Ухвала суду № 57224052, 14.04.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 квітня 2016 р. Справа № 909/203/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Ковальчук Р. О.,

за участю:

від позивач: ОСОБА_1 - представник, (довіреність б/н від 12.03.16),

від відповідач 1: не з'явився представник,

від відповідач 2: ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 28.03.16),

від відповідач 3: ОСОБА_3 - представник, (довіреність б/н від 01.03.16),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" про забезпечення позову у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" (вул. Набережно-Печерська дорога, буд.2, м. Київ, 01013)

до

відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОСОБА_4" (вул. Промислова, буд. 2, кім. 312, м. Київ, 02088)

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ТЕХНОЛОГІЇ" (вул. Бакинських комісарів, буд. 17А, Куйбишевський район, м. Донецьк, Донецька область, 83049)

відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС ПВП" (вул. Свободи, буд. 264, офіс 1, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78501)

про визнання укладеним договору поруки та стягнення коштів в сумі 5794895,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "ІСТ ОСОБА_4" (відповідач - 1), ТОВ "ОСОБА_5 ТЕХНОЛОГІЇ" (відповідач - 2) та ТОВ "АГРОСЕРВІС ПВП" (відповідач - 3) про визнання укладеним договору поруки та стягнення коштів в сумі 4887695,34 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29.03.2016.

15.03.2016 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. В даній заяві позивач зазначає, що окрім заявлених вже позовних вимог, умовами договору передбачено сплата штрафу, а тому просить збільшити розмір позовних вимог та стягнути солідарно з відповідачів кошти в розмірі 5794895,34 грн.

В судовому засіданні 29.03.2016 представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

29.03.2016 розгляд справи та розгляд вказаних заяв відкладено на 12.04.2016.

В судове засідання 12.04.2016 представник відповідача-1 не з'явився, проте його було повідомлено належним чином про дату та час судового засіданні, оскільки, останній був присутній на розгляді справи 29.03.2016.

12.04.2016 представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву.

В засіданні 12.04.2016 судом розглянуто та задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог.

12.04.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.2016 о 12:00 год.

14.04.2016 через канцелярію суду від позивача поступили додаткові пояснення до позовної заяви та додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову.

Після перерви в судовому засіданні 14.04.2016 розглянуто заяву позивача про забезпечення позову.

Позивач заяву про забезпечення позову підтримав, з підстав викладених у заяві та у додаткових поясненнях до заяви. Відповідач-2 та відповідач-3 проти задоволення зави про забезпечення позову заперечили.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач-1 явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому заяву про забезпечення позову розглянуто без його участі.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову слід задоволити, з врахуванням наступного:

18.12.2014 між ТОВ "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" (позивач, покупець) та ТОВ "ІСТ ОСОБА_4" (відповідач-1, постачальник) укладено договір постачання №1812/1 (далі - договір постачання), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продавати, а покупець приймати та оплачувати олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2013-2014 р.р. (товар), наливом, у кількості та асортименті згідно підписаних сторонами специфікацій та/або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання взятих на себе зобовязань за договором постачання позивач здійснив оплату товару на загальну суму 4536000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема, платіжним дорученням №24 від 23.12.2014 з відміткою про проведення платежу банком 24.12.2014 та випискою по особовому рахунку позивача за період з 24.12.2014 по 24.12.2014, виданої 04.03.2015.

З пояснень позивача випливає те, що не зважаючи на умови договору постачання відповідач-1 не виконував взяті на себе зобовязання з поставки товару та декілька разів просив позивача змінити графіки поставки товару. Зважаючи на добросовісність позивача та врахування побажань відповідача-1, позивач спершу уклав з відповідачем-1 Специфікації №1 та №2 від 23.12.2014 до договору постачання, а потім між ними Додаткову угоду №1 від 15.01.2015 до договору постачання та Специфікацію №3 від 15.01.2015 до договору постачання, відповідно до умов яких графік поставки товару було подовжено до 12.03.2015.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобовязань взятих на себе відповідачем-1, 17.12.2014 ТОВ "ОСОБА_5 ТЕХНОЛОГІЇ" (відповідачем-2) укладено поруку на користь ТОВ "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" (позивача), відповідно до умов якої у разі невиконання Відповідачем-1 умов Договору постачання в частині поставки вже оплаченого товару, відповідач-2 буде зобовязаний компенсувати 100% (сто відсотків) суми рівнозначної вартості невиконаних відповідачем-1 зобовязань за договором постачання.

Крім того, 17.12.2014 між ТОВ "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" (позивач) та ТОВ "АГРОСЕРВІС ПВП" (поручитель, відповідач-3) укладено договір поруки №17/12, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ "ІСТ ОСОБА_4", що виникли з договору постачання №1812/1 від 18.12.2014.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з порушенням відповідачем-1 умов договору постачання та на виконання умов договорів поруки, відповідно до норм чинного законодавства позивачем на адресу відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 було направлено письмові вимоги про виконання взятих на себе зобовязань за договорами поруки.

Незважаючи на все вищевикладене відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 не виконують своїх договірних зобовязань перед позивачем, а тому останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Станом на дату подачі позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області позивач допускає імовірність невиконання відповідачем-1, відповідачем-2 та відповідачем-3 рішення суду, а тому вбачає за доцільне забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яким володіє відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 й на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках відповідачів з огляду на наступне.

