Ухвала суду № 57219478, 13.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/823/15-ц 13.04.2016 13.04.2016 13.04.2016

Справа № 472/83/15-ц

Провадження № 22-ц/784/948/16 Суддя першої інстанції Кучерявенко С.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Крамаренко Т.В.,

суддів Буренкової К.О., Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2

на ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2016 року постановлену по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» (далі ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» ) до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в солідарному порядку, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в солідарному порядку.

23 лютого 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Веселинівського районного суду Миколаївської області зустрічну позовну заяву про порушення прав споживачів та визнання недійсним договорів.

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2016 року зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - надати позовну заяву, підписану позивачем, або його представником, а також документ про сплату судового збору.

У встановлений судом строк недолік не усунуто, оригіналу документу про сплату судового збору до суду не надано.

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2016 року зустрічну позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційний скарзі представник відповідача - ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просила оскаржувану скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи зустрічну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України і позивачами не усунуто цих недоліків у встановлений судом строк.

Проте, з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можливо.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» звернулося до Веселинівського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою судді цього ж суду від 20 липня 2015 року за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» у справі відкрито провадження та призначено справу до попереднього судового засідання.

Ухвалою того ж суду від 30 липня 2015 року справу призначено до судового розгляду.

Наведене свідчить про те, що провадження у справі було відкрито за заявою ПАТ «ОСОБА_4 Аваль».

17 вересня 2015 року по справі було ухвалено заочне рішення, яким були задоволені вимоги ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та стягнуто з відповідачів в солідарному порядку кредитну заборгованість.

На підставі заяви представника відповідача ОСОБА_2 заочне рішення було скасоване та призначено справу в загальному порядку.

За положеннями статті 123 ЦПК України відповідач має право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 124 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил предявлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статі 121 цього Кодексу.

23 лютого 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву в якій просили визнати кредитний, іпотечний та договір поруки від 13 лютого 2007 року недійсними.

25 лютого 2016 року суддя того ж суду зустрічну позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саменадати позовну заяву, підписану позивачем, або його представником, а також документ про сплату судового збору (а.с. 32 т. 2).

У встановлений ухвалою судді від 25 лютого 2016 року на виконання цієї ухвали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано нову зустрічну позовну заяву в якій зазначили, що відповідно до п.3 ст. 22 закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору, а тому оригінал документу про сплату судового збору не надано.

3 березня 2016 року ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що споживачі звільненні від сплати судового збору на увагу суду не заслуговують.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3,5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

У пункті 7 частини першої статті 5 Закону було передбачено, що споживачі - за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього закону в новій редакції, у якій пункт 7 відсутній.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною заявою 23 лютого 2016 року тобто на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав, а тому правові підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Разом з тим, частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не звільняються від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Між тим, залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції не звернув уваги на те, що провадження у справі було відкрито за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», а не за зустрічною позовною заявою, а тому суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, оскаржувана ухвала є такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому на підставі п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для застосування положень наслідків невиконання, передбачених ст. 121 ЦПК України щодо зустрічної позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 3 березня 2016 року скасувати та направити справу до того ж суду для застосування положень наслідків невиконання, передбачених ст. 121 ЦПК України щодо зустрічної позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: