справа №474/203/ 16-а
П. №2-а/474/4/16
ПОСТАНОВА
іменем України
11.04.16 року смт Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі :
судді Сорочан А. В.
секретар судового засідання Татаренко О. В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання незаконними дій Кривоозерського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області як правонаступника управління пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області в частині відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов"язання відповідача вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
11.03.2016 року до Врадіївського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1 та зобов"язання відповідача вчинити певні дії, а саме позивач просив:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області в частині відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах;
- зобов"язати управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області прийняти рішення про зарахування пільгового стажу за період роботи з 14.01.1985 по 08.11.1993 року та призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі наданих документів з 16 січня 2016 року.
11.04.2016 року ухвалою суду відповідно до ст. 55 КАСУ, з врахуванням постанови КМУ № 1055 від 16.12.2015 року, яка набрала законної сили 31.12.2015 року, щодо реорганізації управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області, було проведено заміну сторони відповідача - управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області на правонаступника - Кривоозерське об"єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області.
Під час судового розгляду позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 16 січня 2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1. Разом з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах , ним до УПФ України в Врадіївському районі було також подано паспорт громадянина України та оригінал трудової книжки, з яких працівником відділу було виготовлено копію. Згідно трудової книжки, на момент звернення, його загальний стаж складає 24 р 06 м , з них стаж роботи з особливо шкідливими умовами праці на підземних роботах за списком №1 становить 8 р 09 м 25 д. 21 січня 2016 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 у зв»язку з неможливістю підтвердити період роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Йому було роз»яснено, що так як записи в трудовій книжці з 14.01.1985 по 08.11.1993 року щодо пільгового стажу неможливо підтвердити уточнюючими довідками, які визначають пільговий характер роботи повний робочий день на підземних роботах та неможливо підтвердити випискою з наказу підприємства атестацію робочого місця, йому не можуть зарахувати вказаний стаж згідно трудової книжки, а тому у призначенні пільгової пенсії було відмовлено через недостатність відповідного стажу . Позивач суду пояснив, що він працював на Державному підприємстві «Шахта «Куйбишевська», сучасна назва після 2001 року. Раніше це була шахта №13, «Нікополь - Маріупольська», яка введена в експлуатацію 1939 році та знаходиться за адресою: м. Донецьк Куйбишевський район Донецька область. На даний час в зоні знаходження шахти проходять воєнні дії та державою Україна проводиться антитерористична операція (АТО), термін її завершення не визначено та нікому не відомий. м. Донецьк, де він зареєстрований та проживав, належить до населеного пункту, на території якого, органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Таким чином, він не взмозі надати вказані довідки через обставини, які не залежать від його волі. Він вважає, що так як у нього є оригінал трудової книжки, де чітко зазначено, що він працював прохідником у шахті з повним робочим днем, що підтверджує підземний характер його роботи, та маючи 52 роки віку, 24 повних років загального стажу, з нього повних 8 років на пільгових роботах, він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення» в редакції на момент звернення до УПФ. Позивач також зазначив, що відмова управління ПФУ включити до пільгового стажу вказаний період його роботи на державному підприємстві та відмова у зв»язку з цим йому у призначенні пенсії, є порушенням його конституційного права на соціальний захист.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та подав письмові заперечення зіславшись на ту обставину, що ОСОБА_1 було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах за списком № 1 за п. а ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» через не підтвердження позивачем уточнюючими довідками пільгового стажу роботи , а саме відсутність довідки про характер роботи та про атестацію робочого місця. Тому у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідив письмові докази справи та оцінив їх, суд вважає встановленими наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 народився 07.01.1964 року, є громадянином України, місце реєстрації проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином, має повних 52 роки.
З 20 серпня 2014 року у Врадіївському районі Миколаївської області взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.
16 січня 2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області із заявою (зареєстрована за №16 від 16.01.2016 року) щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Разом з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем до УПФ було також подано паспорт громадянина України та оригінал трудової книжки серії БТ-І №4447405 від 22.07.1981 року.
