Ухвала суду № 57220362, 14.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1829/16

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, як особи, яка вважає, що прийнятим рішенням порушені його права на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року,-

встановила:

03.06.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу, посилаючись на те, що між нею та відповідачем 16.11.2007 року укладено договір позики у розмірі 49 000 доларів США строком на 3 роки, про що власноручно склав розписку.

06.12.2012 року ОСОБА_3 повернув їй частину боргу у розмірі 1 000 доларів США.

При цьому, залишок боргу не повернув до цього часу.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_4, вважаючи, що суд вирішив питання про його права та обов»язки та вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, 28.12.2015 року надав до суду апеляційну скаргу про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.

16.11.2007 року ОСОБА_3 отримав кошти у розмірі 49 000 доларів США, і зобов'язався виплатити кредит протягом трьох років /а.с.12/.

Відповідно до письмової розписки від 06 грудня 2012 року, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 частину боргу у розмірі 1 000 доларів США в рахунок погашення кредиту у розмірі 49 000 доларів США, який виданий ОСОБА_2, відповідачу ОСОБА_3 від 16.11.2007 року. Залишок у розмірі 48 000 доларів США відповідач ОСОБА_3 зобов'язався погасити протягом двох років /а.с.56/.

Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою.

З позовної заяви ОСОБА_2 про стягнення боргу з ОСОБА_3 слідує, що вона вважала кошти, які позичила відповідачу своїми особистими.

При цьому, ОСОБА_4 не надав доказів того, що кошти, які ОСОБА_2 позичила ОСОБА_3, є коштами, що належать сім»ї.

Таким чином, доводи ОСОБА_4, що рішенням суду порушені його права та інтереси не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України й ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав лише в разі їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

На думку колегії суддів, скаржник не надав доказів порушення його прав та інтересів, а відтак, відсутні і докази, що прийнятим рішенням порушені його права та обов»язки.

У зв»язку з чим апеляційне провадження підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 292, ст.ст. 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков