Рішення № 57224868, 14.04.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.2016 Справа № 920/343/16За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», м.Миколаїв

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Іскра», с.Басівка, Сумський район, Сумська область

про стягнення : 53456,49 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2015р.

Від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

Суть спору: позивач у позовній заяві від 23.03.2015р. № 389 просить суд стягнути з відповідача на свою користь 36124,82 грн. основного боргу, 9747,29 грн. пені, 5418,72 грн. штрафу, 639,30 грн. 3% річних, 1526,36 грн. інфляційних збитків, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 04.04.2016р поштового відправлення ухвали господарського суду Сумської області від 30.03.3016р. про порушення провадження у справі на адресу відповідача. Відповідач відзив на позов не подав, про причини неявки свого представника суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача , оцінивши надані докази, суд встановив:

05.03.2015р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу СУ №124. Згідно умов зазначеного договору позивач (продавець) зобовязувався передати відповідачу ( покупцю) товари визначені у рахунках-фактурах до договору, а відповідач зобовязувався прийняти та оплатити зазначені товари на умовах передбачених в договорі.

Відповідно до п.2.3 договору купівлі-продажу СУ № 124 від 05.03.2015р. відповідач (покупець) зобовязувався оплачувати позивачу (продавцю) вартість поставленого товару на протязі 14 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідно до п.4.1 договору.

Відповідно до п.4.1 договору, відповідач ( покупець) здійснює одержання поставленого товару в день його поставки позивачем (продавцем).

Відповідно до п.4.2 договору , факт поставки позивачем ( продавцем) товару відповідачу ( покупцеві) згідно п.п. 3.1.1 цього договору сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається покупцю.

Згідно з п. 8.1 договору купівлі-продажу СУ № 124 від 05.03.2015р., цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексу їхніми печатками ( у разі їх наявності) і діє до 31 грудня 2015р.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких міститься підпис повноважного представника відповідача, а також довіреностями на отримання товару (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи) підтверджується факт поставки позивачем та прийняття відповідачем товарів на загальну суму 36203,68 грн., а саме:

Видаткова накладна від 30.07.2015р. № Ы-152735 на суму 1973,41 грн.

Видаткова накладна від 04.08.2015р. № Ы-156427 на суму 4550,00 грн.;

Видаткова накладна від 04.08.2015р. № Ы-156430 на суму 5865,86 грн.;

Видаткова накладна від 04.08.2015р. № Ы-156460 на суму 2925,65 грн.;

Видаткова накладна від 05.08.2015р. № Ы-157778 на суму 1868,46 грн.;

Видаткова накладна від 06.08.2015р. № Ы-160019 на суму 1338,96 грн.;

Видаткова накладна від 06.08.2015р. № Ы-160028 на суму 7347,78 грн.;

Видаткова накладна від 12.08.2015р. № Ы-164226 на суму 2723,47 грн.;

Видаткова накладна від 12.08.2015р. № Ы-164232 на суму 4686,36 грн.;

Видаткова накладна від 12.08.2015р. № Ы-164980 на суму 550,99 грн.;

Видаткова накладна від 13.08.2015р. № Ы-166161 на суму 346,68 грн.;

Видаткова накладна від 13.08.2015р. № Ы-166167на суму 1459,02 грн.;

Видаткова накладна від 17.08.2015р. № Ы-167807на суму 567,04 грн.;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору щодо оплати отриманого товару , як то передбачено п.2.3 договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по вищезазначеним накладним в загальній сумі 36124,82 грн.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт заборгованості відповідача в сумі 36124,82 грн. підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Відповідач доказів сплати заборгованості в зазначеному розмірі не подав, тому вимоги позивача про стягнення 36124,82 грн. основного боргу . визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовою укладеного договору, а саме пунктом 5.2.1 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання своїх грошових зобовязань за договором, відповідач (покупець) сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, згідно якого пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, як зазначено вище, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Як досліджено судом, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 9747,29 грн. за період прострочення з 14.08.2015р. по 23.03.2016р., тобто за 223 дні.

Оскільки позивачем здійснено розрахунок суми пені без врахування зазначеного, пеня нарахована за період прострочення з 14.08.2015р. по 23.03.2016р., судом самостійно здійснено перерахунок пені за 184 дні, згідно з яким загальний розмір пені становить 7929,03 грн., які суд і стягує з відповідача на користь позивача. В задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь пені в розмірі 1818,26 грн. суд відмовляє на підставах викладених вище за необґрунтованістю та безпідставністю.

Умовами договору ( п.5.2.2) сторони визначили, що за порушення відповідачем (покупцем) строків виконання своїх грошових зобовязань за цим договором більш ніж 5 ( пять) календарних днів відповідач (покупець) додатково до пені згідно п.п.5.2.1 договору сплачує позивачу (продавцю) штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

За неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано 5418,72 грн. штрафу у розмірі 15 % від вартості неоплаченого товару.

Оскільки, штраф в зазначеній сумі нарахований в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ст. 259 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення 1526,36 грн. інфляційних збитків за час прострочення зобов'язання та 3% річних в розмірі 639,30 грн. підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 1331,24 грн. відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Іскра» ( 42312, Сумська область, Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка,6А, код 14005946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» ( 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, код 31764816) 36124,82 грн. основного боргу, 7929,03 грн. пені, 5418,72 грн. штрафу, 639,30 грн. 3% річних, 1526,36 грн. інфляційних збитків, 1331,24 грн. витрат по сплаті судового збору

3. В частині стягнення 1818,26 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2016року.

Суддя ОСОБА_2