Ухвала суду № 57220417, 15.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/494/16

Номер справи місцевого суду: 523/4701/16-к

Головуючий у першій інстанції Шкорупеєв

Доповідач Олініченко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді Олініченко В.В.,

суддів: Грищенко Л.Д., Мандрика В.О.,

секретар судового засідання Книгиницький О.І.,

за участю прокурора Суботіна Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.04.2016 р. про задоволення клопотання слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, працюючого по найму, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ст. 289 ч. 2 КК України, внесеного до ЄРДР 30.03.2015 р. за № 12015160490006402, -

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 01.11.2015 р. о 00 годин 30 хвилин, знаходячись в приміщенні автомийки «Сапфір», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балковська, 14, на якій останній працював різноробочим, маючи при собі ключі від автомобіля НОМЕР_1, темно- зеленого кольору, які йому передав власник ОСОБА_4, відчинивши водійські дверцята вищевказаного автомобіля, сів за кермо та завів автомобіль, після чого з території автомийки виїхав з метою пересування по м. Одесі, не маючи відповідного дозволу власника на керування та розпорядження автомобілем.

Того ж дня, керуючи зазначеним вище автомобілем, знаходячись на перехресті вул. Дніпропетровська дорога та вул. Академіка Заболотного, ОСОБА_2 став учасником ДТП, внаслідок чого пошкодив ряд вузлів та агрегатів автомобіля, завдавши потерпілому ОСОБА_4 значної матеріальної шкоди у розмірі 160800 гривень.

10.11.2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

В цей же день, за клопотанням слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського РВП в м. Одесі ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання із покладенням на нього обовязків: прибувати до слідчого за першою вимогою та не відлучатись із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду.

30.12.2016 р. ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за клопотанням того ж слідчого надано дозвіл на затримання ОСОБА_2, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобовязання на тримання під вартою.

В той же день, постановою слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі ОСОБА_3 від 30.12.2015 р. ОСОБА_2 було оголошено у розшук.

07.04.2016 р. слідчому судді Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, обґрунтоване тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, на дзвінки слідчого останній не відповідав та втік з місця свого мешкання, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрюваний може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, та крім того, він не одружений і дітей не має, тому застосування більш мякого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним вище ризикам.

07.04.2016 р. ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси задоволено зазначене вище клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати 55120 гривень. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано достатньо матеріалів на підтвердження того, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може бути застосований з огляду на існуючі ризики, оскільки ОСОБА_2 може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідка ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_4 у цьому ж кримінальному провадженні, яким погрожував розправою, що підтверджується тим, що злочин був скоєний біля будинку потерпілої та свідка, також може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже він неодноразово засуджений за злочини аналогічного характеру, крім того, він офіційно не працевлаштований.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_2 більш мякий запобіжний захід у вигляді особистої поруки або домашнього арешту, посилаючись на те, що ухвала є незаконна, безпідставна та занадто сувора, оскільки всі ризики, які перелічені в клопотанні слідчого не відповідають дійсності та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, адже ОСОБА_2 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування та продовжувати злочинну діяльність або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, він вину визнає повністю, активно сприяє розкриттю злочину, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, а застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який являється винятковим запобіжним заходом, є занадто суворим та несправедливим. Також апелянт зазначає, що при врученні підозри та при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання у ОСОБА_2 не було захисника, а те, що він знаходиться у розшуку, він не знав.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти апеляції, розглянувши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Висновок слідчого судді про наявність ризику переховування підозрюваного від слідчого, прокурора, суду та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для його запобігання - є обґрунтованим.

Як видно з апеляційної скарги, в ній не спростовується висновок слідчого судді про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2

З наведених вище даних вбачається, що на підставі клопотання слідчого слідчим суддею 10.11.2015 р. до підозрюваного ОСОБА_2, який на той момент проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5, було обрано запобіжний захід у виді особистого зобовязання та на нього покладено обовязки: прибувати до слідчого за першою вимогою; не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду та попереджено про наслідки невиконання покладених обовязків.

