Рішення № 57218472, 17.04.2016, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/179/16-ц

2/458/98/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Федитник І.Д.

при секретарі Матківській Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Турка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Львівської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про поновлення строку, визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради за №396 від 28.11.1996 року та рішення ОСОБА_2 міської ради за №947 від 26.06.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що має на праві власності житловий будинок № 33 по вул. Л.Українки в м. Турка.

26 квітня 1996 року рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради їй було передано безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельні ділянки загальною площею 0,55 га. в тому числі і ділянка 0,10 га розташована в урочище ,,Під карєром" ( теперішня вул. Л.Українки 24 (ОСОБА_4) для ведення особистого селянського господарства, яка є об"єктом оскаржуваних рішень і використовує по даний час.

У 2012 році їй стало відомо, що 26 червня 2012 року рішенням ОСОБА_2 міської ради за № 947 на раніше переданій їй у приватну власність земельній ділянці ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по вул.Л.Українки, 24 в м.Турка. У процесі розгляду стало відомо, що 28 листопада 1996 року рішенням № 369 виконком ОСОБА_2 міської Ради, вирішив передати безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,10 га. по вул.Б.Хмельницького розташовану на виділеній раніше їй земельній ділянці.

У 2012 році звернулась з позовом до адміністративного суду відносно скасування рішень і ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.02.2016

року судові рішення Турківського районного суду від 10.04.2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року скасовано з підстав наявності спору про право який має вирішуватися за правилами цивільного судоцинства, а тому є поважною причиною пропуску строку позовної давності для звернення до суду .

Факт передачі ОСОБА_2 міською радою однієї і тієї ж спірної земельної ділянки двом різним особам з різницею у часі і у цільовому призначенні підтверджено відповідачем на сесії від 11.01.2013 року своїм рішенням за № 1260. Про рішення виконкому №369 не знала і не могла знати, бо на засідання виконкому її ніхто не запрошував.

26 червня 2012 року рішенням ОСОБА_2 міської ради за № 947 на раніше переданій їй у приватну власність земельній ділянці ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по вул. Л.Українки, 24 в м.Турка. ОСОБА_2 міською радою ще 16 липня 2009 року рішенням за № 1999 саме їй і було дано дозвіл на інвентаризацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по вул. Л.Українки,З3 та ведення особистого селянського господарства в тому числі і ділянка 0,10 га урочище ,,Під карєром" (вул. Л.Українки, 24 (ОСОБА_4)), в м.Турка. Про дані рішення не знала.

Рішенням виконкому ОСОБА_2 міської Ради від 09.07.1987 року за №256 ,, Про впорядкування назв вулиць і нумерацію будинків" вирішено вулицю ОСОБА_4 поділити на дві вулиці і другій половині присвоєно назву Л.ОСОБА_6.

Державного акта на право власності та користування земельною ділянкою не має, хоч користується по даний час, акти визначення і погодження меж відповідач відмовився підписувати. Однак, враховуючи те, що не давала згоди на вилучення в неї земельної ділянки, при діючому рішенні сесії від 26.04.1996 року без вилучення в неї в судовому порядку 0.10 га земельної ділянки відповідач не мав права надавати ОСОБА_7 бути власником такої ділянки, бо це суперечить положенню викладеному в ст.149 ЗК України.

Рішення відповідачем було прийнято стосовно не вільної земельної ділянки і у встановленому законом порядку не вилучалась земельна ділянка, а тому діями відповідачем порушені її права, передбачені статтями 3,17,23,32 ЗК України в редакції 1990 року, статтями 116,118 ЗК України в редакції 2001 року, п.п.3,6 Декрету КМ України від 26.12.1992 року ,,Про приватизацію земельних ділянок".

Просить поновити пропущений строк позовної давності по поважній причині.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконкому ОСОБА_2 міської

ради № 396 від 28.11.1996 року ,,Про передачу ОСОБА_5 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га розташовану по вул (ОСОБА_4) в м. Турка", а на даний час Л.ОСОБА_6, 24 .

Визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради №947 від 26.06.2012 року ,,Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку житлової і громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3".

У судовому засіданні позивачка та її представник згідно довіреності позов підтримали та дали пояснення, посилаючись на ті ж докази і обставини, які викладені в уточненій позовній заяві і дали пояснення, доповнивши, що спірною земельною ділянкою користується позивачка здавна .