Згідно оригіналу трудової книжки, загальний стаж позивача становить 24 роки 06 місяців.
Також відповідно до записів трудової книжки позивача, у ній міститься інформація щодо роботи позивача безпосередньо на підземних роботах (шахтарський стаж):
-«14.01.1985г.: Принят учеником проходчика с полным рабочим днем в шахте (приказ №57/к от 15.01.85г.)»;
-«01.07.1985г.: Переведен проходчиком четвертого разряда с полным рабочим днем в шахте (приказ №447/к от 1.07.85)»;
-«31.10. 1985г.: Присвоен пятый разряд проходчиком с полным рабочим днем в шахте (приказ №808/к от 31.10.85г.)»;
-«08.11.1993г.: Уволен по ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию (приказ №1640/к от 9.11.93г.)».
Таким чином, позивач є особою який відпрацював прохідником на підземних роботах у шахті повний робочий день більше 8 років. Пільговий стаж, який дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому на підземних гірничих роботах ( шахтар) становить 08 років 09 місяців 25 днів.
Як вбачається з записів трудової книжки та долучених позивачем до позовної заяви виписок з наказів, витягів з держреєстрів, позивач у період з 14.01.1985 року по 08.11.1993 року, працював на шахті державної форми власності «Шахта «Куйбишевська», сучасна назва після 2001 року, раніше шахта №13, «Нікополь - Маріупольська», адреса підприємства: м. Донецьк Куйбишевський район Донецька область.
На даний час в зоні знаходження шахти проходять воєнні дії та державою Україна проводиться АТО, термін її завершення не визначено.
м. Донецьк, де зареєстрований і проживав позивач, та де знаходиться підприємство на якому він працював, належить до населеного пункту, на території якого, органи державної влади України, тимчасово не здійснюють свої повноваження.
21 січня 2016 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 у зв»язку з неможливістю підтвердити період роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що вбачається з оригіналу рішення за підписом начальника управління ОСОБА_5 рішенні було роз»яснено позивачу, що так як записи в трудовій книжці з 14.01.1985 по 08.11.1993 року щодо пільгового стажу неможливо підтвердити уточнюючими довідками, які визначають пільговий характер роботи повний робочий день на підземних роботах та неможливо підтвердити атестацію робочого місця, йому не можуть зарахувати вказаний стаж згідно трудової книжки та призначити пенсію на пільгових умовах.
Як вбачається з пенсійної справи №с-405, 01.03.2016 року за №294/18, після повернення пенсійної справи з обласного управління, на адресу начальника управління УПФУ в Врадіївському районі за підписом начальника управління пенсійного забезпечення ГУПФУ в Миколаївській області, надійшов лист, в якому вказується про те, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнято передчасно та у даному випадку до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України« Про пенсійне забезпечення ( №1788-ХІІ), можливо зарахувати період роботи з 01.07.1985 по 31.12.1991 року прохідником з повним робочим днем у шахті. Період навчання з 14.01.1985 по 30.06.1985 та період роботи з 01.01.1992 по 08.11.1993 р. можливо зарахувати до спеціального стажу за умови підтвердження первинними документами повної зайнятості на підземних роботах.
Після цього, 04.03.2016 року, працівниками управління ПФУ в Врадіївському районі, було складено протокол №115263, згідно якого до спеціального стажу ОСОБА_1 було зараховано стаж з 01.07.1985 по 31.12.1991 року, а саме 6 років 6 місяців, та зазначено, що «права на пенсію за ч.2 ст.14 Закону шахтарі», немає.
Про вказані дії позивач управлінням не повідомлявся, рішення ПФУ повторно не виносилось, що є неправомірним.
Встановлені у судовому засіданні обставини, дають суду підстави зробити висновок про те, що дії УПФУ щодо не зарахування пільгового стажу за період роботи з 14.01.1985 по 08.11.1993 року та рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі наданих позивачем документів 16 січня 2016 року, є протиправними, а тому позов підлягає задоволенню на підставі настпного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Суд вважає, що оскаржувані дії та рішення УПФУ не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.3 ст. 2 КАС України.
Стаття 1 Першого протоколу Європейської Конвенції з прав людини вказує на те, що « кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідних положеннях ОСОБА_6 України, яка має найвищу юридичну силу, зазначається таке:
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_6 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_6 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_6 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_6 України гарантується.
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_6, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Саття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_6 та законами України.
Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_6 України.
Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися ОСОБА_6 України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Як вбачається з Закону України « Про пенсійне забезпечення», цей Закон відповідно до ОСОБА_6 України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на
матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання
шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася
суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і
кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного
забезпечення робітників. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.
Стаття 1 Закону вказує, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 7 Закону - звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Стаття 10. Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно ст.13 цього Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних
роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими
умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад
і показників ( 36-2003-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів
України, і за результатами атестації робочих місць - після
досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у
чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим
цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на
пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20
років 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи , пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням
пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої
статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ):
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Також вказаним Законом, а саме ст. 14 встановлено особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих роботах та в металургії - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в
металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним
Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від
віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а
працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного
вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи
гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники,
вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів
металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи
кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних
колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були
зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок
пенсійного забезпечення поширюється і на працівників,
безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах
(включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по
видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що
реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не
більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у
чоловіків за кожний повний рік
цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України
"Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ), знижується на 1 рік.
За вимогами статті 26 Закону України
"Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Таким чином, позивач, який має 8 повних років провідної професії прохідника на цих роботах, 25 років загального стажу, має право на призначення цієї пенсії у зв»язку із зменшенням віку до 52 років як за вимогами ст. 13, так і за вимогами ст. 14 Закону « Про пенсійне забезпечення» ( 60 років 8 років).
Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім наступного випадку, коли пенсія призначається з більш раннього строку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, за умови наявності необхідного пільгового стажу.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженомунаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за № 383та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці надається трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду, період виконуваної роботи, виписку із наказу про призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженомупостановою КМУ від 12.08.1993 року № 637(із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 920 від 05.07.2006 року).
ОСОБА_7 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173затверджено Список№ 1 виробництв, цехів, професій, посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, відповідно до якого всі гірничі робітники, які працюють в шахтах повний робочий день по вибутку вугілля, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ОСОБА_7 КМУ від 16 січня 2003 р. N 36 щодо СпискуN1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком напільговихумовах, до гірничих робіт відносять підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень
1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Пунктом 20 Постанови КМ України № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Таким чином, законодавець вказує на ті випадки, коли немає трудової книжки або записами в ній неможливо підтвердити повний робочий день та характер роботи.
Натомість, у позивача є оригінал трудової книжки в якій чітко зазначається , що він працював прохідником в шахті повний робочий день 8 років. А тому, йому самому надавати до управління ПФУ уточнюючі довідки щодо характеру роботи не потрібно.
Також, відповідно до ст. 1 Гірничого закону, шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.
Що ж стосується вимог відповідача щодо підтвердження позивачем з 1992 року атестації робочого місця, то суд зазначає наступне.
Дійсно, за вимогами п.а) ч.1 ст.13 Закону « Про пенсійне забезпечення, законодавець з серпня 1992 року вимагає обов»язкову атестацію робочого місця.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з ОСОБА_7 КМУ від 01.08.1992 року №442 « Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 .
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
З огляду на положення ч. 2 п. 4 цього Порядку, обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а у випадку її не проведення або неякісного проведення, або не передачі матеріалів атестації робочих на зберігання до архіву - відповідальність несуть керівники таких підприємств, установ організацій, а не особи, що на них працюють (працювали).
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Неможливість підтвердити проведення атестації робочого місця або взагалі її не проведення, не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно дост. 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Окрім того, призначення пільгової пенсії позивачу як працівнику, зайнятому на підземних гірничих роботах, можливо і за ст. 14 Закону, яка не вимагає обов»язкового проведення атестації робочого місця. Ч.2 цієї статті щодо зменшення загального пенсійного віку для чоловіків є аналогічною до ч.3 ст.13 Закону.
Таким чином, позивачем подано всі необхідні документи на підтвердження пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого ОСОБА_7 правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) заява про призначення пенсії непрацюючими особами подається заявником особисто ... безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Обєднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної ОСОБА_7 України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення
Згідно наказу антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а, Донецька область з 07 квітня 2014 року є районом проведення антитерористичної операції.
КМУ, відповідно до розпорядження №1085-р від 07.11.2014 року, місто обласного значення Донецьк віднесено до населених пунктів, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
ОСОБА_7 Верховної ОСОБА_7 України від 17.03.2015 року, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно доЗакону України"Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
У рішеннях Європейського суду, Справа «Будченко проти України»(Заява № 38677/06), Рішення ЄС з прав людини від 24 квітня 2014 року, остаточне 24/07/2014 суд зазначає на ту обставину, що тяжкість стверджуваного порушення повинна оцінюватися з урахуванням як субєктивного сприйняття заявника, так і того, наскільки предмет спору обєктивно є важливим для заявника у цій конкретній справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, працював на державному підприємстві, у даний час не працює, немає доходів, у м. Донецьк не може проживати та працювати через АТО, має статус внутрішньо переміщеної особи. І тому, у даному випадку, призначення цієї пенсії, є об»єктивно важливим для позивача.
Також, у справі «Великода проти України «, Європейський суд зазначає, що між вимогами загального інтересу суспільства і вимогами щодо захисту основоположних свобод, повинен бути справедливий баланс. Тобто, держава повинна дотримуватись справедливості та принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Іншими словами, має зберігатися «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде накладений особистий та надмірний тягар.
Процес АТО та відсутність первинних документів у позивача не з його волі, у всякому разі не позбавляє ОСОБА_1 права на одержання пільгової пенсії, передбаченої Законом.
У цій справі сторона відповідача не оскаржувала того, що якби заявник надав всі необхідні документи уточнюючу довідку про підземність та тривалість роботи у шахті, довідку про атестацію робочого місця, то йому була б призначена пенсія на пільгових умовах як колишньому шахтарю.
У даному випадку, право на призначення і отримання пенсії заявником, як таке, стало залежним від надання додаткових документів, передбачених підзаконними нормативними актами, та які надати неможливо не лише йому, а і відповідальним працівникам УПФУ через об»єктивну причину.
Суд вважає, що через нездатність допомоги Пенсійного Фонду забезпечити заявника можливості зібрання всіх необхідних документів для призначення пенсії на пільгових умовах, на що заявник має право за законом в розумні терміни, держава в особі Пенсійного Фонду поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар щодо зібрання тих документів, яка сама через проведення АТО у зоні знаходження державного підприємства на якому працював заявник, не може, порушивши таким чином свої зобовязання перед цією людиною щодо забезпечення її права на соціальний захист, гарантованого ОСОБА_6 України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що гарантоване ОСОБА_6 України право позивача на соціальний захист, яке було порушено відповідачем, підлягає захисту судом.
Крім того, суд на підставі ст.94 КАС України, присуджує сплатити відповідачу на користь позивача всі здійснені та документально ним підтверджені судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 1102 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 71, 72, 87, 94, 158-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Кривоозерського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, як правонаступника управління пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобовязати Кривоозерське об"єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області прийняти рішення про зарахування пільгового стажу за період з 14.01.1985 року по 08.11.1993 року та призначити ОСОБА_1, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, - пенсію за віком на пільгових умовах на підставі наданих документів відповідно до заяви 16 січня 2016 року.
Стягнути з Кривоозерського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1102 ( одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.
ОСОБА_7 може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Врадіївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя А. В. Сорочан
Судове рішення № 57218827, Врадіївський районний суд Миколаївської області було прийнято 11.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 474/203/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: