Рішення № 57225000, 13.04.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2016 р.Справа № 922/821/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ПП фірма "Будагроспектр", м. Харків до Управління житлово-комунального господарства та екології Чугуївської міської ради, м. Чугуїв про стягнення за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 28.03.2016 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 51 від 12.04.2016 року;

ВСТАНОВИВ:

ПП фірма "Будагроспектр" (м. Харків) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства та екології Чугуївської міської ради (м. Чугуїв) заборгованість за договором будівельного підряду № 8 від 05.07.2013р. в сумі 337271,68 грн., з яких: сума основного боргу - 227561,80 грн., відсотки - 8210,93 грн., інфляційні втрати - 101498,95 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 23.03.16р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

08.04.16р. представник позивача надав супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

13.04.16р. представник відповідача надав заяву з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.16р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.04.16р. визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

05 липня 2013 року між Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством (м. Чугуїв) та ПП "Бугадроспектр" (м. Харків) укладений договір будівельного підряду №8.

Відповідно до предмету даного договору підрядник ПП "Будагроспектр" приймає на власний ризик зобов'язання виконати і здати у встановлений строк роботи з капітального ремонту внутрішньодворових доріг та тротуарів за адресою: м. Чугуїв, мкр. Авіатор, 139.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, загальна вартість робіт та послуг за Договором складає 288 000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) гривень, у тому числі ПДВ: 47 816 грн.67 коп.

Термін дії зазначеного договору, відповідно до пункту 10.1., діє до повного виконання зобов'язань в строк до "31" грудня 2013 року.

Робота була виконана раніше, ніж визначено в договорі, про що свідчить підписання 30 липня 2013 року акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 на суму 267.238,80 грн.

Додатково 2 грудня 2013 року між замовником та підрядником був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт за договором № 8 від 05.07.2013 року на суму 1.100.00 грн. (одна тисяча сто гривень) загальної вартості виконаних робіт.

19 грудня 2013 року між Управлінням житлово-комунального господарства та екології Чугуївської міської ради (надалі по тексту - УЖКГЕ), Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством м. Чугуєва та приватним підприємством "Будагроспектр" (надалі по тексту ПП "Будагроспектр") був укладений договір переведення боргу № 14.

Цим договором регулювались відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору № 8 від 05.07.2013 року, з виконання робіт по капітальному ремонту внутрішньо дворових доріг та тротуарів по мкр. Авіатор № 139, м. Чугуєва, Харківської області, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Первісний боржник - Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство м. Чугуєва - перевів на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 268.338,80 грн. Новий боржник - Управління житлово-комунального господарства та екології Чугуївської міської ради - бере на себе зобов'язання виконати зазначене грошове зобов'язання в строк до 31.12.2014 року.

Крім зазначеного вище трьохстороннього договору № 14, 26 грудня 2013 року між УЖКГЕ та ПП "Будагроспектр" був укладений договір, яким новий замовник - УЖКГЕ зобов'язався сплатити узгоджений борг у сумі 268.338,80 грн. Зазначений договір був укладений на строк до 31 грудня 2014 року.

Новий замовник (УЖКГЕ) не виконав взятих на себе зобов'язань, суму боргу не сплатив в повному обсязі.

Так, відповідно до платіжного доручення № 39 від 25.03.2015 року, УЖКГЕ перерахувало на рахунок ПП "Будагроспектр" 40.777,00 грн.

Зважаючи на те, що більше грошові кошти від УЖКГЕ на рахунок ПП "Будагроспектр" не надходили, 31.03.2015 року був підписаний останній акт звіряння взаємних розрахунків.

Таким чином, сума заборгованості за договором складається з узгодженої вартості виконаних будівельних робіт в розмірі 268.338,80 грн. за мінусом 40.777,00грн., сплачених відповідно до платіжного доручення № 39 від 25.03.2015 року.

Всього прострочена сума заборгованості склала 227.561,80 грн. (двісті двадцять сім тисяч п'ятьсот шістдесят одна гривня вісімдесят копійок).

Відповідачем не було сплачено вищевказану заборгованість, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 227561,80 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів щодо сплати заборгованості та визнав суму боргу у повному обсязі, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 227561,80 грн. заборгованості, обгрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 8210,93грн. та інфляційних втрат в розмірі 101498,95 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Враховуючи те, що відповідач визнав позов в повному обсязі приходить до висновку, що заявлена сума 8210,93 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується заявленої вимоги Позивача про стягнення з відповідача 101498,95грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Постанова Вищого господарського суду України від 01.02.12 № 52/30).

Зважаючи на те, що позовні вимоги були визнані відповідачем у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 101498,95грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки дії відповідача не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб, а також не суперечать законодавству, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 526, 530, 598, 610- 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 44, 49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та екології Чугуївської міської ради (код ЄДРПОУ 22674354, м. Чугуїв, вул. К. Лібкнехта, 6.35-А, р/р 35421102035957, 35420103035957 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Приватного підприємства "Будагроспектр" (код ЄДРПОУ 24338689, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 201, р/р 26005410116305 в ХЦО АО "Регіон-Банк" в м. Харкові, МФО 351254) суму основного боргу в розмірі 227.561 гривень 80 коп., суму нарахованих відсотків в розмірі 8.210 гривень 93 коп., інфляційних втрат в розмірі 101.498 гривень 95 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5059,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.04.2016 р.

Суддя ОСОБА_3