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Львівської області ОСОБА_8 згідно довіреності позовні вимоги не визнала та дала пояснення про те, що позивачем не представлено проект відведення спірної земельної ділянки за 1996 рік у якій було би чітке місце знаходження земельної ділянки, яка передається її у приватну власність . Згідно листа відділу містобудування та архітектури від 31.01.2013 року та схеми розташування спірної земельної ділянки в м.Турка по вул.Л.Українки вбачається, що дана земельна ділянка входить в землі житлової та громадської забудови згідно генерального плану забудови населеного пункту і має цільове призначення для розміщення житлової забудови. Позивачка не представила ніяких документів на земельну ділянку, а рішення без встановлення чітких адрес є неправомірними . Крім того з письмової відповіді міського голови ОСОБА_9 вбачається, що з 1992 року землі колгоспу ОСОБА_4 перейшли у користування ОСОБА_2 міській раді .

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 позов не визнала та дала пояснення про те, що після закінчення вузу як молодому спеціалістові її 28.11.1996 року рішенням виконкому ОСОБА_2 міської ради було вирішено передати безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,10 га. по вул.Б.Хмельницькогов м.Турка," а на даний час Л.ОСОБА_6, 24 . Прийняті рішення відповідають закону на підставі чого має будівельний паспорт з документацією. Більше земельної ділянки у неї не має, а тому у позові просить відмовити .

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 26.04.1996 року рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради Львівської області ОСОБА_1передано безкоштовно у

приватну власність та постійне користування земельні ділянки загальною

площею 0,55 га. без визначення місця знаходження згідно списку громадян м.Турки.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 09.07.1987 року за №256 ,, Про впорядкування назв вулиць і нумерацію будинків" вирішено вулицю ОСОБА_4 поділити на дві вулиці і другій половині присвоєно назву ОСОБА_6.

20.12.1995 року рішенням ОСОБА_2 міської ради передано повноваження ОСОБА_2 міської ради виконавчому комітету щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок .

Відповідно до ст.ст.18, 63,67 ЗК України від 18.12.1990 року та Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року ,,Про приватизацію земельних ділянок" 28.11.1996 року рішенням № 369 виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,10 га. по вул.Б. ОСОБА_4 в м.Турці ОСОБА_5.

16.07.2009 року рішенням ОСОБА_2 міської ради № 1999 надано дозвіл ОСОБА_1 на інвентаризацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд по вул.Лесі Українки, 33 та ведення особистого селянського господарства в урочищі ,, Під кар"єром" в м.Турка на підставі заяви позивачки від 10.07.2009 року про надання дозволу на інвентаризацію земельної ділянки під житловим будинком в розмірі 0,10 га. та ведення особистого селянського господарства в урочищі ,, Під кар"єром " площею 0,30 га .

У зв"язку з укладенням шлюбу третя особа змінила прізвище з ОСОБА_1 на Федаш .

26.06.2012 року рішенням ОСОБА_2 міської ради № 947 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою для обслуговування житлового будинку і господарських споруд на вул.Лесі Українки, 24 в м.Турка орієнтовною площею 0,10 га. На підставі прийнятого рішення ОСОБА_3 виготовила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м.Турка по вул.Л.Українки, 24. Згідно листа начальника відділу містобудування та архітектури - головного архітектора від 31.01.2013 року та схеми розташування земельної земельної ділянки в м.Турка по вул.Л.Українки на території ОСОБА_2 міської ради вбачається, що згідно генерального плану м.Турка земельна ділянка орієнтованою площею 0,11 га. в урочищі під ,, Кар"єром" по вул.Л.Українки ( біля ОСОБА_10М.) належить до землі житлової забудови .

Вищенаведене підтверджується поясненнями представника відповідача

ОСОБА_8, третьої особи ОСОБА_3, частково рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради від 26.04.1996 року, рішенням № 369 виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 28.11.1996 року,рішенням ОСОБА_2 міської ради № 1999 від 16.07.2009 року, матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Львівської області та третьої особи ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішень міської ради ( Справа 1325/854/2012) винесеними рішеннями, заявою позивачки від 10.07.2009 року про надання дозволу на інвентаризацію, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 09.07.1987 року за №256, технічною документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м.Турка по вул.Л.Українки, 24., витягом з державного реєстру відносно укладення шлюбу, рішенням ОСОБА_2 міської ради від 20.12.1995 року відносно передачі повноваження ОСОБА_2 міської ради виконавчому комітету, листом начальника відділу містобудування та архітектури - головного архітектора від 31.01.2013 року з схемою .

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення рішення .

Відносно вимог позивачки про визнання поважною причиною пропуску строку позовної давності для звернення до суду, суд виходить з того, що сторона не подавала про це заяву, а тому строк не пропущений і дана вимога не підлягає до задоволення.

Посилання позивачки на те, що не давала згоди на вилучення у неї спірної земельної ділянки, яка надана на підставі рішення органу місцевого самоврядування і у встановленому законом порядку у неї не вилучалась, суд виходить із поданих стронами і третьою особою доказів, а саме позивачкою не не надано доказів відносно місця знаходження та розташування земельної ділянки та меж площею 0,10 га. по вул.Б. ОСОБА_4 ( на даний час по вул.Л.Українки, 24.) в м.Турка. Зі змісту рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради від 26 квітня 1996 року про передачу безкоштовно у приватну власність та постійне користування позивачці земельні ділянки загальною площею 0,55 га. та списку не вбачається і у судовому засіданні позивачем не представлено ніяких письмових доказів відносно розміру, місця знаходження та розташування даної земельної ділянки. Крім того заявою позивачки від 10.07.2009 року про надання дозволу на інвентаризацію поданою до відповідача власноручно зазначила про надання дозволу на інвентаризацію

земельної ділянки під житловим будинком в розмірі 0,10 га. та для ведення особистого селянського господарства в урочищі ,, Кар"єр" площею 0,30 га.

Подану позивачем довідку видану виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради від 24.07.2012 року про те, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0,55 га. згідно рішення сесії від 26.04.1996 року, суд до уваги не приймає оскільки довідка суперечить прийнятому даному рішенні і не являється правовстанолюючим документом . Відповідно до ст.22 ЗК України від 18.12.1990 року право володіння або користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі( на місцевості) і одержання документа, що посвідчують це право .

Враховуючи подані сторонами та третьою особою докази та обставини справи, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Львівської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про поновлення строку, визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради за №369 від 28.11.1996 року ,, Про передачу ОСОБА_5 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки в розмірі 0,10 га по вул. Б.Хмельницького в м.Турка (на даний час вул. Лесі Українки,24) та рішення ОСОБА_2 міської ради за №947 від 26.06.2012 року ,,Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку житлової і громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3" слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Накладені заборони по справі скасувати .

Керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ч.4 ст.267 ЦК України, ст.63 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, ст.38 Земельного кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року ,,Про приватизацію земельних ділянок", суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Львівської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про поновлення строку, визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради за №396 від 28.11.1996 року ,, Про передачу ОСОБА_5 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки в розмірі 0,10 га по вул. Б.Хмельницького в м.Турка (на даний час вул. Лесі Українки,24) та рішення ОСОБА_2 міської ради за №947 від 26.06.2012 року ,,Про надання дозволу на розроблення

технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку житлової і громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3" - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Накладену заборону ОСОБА_2 міській раді Львівської області та Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Львівської області вчиняти будь-які дії по передачі ОСОБА_3 у приватну власність спірної

земельної ділянки площею 0,10 га. розташованої по вул.Б.Хмельницького в м.Турка Львівської області відповідно до ухвали Турківського районного суду Львівської області від 26.02.2016 року -скасувати.

Накладену заборону ОСОБА_2 міській раді вчиняти будь-які дії по володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою по вул.Л.Українки,24 в м.Турка, в тому числі затвердженню (погодженню) проекту землеустрою чи технічної документації на земельну ділянку по вул.Л.Українки,24 в м.Турка та органам та субєктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в тому числі реєстраційній службі ОСОБА_2 районного управління юстиції та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на земельну ділянку по вул.Л.Українки,24 в м.Турка-скасувати.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня проголошення, а вразі складення рішення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 17.04.2016 року.

Головуючий :