В поданій заяві позивач посилається на те, що відповідач-1 ухиляється від виконання зобовязань за Договором постачання в добровільному порядку, намагається затягнути судовий розгляд шляхом подачі заяви про відкладення розгляду справи, тим самим зловживає наданими йому процесуальними правами. Такими діями відповідач-1 отримує додатковий час для підготовки до негативних для нього наслідків шляхом відчуження активів у випадку задоволення позову. В усній розмові та переписці не заперечує невиконання взятих на себе зобовязань за вищевказаним договором постачання.

Крім того, позивач зазначає, що поручителі відповідач-2 та відповідач-3 зобов'язались як поручителі відповідати перед позивачем, проте, ні відповідач-2, ні відповідач-3 не дотримуються умов укладених договорів поруки та не виконують взяті на себе зобовязання.

З пояснень позивача в судовому засіданні випливає, що відповідач-2 та відповідач-3 як поручителі відповідача-1 з метою невиконання взятих на себе зобовязань можуть відчужити належне їм нерухоме майно.

З долучених позивачем письмових доказів до додаткових пояснень вбачається, що 29.12.2015 між ТОВ "ОСОБА_5 ТЕХНОЛОГІЇ" (іпотекодавець) та ТОВ "СЕЛЕКТ ГРУП" (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №1/28122015, відповідно до умов якого відповідач-2 як іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договором поставки №1-15122015 від 15.12.2015 передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку на умовах, визначених в даному договорі, предмет іпотеки.

Проаналізувавши доводи представника ТОВ "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" та положення договору іпотеки суд погоджується з твердженням позивача, що станом на дату укладення договору іпотеки, а саме 29.12.2015, відповідач-2 був належним чином інформований про невиконання відповідачем-1 умов договору постачання та зобовязання відповідача-2 як поручителя відповідача-1 виконати умови договору поруки.

Отже, у суду є підстави вважати, що відповідач-2, розуміючи настання відповідальності за невиконання відповідачем-1 умов договору постачання №1812/1 від 18.12.2014, вирішив захистити себе та зберегти за собою право власності на нерухоме майно шляхом укладення договору іпотеку з іпотекодержателем.

Суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність ймовірності зміни власника майна, що є предметом іпотеки, у випадку задоволення позовної заяви. Така зміна власника вірогідно може сприяти ухиленню відповідача-2 від виконання рішення суду у звязку з відсутністю у нього інших ліквідних активів. Високий ступінь імовірності відчуження майна у зазначений спосіб обумовлений зокрема наявністю у договорі іпотеки іпотечного застереження, яке за своїм значенням прирівнюється до окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя та дозволить набути предмет іпотеки у власність в позасудовому порядку.

З пояснень позивача в судовому засіданні випливає, що відповідача-3 намагався приховати місце свого перебування шляхом реєстрації місцезнаходження в Івано-Франківській області, хоча протягом тривалого часу знаходився та здійснював свою господарську діяльність в м. Києві.

Так, у відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно чи кошти, які є у відповідача на момент виконання рішення суду можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю.

Беручи до уваги долучену до матеріалів справи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта, щодо наявності у Відповідача-2 нерухомого майна, укладення Договору іпотеки №1/28122015 від 29 грудня 2015 року, відповідно до умов якого відповідач-2 як іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобовязання за договором поставки №1-15122015 від 15.12.2015р. передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку на умовах, визначених в даному договорі, предмет іпотеки, а саме наявне у відповідача-2 нерухоме майно, та дії відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 спрямовані на ухилення виконання взятих на себе зобовязань, що в майбутньому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних в повному обсязі, в зв'язку з чим заяву позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає замовленню. А тому слід накласти арешт на майно та грошові кошти всіх відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕУМ ІНДАСТРІЗ" (вул. Набережно-Печерська, буд.2, м. Київ, 01013, код 38963943) про забезпечення позову задоволити.

Накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОСОБА_4" (вул. Промислова, буд. 2, кім. 312, м. Київ, 02088, код 38311166), товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ТЕХНОЛОГІЇ" (вул. Бакинських комісарів, буд. 17А, Куйбишевський район, м. Донецьк, Донецька область, 83049, код 36167721), товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС ПВП" (вул. Свободи, буд. 264, офіс 1, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78501, код 39259406) солідарно в межах суми позову у розмірі 5794895,34 грн. (п'ять мільйонів сімсот дев'яносто чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень тридцять чотири копійки).

Накласти арешт в межах суми позову в розмірі 5794895,34 грн. (п'ять мільйонів сімсот дев'яносто чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень тридцять чотири копійки) солідарно на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОСОБА_4" (вул. Промислова, буд. 2, кім. 312, м. Київ, 02088, код 38311166) та знаходяться на поточних рахунках: р/р26000013013933 в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" МФО 320627, р/р26004425506300 в ПАТ "УкрСиббанк" МФО 351005; товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ТЕХНОЛОГІЇ" (вул. Бакинських комісарів, буд. 17А, Куйбишевський район, м. Донецьк, Донецька область, 83049, код 36167721) та знаходяться на поточному рахунку р/р26002381540800 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005; товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС ПВП" (вул. Свободи, буд. 264, офіс 1, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78501, код 39259406) та знаходяться на поточному рахунку р/р26009125609001 в ПАТ "ПОЛТАВА-БАНК" МФО 331489.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття - 14.04.2016 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення ухвали до виконання з 15.04.2016 до 15.04.2017.

Cуддя Грица Ю.І.