Рішення № 57224735, 13.04.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 915/203/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 дов. № 312/10/01/08/16 від 21.03.2016

представник відповідача в судове засідання не зявився,

в засіданні приймає участь прокурор Левкович А.Є. посвідчення №035061 від 13.08.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Миколаївської місцевої прокуратури № 2 (54050, м. Миколаїв, просп. Жовтневий, 314), в інтересах держави в особі Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, 54024, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто, 54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45

про: - стягнення 131 369,67 грн.

- розірвання договору оренди

встановив:

Миколаївська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами (заява про зменшення позовних вимог № 718/10/01/08/16 від 13.04.2015) про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто

заборгованості з орендної плати у сумі 111 930,58 грн.;

- розірвання договору № 5412 від 01.06.2003, укладеного між Управлінням

з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто.

Відповідач в судове засідання 13/04/2016 не зявився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2016 та від 30.03.2016 були направлені відповідачеві та повернулись до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2016 та від 30.03.2016 направлені на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.06.2003 між Фондом комунальної власності міської ради (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто (далі орендар) був укладений договір № 5412 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності (далі Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення міської комунальної власності на підставі рішення 136-р від 28.05.03, розташоване на території: за адресою вул. Новозаводська, в будинку 7, площею 391,25 поверх 1 для використання під штрафний майданчик, виробничі потреби. Вартість приміщення складає 60820,00 грн. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 29.05.01 № 30/29 і становить без ПДВ за перший місяць оренди 253,42 грн. Орендна плата за перший місяць вноситься протягом трьох робочих днів після укладання договору оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3, п. 3.4 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

У відповідності до п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується позивачем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Так, фонд комунальної власності міської ради на виконання вимог Договору, згідно акту приймання-передавання від 01.06.2003 (а.с. 14) передав, а відповідач прийняв в оренду обумовлене договором нежитлове приміщення

В подальшому, сторонами були укладені угоди про зміни до договору оренди нерухомого майна від 01.06.2003 якими внесено відповідні зміни до нього.

Відповідно до п. 1 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.02.2008р., позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення міської комунальної власності за адресою: вул. Новозаводська, 7 площею 391,25 кв. м. під штрафний майданчик та виробничі потреби; вул. Новозаводська, 7 площею 4100 кв. м. під штрафний майданчик.

Згідно п. 2 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.02.2008, орендна плата становить 905,18 грн. за один місяць оренди і перераховується відповідачем позивачу щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Пунктом 9 Угоди про зміни визначено, що дана угода є невідємною частиною договору оренди та вступає в силу з 01.02.08.

Відповідно до п. 1 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.06.2008р., позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування ЦМК міської комунальної власності за адресою: вул. Новозаводська, 7, вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за експертною оцінкою 60820,00 грн. та 99619,00 грн.;

У відповідності до п. 2 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.06.2008, майно передається в оренду з метою використання під штрафний майданчик та виробничі потреби.

Згідно п. 3 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.06.2008, орендна плата становить 988,89 грн. за один місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

У пункті 4 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.06.2008 визначено, що в пунктах 2.1; 2.4; 2.7; 2.8; 7.1 договору оренди фразу акт приймання-передачі замінити на акт приймання-передавання

Пунктом 10 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.06.2008 сторони узгодили пункт 3.10 Договору викласти в наступній редакції: « У разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обовязку сплатити заборгованість за орендною платою в повному обсязі».

Відповідно до п. 30 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.06.2008, сторони погодили, в пункті 8.3 договору виключити другий абзац наступного змісту «У разі відмови орендодавця Договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору».

Згідно абз. 2 п. 33 Угоди про зміни, що вступила в силу з 01.06.2008, сторони узгодили, пункт 10.5 Договору викласти в такій редакції « У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору».

23.07.2013 між позивачем та відповідачем був укладений договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 5412 від 01.06.03, відповідно до п.п. 1., 2. якого:

- пункт 3.1 договору викладений в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.11 № 10/15, і становить без ПДВ 4577,85 грн. за один місяць оренди;

- даний договір є невідємною частиною договору оренди та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України застосовується до правовідносин сторін, які виникли між ними до укладання цього договору, а саме: з 01.06.2013.

Факт передачі позивачем відповідачу орендованого за договором майна підтверджується обставинами, встановленими рішеннями судів у справі № 915/1226/14 між тими ж сторонами, та жодними належними та допустимими доказами не спростовано відповідачем у даній справі.

Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі № 915/1226/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 у справі № 915/1226/14, задоволено позов прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі позивача про стягнення з відповідача 31134,96 грн. основного боргу по орендній платі за договором оренди майна від 01.06.2003 за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 та 1037,77 грн. пені за період з 28.01.2014 по 29.07.2014.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі № 915/1226/14, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015, які набрали законної сили, встановлений факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у користування орендованого за договором від 01.06.2003 майна та факт користування відповідачем майном по вул. Новозаводській, 7.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог зазначає, що відповідач зобовязання за Договором не виконав, не здійснив орендну плату за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати, яка згідно розрахунку позовних вимог складає 111 930,58 грн. (а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача лист № 1209/10/01/08/15 від 11.11.2015 з вимогою погашення боргу з орендної плати, до теперішнього часу відповіді на лист не надходило, заборгованість не погашена.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, згідно Договору оренди № 5412 від 01.06.2003 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 111 930,58 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей договір укладено строком на 10 рік (років), що діє з 01.06.03 до 01.06.13 включно.

Прокурор в судому засіданні зазначив, що строк дії договору № 5412 від 01.06.2003 був пролонгований на підставі п. 10.5 Договору, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Пунктом 10.4 Договору визначено, що за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 1.ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Частиною 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї сторони договір може бути розірвано достроково за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України

У відповідності до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Позивач у листі № 1209/10/01/08/15 від 11.11.2015, який був направлений на адресу відповідача просив погасити заборгованість з орендної плати та достроково розірвати договір оренди, звільнити орендоване приміщення та майданчик та повернути у належному стані орендодавцеві.

Враховуючи, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати та відповідач не виконував взяті на себе зобовязання згідно Договору № 5412 від 01.06.2003 щодо орендної плати за користування нежитловим приміщенням міської комунальної власності протягом року, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання Договору оренди № 5412 від 01.06.2003 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, укладеного між Управлінням з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання згідно Договору оренди № 5412 від 01.06.2003, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобовязань, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зменшенні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто

(54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 32508214) на користь Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, р/р 34225999002002 в ГУДКСУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 37992781) 111 930,58 грн. заборгованості з орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто

(54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 32508214) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, відомості про розрахункові рахунки відсутні,) 3056,96 грн. судового збору.

4. Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 5412 від 01.06.2003, укладеного між Управлінням з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс-Авто.

Повний текст рішення складено 15.04.2016

Суддя Н.О. Семенчук