Ухвала суду № 57217916, 31.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/5144/15 Головуючий у 1 інстанції: Ісаков Д.О.

№ провадження 22-ц/778/1663/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„31 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з питань праці на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань праці, третя особа: Державне підприємство «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці», про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до Державної служби України з питань праці, третя особа: Державне підприємство «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці», про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

У позові зазначав, що 01.03.2012 року між ним та Держгірпромнагляд України був укладений контракт №19 про призначення його на посаду начальника Державного підприємства «Запорізького експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України», термін дії контракту до 01.03.2017 року.

Згідно наказу №92-к від 16.06.2015 року Державної служби України з питань праці,

його було звільнено з посади начальника ДП «Запорізького експертно-технічного центру

Держгірпромнагляду України» на підставі п.7-2 ч. ст.36 КЗпПУ та п.п. «г» та п.5.2. контракту.

Своє звільнення вражає незаконним та безпідставним.

Наказом №3 від 27.04.2015 року Державної служби України з питань праці, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 р. №347-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ до сфери управління Державної служби з охорони праці», ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» віднесено до сфери управління Державної служби з питань праці.

Наказом №4 від 27.04.2015 року Державної служби України з питань праці ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» перейменовано в ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці».

16.06.2015 року його викликали до міністерства Держпраці України та запропонували написати заяву про переведення його з посади начальника ДП «Запорізький експертно-технічний центр» в зв'язку з перейменуванням на посаду директора ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» відповідно до додаткової угоди №7 до контракту.

Номер додаткової угоди йому в усній формі повідомили у відділі кадрів, при цьому зазначили, що додаткова угода підготовлюється, а тому необхідно буде зачекати.

Погодившись на це, надав до відділу кадрів Держпраці України власноручно складену заяву про переведення на посаду директора ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» відповідно до додаткової угоди №7 до контракту №19 від 01.03.2012 р.

Цього ж дня його ознайомили з наказом №92-к від 16.06.2015 року про звільнення відповідно до КЗпПУ та Закону України «Про очищення влади» на підставі п.7-2 ч.1 ст. 36 КЗпПУ та розірвання контракту №19 від 01.03.2012 року відповідно до п.п. «г» п. 5.2. цього контракту.

Між тим, ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» не є суб'єктом надання адміністративних послуг відповідно до критеріїв здійснення очищення влади (люстрації), а саме відповідно до п.2 п.п.8 ст. З Закону України «Про очищення влади» та Закону України «Про адміністративні послуги» від 04.07.2013 року, керівник державного підприємства не є публічною особою і не належить до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг, тому під дію Закону України «Про очищення влади» він не підпадав.

Крім того, згідно наказу №168 від 16.12.2014 року про початок проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», ним була надана 03 березня 2015 року заява до Держгірпромнагляду України про проведення відносно нього перевірки та всі необхідні до перевірки документи передбачені Законом. Згідно з персональним Планом проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», зазначена перевірка була запланована на 20.04.2015 року.

Між тим, станом на 16.06.2015 року про хід та результати перевірки його не повідомляли, будь-якої інформації на сайті Мінюсту України про проведення перевірки та хід перевірки стосовно нього відсутня.

В п.5.3 контракту зазначені підстави, при порушені яких зі ним може бути розірваний контракт. За час його праці на посаді начальника ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» відносно нього заходи дисциплінарного стягнення не застосовувалися, порушень п.5.3 Контракту ним не допускалося та керівництвом не виявлялося.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд скасувати наказ № 92 від 16.06.2015 року про звільнення його з посади начальника ДП «Запорізького експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України» незалежно від назви посади з 16.06.2015 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 96851 грн. 16 коп., допустити виконання рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року позов задоволено.

Скасовано наказ № 92-к від 16.06.2015 року Державної служби України з питань праці про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника ДП «Запорізького експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України».

Поновлено ОСОБА_2 на роботі як керівника та першої посадової особи Державного підприємства «Запорізького експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України», незалежно від назви посади, з 16.06.2015 року.

Стягнуто з Державного підприємства «Запорізького експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 96851 грн. 16 коп.

Стягнуто з Державного підприємства «Запорізького експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України» на користь держави 968 грн. 51 коп. судового збору.

Рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення на роботі ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі Державна служба України з питань праці, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове , яким у задоволені позовних вимого відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі контракту № 19 від 01.03.2012 року, укладеним між Держгірпромнагляду України та ОСОБА_2, останнього було прийнято на посаду начальника Державного підприємства «Запорізький експертно-ехнічний центр Держгірпромнагляду України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 422 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України).

Наказом № 3 від 27.04.2015 року Державної служби України з питань праці, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 року № 347-р»Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ до сфери управління Державної служби з охорони праці», ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України віднесено до сфери управління Державної служби з питань праці.

Наказом № 4 від 27.04.2015 року Державної служби України з питань праці ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» перейменовано у Державне підприємство «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці».

Наказом Державної служби з питань праці від 16.06.2015 року № 92-к ОСОБА_2 було звільнено з посади начальника ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» відповідно до п.7-2 ч.1 ст. 36 КЗпП України та розірвано трудовий контракт № 19 від 01.03.2012 року відповідно до п.п. «г» п.5.2 контракту.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення його на роботі, суд, встановивши, що позивач, як керівник державного підприємства, віднесеного до сфери управління Державної служби з питань праці, яка є суб»єктом надання адміністративних послуг, займав посаду, щодо якої здійснюються заходи з очищення влади( люстрації), дійшов висновку про незаконність звільнення, оскільки на момент видання наказу від 16.06.2015 року № 92-к стосовно ОСОБА_2 не була проведена передбачена ч.5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» перевірка достовірності зазначених у названій нормі відомостей.

Розглянувши справу в порядку цивільного судочинства, як трудовий спір, суд виходив з того, що трудові відносини між сторонами припинилися з підстав, передбачених п.7-2 ч.1 ст. 36 КЗпП України, тобто за нормою трудового законодавства.

Між тим, з вказаним висновком суду в повній мірі погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспрюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ провадиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.7-2 ч.1, ч.2 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом України «Про очищення влади».

У випадку, передбаченому п.7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади», отже, не за нормами трудового законодавства, а за нормами спеціального Закону.

У розумінні ч.ч.1,2 ст. 1 Закону України від 16.09.2014 року № 1682-УІІ «Про очищення влади»(люстрація)- це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади ( перебувати на службі)(далі посади)(крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади(люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та /або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.

Згідно п.9 ч.1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади» заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб»єкта надання адміністративних послуг.

Як передбачено ч.3 ст. 1 названого Закону, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади ( люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені, зокрема, у ч.2 ст. 3 Закону, тобто керівники державного підприємства, що належить до сфери управління суб»єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг, які обіймали сукупно не менше одного року таку посаду у період з 25.02.2010 року по 22.02.2014 року, а також особи, які не подали у визначений строк заяви, передбачені ч.1 ст. 4 Закону, зокрема, заяви про те, що до них застосовуються заборони, визначені ч.3 ст. 1 Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони.

Питання застосування Закону «Про очищення влади» регламентовані, зокрема, Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч.3,4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563.

Згідно із визначеним вказаним Порядком механізмом проведення перевірки, організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», перевірці підлягають достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених ч.ч.3 та 4 ст. 1 Закону.

За визначенням п.п.8, 10 Порядку, затвердженого 16.10.2014 року, особа, яка підлягає перевірці, зобов»язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідного структурного підрозділу, зокрема, у разі незастосування заборон, передбачених ч.3 ст. 1 Закону, власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені ч.3 ст. 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї, а у разі застосування заборон, передбачених ч.3 ст. 1 Закону, - власноручно написану заяву про те, що до такої особи застосовується заборона, передбачена ч.3 ст. 1 Закону, та про згоду на оприлюднення відомостей щодо неї.

Повідомлення особою, які підлягає перевірці, в заяві про те, що до неї застосовуються заборони, визначені ч.3 ст. 1 Закону, або неподання нею заяви у строк, зазначений у п. 8 Порядку, є підставою для звільнення особи з посади, що вона обіймає, не пізніше як на третій день після подання такої заяви або закінчення строку подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої відповідно ч.3 ст. 1 Закону.

Заперечуючи проти позову, Державна служба України з питань праці, як орган, на який було покладено обов»язок проведення перевірки і до повноважень якого належало звільнення ОСОБА_2 з посади, посилалась на те, що позивач не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року займав посаду начальника ДП «Запорізький експертно- технічний центр Держгірпромнагляду України», а тому на основі критеріїв, визначених ст.. 3 Закону, до нього поширювалась заборона, безпосередньо передбачена ч.3 ст. 1 Закону «Про очищення влади».

Таким чином, фактично між ОСОБА_2 як керівником державного підприємства, що належить до сфери управління суб»єктіа надання адміністративних послуг, та Державною службою України з питань праці, як органом перевірки, що здійснювалася з метою очищення влади, виник спір щодо відповідності дій відповідача з питання звільнення позивача з посади керівника вимогам Закону України «Про очищення влади», а вказана категорія спорів в силу ст. 3 КАС України носить публічно-правовий характер.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На вказані обставини, а саме, на здійснення у даному випадку Державною службою України з питань праці відповідних функцій на основі Закону України «Про очищення влади», суд належної уваги не звернув і в результаті розглянув спір по суті в порядку не адміністративного, а цивільного судочинства, що відповідно до ст. 310 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого по справі рішення із закриттям провадження у справі з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись п.1ч.1 ст. 205, ст.ст. 307, 310, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року по даній справі скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань праці, третя особа: Державне підприємство «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці», про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу закрити, повідомивши заявникові, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: