Справа№592/5300/15-ц
Провадження №2/592/301/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2016 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
при секретарі: Троценко Ю. Ю. ,
за участю представника позивачки за довіреністю: ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю: ОСОБА_3 ,
за участю відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
05.06.2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ Надра ОСОБА_6 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, в якому вона зазначила про те, що відповідно до кредитного договору від 12.10.2005 року № 10/2005/01562028 та договору № 1 від 12.10.2005 року (далі разом кредитний договір) відкрите акціонерне товариство комерційний банк Надра в особі Філії ВАТ КБ Надра Сумське регіональне управління Слобожанщина (нове найменування публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра ) (далі позивач) надало ОСОБА_2 (далі відповідач-1) кредит у сумі 15000,00 (пятнадцять тисяч) доларів США, на умовах сплати відповідачем 12,00 % річних строком до 11.10.2025 року. Згідно кредитному договору відповідач зобовязаний забезпечити щомісячну сплату суми мінімального необхідного платежу погашення кредиту та відсотків, щомісячна сума мінімального платежу складає 188 доларів 74 цента, яка вноситься до 20 числа поточного місяця, кінцевий термін повернення кредиту 11.10.2025 року (п. п. 3.3.1. 3.3.6. кредитного договору; ст. 536 ЦК України) . Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Ст. 610 ЦК України під порушенням зобовязання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) . Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України) . Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Згідно з п. 4.2.4. кредитного договору позивач має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений п. 3.3.3. кредитного договору. Свою частину зобовязання, в якому позивач виступає кредитором, що виникло з кредитного договору, відповідач-1 не виконав. Враховуючи зазначене, заборгованість по кредитному договору станом на 07.05.2015 року згідно з розрахунком позивача складає: по заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена, 12552,40 доларів США, заборгованість по відсоткам, в тому числі прострочена, 531,74 доларів США (розрахунок додається) . Згідно п. 3.3.6. кредитного договору позичальник сплачує комісію за управління кредитом в розмірі 0,18 % від суми фактичного залишку за кредитом зазначеної у п. п. 1.1. договору щомісяця протягом користування кредитними коштами, одночасно з внесенням мінімально необхідного платежу, згідно п. п. 3.3.3. договору. Так комісія, яку зобовязаний сплатити позичальник та підлягає стягненню, складає 35,31 доларів США (розрахунок додається) . П. 5.2. договору передбачено, що у разі порушення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту визначених в п. п. 3.3.3. договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочення. У звязку з невиконанням обовязків за кредитним договором (несплатою заборгованості по кредиту, по відсоткам за користування кредитом) відповідачу відповідно до цього договору, ст. ст. 549 551 ЦК України нарахована пеня в розмірі 31580,31грн. , що на 07.05.2015 року за курсом НБУ є еквівалентом 1502,00 доларів США (розрахунок додається) . Для забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору 12.07.2005 року було укладено договори поруки з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8. Згідно п. 1. 1. договору поруки від 12.07.2005 року поручитель (надалі відповідач-2) ОСОБА_7 поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник (відповідач-1) і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п. 1.1. даного договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обємі, що і позичальник (відповідач-1) (п. 1.2. договору поруки та ст. ст. 553 555 ЦК України) . Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому (п. 1.3. зазначеного договору) . Кредитор набуває право вимоги від поручителя (відповідача-2) виконання зобовязання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником (відповідачем-1) зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані (п. 2.1. договору поруки) . Поручитель (відповідач-3) зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником (відповідачем-1) зобовязань і необхідності їх виконання поручителем (п. 2.2. договору поруки) . Згідно п. 1. 1. договору поруки від 12.10.2005 року поручитель (надалі відповідач-3) ОСОБА_5 поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник (відповідач-1) і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п. 1.1. даного договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обємі, що і позичальник. (Відповідач-1) (п. 1.2. договору поруки та ст. ст. 553 555 ЦК України) . Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому (п. 1.3. зазначеного договору) . Кредитор набуває право вимоги від поручителя (відповідача-3) виконання зобовязання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником (відповідачем-1) зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані (п. 2.1. договору поруки) . Поручитель (відповідач-3) зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником (відповідачем-1) зобовязань і необхідності їх виконання поручителем (п. 2.2. договору поруки) . Згідно п. 1. 