Рішення № 57224050, 18.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.16р. Справа № 904/10610/15

Судова колегія господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючий суддя Новікова Р.Г., судді: Євстигнеєва Н.М., Суховаров А.В. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» м. Київ

про стягнення суми основного боргу у розмірі 253266грн.48коп., інфляційної складової в розмірі 4903грн.30коп., пені в розмірі 17636грн.22коп. та процентів за користування коштами у розмірі 1503грн.66коп.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №ББУ/ПУ292/ВП/15 від 18.12.2015р.

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» звернулось до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 253266грн.48коп., інфляційної складової в розмірі 4903грн.30коп., пені в розмірі 17636грн.22коп. та 3% річних в розмірі1503грн.66коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленої продукції згідно видаткових накладних №27 від 02.04.2015р., №31 від 21.04.2015р., №32 від 21.04.2015р., №44 від 29.04.2015р., №45 від 29.04.2015р., №51 від 15.05.2015р., №57 від 01.07.2015р. на підставі договору №14-16/639-КП від 31.12.2014р. та повної оплати вартості поставленої продукції згідно видаткової накладної №22 від 17.03.2015р. на підставі договору №14-16/180-КП від 24.01.2014р.

Позивач зазначає, що на виконання договору №14-16/639-КП від 31.12.2014р. та специфікацій до цього договору від 03.03.2015р., від 01.04.2015р., від 14.04.2015р., від 28.04.2015р., від 13.05.2015р. ним було поставлено відповідачу продукцію на суму 243295грн.20коп.

Позивач вказує, що з урахуванням умов оплати, викладених у вказаних специфікаціях, відповідач мав сплатити вартість отриманої продукції протягом 5робочих днів з 90календарного дня з дати поставки продукції, а саме - за видатковою накладною №27 від 02.04.2015р. в строк до 09.07.2015р.; за видатковими накладними №31 від 21.04.2015р. та №32 від 21.04.2015р. в строк до 28.07.2015р.; за видатковими накладними №44 від 29.04.2015р. та №45 від 29.04.2015р. в строк до 01.08.2015р.; за видатковою накладною №51 від 15.05.2015р. в строк до 21.08.2015р.; за видатковою накладною №57 від 01.07.2015р. в строк до 06.09.2015р.

Оскільки відповідач не сплатив у встановлений строк суму боргу, позивач на підставі пункту 6.8 договору №14-16/639-КП від 31.12.2014р. нарахував пеню в розмірі 12164грн.76коп. за загальний період з 09.07.2015р. по 19.10.2015р.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач також заявив до стягнення суми 3% річних в розмірі 1222грн.33коп. та суму інфляційної складової в розмірі 4755грн.57коп. внаслідок невиконання грошових зобовязань за договором №14-16/639-КП від 31.12.2014р.

Позивач зазначає, що на виконання договору №14-16/180-КП від 24.01.2014р. та специфікації до цього договору від 10.11.2014р. згідно видаткової накладної №22 від 17.03.2015р. відповідачу було поставлено продукцію на суму 45324грн. зі строком оплати до 16.06.2015р. Вказана сума була погашена частково в розмірі 35352грн.72коп., несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 9971грн.28коп.

На підставі пункту 6.6 договору №14-16/180-КП від 24.01.2014р. позивач нарахував та заявив до стягнення суму пені в розмірі 5471грн.46коп. за період з 16.06.2015р. по 19.10.2015р.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач також заявив до стягнення суми 3% річних в розмірі 281грн.33коп. та суму інфляційної складової в розмірі 147грн.73коп. внаслідок невиконання грошових зобовязань за договором №14-16/180-КП від 24.01.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015р. порушено провадження у справі. У звязку з незявленням представників сторін та ненаданням витребуваних документів розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні від 09.02.2016р. повідомив, що заява про збільшення позовних вимог №б/н від 28.12.2015р. була надана позивачем помилково та не стосується справи №904/10610/15.

В письмових поясненнях від 11.02.2016р., наданих до суду 16.02.2016р., щодо договору факторингу, на який міститься посилання в додатковій угоді від 09.02.2015р. до договору №14-16/639-КП від 31.12.2014р., позивач зазначив, що виконання договору факторингу з регресом №334/59.2 від 05.08.2013р., укладеного з ПАТ «Перший Український ОСОБА_1», здійснюється шляхом списання коштів банком зі спеціально відкритого для цієї мети рахунку позивача, на який надходять кошти від боржників, у тому числі, відповідача.

Відповідно до пункту 5.8 договору факторингу та пункту 1 додаткової угоди від 09.02.2015р. до договору №14-16/639-КП від 31.12.2014р. оплата відповідачем коштів за отриманий від позивача товар здійснюється виключно на рахунок в ПАТ «ПУМБ», одержувач ТОВ «Контактенерго».

На думку позивача, це свідчить про те, що прямим одержувачем коштів залишається ТОВ «Контактенерго». Саме право позивача порушується відповідачем, незважаючи на подальше призначення та рух таких коштів. Відповідач не надав доказів оплати заявлених до стягнення сум ані позивачу, ані ПАТ «Перший Український ОСОБА_1». Крім того, норми глави 73 Цивільного кодексу України не містять заборони позивачу звертатись з позовом до суду з метою стягнення з боржника заборгованості.

У письмових поясненнях від 11.02.2016р. позивач виклав правову позицію з приводу дати поставки, яка співпадає з датою складання видаткової накладної.

В судовому засіданні від 17.02.2016р. представник відповідача надав відзив, в якому не погоджувався з позовними вимогами, посилаючись на приписи пунктів 1.5, 2.5.7, 10.3.7, 10.1.2 договору факторингу з регресом №334/59.2 від 05.08.2013р. Оскільки право вимоги за договором №14-16/639-КП від 31.12.2014р. належить ПАТ «Перший Український ОСОБА_1», у позивача відсутнє право вимоги за цим договором.

Також відповідач надав клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ПАТ «Перший Український ОСОБА_1».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016р. було залучено до участі у справі в якості в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ПАТ «Перший Український ОСОБА_1».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016р. у зв'язку із складністю вирішення спору суд ухвалив призначити колегіальний розгляд справи №904/10610/15 у складі трьох суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 23.02.2016р. у справі №904/10610/15 призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий колегії, суддя Новікова Р.Г., судді - Суховаров А.В., Євстигнеєва Н.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016р. справу №904/10610/15 було прийнято до провадження колегією суддів та призначене судове засідання.

У письмових поясненнях вих..№250-ЮД від 26.02.2016р. третя особа вказала, що протягом дії ліміту згідно договору факторингу з регресом №334/59.2 від 05.08.2013р. позивачем були відступлені третій особі права вимоги за контрактами, укладеними між позивачем та відповідачем:

- за контрактом №14-16/180-КП від 24.01.2014р. на суму 911498грн.40коп. (реєстри №5 від 27.05.2014р., №7 від 23.06.2014р., №8 від 03.07.2014р., №9 від 08.07.2014р., №11 від 08.08.2014р., №12 від 25.11.2014р., №13 від 27.11.2014р., №14 від 13.01.2015р., №15 від 31.03.2015р.);

- за контрактом №14-16/639-КП від 31.12.2014р. на суму 274770грн. (реєстри №17 від 01.07.2015р., №19 від 01.10.2015р.)

З 01.01.2015р. від ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок погашення боргу за наведеними договорами було отримано 404902грн.05коп. Станом на 23.02.2016р. загальний розмір боргу за відступленими правами вимоги щодо ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно договору факторингу з регресом №334/59.2 від 05.08.2013р. дорівнює 63481грн.95коп.

Також третя особа просила розглянути справу №904/10610/15 за відсутності представника ПАТ «Перший Український ОСОБА_1».

В письмових поясненнях №271-ЮД від 29.03.2016р. третя особа вказала, що право вимоги за видатковими накладними №31 від 21.04.2015р., №32 від 12.04.2016р., №44 від 29.04.2015р., №45 від 29.04.2015р., №51 від 15.05.2015р., №57 від 01.07.2015р. за договором №14-16/639-КП від 31.12.2014р. та видатковою накладною №22 від 17.03.2015р. за договором №14-16/180-КП від 24.01.2014р. були відступлені ПАТ «Перший Український ОСОБА_1», що підтверджується реєстром №15 від 31.03.2015р., реєстром №17 від 26.06.2015р., реєстром №19 від 01.10.2015р.

Право вимоги за видатковою накладною №27 від 02.04.2015р. за договором №14-16/639-КП від 31.12.2014р. до ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» не було відступлено.

До матеріалів справи третьою особою додані копії вказаних реєстрів з підписами та печатками сторін.

