Рішення № 57218283, 01.04.2016, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3196/15-ц Провадження № 2/450/541/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2016 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарях Микитів Н.С., Зварич С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Львівської державної нотаріальної контори про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 Львівської державної нотаріальної контори, в якому просить суд зобовязати ОСОБА_3 Львівську державну нотаріальну контору внести зміни до: свідоцтва від 11.05.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік), виданого ОСОБА_3 Львівською державною нотаріальною конторою спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року, шляхом видачі нових свідоцтв про право на спадщину, змінивши цілу частку спадкового майна, що успадкував ОСОБА_2, як спадщину за законом, на одну другу частку в спадщині та видавши ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - одну другу житлового будинку за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Черепин, вул. Без назви, 48, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Пустомитівською державною нотаріальною конторою (оригінал свідоцтва про право на спадщину 14.02.1992 року посвідчений Пустомитівською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 1- 436); свідоцтва від 25.09.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік), виданого ОСОБА_3 Львівською державною нотаріальною конторою спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року, шляхом видачі нових свідоцтв про право на спадщину, змінивши цілу частку спадкового майна, що успадкував ОСОБА_2, як спадщину за законом, на одну другу частку в спадщині та видавши ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - 4 082,86 грн. недоотриманої пенсії, котра належала померлому ОСОБА_2. Визнати безпідставною та протиправною відмову відповідача ОСОБА_2 надати згоду на внесення змін до свідоцтва від 11.05.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік) та свідоцтва від 25.09.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік), виданих ОСОБА_3 Львівською державною нотаріальною конторою спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року. Судові витрати розподілити в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.07.2006 року ОСОБА_2, який був батьком відповідача ОСОБА_2, видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що перший був власником будинку за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Черепин, вул. Без назви, 48.

11.05.2007 року державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 (батька ОСОБА_2) є його син відповідач ОСОБА_2, спадкове майно складається з будинку за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Черепин, вул. Без назви, 48.

25.09.2007 року державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого слідує, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 (батька відповідача ОСОБА_2) є його син відповідач ОСОБА_2, спадкове майно складається з недоотриманої пенсії за період з 2004 року по 2006 рік в сумі 5 165,72 грн.

26.05.2010 року судом ухвалено рішення, яким визначено ОСОБА_1, позивачу у справі, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року тривалістю в три місяці. На підставі згаданого судового рішення позивач в межах визначеного йому судом додаткового строку, подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька, а відтак вчинив передбачені законом дії, які свідчать про прийняття спадщини. На заяву позивача від 09.07.2010 року нотаріальної дії нотаріусом вчинено не було.

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 у якому просив визнати недійсним в частині 1 / 2 свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом. Заочним рішенням суду від 07.12.2012 року позов задоволено повністю. Рішенням апеляційного суду, з покликанням на ст. 1300 ЦК України, заочне рішення суду першої інстанції від 07.12.2012 року скасовано, у задоволенні позову позивачу відмовлено.

29.09.2015 року позивач скерував на адресу відповідача ОСОБА_2 звернення, в якому просив останнього на підставі ст. 1300 ЦК України надати згоду на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 11.05.2007 року та 25.09.2007 року. Відповідне поштове відправлення було вручене відповідачу 01.10.2015 року, проте досі залишено без задоволення.

За наведеного, враховуючи відсутність згоди відповідача ОСОБА_2 на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом позивач просить його позовні вимоги задовольнити.

Позивач в судове засідання не зявився, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, однак його представником ОСОБА_4, через канцелярію суду 01.04.2016 року, було подано заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та позов просить задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, не повідомили суд про причини своєї неявки, хоч і були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте останнім, 04.03.2016 року було подано письмові заперечення на позовну заяву у яких вважає, що позивачем безпідставно визначено ОСОБА_2 відповідачем по справі (неналежний відповідач), виходячи з наступного. Право на звернення до суду з позовом виникає у особи у звязку з порушенням, оспорюванням чи не визнанням її права. Жодна норма законодавства України не зобов'язує ОСОБА_2 надавати згоду на внесення змін до свідоцтва на право власності на спадщину. Доказів того, що ОСОБА_2 оспорює чи не визнає право позивача на спадщину, позивач не надав, оскільки їх не існує. З цього випливає, що дії або бездіяльність ОСОБА_2 ніяк не можуть впливати на обсяг прав позивача чи їх реалізацію, а тому процесуальний статус ОСОБА_2, як відповідача, вказаний невірно. Крім того, ОСОБА_2 не отримував від позивача або від іншого відповідача жодних повідомлень щодо внесення змін до свідоцтва про право власності на спадщину. Заявою від 05.02.2016 року ОСОБА_2 надав суду докази свого постійного проживання у ОСОБА_6, що міститься у матеріалах справи. Позивач вказує, 01.10.2015 року він спрямував до ОСОБА_2 звернення щодо внесення змін до свідоцтва про право власності на спадщину та воно було вручено. Проте, позивач не вказує, кому саме було вручено звернення, та чи вручено воно саме ОСОБА_2, а останній не отримував звернення та не розписувався за його отримання. Позивач не надав суду доказів того, що відповідач ОСОБА_3 Львівська державна нотаріальна контора відмовила позивачу в задоволенні його заяви про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а тому відсутні підстави позову як захисту порушеного права. Позивач також не надав доказів направлення ОСОБА_2 на адресу його постійного проживання (ОСОБА_6) будь-яких повідомлень стосовно предмету спору з боку позивача або іншого відповідача. Позивач вказує, що він звернувся до ОСОБА_3 Львівської державної нотаріальної контори про внесення змін до свідоцтва на право власності на спадщину за законом 09.07.2010 року, але ніяких дій не було вчинено. До суду позивач звернувся у січні 2016 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності. Таким чином, у позивача не виникло права на звернення до суду, підстави та докази для задоволення позовних вимог відсутні. Позивачем пропущено строк позовної давності, у зв'язку з чим просить застосувати позовну давність та повністю відмовити у задоволенні позову, а розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 Львівської державної нотаріальної контори у судове засідання не зявився, проте 10.03.2016 року на адресу суду від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог своєї позиції не висловив.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.05.2007 року державним нотаріусом ОСОБА_3 Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВЕО №680666, спадкова справа 646 за 2006 рік, з якого вбачається, що спадкоємцем чайна ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року, є його син, відповідач у справі ОСОБА_2, спадкове майно складається з будинковолодіння №48 по вул. Без назви в с. Черепин, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

Встановлено, що 25.09.2007 року державним нотаріусом ОСОБА_3 Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВКА 159615, спадкова справа №646/06, з якого слідує, що спадкоємцем майна ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року, є його син, відповідач у справі ОСОБА_2, спадкове майно складається з недоотриманої пенсії за період з 02.08.2004 року по 31.05.2006 року в сумі 8 165,72 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26.05.2010 року, яке не оскаржувалось і набрало законної сили, (ухвалою суду 21.06.2010 року виправлено описку щодо дати його постановлення з 29.04.2010 року на 26.05.2010 року), ОСОБА_1, що є позивачем у справі, визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 26.05.2006 року, тривалістю у три місяці з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

У межах визначеного рішенням суду трьохмісячного строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 09.07.2010 року подав заяву №935 до ОСОБА_3 львівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкова справа №646/06.

Оскільки державним нотаріусом не було вчинено дій з видачі свідоцтва про право на спадщину, то він у вересні 2011 року звернувся із позовом в суд до свого брата, ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 Львівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним в частині 1 / 2 свідоцтва про право на спадщину за законом на імя ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті батька сторін ОСОБА_2, яке видане нотаріусом ОСОБА_3 львівської державної нотаріальної контори 11.05.2007 року, зареєстрованого у реєстрі за №1128. Пустомитівським районним судом Львівської області 07.12.2012 року було ухвалено заочне рішення у вказаній справі, згідно якого позовні вимоги задоволено. В подальшому, заочне рішення суду першої інстанції, після залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення, в загальному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_2. З цього приводу 18.11.2013 року Апеляційним судом Львівської області прийнято рішення, згідно якого апеляційну скаргу задоволено, заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено, оскільки суд першої інстанції у своєму рішенні, застосовуючи норми ст.1301 ЦК України, не врахував наявність спеціальної норми, зокрема ст.1300 ЦК України, котра поширюється на спірні правовідносини та підлягає застосуванню. Крім того, ОСОБА_1 доказів відмови іншого спадкоємця ОСОБА_2 від внесення змін у видане на його імя свідоцтво про право на спадщину за законом не надав, а при розгляді справи у суді апеляційної інстанції відповідач не заперечив права позивача на частку у спадковому майні по смерті батька, а тому, є підставними доводи апеляційної скарги, що на час видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус діяв у відповідності до закону. Наведені обставини підтверджуються рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18.11.2013 року по справі № 1316/1752/11, яке не оскаржувалось та набрало законної сили.

На підставі наведеного суд прийшов до переконання, що клопотання, заявлене представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 щодо застосування до даних правовідносин строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки з моменту, від якого позивач ОСОБА_1 довідався про порушення свого права щодо спадкування майна після смерті батька, останній здійснював захист свого порушеного права шляхом звернення із відповідною заявою у нотаріальну контору, а в подальшому і шляхом звернення в суд із іншим позовом, що свідчить про періодичне переривання позовної давності, строк якої, визначений ст.257 ЦК України, до звернення в суд із цим позовом, не сплив.

29.09.2015 року позивач скерував на адресу ОСОБА_2 звернення, в якому просив останнього на підставі ст. 1300 ЦК України надати згоду на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 11.05.2007 року та 25.09.2007 року. Відповідне поштове відправлення було вручене 01.10.2015, проте досі залишено без задоволення.

Згідно з ст. 1300 ЦК України, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7, спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що позивач звертався до нотаріальної контори у визначені законом строки для прийняття спадщини після смерті батька, також звертався до відповідача ОСОБА_2, який є іншим спадкоємцем спадкового майна, зі зверненням про надання згоди на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, проте це не призвело до жодних результатів, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги про внесення зміни до свідоцтва від 11.05.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік) та свідоцтва від 25.09.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік), виданих ОСОБА_3 Львівською державною нотаріальною конторою спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року, підставні та підлягають до задоволення.

Позовна вимога про визнання безпідставною та протиправною відмову відповідача ОСОБА_2 надати згоду на внесення змін до вказаних вище свідоцтв про право на спадщину за законом, є безпідставною та задоволеною судом бути не може, оскільки ЦК України, зокрема його ст. 16, не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання безпідставними та протиправними дій чи бездіяльності осіб. Крім цього, у матеріалах справи такої відмови не міститься.

Згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 551,20 грн.

Відповідно до п.13 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, за кожну з них слід сплатити 551,20 грн. судового збору, а в сумі за подачу даного позову до суду 1653,60 грн.

Згідно квитанції №13488052-1 від 21.12.2015 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6577,20 грн., а тому, керуючись п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», позивачу слід повернути 4923,60 грн. переплаченого судового збору (6577,20 - 1653,60).

На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1, слід стягнути документально підтверджений, сплачений останнім судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1102,40 грн. (551,20 * 3 / 2).

Крім того, 05.02.2016 року відповідачем ОСОБА_2 було подано заяву, у якій, крім іншого, просить суд скеровувати поштову кореспонденцію повязану із розглядом справи на поштову адресу за його місцем проживання у ОСОБА_6. Проте вимоги такої заяви судом задоволені не були, оскільки на підтвердження зазначених обставин щодо місця проживання останнього, жодних належних та допустимих доказів суду не представлено.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 197, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 16, 257, 1300 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_3 Львівську державну нотаріальну контору внести зміни до свідоцтва від 11.05.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік), виданого ОСОБА_2 на спадкове майно ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року, змінивши цілу частку спадкового майна, що успадкував ОСОБА_2, як спадщину за законом, на одну другу частку в спадщині та видавши ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - одну другу житлового будинку за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Черепин, вул. Без назви, №48, який належав померлому ОСОБА_2.

Зобовязати ОСОБА_3 Львівську державну нотаріальну контору внести зміни до свідоцтва від 25.09.2007 року про право на спадщину за законом (спадкова справа № 646 за 2006 рік), виданого ОСОБА_2 на спадкове майно ОСОБА_2, який помер 26.05.2006 року, змінивши цілу частку спадкового майна, що успадкував ОСОБА_2, як спадщину за законом, на одну другу частку в спадщині та видавши ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - 4 082,86 грн. недоотриманої пенсії, котра належала померлому ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 1 102,40 грн.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 923,60 грн. переплачений на поточний рахунок 31216206700390 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, згідно квитанції № 13488052-1 від 21.12.2015 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.

СуддяОСОБА_8