Рішення № 57224012, 14.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.16р. Справа № 904/1429/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство " ВНДІкомпресормаш", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД", м. Кривий Ріг

про сплата боргу та штрафних санкцій

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 04/09-000257 від 12.01.2016 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш", м. Суми звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД", м. Кривий Ріг про стягнення заборгованості в розмірі 418 688,25 грн. пені в розмірі 23 207,88 грн. та 3% річних в розмірі 1578,66грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №012/14 від 14.07.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку за товар.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 12.04.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" (далі - Позивач) та ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ ( далі - Відповідач) був укладений договір № 012/14 від 14.07.2014р. (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити майно (далі Товар) перелік і кількість якого визначається специфікаціями, які з моменту підписання Сторонами і проставляння печаток сторін є невід'ємною частиною цього Договору. Специфікації повинні мати посилання на даний договір.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі вартості переданого покупцю товару протягом 45 календарних днів від дня передачі товару в пункті призначення поставки товару.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 418 688,25 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.11-13).

Відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 418 688,25грн.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 418 688,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.2 договору за порушення термінів оплати, постачальник має право вимагати, а покупець за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 23 207,88грн. за загальний період з 02.01.2016 року по 16.02.2016 року, перевіривши розрахунок яких господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування пені (зважаючи на те, що 01.01.2016 року є вихідним днем, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1155-р, 02.01.2016року та 03.01.2016 року є також вихідними днями), останній день оплати є 04.01.2016року, а відтак прострочення платежу почалось з 05.01.2016 року.

Враховуючи викладене, сума пені, яка підлягає стягненню складає 21 643,67 грн. за період з 05.01.2016 року по 16.02.2016 року. В решті позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 1578,66 грн. за загальний період з 02.01.2016року по 16.02.2016 року, перевіривши розрахунок яких господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 1479,75 грн. за період з 05.01.2016 року по 16.02.2016 року. В решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудження до стягнення з відповідача 418 688,25 грн. основного боргу, 21643,67 грн. пені та 1479,75 грн. 3% річних. В решті позовних вимог слід відмовити.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД" (50079, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, код ЄДРПОУ 21931694) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство"ВНДІкомпресормаш" (40020, м. Суми, Курський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00220434) 418 688,25 грн. основного боргу, 21643,67 грн. пені, 1479,75 грн. 3% річних та 6627,17 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2016

Суддя ОСОБА_2