У письмових поясненнях від 28.03.2016р. представник позивача зазначив, що не був підписаний реєстр за формою згідно додатку №2 до договору факторингу з регресом №334/59.2 від 05.08.2013р., до якого внесені права вимоги ТОВ «Контактенерго» до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за договорами №14-16/639-КП від 31.12.2014р. та №14-16/180-КП від 24.01.2014р. про стягнення сум, що є предметом розгляду в даній справі.

Зворотного відступлення несплачених боржником прав вимоги за договорами №14-16/639-КП від 31.12.2014р. та №14-16/180-КП від 24.01.2014р. не було.

Також позивач надав до суду копії експрес-накладні, якими супроводжувались поставки продукції за спірними видатковими накладними згідно договорів №14-16/639-КП від 31.12.2014р. та №14-16/180-КП від 24.01.2014р.

В судовому засіданні від 29.03.2016р. відповідач вказав про повне погашення сум боргу та заявив про припинення провадження у справі в цій частині.

Внаслідок незявлення представника позивача розгляд справи відкладався на 29.03.2016р. та 12.04.2016р.

До суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи через неможливість бути присутнім. Також позивач вказав про повне погашення відповідачем суми боргу. Наслідком цього, на його думку, є припинення дії договору факторингу та не розповсюдження його положень на відносини між сторонами.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія відмовляє у його задоволенні. Суд неодноразово відкладав судові засідання внаслідок незявлення представника позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обовязок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989року).

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін та третьої особи, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» (далі постачальник) було укладено договір поставки №14-16/639-КП від 31.12.2014р. (далі договір №639-КП) з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 31.12.2014р., згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобовязується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі продукція) в асортименті, кількості, строки, за ціною та якісними показниками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

В пункті 8.1 цього договору сторони визначили, що цей договір вступає в силу з дати його підписання повноважними представниками та скріпленням печатками сторін. У випадку належного виконання сторонами своїх зобовязань строк договору встановлюється до 31.12.2015р.

Відповідно до пункту 4.1 договору №639-КП поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, в строки та якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікаціях до договору.

Пунктом 4.2 договору №639-КП передбачено, що умови поставки продукції DDP згідно «Інкотермс 2010» з урахуванням умов та застережень, викладених в договорі та/або відповідних специфікаціях. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. постачальник несе витрати, повязані з доставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення. У випадках, коли сторони в специфікаціях визначають інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюються положеннями, узгодженими сторонами у цих специфікаціях.

Відповідно до пункту 4.7 договору №639-КП датою поставки є дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці продукції автомобільним транспортом датою поставки є дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній.

Сторонами були складені та підписані специфікації від 03.03.2015р., від 01.04.2015р., від 14.04.2015р., від 28.04.2015р., від 13.05.2015р. до договору №639-КП, в яких сторони визначили асортимент, кількість, строки поставки, ціну та якісні показники продукції. Покупець мав сплатити вартість продукції протягом пяти робочих днів з 90календарного дня з дати поставки продукції.

На виконання умов договору №639-КП та узгоджених специфікацій, позивач поставив відповідачу продукцію згідно видаткових накладних №27 від 02.04.2015р. на суму 4462грн.80коп., №31 від 21.04.2015р. на суму 34386грн., №32 від 21.04.2015р. на суму15048грн., №44 від 29.04.2015р. на суму 27984грн., №45 від 29.04.2015р. на суму 19670грн.40коп., №51 від 15.05.2015р. на суму 13152грн., №57 від 01.07.2015р. на суму 128592грн. Як зазначав позивач вартість поставленої продукції в розмірі 243295грн.20коп. не була сплачена відповідачем в строк.

Також між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» (далі постачальник) було укладено договір №14-16/180-КП від 24.01.2014р. (далі договір №180-КП), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобовязується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі продукція) в асортименті, кількості, строки, за ціною та якісними показниками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

В пункті 8.1 цього договору сторони визначили, що цей договір вступає в силу з дати його підписання повноважними представниками та скріпленням печатками сторін. У випадку належного виконання сторонами своїх зобовязань строк договору встановлюється до 31.12.2014р. включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобовязань

Відповідно до пункту 4.1 договору №180-КП поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, в строки та якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікаціях до договору.

Пунктом 4.2 договору №180-КП передбачено, що умови поставки продукції DDP згідно «Інкотермс 2010» з урахуванням умов та застережень, викладених в договорі та/або відповідних специфікаціях. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. постачальник несе витрати, повязані з доставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення. У випадках, коли сторони в специфікаціях визначають інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюються положеннями, узгодженими сторонами у цих специфікаціях.

Згідно пункту 4.4 договору №180-КП датою поставки є дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником про приймання продукції.

На виконання положень договору №180-КП та узгодженої специфікації від 10.11.2014р., позивач поставив відповідачу продукцію згідно видаткової накладної №22 від 17.03.2015р. на суму 45324грн. На момент звернення позивача з позовом до суду несплачений залишок вартості продукції становив 9971грн.28коп.

Факт поставки продукції по обом договорам відповідачем не оспорюється.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» (далі банк або фактор) та ТОВ «Контактенерго» (далі клієнт) був укладений договір факторингу з регресом №334/59.2 від 05.08.2013р. (далі договір факторингу), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором. фактор зобовязується здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом.

Ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється в розмірі 914600грн. зі строком дії до 23.01.2015р. В подальшому, додатковою угодою №6 від 19.11.2014р. до договору, сторони змінили строк дії факторингового фінансування та визначили строк його дії до 30.03.2016р.

Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу право вимоги є відступленим клієнтом (набутим фактором) з моменту підписання сторонами реєстру, що містить таке право вимоги.

Як визначено в пункті 1.5 вказаного договору, внаслідок відступлення права вимоги фактор замінює клієнта як кредитора боржника, у звязку з чим до фактора переходять відповідні права кредитора за контрактом, включаючи права на отримання вартості майна(продукції)/виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойки, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом.

Згідно пункту 13.1 договору факторингу положення договору щодо відступлення клієнтом на користь фактора певного права вимоги до боржника, так само як і здійснення фактором факторингового фінансування набирають чинності з дати підписання сторонами і скріплення їх печатками реєстрів (згідно додатку №2 до договору).

В пунктах 2.1 та 2.2 договору факторингу вказано, що перелік боржників визначається сторонами у Переліку боржників згідно додатку №1 до договору, а умови придбання фактором права вимоги визначаються у Реєстрі, що складається за формою згідно додатку №2 до договору.

Первісна редакція Переліку боржників від 05.08.2013р. додатковими угодами №1 від 16.04.2014р., №2 від 24.04.2014р., №4 від 28.05.2014р., №5 від 31.07.2014р., №7 від 28.01.2015р., №8 від 16.04.2015р. викладалась в новій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, обовязання ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за договорами №14-16/639-КП від 31.12.2014р. та №14-16/180-КП від 24.01.2014р. були включені до Переліку боржників.

Згідно Реєстру №15 від 31.03.2015р., підписаного та засвідченого печатками товариств, клієнт уступив фактору на умовах договору факторингу право вимоги за видатковою накладною №22 від 17.03.2015р. на суму 45324грн. за договором №14-16/180-КП від 24.01.2014р.

Згідно Реєстру №17 від 26.06.2015р., підписаного та засвідченого печатками товариств, клієнт уступив фактору на умовах договору факторингу право вимоги за видатковими накладними №31 від 21.04.2015р. на суму 34386грн., №32 від 21.04.2015р. на суму 15048грн., №44 від 29.04.2015р. на суму 27984грн., №45 від 29.04.2015р. на суму 19670грн., №51 від 15.05.2015р. на суму 13152грн. за договором №14-16/639-КП від 31.12.2014р.

Згідно Реєстру №19 від 01.10.2015р., підписаного та засвідченого печатками товариств, клієнт уступив фактору на умовах договору факторингу право вимоги за видатковою накладною №57 від 01.07.2015р. на суму 128592грн. за договором №14-16/639-КП від 31.12.2014р.

Позивач не спростував належними та допустимими доказами факт укладення вказаних реєстрів.

Доказів відступлення позивачем третій особі права вимоги до відповідача за видатковою накладною №27 від 02.04.2015р. згідно договору №14-16/639-КП від 31.12.2014р. суду не надано. Згідно з поясненнями третьої особи право вимоги за цією видатковою накладною не було передано банку.

В пункті 3.2 договору факторингу передбачено, що укладенням цього договору сторони домовились, що клієнт поручається перед фактором за виконання боржником грошових зобовязань перед фактором, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлено фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимоги (далі зобовязання).

Відповідно до положень пункту 3.9 договору факторингу після виконання клієнтом зобовязання, до нього переходить відповідна частина прав фактора у зобовязанні вимагати від боржника відшкодування в повному обсязі виплат, здійснених клієнтом як поручителем на користь фактора.

В статті 9 договору факторингу передбачений механізм зворотного відступлення. Так, зворотне відступлення несплачених боржниками прав вимоги здійснюється без необхідності укладення між сторонами будь-яких додаткових правочинів на підставі письмового повідомлення, яке фактор направляє клієнту у визначених в пункті 9.1 цього договору випадках.

Згідно пункту 9.2 вказаного договору фактор вважається таким, що відступив, а клієнт вважається таким, що прийняв (набув) права вимоги у порядку зворотного відступлення з дати, вказаної у відповідному письмовому повідомленні фактора клієнту.

В матеріалах справи відсутні та суду не надані докази як зворотного відступлення, так і виконання клієнтом (позивачем) переданого зобовязання перед банком в порядку пункту 3.9 договору.

Таким чином, в березні, червні та жовтні 2015року (протягом дії договору факторингу) відбулось відступлення позивачем третій особі прав вимоги за видатковими накладними №31 від 21.04.2015р. на суму 34386грн., №32 від 21.04.2015р. на суму15048грн., №44 від 29.04.2015р. на суму 27984грн., №45 від 29.04.2015р. на суму 19670грн.40коп., №51 від 15.05.2015р. на суму 13152грн., №57 від 01.07.2015р. на суму 128592грн., №22 від 17.03.2015р. на суму 45324грн.

З огляду на положення договору факторингу, разом з правом вимагати сплату суму вартості майна(продукції)/виконаних робіт/наданих послуг, позивач передав третій особі права на отримання суми будь-яких штрафних санкцій (неустойки, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

На момент звернення до суду з позовом (10.12.2015р.) права на отримання вартості поставленої продукції, суми пені, 3%річних та інфляційної складової, нарахованих внаслідок несвоєчасної оплати поставленої продукції, за видатковими накладними №31 від 21.04.2015р. на суму 34386грн., №32 від 21.04.2015р. на суму15048грн., №44 від 29.04.2015р. на суму 27984грн., №45 від 29.04.2015р. на суму 19670грн.40коп., №51 від 15.05.2015р. на суму 13152грн., №57 від 01.07.2015р. на суму 128592грн., №22 від 17.03.2015р. на суму 45324грн., у позивача були відсутні. Адже вони були відступлені ПАТ «Перший Український ОСОБА_1».

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 248803грн.68коп., суми пені в розмірі 17176грн.55коп., суми 3% річних в розмірі 1465грн.88коп., суми інфляційної складової в розмірі 4846грн.31коп.

Як зазначалось раніше, сума боргу з оплати продукції за видатковою накладною №27 від 02.04.2015р. на суму 4462грн.80коп. згідно договору №639-КП не увійшла до складу вимог, переданих за договором факторингу.

З огляду на положення договору №639-КП вартість продукції мала бути оплачена відповідачем в строк до 09.07.2015р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана заборгованість була погашена відповідачем під час провадження у справі. Наведене є підставою для припинення провадження у справі в цій частині через відсутність предмету спору на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі пункту 6.8 договору №639-КП позивач заявив до стягнення суму пені в розмірі 459грн.67коп., нараховану за період з 09.07.2015р. по 19.10.2015р.

Судом було перевірено наданий розрахунок та встановлено, що розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Предявлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі. Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені за період з 09.07.2015р. по 19.10.2015р. в розмірі 459грн.67коп.

Через несплату вартості поставленої згідної видаткової накладної №27 від 02.04.2015р., на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, позивач заявив до стягнення суму 3%річних в розмірі 37грн.78коп. за період з 09.07.2015р. по 19.10.2015р. та інфляційну складову в розмірі 56грн.99коп.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 37грн.78коп. та інфляційну складову в розмірі 56грн.99коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» м. Харків до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» м. Павлоград за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» м. Київ про стягнення суми основного боргу у розмірі 253266грн.48коп., інфляційної складової в розмірі 4903грн.30коп., пені в розмірі 17636грн.22коп. та суму 3% річних у розмірі 1503грн.66коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» м. Павлоград (Код ЄДРПОУ: 00178353; Місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактенерго» м. Харків (Код ЄДРПОУ: 34014744; Місцезнаходження: 61058, АДРЕСА_1) суму інфляційної складової в розмірі 56грн.99коп., суму 3% річних в розмірі 37грн.78коп., суму пені в розмірі 459грн.67коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 75грн.26коп.

Припинити провадження у звязку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі в розмірі 4462грн.80коп.

Відмовити у задоволення решти позовних вимог.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 12.04.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 18.04.2016р.

Головуючий колегії, суддя ОСОБА_3

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Суддя А.В. Суховаров