Рішення № 57224815, 05.04.2016, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.04.2016р.Справа № 917/156/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2, проспект Московський,9 корп.5,офіс 101, Київ, 04073

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокультура Полтава , вул. Радянська,19,смт. Чорнухи, Полтавська область, 37100

простягнення215 220,28 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивачан/б / повідомлений належним чином/

від відповідача -н/б / повідомлений належним чином/

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором фінансовоголізингу № LC9211-10/13 від 02.10.2013 року яка утворилася з 08 вересня 2015 року.

03.03.2016 року представник за довіреністю ОСОБА_3 за вхід. № 2835 канцелярії суду подала клопотання про відкладення розгляду справі на іншу дату у звязку з неможливістю забезпечить участь свого представника так як всі уповноважені представники позивача перебувають в інших регіонах України та їх участю у розгляді судових справ. Суд його прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та долучив до матеріалів справи а.с. 41 45.

24.03.2016 року за вхід. № 3713 канцелярії суду представник за довіреністю позивача ОСОБА_4 на виконння ухвали суду подала копії витягів з ЄДРПОУ щодо інформfції про позивача та відповідача. Суд їх прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи а.с. 48-55.

31.03.2016 року за вхід. № 3713 канцелярії суду представник позивача ОСОБА_5 подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості відповідачу добровільно врегулювання господарського спору та продовжити строк вирішення спору на 15 днів. Суд дане клопотання прийняв до розгляду, розглянув по суті та відхилив, у звязку з тим, що відповідач на протязі двох місяці з моменту подання до нього позову (08.02.2016р. вхід. №180/16). та порушення провадження у справі № 917/156/16 ухвалою суду від 09.02.2016 року не виконав приписів пункту 4 її і не подав витребуваних господарських судом доказів, а саме: документально обгрунтованого відзиву на позовну заяву; в разі незгоди із ціною позову контррозрахунок її та ( копії платіжних доручень , квитанцій, банківських виписок з банківських рахунків щодо плати боргу і т.інше )як таке, що направлене на навмисне затягування вирішення суті спору по суті у встановлені статтею 69 ГПК України процесуальні строки а.с. 56-58.

Ухвалою суду у справі від 31.03.2016 року було відкладено розгляд справи на 08.30 год. на 05.04.2016р.

04.04.2016 року представник за довіреністю ОСОБА_3 за вхід. № 4154 канцелярії суду подала клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у звязку з неможливістю забезпечить участь свого представника у розгляді справи по суті, так як всі уповноважені представники позивача перебувають в інших регіонах України та їх участю у розгляді судових справ. Суд його прийняв до розгляду, розглянув по суті, відхилив його як безпідставне та не підтверджене доказами поважності причин і долучив до матеріалів справи а.с. 62.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи у звязку з закінченням строку вирішення господарського спору встановленого частиною 3 ст. 69 ГПК України та здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у нарадчій кімнатісуд, встановив наступне:

02.10.2013 p. між Позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2) та Відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокультура Полтава) був укладений договір фінансового лізингу №LC9211-10/13 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (Позивач) зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору ди. а.с. 10 14;19.

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач (Лізингодавець) передав у тимчасове володіння Відповідачу (Лізингоодержувачу) предмет лізингу - Мульчуючий глибоко розрихлювач JOHNDEERE 2700 (3,8 м), серійний номер 1N02700XPB0740283, 2011 року випуску, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 09.10.2013р.-а.с.25.

Проте, Відповідач в порушення умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5,п. 8.1.4 загальних умов фінансового лізингу - додаток №4 до договору (надалі - Загальні умови),а.с. 20-24 належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 215 220,28

гривень за наступними рахунками №№:

Номер рахунку-фактуриДата рахунку-фактуриСтрок оплати за рахунком-фактуроюСума до оплати за рахунком-фактурою, грн.LC9211-10/13/23-03501.09.201508.09.201570 366,63LC9211-10/13/24-03701.10.201508.10.201568 078,82LC9211-10/13/ev-03927.10.201503.11.20153 790,02LC9211-10/13/25-04002.11.201509.11.201572 984,81Всього: 215 220,28

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 Договору Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався за цим Договором сплачувати відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу та поточні лізингові платежі згідно Графіку розрахунку заборгованості/додаток № 1 договору-див.а.с. 17-18.

На підставі п. 4.2 Договору Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу у період з моменту підписання цього Договору до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBORЗ М плюс 7,75% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 Визначення Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.

Згідно з п.4.3 Договору Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Комісія Лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача згідно даних колонки D Графіку (Додаток 1 до Договору).

Згідно п.4.5 Договору, Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за Курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія ATОСОБА_1 ОСОБА_2 з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua(п.4.5 Договору).

Згідно п.4.6 Договору, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України -гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (Додаток 4 до цього Договору), а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність в яких може виникнути у Лізингоодержувача, оплачуються Лізингоодержувачем окремо за тарифами Лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

Такі умови Договору повністю відповідають ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг, яка передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися:

а)сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б)платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в)компенсація відсотків за кредитом;

г)інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі у новій редакції електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).

Крім того, відповідно до п.6.1. Загальних умов Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8 Договору Сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USDLIBORна період3 місяці (якщо в п. 1.8. Договору Сторони обрали валюту - Долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBORна період 3 місяці застосовується календарний квартал.

У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.2 Загальних умов змінений за правилами п. б.Ізагальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку- а.с.28-31.

У кожному рахунку-фактурі повторно зазначена дата його сплати, та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD, ставка Libor, ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної Сторонами іноземної валюти.

Відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до Позивача не звертався.

Окрім цього, відповідно до розділу 7 Страхування додатку №4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) на Лізингоодержувача (Відповідача) протягом строку лізингу покладено обов'язок забезпечувати страхування Предмета лізингу в страховій компанії та вчасно продовжувати страхування Предмету лізингу на випадок знищення (загибелі), розкрадання (викрадення), пошкодження (псування) Предмета лізингу до повного виконання зобов'язань за Договором (п. 7.1-7.3. Загальних умов фінансового лізингу). У випадку, якщо Лізингоодержувач (Відповідач) до закінчення дії страхового договору або граничного строку не здійснить сплату страхових платежів (платежу), то Лізингодавець (Позивач) має право самостійно застрахувати такий Предмет лізингу. А лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати Лізингодавцю такі витрати зі страхування Предмету лізингу, крім того ПДВ у розмірах, визначених чинним законодавством України (п. 7.4. Загальних умов фінансового лізингу). Відшкодування витрат на страхування Предмету лізингу, що понесені Позивачем, Відповідачем не здійснено.

Таким чином, Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст. 13 України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються ним .

Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу (ст. 2 - 3 України "Про фінансовий лізинг").

Умовами ст. 3 вказаного вище Закону встановлено, що предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути не споживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому ним .

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Згідно зі статтею 16 України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізінг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність Лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідач порушив зобов'язання за договором №LC9211-10/13 02.10.2013 p.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певнудію (передатимайно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщ овін не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (не належне виконання).

Частиною І статті509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Частина 2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 вищевказаного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до його умов /стаття 631 ЦК України /.

Статтею526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонам.

В результаті допущених порушення умов договору відповідач порушив взяті на себе договірні зобовязання і у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 215 220,28 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги а заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести иі обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і забезпечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказування.

Позивач відповідно до приписів статей 32-34; 36; 38 ГПК України надав належні докази / у матеріалах справи/ згідно яких довів обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог та які дають право суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач належним чином повідомлений в порушення приписів пункту 4 ухвали господарського суду від 09.02.2016р. та пункту 3 ухвали господарського суду від 31.03.2016 року не виконав витребуваних судом доказів та документів не подав, поважності причин неявки в судові засідання суд не повідомив, явку в судовий процес не забезпечив.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 4-47 ,12,18,21-22, 32-34,36,38, 44, 49, 69, 75,81-1, 82,82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокультура Полтава/ код ЄДРПОУ 36090282 ( 37204, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, с. Сухоносівка, вул. Соляниківська, 65 /юридична адреса/,адреса для листування: 37100, Полтавська обл., смт. Чорнухи, вул. Радянська, 19 п/р 26003711924330 в ATОСОБА_1 ОСОБА_2, МФО 380805на користьТовариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2 код ЄДРПОУ 34480657/04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, оф. 101/, п/рахунок

26008439273 в ATОСОБА_1 ОСОБА_2, МФО 380805заборгованість за договором фінансового лізингу №LC9211-10/13 від 02.10.2013 р. в сумі 215 220,28 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті двадцять гривень 28 копійок) та судові витрати по сплату судового збору у розмірі 3 228,30 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.

Повне рішення складено 12.04.2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.