Проте підозрюваний покладені на нього обовязки не виконав, мобільний телефон відключив, без дозволу слідчого виїхав за межі м. Одеси та, як пояснив захисник, став проживати в ІНФОРМАЦІЯ_6, де працював. Про нове місце проживання, місце роботи слідчий не був повідомлений ні самим ОСОБА_2, ні його родичами. Вказані обставини з очевидністю свідчать про те, що підозрюваний став переховуватись від органу розслідування, чим перешкоджав проведенню досудового слідства та змусив слідчого оголосити його в розшук, звернутись до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного та доставку його в судове засідання.

Вказані обставини слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги як такі, що вказують на наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування і цьому ризику неможливо запобігти іншим чином, крім застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_2 намагався незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що злочин було вчинено біля будинку потерпілої та свідка та під час затримання погрожував розправою з останніми; що він може вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічного характеру, оскільки раніше неодноразово судимий та офіційно не працевлаштований є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження та явно не стосуються підозрюваного, який раніше не судимий, нікому не погрожував, в цьому провадженні є потерпілий ОСОБА_4, а не потерпіла і злочин не вчинявся біля будинку потерпілого. Вказані обставини явно свідчать про описку, допущену слідчим суддею.

Крім того, призначаючи заставу у розмірі 40 мінімальних заробітних плат слідчий суддя не в повній мірі врахував матеріальне положення підозрюваного, який не має ніякого майна а також будь-яких фінансових статків, працює по найму та зароблені кошти витрачає на харчі та утримання житла. Вказані дані відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України, де зазначено, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, були підставою для визначення застави у мінімальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Також обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, слідчий суддя, не перевіривши коли закінчується строк досудового розслідування, прийняв таке рішення в порушення вимог ст. 197 ч.3 КПК України, відповідно до якої строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ст. 219 КПК строк досудового розслідування складає 2 місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. ОСОБА_2 повідомлено про підозру 10.11.2015 р. Досудове розслідування по даному кримінальному провадженню зупинено 30.12.2015 р., в звязку з розшуком підозрюваного. ОСОБА_2 був розшуканий та доставлений до суду 07.04.2016 р. Строк розслідування по справі мав закінчитися 10.01.2016 р., а кримінальне провадження було зупинено за 11 днів до кінця цього строку. На момент розгляду клопотання слідчого, якщо кримінальне провадження було поновлено 07.04.2015 р., залишалось 11 днів, а слідчий суддя продовжив строк тримання під вартою підозрюваного за межами цього строку - аж до 05.06.2016 р., що не відповідає вимогам закону.

В ході апеляційного розгляду встановлено, що тільки 12.04.2016 р. керівником Одеської місцевої прокуратури №4 було продовжено строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню до 3-х місяців до 16.05.2016 р.

Таким чином строк тримання під вартою відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України може бути обрано тільки по 16.05.2016 р. в рамках строку досудового розслідування.

З огляду на викладене, ухвала слідчого судді як незаконна в частині строку продовження тримання під вартою та необґрунтована в частині ризиків і визначеному розміру застави, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Доводи захисника про можливість обрати підозрюваному більш мякий запобіжний захід ніж тримання під вартою спростовуються даними про поведінку підозрюваного під час дії стосовно нього запобіжного заходу у виді особистого зобовязання. Ризику переховування від органів досудового розслідування та суду не можливо запобігти шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.

Підозрюваний має можливість внести заставу, внаслідок чого буде звільнений з-під варти.

Керуючись ст.ст. 422, 419, 176-178, 182, 183, 193, 194, 197 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.04.2016 р. про задоволення клопотання слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, застосувати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 16 травня 2016 року включно з визначенням застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27560 грн.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок Апеляційного суду Одеської області для зарахування заставних сум: код ЄДРПОУ 02892913, р/р 37311091005572 МФО 820172, банк отримувача- ДКСУ м. Київ, призначення платежу - згідно ухвали суду від 15.04.2016 р.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки строком на два місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він постійно проживає без дозволу слідчого прокурора або суду;

- повідомляти слідчого прокурора, суду про зміну свого місця проживання та роботи.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального Фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала припиняє свою дію 16.05.2016 р. в частині тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.В. Олініченко

ОСОБА_6

ОСОБА_7