Рішення № 57224820, 11.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2016 р. Справа № 911/148/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради

до Приватного підприємства «Квартал-Славутич»

за участю третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Славутицької міської ради

за участю третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек»

про визнання договору оренди недійсним

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №1-11/113 від 01.03.2016);

ОСОБА_2 (дов. б/н від 08.04.2016)

від відповідача ОСОБА_3 (дов. б/н від 17.02.2016);

ОСОБА_4 (дов. б/н від 17.02.2016);

від третьої особи-1 ОСОБА_5 (дов. б/н від 17.02.2016);

від третьої особи-2 не зявились.

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Квартал-Славутич» (відповідач) про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №531 від 30.08.2013 та зобовязання повернути орендоване майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про оренду державного і комунального майна», ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме позивач зазначає, що спірний договір оренди укладався без проведення відповідного конкурсу, без вжиття заходів щодо вивчення попиту на обєкт оренди та із зменшеним розміром орендної плати, а тому на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України просить визнати його недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2016 порушено провадження у справі №911/148/16, розгляд справи призначено на 18.02.2015.

10.02.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли клопотання №1-11/72 від 09.02.2016 (вх. №2938/16) та №1-11/72 від 09.02.2016 (2938/16) про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Славутицької міської ради на стороні позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» на стороні відповідача відповідно.

15.02.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання №85 від 12.02.2016 (вх. №3234/16) про долучення до матеріалів справи документів витребуваних ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2016.

16.02.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 12.02.2016 (вх. №3514/16), згідно якого відповідач заперечив проти позовної заяви, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що при укладанні спірного договору були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема відповідачем була подана відповідна заявка, яка була задоволена без проведення конкуру у звязку з тим, що подана друга заявка, на яку посилається позивач була одразу відкликана другим заявником, а саме ТОВ «ТРК «Євротек».

18.02.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від Виконавчого комітету Славутицької міської ради надійшли пояснення №01-12/355 від 17.02.2016 по справі №911/148/16, згідно яких підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2016 залучено в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Славутицької міської ради та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек», розгляд справи відкладено на 17.03.2016.

17.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання №1-11/150 від 15.03.2016 (вх. №5662/16), згідно якого просив долучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви №875 від 30.12.2015 залученим до участі у справі третім особам.

17.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли доповнення до позовної заяви (вх. №5663/16).

17.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» надійшли пояснення по справі №911/148/16 (вх. №5717/16), відповідно до яких не погоджується з заявленими позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №911/148/16 на 15 днів.

У судовому засіданні 17.03.2016 оголошено перерву до 31.03.2016.

31.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. №6567/16).

Судове засідання 31.03.2016 не відбулось у звязку з перебування судді Антонової В.М. на лікарняному.

04.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника ТОВ «ТРК «Євротек» надійшла заява (вх. №7044/16) про приєднання до матеріалів справи копії договору суборенди від 01.09.2013 з додатковими угодами та договір суборенди нежилого приміщення та обладнання від 01.09.2013 з договорами про внесення змін та актами приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2016 розгляд справи призначено на 11.04.2016.

У судовому засіданні 11.04.2016 представник позивача та третьої особи-1 підтримали позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Представник третьої особи-2 в судове засідання 11.04.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка третьої осби-2 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2013 в газеті «Теледень Славутич» №29 (766) було опубліковано реєстр обєктів комунального майна, які можуть бути передані в оренду, серед яких, зокрема, було приміщення магазину «Арбат», який знаходиться за адресою м. Славутич, Московський квартал, б. 8.

Після зазначеної публікації на адресу орендодавця надійшло дві заяви про оренду комунального майна приміщення магазину «Арбат», що знаходиться за адресою м. Славутич, Московський квартал, б. 8, а саме 29.07.2013 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» та 30.07.2013 від Приватного підприємства «Агенство консалтингу».

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників провадження, ТОВ «ТРК «Євротек» відповідно до заяви №00210-08/13-ТРК/ЧН від 02.08.2013 відмовилось від своєї заяви про надання в оренду вищезазначеного комунального майна.

07.08.2013 КП «ФКМ» звернулось із запитом №371 від 07.08.2013 до ТОВ «ТРК «Євротек», згідно якого повідомило, що ним було прийнято інформацію про аналювання заяви щодо оренди комунального майна та просило направити її також офіційним листом.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2013 ТОВ «ТРК «Євротек» повторно направило на адресу КП «ФКМ» лист №00215-08/13-ТРК/ЧН, згідно якого повідомило про аналювання своєї заяви щодо наміру оренди комунального майна, яка прийнята та зареєстрована КП «ФКМ» 28.08.2013 за №289.

30.08.2013 між Комунальним підприємством «Фонд комунального майна» (орендодавець) та Приватним підприємством «Агенство консалтингу» укладено договір №531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме будівлю магазину «Арбат», її інженерні мережі та комунікації, що є його невідємною частиною (майно), знаходиться за адресою Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, 8 і перебуває на балансі орендодавця.

Відповідно до п. 1.4, 1.5 договору балансова вартість орендованого майна, станом на 01.08.2013 становить 234 958,67 грн. Вартість орендованого майна згідно звіту про експертну оцінку, станом на 31.07.2013 становить 1 057 001,00 грн.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата по договору визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича», та за перший (базовий) місяць оренди вересень 2013 року (без урахування індексу інфляції за серпень 2013р.) становить: 15 855,02 грн, крім того ПДВ 3 171,00 грн. Всього з ПДВ 19 026,02 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

Відповідно до п. 7.1 договору договір вступає в силу з 01.09.2013 і діє до 30.08.2016.

01.09.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв з 01.09.2013 будівлю магазину «Арбат», загальною площею 589,50 м2, розміщену за адресою: Київська обл., м. Славутич, Московський увартал, 8, що знаходиться на балансі КП «ФКМ», що підтверджується актом прийому-передачі від 01.09.2013 до договору оренди №531 від 30.08.2013, підписаного і скріпленого печатками обох сторін договору.

25.10.2013 між КП «ФКМ» та ПП «Квартал-Славутич», у звязку з переіменуванням ПП «Агенство консалтингу» на ПП «Квартал-Славутич», укладено додаткову угоду №1 до договору №531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 30.08.2013, згідно якої сторони внесли зміни в преамбулу та в розділ «Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін» договору, змінивши при цьому назву та юридичну адресу орендаря.

Рішенням №1384-44-VI від 14.03.2014 «Про зміну назви комунального підприємства «Фонд комунального майна» та затвердження статуту комунального підприємства в новій редакції» Славутицької міської ради змінено назву комунальне підприємство «Фонд комунального майна» на комунальне підприємство «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради та затверджено статут Комунального підприємства «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради.

25.03.2014 між КП «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради та ПП «Квартал-Славутич», керуючись вищезазначеним рішенням Славутицької міської ради, укладено додаткову угоду №3 до договору №531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 30.08.2013, згідно якої сторони внесли зміни в преамбулу та в розділ «Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін» договору, змінивши при цьому назву орендодавця.

В позовній заяві, позивач просить суд визнати вищезазначений договір оренди недійсним, оскільки при його укладанні не було дотримано вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Положення «Про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич», затвердженого рішенням Славутицької міської ради від 15.12.2004 №550-41-IV.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановленні частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин ( п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України, відповідно до ч.1 якої, зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, аправляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Відповідно до абз. 1-3 п. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди

укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Відповідно до п. 3.1-3.4 Положення «Про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич» передача в оренду майна комунальної власності здійснюється виключно на конкурсних засадах (крім майна, що передається в оренду підприємствам, які мають пільги згідно з діючим законодавством).

Передумовою для передачі майна комунальної власності в оренду є письмове звернення на адресу орендодавця комунального майна від юридичних або фізичних осіб.

Якщо протягом 10 робочих днів з моменту опублікування в засобах масової інформації реєстру комунального майна, яке може бути передано в оренду, на адресу орендодавця надійшло одне письмове звернення з проханням про передачу обєкту майна комунальної власності в оренду, орендодавець має право самостійно визначити орендатора та заключити з ним договір.

Якщо протягом 10 робочих днів з моменту опублікування в засобах масової інформації реєстру комунального майна, яке може бути передано в оренду, на адресу орендодавця даного майна надійшло два і більше письмових звернень про передачу майна в оренду, орендодавець даного майна передає копії отриманих звернень до Відділу комунальної власності для проведення конкурсу на право оренди даного майна.

В цьому випадку рішення про передачу об'єктів комунального майна в оренду належить до компетенції Відділу комунальної власності та орендної комісії, а орендодавець цього майна укладає договір оренди на підставі письмового зобов'язання Відділу комунальної власності.

Орендодавець комунального майна реєструє отримані від юридичних або фізичних осіб звернення, та на протязі 12 робочих днів з моменту їх реєстрації дає письмову відповідь на адресу заявника. Письмова відповідь повинна містити: або мотивовану відмову від передачі в оренду комунального майна; або згоду на передачу цього майна в оренду з переліком необхідних документів, які необхідно надати для укладання договору оренди з конкретним орендодавцем комунального майна; або інформацію про передачу звернення до Відділу з питань комунальної власності з метою оголошення конкурсу на право оренди комунального майна.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що у звязку з тим, що поступило дві заявки щодо оренди спірного майна, а саме від ТОВ «ТРК «Євротек» та ПП «Агенство консалтингу» необхідно було відповідно до ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оголосити конкурс на право оренди, однак, на думку позивача, в порушення зазначеної норми, без оголошення конкурсної процедури, між КП «ФКМ» та ПП «Агенство консалтингу» було укладено спірний договір оренди.

Однак, такі твердження позивача спростовуються наявними в матеріалах справи документами та поясненнями сторін.

Зокрема, як встановлено судом, на адресу орендодавця поступило дві заявки щодо оренди обєкту комунальної власності, однак, один із заявників, а саме ТОВ «ТРК «Євротек», відкликав подану ним 29.07.2013 заявку.

Факт відкликання ТОВ "ТРК "Євротек" зазначеної вище заяви підтверджується наданими в судовому засіданні поясненнями представника ТОВ «ТРК «Євротек» (третьої особи-2) та поясненнями колишнього директора орендодавця ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, відмова ТОВ «ТРК «Євротек» від наміру орендувати спірне приміщення підтверджується наявним в матеріалах справи листуванням, зокрема, листом ТОВ «ТРК «Євротек» №00210-08/13-ТРК/ЧН від 02.08.2013 та №00215-08/13-ТРК/ЧН від 28.08.2013, листом КП «ФКМ» №371 від 07.08.2013 щодо прийняття інформації про відмову від заявки на оренду комунального майна та прохання направити таку відмову офіційним листом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що намір орендувати комунальне майно, а саме будівлю магазину «Арбат», загальною площею 589,50 кв.м, що знаходиться за адресою Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, буд. 8 та яка знаходиться на балансі КП «ФКМ» (в подальшому переіменоване в КП «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради), мав лише один заявник, а саме ПП «Агенство консалтингу» (в подальшому переіменоване в ПП «Квартал Славутич»), з яким відповідно до вимог чинного законодавства, без проведення конкурсу, і було укладено договір №531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 30.08.2013.

Крім того, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що при укладанні спірного договору не було дотримано вимог щодо проведення оцінки комунального майна, яка відповідно ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» має передувати укладенню договору.

Суд критично оцінює зазначені твердження позивача з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Звіт про оцінку майна, обєктом оцінки якого є будівля магазину «Арбат», загальною площею 589,5 кв.м, що знаходиться за адресою Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, буд. 8, складено 31.07.2013.

Згідно зазначеного звіту, величина вартості, отримана в результаті оцінки становить 1 057 001,00 грн.

Як встановлено судом, спірний договір №531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності укладено 30.08.2013, тобто з плином 1 місяця після проведення оцінки.

Відповідно до п. 1.5 договору стотрони визначили, що вартість орендованого майна згідно звіту про експертну оцінку, станом на 31.07.2013, становить 1 057 001,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Відтак, сторонами було дотримано вимоги ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Закон), оцінку комунального проведено до укладання договору оренди.

Посилання ж позивача, що зазначений звіт було затверджено рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради №396 лише 04.09.2013, після укладання договору оренди, що свідчить про недотримання вимог Закону, є хибним, з огляду на те, що ст. 11 Закону вимагає проведення оцінки майна, а не затвердження її рішенням ради.

Крім того, як встановлено судом, зазначене рішення про затвердження звіту з оцінки майна є чинним на дату укладання договору та предявлення позову до господарського суду, затвердження зазначеного звіту не вплинуло на істотні умови спірного договору оренди.

Суд звертає увагу, що розділом 4 Положення «Про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич» визначено порядок укладання договору оренди, зокрема абз. 1-3 п. 4.1 визначено, що договір оренди комунального майна укладається протягом 12 робочих днів з моменту проведення конкурсу чи з часу отримання звернення, якщо оренда здійснюється згідно з пунктом 3.2. цього Положення.

Перші 3 дні використовуються для підготовки проекту договору (проекту додаткової угоди), наступні 5 днів підписання договору (додаткової угоди) орендарем і візування відповідальною особою орендодавця та погодження з Відділом комунальної власності, останні 2 дні підписання договору (додаткової угоди) орендодавцем.

Договір без погодження з Відділом комунальної власності вважається недійсним.

Строки затвердження звіту про оцінку комунального майна, що передається в оренду не визначено чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сторонами було дотримано вимоги законодавства в частині проведення оцінки майна, що має передувати укладенню договору, крім того відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, визначених ст. 10 Закону та підписали його.

Крім того, як вбачається з відмітки на договорі № 531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 30.08.2013, договір був погоджений Відділом комунальної власності, послуг та приватизації.

Відповідно до абз. 4 п. 2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013 вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання недійсним договору №531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 30.08.2013 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про зобовязання ПП «Квартал-Славутич» повернути орендоване майно є похідною вимогою, яка з огляду на те, що судом відмовлено в задоволенні вимоги про визнання недійсним договору №531 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 30.08.2013, не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Позивачем було заявлено дві позовні вимоги, а саме визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №531 від 30.08.2013 та зобовязання повернути орендоване майно.

Згідно абз. 2 п. 2.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку обєднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.

Відповідно до абзацу 1 п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги, з яких одна немайнового характеру, а інша майнового, судовий збір повинен бути сплачений окремо за кожну вимогу.

Однак, як вбачається з платіжного доручення №1291 від 30.12.2015, доданого позивачем до позовної заяви, ним сплачено судовий збір у сумі 1 218,00 грн лише за немайнову вимогу, проте не сплачено судовий збір за майнову вимогу, а саме зобовязати ПП «Квартал-Славутич» повернути орендоване майно.

Як встановлено судом, сторони у п. 1.5 договору погодили вартість орендованого майна у розмірі 1 057 001,00 грн, відтак судовий збір, який підлягав сплаті за зазначену вище майнову вимогу складає 15 855,02 грн (1,5% х 1 057 00,00 грн).

Оскільки позивачем при поданні позову було сплачено лише 1 218,00 грн за вимогу немайнового характеру та несплачено до Державного бюджету судовий збір у розмірі 15 855,02 грн за вимогу майнового характеру, то зазначена сума у розмірі 15 855,02 грн підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з позивача, Комунального підприємства «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Агенство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, буд. 5; ідентифікаційний код: 32301037) в доход Державного бюджету України 15 855 (п'ятнадцять тисяч вісімсот пятдесят пять гривень) 02 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 18.04.2016

Суддя В.М. Антонова