1. договору поруки від 12.10.2005 року поручитель (надалі відповідач-4) ОСОБА_8 поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник (відповідач-1) і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п. 1.1. даного договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обємі, що і позичальник (відповідач-1) (п. 1.2. договору поруки та ст. ст. 553 555 ЦК України) . Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому (п. 1.3. зазначеного договору) . Кредитор набуває право вимоги від поручителя (відповідача-4) виконання зобовязання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником (відповідачем-1) зобовязання в цілому чи в будь-якій його частини не будуть виконані (п. 2.1. договору поруки) . Поручитель (відповідач-4) зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником (відповідачем-1) зобовязань і необхідності їх виконання поручителем (п. 2.2. договору поруки) . Позивачем 15.05.2015 року були направлені вимоги відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3 з пропозицією достроково виконати взяті на себе зобовязання за неналежне виконання своїх обовязків по кредитному договору, проте відповідачами не виконана пропозиція позивача, заборгованість до цього часу по кредиту не погашена. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Враховуючи зазначене, заборгованість по кредитному договору № 10/2005/01562028 згідно з розрахунком позивача станом на 07.05.2015 року складає 13084,14 доларів США та 32322,72 грн. , з яких: - по кредиту 12552,40 доларів США, - за відсотками 531,74 доларів США, - комісія 35,31 доларів США, - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 1502,00 грн. . Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 року були внесені зміни у статут ВАТ КБ Надра , відповідно до яких нове повне найменування банку стало: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА . Дані зміни, відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 4010 від 10.04.2009 року не є зміною організаційно-правової форми господарювання товариства. Згідно з ч. 2 ст. 30 ЦПК України відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи. Відповідно до ст. 32 ЦПК України позов може бути предявлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, предявляються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (ч. 1 ст. 113 ЦПК України) . Враховуючи вказане, розгляд даної справи може бути здійснений за місцем проживанням відповідача ОСОБА_2, тобто в Ковпаківському районному суді м. Суми. Також зазначає про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року № 83 Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 року № 26 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА , згідно з яким з 06.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА . Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.04.2015 року № 85 Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА . Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 16, 526, 599 ЦК України; ст. ст. 1 5, 8, 114, 119, 120, 126 ЦПК України, вона просила: 1. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банку Надра заборгованості за кредитним договором № 10/2005/01562028 в сумі 13084,14 доларів США та 32322,72 грн. , з яких: по кредиту 12552,40 доларів США, за відсотками 531,74 доларів США, комісія 35,31 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 1502,00 грн. (вхідний № 18021/15 від 05.06.2015 року) (т. 1 а. с. 2 6) .
24.07.2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ Надра ОСОБА_6 надала до Ковпаківського районного суду м. Суми уточнену позовну заяву, в якій вона зазначила про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 591/3847/15-ц за позовом ПАТ КБ Надра до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості. Вважаючи на те, що при подачі позову розрахунок було зроблено станом на 07.05.2015 року, а боржницею червні 2015 року була здійснена оплати по кредиту, та відповідно були нараховані відсотки по кредитному договору № 10/2005/01562028, відтак є необхідність зробити уточнення позовних вимог та викласти позовну заяву в наступній редакції. Відповідно до кредитного договору від 12.10.2005 року № 10/2005/01562028 та договору № 1 від 12.10.2005 року (далі разом кредитний договір) відкрите акціонерне товариство комерційний банк Надра в особі Філії ВАТ КБ Надра Сумське регіональне управління Слобожанщина (нове найменування Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра ) (далі позивач) надало ОСОБА_2 (далі відповідач-1) кредит у сумі 15000,00 (пятнадцять тисяч) доларів США, на умовах сплати відповідачем 12,00 % річних строком до 11.10.2025 року. Згідно кредитному договору відповідач зобовязаний забезпечити щомісячну сплату суми мінімального необхідного платежу погашення кредиту та відсотків, щомісячна сума мінімального платежу складає 188 доларів 74 цента, яка вноситься до 20 числа поточного місяця, кінцевий термін повернення кредиту 11.10.2025 року (п. 3.3.1. 3.3.6. кредитного договору; ст. 536 ЦК України) . Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Ст. 610 ЦК України під порушенням зобовязання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) . Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України) . Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Згідно з п. 4.2.4 кредитного договору позивач має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений п. 3.3.3. кредитного договору. Свою частину зобовязання, в якому позивач виступає кредитором, що виникло з кредитного договору, відповідач-1 не виконав. Враховуючи зазначене, заборгованість по кредитному договору станом на 13.07.2015 року згідно з розрахунком позивача складає: заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена, 12552,40 доларів США, заборгованість по відсоткам, в тому числі прострочена, 787,21 доларів США (розрахунок додається) . Згідно пункту 3.3.6. кредитного договору позичальник сплачує комісію за управління кредитом в розмірі 0,18 % від суми фактичного залишку за кредитом зазначеної у п. п. 1.1. договору щомісяця протягом користування кредитними коштами, одночасно з внесенням мінімально необхідного платежу, згідно п. п. 3.3.3. договору. Так комісія, яку зобовязаний сплатити позичальник та підлягає стягненню, складає 77,49 доларів США (розрахунок додається) . П. 5.2. договору передбачено, що у разі порушення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту визначених в п. п. 3.3.3. договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочення. У звязку з невиконанням обовязків за кредитним договором (несплатою заборгованості по кредиту, по відсоткам за користування кредитом) відповідачу відповідно до цього договору, ст. ст. 549 551 ЦК України нарахована пеня в розмірі 49903,83 грн. , що на 13.07.2015 року за курсом НБУ є еквівалентом 2277,00 доларів США (розрахунок додається) . Для забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору 12.07.2005 року було укладено договори поруки з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8. Згідно п. 1. 1. договору поруки від 12.07.2005 року поручитель (надалі відповідач-2) ОСОБА_7 поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник (відповідач-1) і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п. 1.1. даного договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обємі, що і позичальник (відповідач-1) (п. 1.2. договору поруки та ст. ст. 553 555 ЦК України) . Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому (п. 1.3. зазначеного договору) . Кредитор набуває право вимоги від поручителя (відповідача-2) виконання зобовязання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником (відповідачем-1) зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані (п. 2.1. договору поруки) . Поручитель (відповідач-3) зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником (відповідачем-1) зобовязань і необхідності їх виконання поручителем (п. 2.2. договору поруки) . Згідно п. 1. 1. договору поруки від 12.10.2005 року поручитель (надалі відповідач-3) ОСОБА_5 поручається, перед кредитором за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник (відповідач-1) і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п. 1.1. даного договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обємі, що і позичальник (відповідач-1) (п. 1.2. договору поруки та ст. ст. 553 555 ЦК України) . Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому (п. 1.3. зазначеного договору) . Кредитор набуває право вимоги від поручителя (відповідача-3) виконання зобовязання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником (відповідачем-1) зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані (п. 2.1. договору поруки) . Поручитель (відповідач-3) зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником (відповідачем-1) зобовязань і необхідності їх виконання поручителем (п. 2.2. договору поруки) . Згідно п. 1. 1. договору поруки від 12.10.2005 року поручитель (надалі відповідач-4) ОСОБА_8 поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник (відповідач-1) і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних у п. 1.1. даного договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обємі, що і позичальник (відповідач-1) (п. 1.2. договору поруки та ст. ст. 553 555 ЦК України) . Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому (п. 1.3. зазначеного договору) . Кредитор набуває право вимоги від поручителя (відповідача-4) виконання зобовязання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником (відповідачем-1) зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані (п. 2.1. договору поруки) . Поручитель (відповідач-4) зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником (відповідачем-1) зобовязань і необхідності їх виконання поручителем (п. 2.2. договору поруки) . Позивачем 15.05.2015 року були направлені вимоги відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3 з пропозицією достроково виконати взяті на себе зобовязання за неналежне виконання своїх обовязків по кредитному договору, проте відповідачами не виконана пропозиція позивача, заборгованість до цього часу по кредиту не погашена. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Враховуючи зазначене, заборгованість по кредитному договору № 10/2005/01562028 згідно з розрахунком позивача станом на 13.07.2015 року складає 13417,10 доларів США та 49903,83 грн. , з яких: - по кредиту 12552,40 доларів США, - за відсотками 787,21 доларів США, - комісія 77,49 доларів США, - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 49903,83 грн. . Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 року були внесені зміни у статут ВАТ КБ Надра , відповідно до яких нове повне найменування банку стало: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА . Дані зміни, відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 4010 від 10.04.2009 року не є зміною організаційно-правової форми господарювання товариства. Також зазначає про те, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05.06.2015 року Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Надра та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА розпочалась процедура ліквідації ПАТ КБ Надра та призначено ОСОБА_6 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку. Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, повязаних із здійсненням ліквідації. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 16, 526, 599 ЦК України, ст. ст. 1 5, 8, 114, 119, 120, 126 ЦПК України України, вона просила: 1. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банку Надра заборгованості за кредитним договором № 10/2005/01562028 в сумі 13417,10 доларів США та 49903,83 грн. , з яких: по кредиту 12552,40 доларів США, за відсотками 787,21 доларів США, комісія 77,49 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 49903,83 грн. (вхідний № 23732 від 24.07.2015 року) (т. 1 а. с. 93 97) .
29.02.2016 року представник відповідача ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відгук на позовну заяву, яку суд розцінює як заперечення проти позову, в якій він зазначив про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа № 592/5300/15-ц за позовом ПАТ КБ Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року. Керуючись правами, наданими відповідачу ст. ст. 27, 31 ЦПК України, відповідач-1 заявляє про заперечення проти позовних вимог позивача з урахуванням наступного: 1) За змістом позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідачів 787,21 доларів США. З розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитом, що доданий до уточненої позовної заяви, вбачається, що за час користування кредитом ОСОБА_2 сплатив 15429,80 доларів США процентів, а позивач нарахував йому 16217,01 доларів США. Особливу увагу суду слід звернути на період нарахування процентів. Так за наданим розрахунком вбачається, що позивач просить суд стягнути проценти, що обраховані за період з 12.10.2006 року по 12.07.2015 року. Однак, такий період, на думку відповідача-1, обраний позивачем в порушення вимог матеріального закону. Так за вимогою ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За змістом ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. З аналізу викладених правових норм вбачається, що однією з особливостей та істотною умовою договору кредиту є строк, на який грошові кошти передаються кредитодавцем у власність позичальника, та упродовж якого останній зобовязується повернути грошові кошти, та сплатити проценти (плату) за користування ними. Таким чином, вбачається, що проценти, як плата за користування переданими у власність грошовими коштами, нараховуються кредитодавцем та сплачуються позичальником за строк користування такими коштами, який визначається в договорі. Укладаючи кредитний договір № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року, сторони в п. 1.4. визначили, що грошові кошти надаються в користування на строк 240 місяців, а в п. п. 3.3.4. визначили, що кінцевим терміном повернення кредиту є 11.10.2025 року. Отже, відповідач-1 мав право користуватися наданими у кредит грошовими коштами до 11.10.2025 року та сплатити відсотки, що нараховуються в порядку, визначеному п. п. 1.3.1, 3.3.1. та 3.4. договору за весь період користування, а саме: з 12.10.2005 року до 11.10.2025 року. В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. В свою чергу, укладаючи кредитний договір № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року, сторони в п. 4.2.4. передбачили право кредитодавця (позивача) , у випадку не сплати позичальником чергового мінімального платежу, вимагати повернення кредитних коштів. З аналізу вимог ст. 1050 ЦК України вбачається, що вказана правова норма містить в собі право кредитодавця при наявності особливої умови в односторонньому порядку змінювати зобовязання, а саме: змінювати строк виконання зобовязання з повернення кредитних коштів. В свою чергу, право кредитодавця змінити строк виконання і зобовязання позичальника з повернення наданих в кредит коштів кореспондується з правовою нормою, що міститься в ст. 525 ЦК України, а саме: одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна ж строку користування кредитом змінює і строк, протягом якого кредитодавець має право нараховувати проценти за користування кредитом. В матеріалах справи міститься вимога позивача до ОСОБА_2 про дострокове повернення кредитних коштів, що направлена на адресу ОСОБА_2 15.05.2015 року. За вимогою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тож, оскільки сторони не передбачили в договорі умови, яка б встановлювала строк виконання позичальником зобовязання, у випадку односторонньої зміни зобовязання, то в силу вимог ст. 530 ЦК України, строк повернення кредиту є таким, що настав із закінченням семиденного строку з моменту предявлення вимоги. Таким чином, строк користування (повернення) кредиту становить з 12.10.2005 року до 22.05.2015 року включно. Тож, оскільки кредитодавець фактично скористався правом на односторонню зміну зобовязання ОСОБА_2 щодо строку повернення кредиту та в силу вимог ст. ст. 1048, 1050 ЦК України правова підстава нараховувати відсотки з 22.05.2015 відпала, а з цього моменту починають діяти охоронні норми, що передбачають правові наслідки порушення зобовязання. Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості за процентами за користування грошовими коштами, позивач попри відсутність правової можливості, продовжив нарахування процентів. Так, за даними розрахунку вбачається, що позивачем в травні 2015 року для розрахунку процентів використано період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року 31 день та нараховано 129,71 долар США процентів. Однак, оскільки 22.05.2015 року є останнім днем нарахування процентів за договором № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року, то період за який нараховуються проценти має складати з 01.05.2015 року по 22.05.2015 року 22 дні. Тож, розмір процентів за травень 2015 року складає: 12552,4 х 12 х 22/360/100 = 92,05 доларів США. У звязку з викладеним, вбачається, що позивачем необґрунтовано нараховано 213,39 доларів США (129,71 + 125,52 + 50,21 92,05) . Таким чином, до стягнення може бути предявлено лише 573,82 доларів США процентів за користування кредитом (787,21 - 213,39) . 2) Аналогічні помилки допущені при розрахунку заборгованості з комісії за користування кредитом, оскільки із змісту п. 3.3.6. договору № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року, в редакції додаткової угоди № 1 від 12.10.2005 року вбачається, що комісія сплачується за час користування кредитом, який в силу викладеного вище закінчився 22.05.2015 року, тож позивачем необґрунтовано нараховано комісію за травень 2015 року в сумі 6,78 доларів США (23,35 (12552,4 х 22 х 2,16/360/100) . І як наслідок предявлено до стягнення 77,49 доларів США, однак з урахуванням викладеного розмір заборгованості з комісії, що може бути стягнутий з відповідачів, складає: 48,12 доларів США (77,49 6,78 22,59 23,35 + 23,35) . 3) Стосовно розміру пені слід зазначити, що у відповідності до позовної заяви позивача (в редакції уточненої позовної заяви) , позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 2277,00 доларів США пені за порушення зобовязань з дострокового повернення кредитних коштів відповідачем-1 за договором № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року. За заявою ОСОБА_2 судом у справі було призначено судову економічну експертизу розрахунку пені, який додано до уточненої позовної заяви. За наслідками проведеного експертного дослідження (висновок судової економічної експертизи № 938 від 14.12.2015 року) , та на підставі належних та допустимих доказів, встановлено, що за визначений позивачем період розмір пені, який може бути стягнутий з відповідачів становить лише 1113,66 доларів США. Тобто в частині стягнення пені в сумі 1163,34 доларів США позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Слід також звернути увагу суду на ту обставину, що позовні вимоги позивача сформульовані без урахування валютного законодавства України. Так, позивач просить суд стягнути заборгованість в загальній сумі 13417,10 доларів США та 49903,83 грн. , з яких заборгованість по кредиту 12552,40 доларів США, за процентами 787,21 доларів США, комісія 77,49 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 49903,83 грн. . Однак, в силу вимог ч. 1 ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобам, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України гривня. На підставі вказаної правової норми, Пленум Верховного суду України, приймаючи постанову від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , в пункті 14 визначив: Згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. У звязку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Тож, на підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 192, 530, 547, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, він просив: 1. Відмовити ПАТ КБ Надра в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 213,39 доларів США процентів, 29,37 доларів США комісії та 1163,34 доларів США пені. 2. При винесенні рішення застосувати ч. 1 ст. 192 ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України, що викладене в п. 14 Постанови від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі (вхідний № 8214 від 29.02.0216 року) (т. 2 а. с. 103 106) .
У відкритому судовому засіданні представниця позивача за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримала з урахуванням уточнень, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та в уточній позовній заяві. Вона просила: Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банку Надра заборгованості за кредитним договором № 10/2005/01562028 в сумі 13417,10 доларів США та 49903,83 грн. , з яких: по кредиту 12552,40 доларів США, за відсотками 787,21 доларів США, комісія 77,49 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 49903,83 грн. .
У відкритому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 позов визнали частково, надали пояснення, аналогічні викладеним в запереченні проти позову. Вони просили: 1. Відмовити ПАТ КБ Надра в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 213,39 доларів США процентів, 29,37 доларів США комісії та 1163,34 доларів США пені. 2. При винесенні рішення застосувати ч. 1 ст. 192 ЦК України та розяснення, що викладені в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009 року.
Вислухавши пояснення представниці позивача за довіреністю ОСОБА_1, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.
Із змісту розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за договором № 10/2005/01562028 від 12.10.2015 року станом на 13.07.2015 року, доданого до уточненої позовної заяви, вбачається, що вона складає: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена 572,57 доларів США) : 12552,40 доларів США, 275104,46 гривень; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочені 720,24 доларів США) : 787,21 доларів США, 17252,87 гривень; заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена 45,95 доларів США) : 77,49 доларів США, 1698,31 гривень; пеня за прострочення сплати кредиту: 2277,00 доларів США, 49903,83 гривень. Загальна сума заборгованості: 15694,10 доларів США, 343959,48 гривень (т. 1 а. с. 98 100) .
Із змісту висновку судової економічної експертизи № 938 від 14.12.2015 року вбачається, що проведеним аналізом наданих виписок банку визначено, що позичальником станом на 12.07.2015 року на виконання умов кредитного договору перераховано грошових коштів на суму 20730,58 доларів США, в тому числі банком зараховано: на погашення тіла кредиту 2447,60 доларів США, відсотків 15429,80 доларів США, комісії 2853,18 доларів США, заборгованість по кредиту 12552,40 доларів США. Проведеним дослідженням наданих документів визначено невідповідність між фактичними датами сплати позичальником грошових коштів, вказаних у виписках банку та в розрахунку пені. При розрахунку пені початковий період прострочення виплати значиться 13.07.2014 року, сума заборгованості мінімальних платежів визначена у наступних розмірах: - 193,56 доларів США (у розрахунку з 13.07.2014 року по 16.07.2014 року) , фактично сплачено 21.07.2014 року; - 193,56 доларів США (у розрахунку з 17.07.2014 року по 20.07.2014 року) , фактично сплачено 21.07.2014 року, 23.07.2014 року; - 323,30 доларів США (у розрахунку з 21.07.2014 року по 20.08.2014 року) , фактично сплачено 19.08.2014 року; - 278,34 доларів США (у розрахунку з 21.08.2014 року по 20.09.2014 року) , фактично сплачено 19.09.2014 року; - 324,27 доларів США (у розрахунку з 21.09.2014 року по 20.10.2014 року) , фактично сплачено 20.10.2014 року; - 349,73 доларів США (у розрахунку з 21.10.2014 року по 12.11.2014 року) , фактично сплачено 20.11.2014 року; - 349,73 доларів США (у розрахунку з 13.11.2014 року по 20.11.2014 року) , фактично сплачено 20.11.2014 року; - 373,04 доларів США (у розрахунку з 21.11.2014 року по 20.12.2014 року) , фактично сплачено 19.12.2014 року; - 509,92 доларів США (у розрахунку з 21.12.2014 року по 20.01.2015 року) , фактично сплачено 19.01.2015 року; - 673,45 доларів США (у розрахунку з 21.01.2015 року по 05.02.2015 року) , - 673,45 доларів США (у розрахунку з 06.02.2014 року по 20.02.2015 року) , - 711,34 доларів США (у розрахунку з 21.02.2015 року по 03.03.2015 року) , - 711,34 доларів США (у розрахунку - з 04.03.2015 року по 20.03.2015 року) , фактично сплачено 20.03.2015 року; - 767,82 доларів США (у розрахунку з 21.03.2015 року по 20.04.2015 року) , фактично сплачено 22.04.2015 року; - 1000,74 доларів США (у розрахунку з 21.04.2015 року по 20.05.2015 року) , - 1193,15 доларів США (у розрахунку з 21.05.2015 року по 02.06.2015 року) , - 1145,69 доларів США (у розрахунку з 03.06.2015 року по 21.06.2015 року) , фактично сплачено 03.06.2015 року; - 1338,76 доларів США (у розрахунку з 22.06.2015 року по 30.06.2015 року) , - 1338,76 доларів США (у розрахунку з 01.07.2015 року по 12.07.2015 року) . Слід зазначити, що даний розрахунок не відповідає умовам кредитного договору № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року, так як згідно п. 5.2. кредитного договору № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % за кожний день прострочення від несвоєчасно сплаченого мінімального платежу, при цьому мінімальний платіж складає 162 долари США (п. п. 3.3.2. кредитного договору) , термін сплати до 20 числа кожного місяця (п. п. 3.3.3. кредитного договору) . Проведеним експертним дослідженням визначено, що за період з 13.07.2014 року по 12.07.2015 року пеня за прострочення несвоєчасно сплаченого мінімального платежу складає 1113, 66 доларів США. Таким чином, за результатами проведеного дослідження в обсязі наданих документів розрахунок пені за прострочення сплати мінімального платежу за період з 13.07.2014 року по 12.07.2015 року, проведений банком, не відповідає умовам кредитного договору № 10/2005/01562028 від 12.10.2005 року, укладеного між ПАТ КБ Надра та ОСОБА_2 . Відповідно до проведеного експертного дослідження, розмір пені за період з 13.07.2014 року по 12.07.2015 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 з урахуванням кредитного договору № 10/2005/0156028 від 12.10.2005 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором складає 1113,66 доларів США. Відповідно до проведеного експертного дослідження в обсязі наданих документів розрахунок пені за прострочення сплати мінімального платежу за період з 13.07.2014 року по 12.07.2015 року, проведений банком не відповідає умовам кредитного договору № 10/2005/0156028 від 12.10.2005 року, укладеного між ПАТ КБ Надра та ОСОБА_2 та наданим на дослідження випискам банку. Відповідно до проведеного експертного дослідження в обсязі наданих документів розмір пені за період з 13.07.2014 року по 12.07.2015 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 з урахуванням кредитного договору № 10/2005/0156028 від 12.10.2005 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором складає 1113,66 доларів США (т. 2 а. с. 58 76) .
Оголосивши та дослідивши висновок експерта в судовому засіданні у сторін, представників сторін та у суду не виникло сумнівів щодо компетентності, обєктивності та незаінтересованість експерта у результатах розгляду справи. Також судом було встановлено, що експерт не вийшов за межі своєї компетенції, а його висновки ґрунтуються на одержаних ним відомостях, що самим експертом самостійно не відбиралися вихідні дані, що вказаних даних було достатньо для зроблених ним висновків. Також у сторін, представників сторін та у суду не виникло сумнівів наукової обґрунтованості висновку, правильності застосування конкретних методик, їх дозволеність. Судом також було враховано, що висновки експерти є логічними, послідовними, а також те, що на всі питання експертом були дані відповіді. Судом були зіставлені висновки експерта з установленими у справі фактичними даними. Після дослідження висновку експерта судом не була встановлена наявність суперечностей між його висновками з установленими у справі фактичними даними, відтак підстави для призначення повторної експертизи відсутні.
Отже, що стосується вимоги про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банку Надра заборгованості за кредитним договором № 10/2005/01562028 в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань в сумі 49903,83 гривень, то суд дійшов до наступного висновку.
Оскільки представниця позивача за довіреністю ОСОБА_1 не надала будь-яких доказів на спростування висновку експерта в частині розміру пені за несвоєчасне виконання зобовязань в сумі 1113,66 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28.03.2016 року становить 29033,49 грн. , оскільки представник відповідача ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 погодились з висновком експерту в частині розміру пені за несвоєчасне виконання зобовязань в сумі 1113,66 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28.03.2016 року становить 29033,49 грн. , відтак суд дійшов до висновку про те, що в цій частині позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому в цій частині позов слід задовольнити частково.
Отже, що стосується вимоги про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банку Надра заборгованості за кредитним договором № 10/2005/01562028 в частині стягнення відсотків та комісії за користування кредитом в сумі 787,21 доларів США та 77,49 доларів США відповідно, то суд дійшов до наступного висновку.
Суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 про те, що банком був невірно визначений період можливого нарахування відсотків та комісії за користування кредитом в травні 2015 року, а саме: з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року. Вірним слід вважати період часу з 01.05.2015 року по 22.05.2015 року, оскільки це ґрунтується на вимогах положень ст. ст. 525, 530, 1048, 1050 ЦК України. Крім того, представниця позивача за довіреністю ОСОБА_1 не надала будь-яких доказів на спростування цих доводів. Тому стягненню підлягає заборгованість: - по сплаті відсотків в сумі 573,82 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28.03.2016 року становить 14959,68 гривень; - по сплаті комісії в сумі 48,12 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28.03.2016 року становить 1254,50 гривень. Відтак суд дійшов до висновку про те, що в цій частині позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому в цій частині позов слід задовольнити частково.
Крім того, з аналізу чинного конституційного, цивільного законодавства України з урахуванням рекомендацій та розяснень, наданих Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вбачається наступне.
Згідно ч. 1 ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Згідно ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.
Із змісту ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України вбачається, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Згідно ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю іноземна валюта як засіб платежу може використовуватися лише у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту. Такі розрахунки повинні здійснюватися лише через уповноважені банки в порядку, встановленому Національним банком України. Розрахунки іноземною валютою між резидентами допускаються лише в магазинах безмитної торгівлі, а також під час реалізації товарів на шляху руху транспортних засобів при міжнародних перевезеннях.
Із змісту п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009 року вбачається, що згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. У звязку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобовязання) , валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобовязання і фактичного його виконання є національна валюта України гривня. Отже, у національній валюті України підлягають обчисленню та стягненню й інші складові грошового зобовязання (пеня, штраф, неустойка, проценти) .
Крім того, суд бере до увагу ту обставину, що відповідачка ОСОБА_7 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_4, що підтверджується паспортом громадянина України серії МВ № 588107, виданим 18.08.2015 року Ковпаківським РВ у місті Суми УДМС України в Сумській області (а. с. 125, 126) .
Дане рішення Ковпаківського районного суду м. Суми ухвалене з урахуванням судової практики та правових позицій Верховного Суду України, а саме: з урахуванням листа Верховного Суду України Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2014 року від 01.03.2015 року (опублікування в періодиці: Вісник Верховного Суду України, 2015, 00, № 3, Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, 2015, 04, № 16-17, Вісник Верховного Суду України, 2015, 00, № 4) , з урахуванням постанови Верховного Суду України від по справі № 6-1680цс15 від 10.02.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56160791) , з урахуванням постанови Верховного Суду України від 21.10.2015 року по справі № 6-831цс15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53026189) , з урахуванням постанови Верховного Суду України від 10.09.2014 року по справі № 6-32цс14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41019672) , з урахуванням з урахуванням постанови Верховного Суду України від 02.07.2014 року по цивільній справі № 6-79цс14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39689407) , з урахуванням постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року по цивільній справі № 6-49цс12 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24976442) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 213 215, 218, 222 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра заборгованість за кредитним договором № 10/2005/01562028: - по кредиту 12552,40 доларів США; - за відсотками 573,82 долари США; - комісія 48,12 доларів США; - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 1113,66 доларів США, а разом 14288 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28 березня 2016 року становить 372492 (триста сімдесят дві тисячі чотириста девяносто дві) гривні 90 копійок.
Рішення може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий: І.Г. Бичков
Судове рішення № 57220769, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 28.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 592/5300/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: