір орендної плати підлягає встановленню, шляхом помноження ставки орендної плати в доларовому еквіваленті на курс гривні Національного банку України (встановлений на день здійснення платежу).

При цьому, відповідно до п.4.6 Договору орендна плата сплачується щомісяця, авансом, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Якщо орендодавець не надасть Орендареві рахунок на оплату орендної плати до 5-го числа кожного місяця, то Орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим Договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку Орендодавцем відповідно до умов цього договору оренди.

Тобто, обов'язок перерахунку сплаченої авансової орендної плати виникає саме у орендодавця.

Отже, враховуючи наведені умови договору, судова колегія дійшла висновку, що даним договором не передбачено обов'язку саме орендаря самостійно перераховувати розмір орендної плати з урахуванням курсу долару США у разі його зміни у бік збільшення чи зменшення над встановленим цим договором.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що у порушення даних умов договору. орендодавцем на протязі всього терміну дії договору такий перерахунок орендної плати не проводився.

Здійснюючи коригування розміру орендної плати з урахуванням курсу долару США за умовами п.п.4.4, 4.5 Договору оренди орендодавцем надано розрахунок підприємцю 23.04.2015 року, тобто після розірвання договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року, що суперечить приписам ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України в яких зазначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" 23.04.2016 року надано рахунок №1572 від 22.04.2016 року на суму 180 088,39 грн., у т.ч. ПДВ до якого включено доплати за оренду приміщення за грудень 2014 року -лютий 2015 року, а також доплати за компенсації експлуатаційних витрат та маркетингових послуг з березень-квітень 2015 року (т.1,а.с.177-178).

Такий розрахунок не може бути прийнятий до уваги, оскільки його складено без врахування умов договору, якими передбачено, що орендна плата сплачується орендарем, щомісяця, авансом, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата, тобто перерахунок зміни вартості долару США за курсом НБУ міг бути здійснений станом на 5-е число кожного місяця, заякий здійснюється авансовий платіж.

Згідно із розрахунком, доданого до позову, сума боргу складає 362469,96 грн. станом на 25.05.2015 року не може вважатися обґрунтованим, оскільки Товариством не враховано, що умовами Договорами оренди нерухомого майна та відшкодування експлуатаційних витрат №13/02-08 від 13.02.2014 року не передбачено корегування розміру плати за експлуатаційні та маркетингові послуги у випадку зміни вартості долару США по курсу НБУ у бік збільшення над встановленим цим Договором (т.1, а.с.15-28, 38-40).

Проте, з урахуванням умов встановлених п.4.6 Договору та з урахуванням рахунку №1572 від 22.04.2016 року, заборгованість ФОП ОСОБА_1 за грудень 2014 року та лютий 2015 року складає 67644,60 грн. та 41906,15 грн. відповідно.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що орендарем сплачено орендодавцю гарантійний платіж у загальній сумі 21180 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера №21.1 від 21.08.2013 року на суму 10590 доларів США, № 30/01 на суму 10590 доларві США (т.1, а.с.140).

Враховуючи, що відповідно до п.4.7 сплачені за умовами п.13 Попереднього договору оренди нерухомого майнв гарантійні платежі зараховуються в якості орендної плати за перший та два останніх місяці орендного користування вказані грошові кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості.

Посилання представника орендодавця в судовому засіданні на те, що отриманий гарантійний платіж переведений у гривню та зарахований на дату отримання на рахунок у національній валюті України не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами, натомість як зазначено вище матеріалами справи підтверджено сплату гарантійного платежу саме в доларах США.

Зазначені вище обставини не враховані господарським судом Одеської області, що призвело до помилкового висновку.

Крім того, колегія суддів Одеського апеляційного госпоадсрького суду відзначає, вимоги Товариства, щодо сплати заборгованості та здійснення перерахунку з урахуванням курсової різниці долару США за січень 2015 року заявлені до ФОП ОСОБА_1 не правомірно, оскільки із матеріалів справи вбачається, що належним орендарем зазначеного вище приміщення у вказаний період був ФОП ОСОБА_6, що підтверджується Договорами про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 13.02.2014 року №13/02-8 (т.1, а.с.68-69), а також платіжними документами, які свідчать, що за січень 2015 року всі платежі здійснювались ФОП ОСОБА_6 (т.1, а.с.146-151).

Щодо задоволення позову ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" в частині стягнення пені та 3% річних.

Згідно із ч.1 ст.216 та ч.2 ст.217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи наведене та матеріали справи, якими підтверджено, що Орендар вчасно сплачував усі рахунки, які надавались Орендодавцем і претензій щодо несвоєчасної сплати орендної плати та інших платежів передбачених договором не висувалось та Орендодавцем не надано доказів, що ним здійснено перерахунок розміру орендної плати з врахуванням корегування курсу долару США до гривні та такі рахунки надавались орендарю під час дії договору, підстави для застосування вказаних штрафних (фінансових) санкцій до орендаря відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Одеської області при прийняття оскаржуваного рішення не в повному обсязі враховані всі обставини справи та невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про задоволення позову, у зв'язку з чим, рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2015 р. зі справи №916/2196/15 слід скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Розподіл судових витрат здійснено на підставі вимог ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2015 р. зі справи №916/2196/15 скасувати.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" відмовити повністю.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 15.04.2016р.

Головуючий суддя Л.В.Лавриненко

Суддя К.В.Богатир

І.Г.Філінюк