Рішення № 57223618, 28.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.2016 Справа № 905/636/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальпром», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА»», с. Вовчанка Мар’їнського району Донецької області

про стягнення 151 619,11 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Виробничо-комерційне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальпром», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА»», с. Вовчанка Мар’їнського району Донецької області, основного боргу у розмірі 141 227,48 грн., пені у розмірі 7 061,37 грн., інфляційних витрат у розмірі 1 948,94 грн. та 3% річних у розмірі 1 381,32 грн. (Всього 151 619,11 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1635-ЦК від 13.05.2015р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору та специфікації від 13.05.2015р. до нього, копію видаткової накладної № 7051 від 02.06.2015р., копію рахунку-фактури № 7051 від 02.06.2015р., копію товарно-транспортної накладної № 7051 від 02.06.2015р., копію довіреності № 264 від 29.05.2015р. на отримання цінностей, копію листа-вимоги на суму 141 227,48 грн.

Справа слуханням відкладалась.

25 березня 2016 року через канцелярію суду та 28 березня 2016 року через електронну пошту суду від позивача надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Крім того, надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що у виконання п.4.3. договору він передав відповідачу усіх товаросупровідні документи. У разі, якщо б позивач не надав відповідних документів, то відповідач мав би, відповідно до ч.1 ст.666 ЦК України, встановити позивачу розумні строки для їх передання. Однак, жодних претензій щодо кількості, якості та асортименту товару, а також щодо товаросупровідних документів покупцем не висувалось.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву та витребуваних судом документів не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи, так як матеріалів у справі цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд –

ВСТАНОВИВ :

13 травня 2015 року між Виробничо-комерційним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальпром», м. Дніпропетровськ (надалі по тексту - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА»», с. Вовчанка Мар’їнського району Донецької області (надалі по тексту – покупець) укладений договір поставки № 1635-ЦК, згідно умов якого постачальник зобов’язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у даному договорі та специфікаціях, що є невід’ємними частинами договору. Покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності до умов даного договору.

У відповідності до п.5.4. договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даним договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 120 (сто двадцятого) календарного дня від дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови поставлення постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору, якщо інший більший строк відстрочення не узгоджений у відповідній специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

У виконання умов договору сторонами підписана специфікація від 13.05.2015р. на поставку продукції.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки та оплати. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.

Згідно п.5 специфікації, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даним договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 120 (сто двадцятого) календарного дня від дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови поставлення постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов договору, за видатковою накладною № 7051 від 02.06.2015р. позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на підставі довіреності № 264 від 29.05.2015р. на загальну суму 141 227,48 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З представленої видаткової накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про продукцію, а також містить відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

20 листопада 2015 року на адресу відповідача позивач надіслав лист-вимогу про оплату заборгованості за поставлений товар на суму 141 227,48 грн. Вказаний лист-вимога отриманий відповідачем 27.11.2015р., але був проігнорований та залишений без задоволення.

З урахуванням умов оплати відповідно до договору за видатковою накладною № 7051 від 02.06.2015р. та рахунком-фактурою № 7051 від 02.06.2015р. відповідач повинен був оплатити товар до 07.10.2015р.

Станом на час подачі позовної заяви до суду, сума основного боргу у сумі 141 227,48 грн. відповідачем не сплачена.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу несплачена та підтверджена матеріалами справи, позов Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальпром», м. Дніпропетровськ, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 141 227,48 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв’язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 7 061,37 грн., інфляційних витрат у розмірі 1 948,94 грн. та 3% річних у розмірі 1 381,32 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов’язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п.6.8. договору, у випадку несвоєчасної оплати, за письмовою вимогою постачальника, покупець сплачує йому неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення несвоєчасно оплаченої продукції, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

Отже, сторонами самостійно узгоджено розмір пені та здійснений позивачем розрахунок, який не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну, а також який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 7 061,37 грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов’язання з оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 1 948,94 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.5.4. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 381,32 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальпром», м. Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА»», с. Вовчанка Мар’їнського району Донецької області, про стягнення 124 280,43 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА»» (85621, Донецька область, Мар’їнський район, с. Вовчанка, вул. Нагорна, 1а, ЄДРПОУ 33959754) на користь Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальпром» (49044, м. Дніпропетровськ, пров. Шевченка, 3, ЄДРПОУ 13437017) основну заборгованість у розмірі 141 227,48 грн., пеню у розмірі 7 061,37 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 948,94 грн., 3% річних у розмірі 1 381,32 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 274,29 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.03.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2016р.

Суддя Л.Д. Подколзіна