Рішення № 57220189, 28.03.2016, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/14102/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2016 р.

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.

при секретарі Шевчук М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті ОСОБА_1, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «АРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріак-Інформ», за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_5 підприємства «Тенет» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовним вимогами в яких зазначив, що 19 травня 2015р. в телеефірі «7 телеканалу» в розділі новини було опубліковано сюжет з назвою «ОСОБА_1. Отец похитил сына. Мать пытается вернуть собственного ребенка (видео)». Крім публікації сюжету на телеканалі його було розміщено на офіційному сайті телеканалу «7kanal.com.ua». В наступному на телеканалі та офіційному сайті телеканалу 10 червня 2015р. було розміщено сюжет з назвою «Одесская история с хэппи-эндом: «Малыша вернули к родной матеры (видео)». Позивач стверджує, що в даних сюжетах була оприлюднена неправдива та недостовірна інформація, а саме було поширено наступну інформацію:

щодо викрадення дитини ОСОБА_6;

щодо батьків ОСОБА_2;

щодо неадекватної поведінки ОСОБА_2;

щодо перерахування та розшуку ОСОБА_2;

щодо психічного стану дитини ОСОБА_6.

На думку позивача така інформація була доведена до невизначеного колу осіб, є проявом неповаги відповідачів до його честі, гідності, що є наслідком приниження його честі, гідності в громадській думці, думки окремих громадян з точки зору додержання ним законів та принципів людської моралі, ганьбить його імя.

Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_2 просить:

-визнати інформацію відносно нього, поширену в телеефірі «7 телеканалу» у сюжету новини та опубліковану 19 травня 2015р. за назвою: «ОСОБА_1. Отец похитил сына. Мать пытается вернуть собственного ребенка (видео)», а також в телеефірі «7 телеканалу» в сюжеті новини та опубліковану 10 червня 2015р. за назвою «Одесская история с хэппи-эндом: «Малыша вернули к родной матери (видео)», ОСОБА_3А, ОСОБА_4, ТОВ «ТРК «АРТ», ТОВ «Ріак-Інформ», а саме, щодо викрадення дитини ОСОБА_6, щодо батьків ОСОБА_2, щодо неадекватної поведінки ОСОБА_2, щодо переховування та розшуку ОСОБА_2, щодо психічного стану дитини ОСОБА_6

-зобовязати відповідачів спростувати недостовірну та неправдиву інформацію щодо викрадення дитини ОСОБА_6, щодо батьків ОСОБА_2, щодо неадекватної поведінки ОСОБА_2, щодо переховування та розшуку ОСОБА_2, щодо психічного стану дитини ОСОБА_6, шляхом оголошення про недостовірність вказаної інформації в ефірі телеканалів ТОВ «ТРК «АРТ», ТОВ «Ріак-Інформ» на протязі одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Посилаючись не те, що внаслідок протиправних дій відповідачів йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у витратах немайнового характеру внаслідок приниження його честі, гідності і ділової репутації, у спілкуванні з колегами, знайомими та співробітниками, які негативно сприймають, нібито, вчиненні ним дії і поширену відносно нього інформацію. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 20000, 00 гривень, яку просить стягнути з відповідачів в рівних частках.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просить задовольнити. В судове засідання призначене на 28 березня 2015р. позивач та його представник не зявилися. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.

Представник ТОВ «ТРК «АРТ», ТОВ «Ріак-Інформ» посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог просить відмовити в їх задоволенні.

ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали в повному обсязі зазначивши, що не порушували прав позивача.

Суд, заслухавши сторін та їх представників, вивчивши матеріали цивільної справи, переглянувши у судовому засіданні відеозаписи сюжетів новин опублікованих на телеканалі 19 травня 2015р. та 10 червня 2015р., встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що 19 травня 2015р. в телеефірі «7 телеканалу» в розділі новини було опубліковано сюжет з назвою «ОСОБА_1. Отец похитил сына. Мать пытается вернуть собственного ребенка (видео)». В сюжеті ведучою новин були зазначені наступні відомості, які на думку позивача є неправдиві та носять недостовірну інформацію: «…. Во время прогулки отец похитил своего сына у родной матери. Гражданский муж скрывается от жены и следствия. Мать малыша уже полгода ждет сына домой. В сюжеті також висловлювала свою думку ОСОБА_3: «Мой гражданский муж, ОСОБА_8, когда его за дверь выставил мой отец, потому что не было сил терпеть издевательства, он начал бить руками и ногами в дверь, сломал себе пальцы, а в суд обратился, как будто я ему сломала пальцы». ОСОБА_7 зазначив: «Они сильно влюбились в этого ребенка и решили, что он им более нужен, чем нам. Начали готовить свой сценарий видно жизни, а он начал вести себя потом не адекватно. Сначала был нормальний парень, потом как то, под влиянием родителей, видно». ОСОБА_4 даючи інтервю, як адвокат ОСОБА_3, в сюжеті висловлював: «Он скрывается, о решении суда знает и его не исполняет. Хотя в решении суда четко указано «Негайно відібрати дитину і передати за місцем проживання ОСОБА_3А.».

Згодом, 10 червня 2015р. в телеефірі «7 телеканалу» було розміщено сюжет з назвою «Одесская история с хэппи-эндом: Малыша вернули к родной матери (видео)». В сюжеті, на думку позивача, були висловлювані наступні речення, які не відповідають дійсності. Так, ведучою новин, ОСОБА_9 було зазначено: «Последние полгода ОСОБА_7 провела в поисках сына и в борьбе за справедливость, родной отец мальчика ОСОБА_8 украл его…..». ОСОБА_3 в сюжеті зазначала: «узнал меня, конечно же, он знает мама, но немножко он. Для него, видно был, наверное стресс, то что он полгода меня не видел».

Стаття 3 Конституції України визначає життя і здоровя людини, її честь і гідність, недоторканість і безпека найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1, 3, 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів сімї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.

Спростування інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

При цьому слід зазначити, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009р., було розяснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Вирішуючи спір по суті, та аналізуючи норми права, які регулюють виниклий між сторонами по справі спір, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними при наявності сукупності наступних обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Так, матеріалами справи встановлено, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від спільного проживання без реєстрації шлюбі народився син, - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В звязку з примусовою зміною місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_6 ОСОБА_10, його батьком ОСОБА_2, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2015р. (справа № 523/1361/15-ц), яке набуло негайного виконання, від ОСОБА_2 був відібраний малолітній ОСОБА_10 та переданий матері ОСОБА_3 Судовим рішенням було встановлено, що ОСОБА_2 14.11.2014р. приїхав зі своїм батьком взяти сина на прогулянку, проте взагалі забрав його, не повернувши сина до дому. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 самочинно, без згоди матері, з якою на підставі закону проживала малолітня дитина, змінив її місце проживання.

На виконання даного рішення суду ОСОБА_3 було отримано виконавчий лист на підставі якого, постановою від 20.03.2015р. державного виконавця відділу ДВС Овідіопольського району Одеської області було відкрито виконавче провадження щодо відібрання дитини.

Ухвалою суду Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 травня 2015р. було задоволено подання державного виконавця відділу ДВС Овідіопольського району Одеської області та боржника - ОСОБА_2 було оголошено у розшук. Листом Овідіпольського РО ГУ МВС України в Одеській області №65/4491 від 08.06.2015р. було повідомлена начальника відділу ДВС Овідіопольського району Одеської області про те, що при проведенні першочергових пошукових заходів було встановлено місцезнаходження ОСОБА_2 у якого було відібрано пояснення.

З представленого акту від 02.06.2015р., складеного державним виконавцем відділу ДВС Овідіпопольського районну Одеської області, убачається, що малолітня дитина ОСОБА_10 була відібрана від ОСОБА_2 та передана матері ОСОБА_3 Тобто, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2015р. було виконано.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Отже, представлені з боку відповідачів зазначені вище докази, доводять те, що 14.11.2014р. ОСОБА_2 без згоди матері дитини змінив місце проживання сина, яке згодом було поновлено за рішенням суду; при виконанні рішення суду ОСОБА_2 згідно ухвали суду перебував у розшуку, яка фактично була виконана робітниками міліції. Відтак, слід дійти висновку, що обставини, зазначені в сюжетах в телеефірі на «7 телеканалі», як: «… отец похитил своего сына у родной матери. Гражданский муж скрывается от жены и следствия…, …он скрывается, о решении суда знает и его не исполняет…, … родной отец мальчика ОСОБА_8 украл его….» станом на час виходу сюжетів 19.05.2015р. та 10.06.2015р. відповідають дійсності.

Інші висловлювання відповідачів в сюжеті новин від 19.05.2015р. та 10.06.2015р. є оціночними судженнями відповідачів в частині надання оцінки діям ОСОБА_2, а отже не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Позивач, в свою чергу, не довів ту обставину, що висловлення відповідачів є твердженнями, та з цього приводу не завив відповідних клопотань про можливе призначення по справі лінгвістичної експертизи.

При таких обставинах, при наявності оціночних суджень або думок, поширених в засобах масової інформації з боку відповідачів, які на думку ОСОБА_2 принижують його честь, гідність, він вправі скористатися наданим йому ч.1 ст. 277 ЦК України правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (ст. 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з боку відповідачів 19.05.2015р. та 10.06.2015р. при оприлюдненні на телеканалі новин, повязаних з спором щодо місця проживання дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не висловлювалася будь-яка інформація, яка є неправдивою або не відповідає дійсності. В звязку з чим вважати, що відповідачами були порушені немайнові права ОСОБА_2 в частині порушення його честь, гідність чи ділової репутації, не можна.

На підставі викладеного, суд вважає, що в задоволені предявлених позовних вимог про захист честі, гідності слід відмовити у повному обсязі.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, так як є похідними від позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, в задоволені яких було відмолено даним рішенням суду.

Суд відхиляє посилання представника позивача на те, що ухвала Овідіпоільського районного суду Одеської області від 08.05.2015р. була скасована, а відтак відповідачі не мали право посилатися на те, що ОСОБА_2 перебував у розшуку, оскільки дана ухвала суду була скасована ухвалою апеляційного суду Одеської області лише 10.06.2015р., тобто після відібрання і передачі матері малолітнього сина (02.06.2015р.). Тобто, на час виходу сюжетів новин (19.05.2015р., 10.06.2015р.) дана ухвала перебувала на виконанні у районному відділі міліції. Наступне її скасування не спростовує фактів викладених у сюжетах новин.

Керуючись ст. ст. 10,11, 58, 64, 88, 209, 212-215,218ЦПК України, -

ВИРІШИВ

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «АРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріак-Інформ», за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_5 підприємства «Тенет» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення і позивачем в той же строк з дня отримання копії рішення суду.

Суддя