Рішення № 57220400, 31.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/403/16

Головуючий у першій інстанції

Боярський О. О.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Плавич Н.Д.,

при секретарі - Коноваленко Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних від простроченої суми за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2015 року ,-

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_4, звернувшись 17 березня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що уклав з ВАТ «КБ «Надра» (після зміни найменування ПАТ «КБ «Надра») договір оренди №158-2003 від 27 листопада 2003 року, за яким передав в платне строкове користування на умовах оренди приміщення площею 102 кв. м, розташоване по АДРЕСА_2. Умовами договору встановлено орендну плату в розмірі 602,48 грн., що підлягала сплаті щомісячно до 5 числа. Приміщення в оренду передано по акту приймання-передачі 1 грудня 2003 року. Посилаючись на порушення з січня 2009 року умов договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, позивач ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача ПАТ «КБ «Надра» орендну плату за 53 місяці 20 днів в загальній сумі 32320,14 грн., інфляційні втрати в сумі 1479,92 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 2210,97 грн. (а.с.1-3).

Відповідач ПАТ «КБ «Надра» позов не визнав (а.с.49-51, 57-59).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2015 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (а.с.101-103).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2015 року заяву ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.131-132).

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, вважаючи встановленим невиконання ПАТ «КБ «Надра» з січня 2009 року договору оренди приміщення в частині своєчасної сплати орендної плати, припинення з липня 2009 року слати орендної плати, не укладення додаткової угоди до договору оренди про його розірвання та не надання банком доказів акцептування пропозиції ОСОБА_3 від 15 вересня 2009 року розірвати договір, дійшов висновку про чинність договору оренди. Вважаючи встановленим, що фактичне розірвання договірних відносин відбулося 20 грудня 2013 року складанням акту прийому-передачі орендованого майна, а, відтак, термін прострочення сплати орендної плати становить 53 місяці 20 днів, суд дійшов висновку про стягнення орендної плати по 20 грудня 2013 року з урахуванням інфляційних втрат в загальній сумі 33800,06 грн. та про стягнення 3% річних від простроченої суми, що склало 2210,97 грн.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Між ОСОБА_3 як орендодавцем та ВАТ «КБ «Надра» (після зміни найменування ПАТ «КБ «Надра») як орендарем укладено договір №158-2003 від 27 листопада 2003 року оренди, за яким передано в платне, тимчасове користування на умовах оренди частину приміщення площею 102 кв.м в будівлі, розташованій по АДРЕСА_2. За умовами договору оренди строк оренди встановлено на 3 роки з моменту передачі майна в оренду та підписання сторонами акту приймання-передачі (п.3.1); розмір орендної плати встановлено 602,48 грн. на місяць (п.4.2); розмір орендної плати може переглядатися сторонами за взаємною згодою (п.4.4); орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату (4.5); договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (12.1); термін дії договору зумовлений строком оренди; договір втрачає свою силу після виконання сторонами зобов'язань по ньому; у разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку оренди не заявить про свої наміри розірвати договір, він вважається продовженим на той же строк на тих же умовах (п.12.2) (а.с.12-15).

Акт приймання-передачі до договору оренди №158-2003 від 27 листопада 2003 року нежитлового приміщення підписано 1 грудня 2003 року (а.с.16).

24 вересня 2009 року від ОСОБА_3 до ПАТ «КБ «Надра» надійшла заява від 15 вересня 2009 року про припинення 1 грудня 2009 року договору оренди по закінченню строку договору, проведення розрахунку по орендній платі та передання приміщення по акту приймання-передачі.

23 листопада 2009 року від імені ОСОБА_3 уповноваженою ним особою забрано ключі від приміщення, 24 листопада 2009 року змінено замки, що призвело до звернення ПАТ «КБ «Надра» 24 листопада 2009 року до Білгород-Дністровського РО ГУМВС України в Одеській області з заявою щодо утримання майна банку в приміщенні, заяву зареєстровано в ЖРЗСП за №9052 від 24 листопада 2009 року та проведено перевірку, за результатами якої винесено постанову від 8 лютого 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.54-56).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2013 року (номер провадження 22-ц/785/7453/13) в справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення боргу стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» переплачену за договором оренди №158-2003 від 27 листопада 2003 року орендну плату за період з 1 червня 2009 року по 27 листопада 2009 року в загальній сумі 16180,16 грн.; вартість кондиціонерів у розмірі 25113,60 грн.; відмовлено у стягнені з ОСОБА_3 витрат на поліпшення майна в сумі 317371,63 грн. та вартості іншого майна. Звернення до суду було обумовлено утриманням в приміщенні майна орендаря, не підписанням акту приймання-передачі приміщення, стягнення вартості майна, переплатою орендної плати тощо (а.с.8-11).

Доводи ОСОБА_3 про чинність договору оренди є безпідставними з огляду на наступне.

Так, пунктом 12.2 договору оренди встановлено, що термін дії договору зумовлений строком оренди; у разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку оренди не заявить про свої наміри розірвати договір, він вважається продовженим на той же строк на тих же умовах. Згідно пункту 3.1 договору оренди оренда встановлюється на 3 роки з моменту передачі майна в оренду та підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду.

З матеріалів справи встановлено, що акт приймання-передачі майна в оренду підписано сторонами 1 грудня 2003 року. Відповідно, з урахуванням умов пункту 12.2 договору оренди черговий строк дії договору був продовжений до 1 грудня 2009 року. До закінчення цього продовженого строку орендодавець звернувся до орендаря з письмовою заявою від 15 вересня 2009 року, отриманою орендарем 24 вересня 2009 року, про припинення договору оренди у зв'язку з закінченням строку. Законодавством не передбачено обов'язку іншої сторони договору оренди акцептувати документ про відмову від продовження договору, якщо зазначений порядок припинення прямо передбачений договором (п.12.2 договору оренди). Після отримання заяви орендодавця про припинення договору орендарем вчинено дії щодо звільнення приміщення, що у сенсі положень частини 2 статті 642 ЦК України є підтвердженням погодження з пропозицією припинення договору.

Таким чином, незважаючи на інші обставини (вчинення орендарем дій по звільненню, вчинення орендодавцем дій по відібранню ключів та зміні замків тощо, що мали місце у вересня-листопаді 2009 року, договір оренди у будь-якому разі підлягав припиненню 1 грудня 2009 року у зв'язку з відмовою орендодавця від його продовження та, відповідно, закінченням строку, відтак, підстави для нарахування та сплати орендної плати після 1 грудня 2009 року відсутні.

Крім того, мають місце обставини, встановлені рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2013 року, що в силу положень частини 3 статті 61 ЦПК України не підлягають доказуванню в іншій справі. Так, зокрема, цими обставинами встановлено досягнення домовленості сторін щодо дії договору оренди до 1 грудня 2009 року, відібрання 23 листопада 2009 року орендодавцем ключів від приміщення та зміну замків, звернення орендаря до правоохоронних органів щодо залишення в орендованому приміщенні частини майна та неможливості таке забрати тощо.

Таким чином, приміщення фактично знаходилось у користуванні та розпорядженні орендодавця з 23 листопада 2009 року, орендар був позбавлений можливості доступу в приміщення. Та обставина, що акт приймання-передачі майна було фактично складено 20 грудня 2013 року, не є доказом дії договору оренди після 1 грудня 2009 року, оскільки вказаний акт складено під час розгляду спору в суді в справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення боргу (номер провадження 22-ц/785/7453/13 (а.с.8-11).

До того ж, судовим рішенням, ухваленим апеляційним судом Одеської області 23 грудня 2013 року в справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення боргу (номер провадження 22-ц/785/7453/13), зокрема, дано оцінку виконанню обов'язку по сплаті орендної плати та стягнуто переплату орендної плати за період з 1 червня 2009 року по 27 листопада 2009 року.

За змістом положень частини 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Встановлено судовим рішенням, що з 23 листопада 2009 року приміщення орендар не використовував через не допуск в приміщення орендодавцем, відтак, право ОСОБА_3 на орендну плату, розраховану ним до 20 грудня 2013 року (складання акту приймання-передачі майна під час розгляду іншого спору в суді) у сенсі положень частини 6 статті 762 ЦК України відсутнє як таке.

Викладене в своїй сукупності вказує на відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про стягнення орендної плати по 20 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та, відповідно, про стягнення 3% річних від простроченої суми.

Справа на розгляд до апеляційної інстанції надійшла 28 жовтня 2015 року, апеляційне провадження в справі відкрито 29 жовтня 2015 року, розгляд справи призначався в судові засідання на 5 листопада 2015 року, 10 грудня 2015 року, 21 січня 2016 року, 25 лютого 2016 року, 31 березня 2016 року. Про час та місце розгляду справи ОСОБА_3 повідомлявся судовими повістками, що надсилались за наявними в справі адресами (АДРЕСА_3; АДРЕСА_1). Надіслана судом кореспонденція поверталася суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» (а.с.154-157, 161-163, 169-171, 172-174, 180, 186-188). Про час та місце розгляду справи повідомлялись і представники ОСОБА_3, як то АО «Альтернатива», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.160, 166, 167, 175-177, 180, 182-184, 190-193). Ні ОСОБА_3, ні його представники до суду апеляційної інстанції не з'явились. Маючи належне повідомлення представника ОСОБА_7 на 21 січня 2016 року, представників ОСОБА_7, ОСОБА_8 на 25 лютого 2016 року, позивача ОСОБА_3, представників АО «Альтернатива», ОСОБА_8, ОСОБА_7 на 31 березня 2016 року, суд апеляційної інстанції розглянув справу, керуючись положеннями частини 2 статті 305 ЦПК України (а.с.160, 166, 167, 181, 182, 183, 184).

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2015 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних від простроченої суми - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Н.Д.Плавич