Ухвала суду № 57223743, 18.04.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 квітня 2016 р. Справа № 909/852/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали заяви Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про грошові вимоги у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь",

в с т а н о в и в:

постановою господарського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2016 р. ТОВ "Санаторій Мізунь" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Повідомлення про визнання ТОВ "Санаторій Мізунь" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 19 лютого 2016 р.

13 квітня 2016 р., до канцелярії суду надійшла заява Долинської об'єднаної державної податкової інспекції про грошові вимоги до боржника в сумі 56 998 грн 48 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як визначено в ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частин 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01 січня 2016 р. становить 1 378 грн.

Так, заявнику до своєї заяви слід було додати докази сплати судового збору у розмірі 2 756 грн.

Серед доданих до заяви документів документ про сплату судового збору відсутній.

Разом з тим, кредитор у своїй заяві ставить питання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, особа, яка звертається із відповідною заявою, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Перевіривши долучені до заяви документи, суд встановив, що кредитор до своєї заяви не долучив жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору.

За змістом частин 1, 2 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не пізніше пяти днів з дня надходження заяви кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Враховуючи наведене, кредитора слід зобов'язати надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 23, 24, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити;

Долинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області зобов'язати надати суду докази сплати судового збору у строк до 26 квітня 2016 р.

СуддяТкаченко І. В.